Поняття бухгалтерського обліку, його суть та значення. Вимоги до бухгалтерського обліку

 За обліковими функціями  бухгалтерський облік поділяється  на фінансовий, податковий і управлінський.

Фінансовий облік — комплексний системний облік майна, господарської діяльності підприємства через суцільне, повне й безперервне відображення господарських процесів за звітний період. Його ведуть відповідно до законодавства країни та міжнародних і національних стандартів бухгалтерського обліку. Здійснюється для формування вартісних показників діяльності підприємства і виявлення зовнішніх зв’язків із постачальниками, покупцями, банками, інвесторами, акціонерами.

Податковий облік — окремий функціональний облік з метою посилення контрольно-аналітичної функції обліку правильності нарахувань та сплати податків. Здійснюється для формування показників валового доходу і валових витрат з метою обчислення прибутку і податку.

 Фінансовий і податковий  облік регулюються законодавством. Він обов’язковий для всіх  суб’єктів господарювання й оприлюднюється  у фінансовій звітності та  деклараціях, підлягає аудиту.

Управлінський облік — процес підготовки інформації, необхідної керівництву для потреб внутрішнього менеджменту поточної виробничої діяльності підприємства. Здійснюється для формування показників всередині підприємства за центрами відповідальності.

Діяльність кожного суб’єкта господарювання базується на постійному підвищенні рівня використання матеріальних і грошових ресурсів, а також трудового потенціалу підприємства. Виходячи із вимог керівництва щодо реалізації поставлених завдань, виділяються наступні функції бухгалтерського обліку:

1) контрольна;

2)  інформаційна.

Контрольна функція бухгалтерського обліку пов’язана із забезпеченням виконання планових завдань і досягнення запланованих показників діяльності підприємства шляхом здійснення їх порівняння.

Інформаційна функція бухгалтерського обліку полягає у забезпеченні керівництва як структурних підрозділів, так і підприємства в цілому інформацією, яка необхідна для здійснення контролю, планування і прийняття оперативних управлінських рішень.

Для успішної реалізації функцій бухгалтерського обліку до нього висуваються наступні вимоги:

• порівняльність показників обліку з показниками плану;
• своєчасність обліку;
• точність і об’єктивність;
• повнота і аналітичність облікових даних;
• ясність і доступність;
• економічність обліку.

Вимога до бухгалтерського обліку щодо порівняльності показників обліку з показниками плану полягає у тому, що зібрана і узагальнена інформація повинна забезпечувати можливість контролю виконання планових завдань як у цілому по підприємству, так і у розрізі його структурних підрозділів. Поряд з тим система показників обліку будується відповідно до показників, передбачених у плані.

Забезпечення прийняття оперативних управлінських рішень неможливе без чітко організованої системи збору і обробки облікових даних, що в свою чергу висуває таку вимогу до бухгалтерського обліку, як своєчасність обліку.

Вимога до бухгалтерського обліку про точність і об’єктивність визначається необхідністю представлення правдивої і неупередженої інформації як для внутрішніх (менеджери, акціонери та ін.), так і для зовнішніх її споживачів (податкові органи, органи державної статистики і т.ін.). Треба зазначити, що за приховування доходів, а також подання недостовірної звітності, законодавством України передбачено застосування до порушників відповідних стягнень. Інформація, яка надходить із первинних підрозділів до бухгалтерії підприємства, а також від бухгалтера до менеджера, повинна відповідати принципу повноти і аналітичності, тобто бути деталізованою в такій мірі, щоб на її основі можна було провести належний аналіз і прийняти необхідні рішення. Надмірна деталізація облікової інформації може призводити до ускладнення проведення аналізу і, як наслідок, до втрати оперативності при прийнятті тих чи інших рішень.

 

2. Порядок відображення в обліку процесу постачання

 

Кожне підприємство в процесі своєї діяльності вступає в різного роду економічні взаємовідносини, зокрема, наприклад: із постачальниками та підрядниками при закупівлі сировини та комплектуючих; із покупцями та замовниками при реалізації готової продукції, робіт та послуг підприємства; із працівниками — щодо розрахунків по оплаті праці; із кредитно-фінансовими установами в питаннях кредитування; із бюджетом — по сплаті податків та проведення платежів до позабюджетних фондів соціального спрямування.

Але які б господарські операції та зрушення не відбувались на підприємстві, весь кругообіг господарських засобів можна розділити на три стадії: 1) постачання; 2) виробництва; 3) реалізації.

Загальну схему кругообігу господарських засобів представлено на рис. 2.1.).

Рис 2.1. Загальна схема кругообігу господарських засобів

Перша стадія (постачання) передбачає витрату підприємством певної частини грошей на закупівлю засобів праці та предметів праці. При цьому, з однієї сторони беруть участь гроші, як засіб платежу і міра вартості, з іншої — цінності, які купує підприємство.

Друга стадія (виробництва) передбачає взаємодію засобів праці і предметів праці при активній ролі в цьому процесі робочої сили. Результатом другої стадії є отримання з виробництва і оприбуткування готової продукції на склад підприємства.

Третя стадія (реалізація) є завершальною фазою кругообігу господарських засобів. Вона виражається у передачі виробленої продукції за цінами реалізації покупцям шляхом купівлі-продажу. Якщо отримана виручка переважає собівартість реалізованої продукції — це означає, що підприємство отримало прибуток, якщо ні — збиток.

