Синтетичні і аналітичні рахунки

Особливими ознаками синтетичних рахункыв є те що:

• усі синтетичні рахунки мають двоцифровий код ;
• на синтетичних рахунках інформація узагальнюється за економічно однорідними видами майна чи джерел його утворення;
• поточний облік на синтетичних рахунках та узагальнення даних  в кінці місяця здійснюється тільки в грошовому вимірнику;
• для синтетичного обліку відводиться обмежене коло облікових регістрів: журнал реєстрації господарських операцій, окремі журнали-ордери, книга «Журнал-Голова», обраний і сальдовий баланс тощо.

Стан активів і пасивів ,що впливає з більшості синтетичних рахунків ,показує в бухгалтерському балансі за однойменними статтями [1].

Синтетична оборотна відомість

Між рахунками і балансом тісний взаємозв’язок і обумовленість.

1. Бухгалтерські рахунки синтетичного  обліку відкривають на основі  статей балансу:

- активні на основі статей  активу,

- пасивні на основі статей  пасиву.

2. Поточне відображення господарських операцій відбувається на рахунках синтетичного і аналітичного обліку, за допомогою методу подвійного запису.

3. По закінченні звітного періоду  підраховуються обороти по рахунках і виводять сальдо. Складають оборотні відомості по аналітичних рахунках, результати яких звіряють з оборотами і сальдо відповідного синтетичного рахунку.

4. Перевірені записи і обороти  по синтетичних рахунках узагальнюють  в оборотні відомості по синтетичних  рахунках.

Синтетичні оборотні відомості - це зведення оборотів і сальдо, і по формі відповідають оборотній відомості аналітичного обліку 2 виду.

            Макет таблиці1. Синтетичної оборотної відомості

№	Назва рахунку	Сальдо початкове		Оборот за місяць		Сальдо кінцеве
		Д-т	К-т	Д-т	К-т	Д-т	К-т

Особливістю цієї оборотної відомості є те, що в кожній парі граф мають бути однакові результати. В графі оборотів вони мають дорівнювати загальній сумі здійснених господарських операцій [5].

Таблиця 2.

Оборотна відомість за синтетичними рахунками

 

Рахунки	Сальдо на 1 число місяця		Обороти за місяць		Сальдо на кінець періоду
	Д-т	К-т	Д-т	К-т	Д-т	К-т
1. Основні засоби	30000				30000
2. Виробничі  запаси	4000				4000
3. МШП	1000		2400		3400
4. Каса	100		600	500	200
5. Поточний рахунок	8200			5600	2600
6. Статутний  капітал		32000				32000
7. Нерозподілений  прибуток		3000				3000
8. Розрахунки  з постачальниками		6000	5000	2400		3400
9. Розрахунки  з робітниками		2300	500			1800
Разом	45300	45300	8500	8500	40200	40200

Оборотна відомість характеризує кожен рахунок і показує сальдо на початок періоду, обороти за дебетом і кредитом за місяць і сальдо на кінець звітного періоду. Характерною особливістю оборотної відомості є те, що вона містить три пари однакових підсумків:

— початкових сальдо;

— оборотів;

— кінцевих сальдо.

Тотожність підсумків початкових сальдо випливає з балансового методу. Збіг підсумків дебетових оборотів з підсумком кредитових оборотів рахунків випливають із застосування методу подвійного запису в бухгалтерському обліку. Рівність підсумків кінцевих сальдо за дебетом і кредитом рахунків випливає з двох попередніх рівностей. Якщо підсумок по дебету всіх синтетичних рахунків не збігається з підсумками по кредиту рахунків, то це вказує на помилки в поточному бухгалтерському обліку, причинами яких можуть бути неправильні записи початкових сальдо на активних і пасивних рахунках.

Таким чином, оборотна відомість за синтетичними рахунками дає можливість в иявити в бухгалтерському обліку помилки, пов’язані з порушенням рівності підсумків. Крім оборотної відомості за синтетичними рахунками складають також оборотну відомість за аналітичними рахунками. Ця відомість має інший вигляд, що обумовлено особливостями облічуваних об’єктів.

     3.Сутність та призначення аналітичних рахунків

Однак для оперативного управління підприємством, здійснення контролю за збереженням і використанням ресурсів проведення узагальненої інформації недостатньо, потрібна детальна інформація про конкретні види засобів, їх джерел, а також господарських процесів. Таку інформацію одержують за допомогою аналітичних рахунків.

Термін "аналітичний" походить від лат. analysis— розкладання, розчленування цілого на складові (елементи). Облік, здійснюваний на підставі аналітичних рахунків, називається аналітичним. Це облік, в якому, крім грошового, застосовують натуральні й трудові вимірники. Наприклад, до синтетичного рахунка "Розрахунки з оплати праці" відкривають аналітичні рахунки за прізвищами працівників, "Адміністративні витрати" — за видами витрат, "Готова продукція" — за видами готової продукції тощо. Кількість аналітичних рахунків за відповідним синтетичним рахунком визначається залежно від наявності об'єктів обліку і поставлених завдань з деталізації.

