Предмет бухгалтерського обліку

За терміном надання розрізняють:

- короткострокові кредити - підприємства можуть отримувати у разі фінансових труднощів, які виникають у зв'язку з витратами виробництва та обороту. Термін короткострокового кредиту не перевищує одного року.

- середньострокові кредити - (від одного до трьох років) надаються на поточні витрати, оплату обладнання та фінансування капітальних вкладень.

- довгострокові кредити - (понад З роки) можуть надаватися для формування основних фондів. Об'єктами кредитування є капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію, розширення вже діючих основних фондів, нове будівництво, приватизацію та корпоратиза-цію підприємств тощо.

2 - кредиторська заборгованість;

Кредиторська заборгованість - це заборгованість даного підприємства фізичним і юридичним особам (кредиторам) з зобов'язанням по розподілу, це платні зобов’язання, що відображають деякі формі розподілу національного доходу (прирівнюються до кредиторської заборгованості), виникають у підприємств - перед робітниками і службовцями за нараховану, але ще не видану зарплату:

- перед державним бюджетом;

- перед органами соціального  страхування.

3 - зобов'язання по розподілу.

Зобов’язання підприємства – заборгованість, що виникла в наслідок минулих подій і погашення якої, як очікується призведе до зменшення ресурсів підприємства, які втілюють у собі економічні вигоди.

Класифікуються зобов’язання за такими ознаками:

1. довгострокові – зобов’язання, первинний термін погашення яких було встановлено понад рік тому;

· довгострокові банківські кредити,

· інші довгострокові фінансові зобов’язання,

· відстрочені податкові зобов’язання,

· інші довгострокові зобов’язання.

2. поточні – строк погашення яких було початково встановлено протягом поточного року;

· короткострокові банківські кредити,

· поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями,

· короткострокові векселі видані,

· кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги,

· поточна заборгованість за розрахунками:

− з одержаних авансів,

− з бюджетом,

− з позабюджетних платежів,

− зі страхування,

− з оплати праці,

− з учасниками,

− зі внутрішніх розрахунків

· інші поточні зобов’язання.

3. Забезпечення – зобов’язання з невизначеною сумою або часом погашення на дату балансу.

Відшкодування майбутніх витрат на:

− виплату відпусток працівникам,

− додаткове пенсійне забезпечення,

− виконання гарантійних зобов’язань,

− реструктуризацію,

− виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів,

− тощо.

4. Непередбачені – зобов’язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених подій, над якими підприємство не має повного контролю;

теперішнє зобов’язання виникає в наслідок минулих подій, але не визнається, оскільки:

А) малоймовірно, що для врегулювання зобов’язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди;

Б) суму зобов’язання неможливо достовірно визначити.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Подвійний запис, його суть і значення.

Зміни у складі активів підприємства та джерел їх формування обумовлені безперервно здійснюваними господарськими операціями і тягнуть за собою такі самі зміни сум на відповідних рахунках бухгалтерського обліку.

Наприклад: надходження сировини і матеріалів на підприємства веде до збільшення залишку таких активів як матеріали. На цю саму суму одночасно зростає заборгованість перед постачальниками, тому бухгалтерська господарська операція має подвійне відображення на рахунках цієї суми.

Запис кожної господарської операції у дебеті і кредиті відповідних рахунків в однакових сумах називається подвійним записом.

За допомогою подвійного запису в обліку забезпечується відображення цих господарських операцій в їхньому взаємозв’язку і взаємозалежності. Такий підхід забезпечує контроль за правильністю виконання і зумовлює рівність оборотів за дебетом і кредитом рахунків.

Взаємозв’язок між рахунками бухгалтерського обліку, що встановлюється подвійним записом кожної господарської операції, називається кореспонденцією рахунків, а рахунки, за дебетом і кредитом яких реєструється ця операція, — кореспондуючими рахунками.

Запис, який розкриває назву рахунків, що д ебетуються і кредитуються, суму господарської операції називають бухгалтерською проводкою. Порядок запису на рахунках бухгалтерського обліку більш наочно розглянемо на прикладі:

Таблиця 3.2.1

Баланс підприємства на 01 квітня 2014 р.

АКТИВ			ПАСИВ
№	Статті	Сума	№	Статті	Сума
1	Основні засоби	30 000	1	Статутний капітал	32 000
2	Виробничі запаси	4000	2	Нерозподілений прибуток	3000
3	Малоцінні та швидкозношувальні предмети	1000	3	Розрахунки з постачальниками	6000
4	Каса	100	4	Розрахунки з робітниками	2300
5	Поточний рахунок	8200
	Баланс	45 300		Баланс	45 300

1-а операція. Підприємство отримало  з поточного рахунка в касу 600 грн. На цю операцію необхідно зробити таку проводку:

Дебет рахунка «Каса» Кредит рахунка «Поточний рахунок»

— 600 грн

На підставі даної бухгалтерської проводки роблять запис на рахунках бухгалтерського обліку. Для цього на основі залишків балансу відкривають рахунки на початок звітного періоду.

Відкриття рахунків полягає в тому, що за кожним з них записують сальдо на початок звітного періоду.

2-а операція. З каси підприємства  виплачено зарплату робочим у  сумі 500 грн (рис. 3.2.1)

Дебет рахунка «Розрахунки з робітниками» Кредит рахунка «Каса»

— 500 грн

3-а операція. Підприємство погасило  з поточного рахунка заборгованість  перед постачальниками у сумі 5000 грн (рис. 3.2.1).

Дебет рахунка «Розрахунки з постачальниками» Кредит рахунка «Поточний рахунок»

— 5000 грн

4-а операція. Від постачальників  надійшли МШП (малоцінні та швидкозношувальні  предмети) на суму 2400 грн (рис. 3.2.1).

Дебет рахунка «МШП» Кредит рахунка «Розрахунки з постачальниками»

— 2400 грн

 

На рис. 3.2.1 відобразимо бухгалтерські записи щодо кожної операції:

 

 

Рис. 3.2.1. Сума кореспонденції рахунків з наведених операцій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК.

Бухгалтерський облік – це процес, який потребує глибоких знань з економічної теорії, економіки підприємства, фінансів, податкової системи, господарського права. Предмет бухгалтерського обліку охоплює весь процес відтворення, тобто виробництво, розподіл, обіг і споживання, зокрема вивчення стану й використання коштів підприємства у процесі господарської діяльності. Для оперативного керівництва і контролю бухгалтерський облік повинен забезпечити своєчасну й якісну інформацію про кількісні та якісні показники діяльності господарства. Дані бухгалтерського обліку систематизуються у фінансову звітність, є джерелом інформації про господарьскі процеси, про наявність матеріальних, трудових, фінасових ресурсів та їх використання, власний капітал, зобов’язання, й фінасові результати діяльності, без якої неможливе управління будь-яким підпиємством і економікою держави в цілому.

В своїй контрольній роботі я розкрила питання: що є предметом бухгалтерського обліку, як класифікуються господарські засоби за складом та джерелами їх утворення, на яких рахунках бухгалтерського обліку відображаються джерела формування господарських засобів.

Отже об’єкти бухгалтерського обліку дуже різноманітні,

− засоби господарства,

− джерела їхнього утворення,

− господарські процеси.

Це цілий комплекс процесів і операцій, пов'язаних з виробничою та фінансово-господарською діяльністю, збереженням майна, ефективним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Вони визначаються як складові предмета обліку бухгалтерських об’єктів.