Господарська діяльність підприємства пов’язана з використанням коштів, матеріальних і нематеріальних засобів, які постійно перебувають у кругообороті, що реалізується через господарські процеси. Під господарським процесом розуміють сукупність однорідних операцій, спрямованих на виконання певного господарського завдання, і які характеризують рух засобів у системі кругообороту капіталу. При цьому капітал може набувати в процесі такого руху грошову, товарну або виробничу форми. Процес постачання пов’язаний з використанням рахунків обліку грошових коштів, розрахунків, засобів та предметів праці. Процес виробництва відображається на рахунках витрат виробництва і готової продукції. Процес реалізації відображається на рахунках собівартості реалізації, грошових коштів та розрахунків.

Кругооборот капіталу призводить до змін у структурі активів і пасивів підприємства. Кожен операційний цикл може відрізнятися від попереднього за тривалістю, обсягами та структурними змінами в активах і зобов’язаннях, при цьому послідовність реалізації господарських процесів на підприємствах різних галузей та видів економічної діяльності залишається незмінною.

Процес постачання полягає в забезпеченні підприємства необхідними для його діяльності засобами Придбані запаси в обліку оцінюються за фактичною собівартістю, яка складається з:

• купівельної вартості запасів за вирахуванням непрямих податків (ПДВ), які відшкодовуються підприємству;
• сум ввізного мита;
• сум непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;
• транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) (на транспортування, страхування, вантажно-розвантажувальні роботи тощо);
• інших витрат, які пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

Облік процесу постачання ведеться з використанням рахунків (табл. 2.1):

1) запасів - 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 28 «Товари»;

2) грошових коштів - 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 33 «Інші кошти»;

3) розрахунків - 371 «Розрахунки за виданими авансами», 62 «Короткострокові векселі видані», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 64 «Розрахунки за податками й платежами», 68 «Розрахунки за іншими операціями».

Документальне оформлення операцій придбання проводиться з використанням: договору купівлі-продажу, рахунку (рахунку-фактури), накладної, товарно-транспортної накладної, податкової накладної, прибуткового ордера, довіреності, платіжного доручення тощо.

ТЗВ обліковуються безпосередньо на рахунках запасів або загальною сумою відображаються на окремому субрахунку 289 «Транспортно-заготівельні витрати». Використання цього рахунка регламентовано ПСБО-9 «Запаси». ТЗВ, які відносяться до запасів, що вибули, визначається за методом середнього відсотка на підставі розрахунку, який проводиться в два етапи:

1) розрахунок середнього відсотка ТЗВ:

де ТЗВвідсоток - середній відсоток ТЗВ,

ТЗВП – сума ТЗВ на початок місяця,

ТЗВм – сума ТЗВ, що надійшли за місяць,

Зп – вартість запасів на початок місяця,

Зм - вартість запасів, що надійшли за місяць.

2) розрахунок суми ТЗВ на запаси, що вибули:

де ТЗВВ – сума ТЗВ, яка припадає на запаси, що вибули протягом місяця,

Зв - вартість запасів, що вибули протягом місяця.

Приклад:

Показник	Запаси, грн	ТЗВ,грн
Залишок на початок місяця	164 800	10 520
Надійшло за місяць	689 300	46 290
Вибуло за місяць	708 410	47 120
Залишок на кінець місяця	145 690	9 690

Таблиця 2.1

Бухгалтерські записи з обліку процесу постачання

Зміст господарської операції	Сума, грн	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1. Прийнято до оплати рахунок постачальника за будівельні матеріали: цегла силікатна фундаментні блоки ПДВ(20%)	40 000 60 000 20 000	205/1 205/2 641	631 631 631
2. Акцептовано рахунок транспортної організації за доставку будівельних матеріалів - 4 800 грн (з ПДВ)	4 000 800	289 641	685 685
3. Оплачено готівкою з каси вантажно-розвантажувальні роботи	200	289	301
4. Оплачено з рахунку в банку рахунки постачальника і транспортної організації	120 000 4 800	631 685	311 311
5. 3 рахунка в банку перераховано аванс: за цемент - 84 000 грн (з ПДВ)   за доставку транспортній організації - 2400 грн (з ПДВ)	84 000 14 000 2 400 400	371 641 371 641	311 644 311 644

 

Продовження табл. 2.1

6. Оприбутковано раніше оплачений цемент	70 000	205/3	631
7. Зараховано податковий кредит з ПДВ	14 000	644	631
8. Проведено взаємозалік заборгованостей	84 000	631	371
9. Включено до складу ТЗВ витрати на доставку цементу та зараховано податковий кредит з ПДВ	2 000 400	289 644	685 685
10. Проведено взаємозалік заборгованостей	2 400	685	371
11. Будівельні матеріали використано на будівництво цеху	308670	151	205
12. Наприкінці місяця розподілено і списано ТЗВ, що припадають на використані будівельні матеріали, якщо залишки на початок місяця за рахунками: 205 - 183 960 грн 289 - 15 740 грн	19 133	151	289

 

Таблиця 2.2

Розрахунок ТЗВ на використані матеріали

Показник	Будматеріали, грн	ТЗВ, грн
Залишок на початок місяця	183 960	15 740
Надійшло за місяць	170 000	6 200
Вибуло за місяць	308 670	19 133
Залишок на кінець місяця	45 290	2 807

 

Таким чином, фактична собівартість витрачених на будівництво будівельних матеріалів становить (308 670 + 19 133) = 327 803 грн.