Синтетичні рахунки конкретизуються в аналітичних рахунках. Між синтетичними й аналітичними рахунками існує нерозривний взаємозв'язок, оскільки на них на підставі одних і тих же документів відображаються одні й ті самі операції, але з різним ступенем деталізації: на синтетичному рахунку відображається загальна сума, а на його аналітичних рахунках — часткові суми.

Аналітичний облік має велике значення й для контролю розрахунків з боржниками та кредиторами. Без такого обліку неможливо здійснювати контроль за збереженням майна підприємства, коли за нього відповідають різні матеріально відповідальні особи. На синтетичних рахунках ведеться облік лише у грошовому виразі, а для контролю більшості активів потрібні і натуральні показники. Для правильного ведення аналітичних рахунків дотримуватися наступних правил:

1) кількість аналітичних рахунків  визначається потребами підприємства;

2) відображення господарських операцій  на синтетичних і на аналітичних  рахунках здійснюється за єдиними  правилами (тобто, якщо синтетичний  рахунок активний, то й аналітичні рахунки активні);

3) відображена на синтетичних  рахунках господарська операція  може бути деталізована за  допомогою аналітичних рахунків, але загальна сума на аналітичних  рахунках повинна дорівнювати  сумі відображеній на синтетичному  рахунку;

4) матеріальні цінності на аналітичних  рахунках обліковуються в натурально-вартісному  виразі, тобто ведеться кількісно-сумовий  облік;

5) по закінченні звітного періоду  здійснюється звірення аналітичних  рахунків з синтетичними шляхом  складання оборотної відомості;

6) аналітичний облік ведеться  в книгах, відомостях або в  картках (для розрахунків з працівниками  та службовцями заводять особові  картки);

7) по аналітичних рахунках складають стільки оборотних відомостей, по якій кількості синтетичних рахунків були відкриті аналітичні.

Дотримуючись принципу побудови аналітичних рахунків відповідно до характеру отримуваних за їх допомогою показників, необхідно в аналітичних рахунках, що відкриваються, наприклад, для обліку матеріальних цінностей, забезпечити одержання натуральних та грошових показників про їх залишки, надходження і витрачання. Побудова аналітичних рахунків, які відкриваються, припустимо, для обліку витрат на виробництво, повинна забезпечувати можливість накопичення даних про загальну суму кожного елементу витрат - матеріалів, заробітної плати тощо. На таких аналітичних рахунках слід передбачати відповідні стовпчики.

Згідно принципу наближення ведення аналітичних рахунків до місця їх оперативного використання аналітичний облік (в натуральних показниках) ведуть там, де потрібно безпосередньо звертатися до даних, за допомогою яких можна отримати показники, необхідні в господарській діяльності. Звідси, на великих підприємствах аналітичний облік матеріальних цінностей-матеріалів, готової продукції, основних засобів тощо -поділяється на кількісний та грошовий. Перший здійснюється в місцях знаходження (зберігання) цінностей, тобто там, де його дані потрібні для оперативних цілей, а другий - в бухгалтерії, знову-таки тому, що грошові показники використовуються, головним чином, при різних бухгалтерських розрахунках і отриманні деяких звітних показників.

Для максимального спрощення порядку ведення синтетичного та аналітичного обліку застосовують різні прийоми. Наприклад, натуральний облік відокремлюється від вартісного, що дозволяє робити записи в грошовому вимірнику не на підставі кожного документу, а за підсумками цілого ряду однорідних документів. Може застосовуватися і так званий сальдовий метод аналітичного обліку матеріалів, при якому показники в грошовому виразі виводяться тільки раз на місяць для характеристики залишків окремих видів матеріалів, які є на підприємстві [6].

Розглянемо оборотну відомість за аналітичними рахунками на прикладі рахунка «Розрахунки з постачальниками».

Таблиця 3.  Оборотна відомість за рахунком «Розрахунки з постачальниками»

Рахунки	Сальдо на початок періоду		Обороти за місяць		Сальдо на кінець періоду
	Д-т	К-т	Д-т	К-т	Д-т	К-т
Підприємство А		2400	2000	400		800
Підприємство Б		3600	3000	2000		2600
Разом	—	6000	5000	2400	—	3400

Оборотну відомість наведеної форми застосовують для узагальнення даних аналітичного обліку розрахунків з дебіторами, кредиторами, підзвітними особами, робітниками та службовцями підприємства та ін., на яких аналітичний облік ведуть лише в грошовому виразі. За аналітичними рахунками, в яких обліковуються матеріальні цінності, початкові сальдо, обороти та кінцеві сальдо відображають як у грошовому так і в кількісному вимірюванні.

Таким чином, оборотні відомості характеризують величину і рух конкретних видів господарських засобів. Це дає можливість контролювати збереження і правильність витрачання матеріальних цінностей.

4.Взаємозв’язок між синтетичними  і аналітичними рахунками