Поняття аудиторської вибірки. Види аудиторської вибірки

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Октября 2013 в 21:26, контрольная работа

Краткое описание

Вибіркова перевірка в усьому світі визнана основою методики проведення аудиторської перевірки. Термін аудиторська вибірка, або вибіркова перевірка, означає проведення аудиторських процедур стосовно менш ніж 100% бухгалтерських проводок або показників фінансової звітності. Водночас отримані результати мають дозволити аудитору отримати аудиторські докази, що будуть не тільки достатніми для характеристики окремих, перевірених фактів, а й дадуть змогу розповсюдити отримані висновки на всю сукупність даних, тобто давати можливість зробити об'єктивну оцінку достовірності даних бухгалтерської звітності економічного суб'єкта, що перевіряється.
При побудові аудиторської вибірки аудитор має враховувати певну ціль аудиторської перевірки й розуміти, що будь-яка вибіркова перевірка завжди підвищує аудиторський ризик (ризик невиявлення помилок).

Прикрепленные файлы: 1 файл

1.doc

— 149.50 Кб (Скачать документ)

З метою забезпечення високого фахового рівня аудиторських послуг аудиторові слід дотримуватися таких основних вимог:

  • вірогідність - користувачі інформації мають бути впевнені в її достовірності;
  • професіоналізм - передбачає високий рівень фахової підготовки аудиторів;
  • якість послуг - аудиторські послуги мають бути надані у суворій відповідності із чинними нормативно-правовими активами;
  • довіра — впевненість користувачів аудиторської інформації у дотриманні аудитором професійної етики протягом усієї Його аудиторської практики. Етичні вимоги визначаються відповідними нормами Закону України "Про аудиторську діяльність" і Кодексом етики. Кодекс етики визначає правила надання аудиторських послуг, а також фундаментальні принципи професійної етики.

Можна виділити такі основні принципи професійної етики: Незалежність —  аудитор має бути професійно незалежним від суб'єкта підприємницької діяльності, що перевіряється (не мати прямих родинних стосунків і майнових інтересів до суб'єкта перевірки).

Об'єктивність — аудитор має бути справедливим, компетентним, старанно надавати аудиторські послуги, відповідати рівню професійних знань, який би не викликав сумніву у клієнта щодо професіоналізму наданих йому послуг.

Компетентність — аудиторам необхідно здійснювати аудиторську перевірку з професійною майстерністю та залучати до аудиту спеціалістів, що мають певну фахову підготовку, досвід і знання у відповідній галузі.

Майстерність - вміле визначення та застосування законодавчих і нормативно-правових актів для законності здійснення оцінки господарських операцій, їх документування, відображення в обліку та звітності.

Конфіденційність - аудитор не має права без згоди клієнта розголошувати або розкривати інформацію, отриману ним у ході надання професійних послуг, а також використовувати її у своїх цілях.

Чесність - аудитор має бути чесним та об'єктивним на всіх етапах роботи і висловлювати об'єктивну думку про об'єкт дослідження.

Професійна поведінка - аудитор повинен створювати і підтримувати добру репутацію професії, утримуючись від будь-яких дій, що можуть дискредитувати її.

Аудиторська діяльність — один з основних елементів ринкової інфраструктури країн з розвиненою ринковою економікою, її поширення зумовлене взаємною зацікавленістю підприємства (в особі його власників), держави (в особі податкових органів) та користувачів фінансової звітності в отриманні об'єктивної інформації про достовірність фінансової звітності підприємства. В розвинених країнах аудит є основною формою фінансового контролю діяльності підприємств недержавної форми власності. Поява і розвиток аудиту в системі фінансово-господарського контролю пов'язані з різноманітністю форм власності капіталу в різних суспільно-економічних формаціях і необхідністю його раціонального використання.

У своїй діяльності аудитор керується  законодавством і власними інтересами. В умовах конкуренції в аудиторському  бізнесі це економічно сприяє підвищенню рівня проведення перевірок. У свою чергу підприємство має нагоду вибору кваліфікованого партнера, незалежного від будь-яких відомств, а держава отримує можливість забезпечити контроль достовірності фінансової звітностінедержавних підприємств і, як наслідок, правильності ведення ними податкового обліку, не витрачаючи на це коштів державного бюджету.

Лудит в сучасному розумінні  є вже багато років. Існує думка  про те, що аудит необхідний тільки для великих підприємств або  компаній, де акціонери потребують захисту своїх інтересів. Проте  це не так. Власник підприємства має бути зацікавлений у проведенні аудиту, оскільки це дає йому впевненість у законності проведених ним господарських операцій, правильності відображення їх в обліку і формування фінансових результатів.

Відповідно до Закону України "Про аудиторську діяльність" організацію управління аудитом в Україні очолює Аудиторська палата України (АПУ).

Аудиторська палата України - є незалежним самостійним органом, створеним  з метою сприяння розвитку, вдосконалення  та уніфікації аудиторської справи в  Україні.

АПУ функціонує на засадах самоврядування, є юридичною особою, яка діє  як неприбуткова організація. Формується Аудиторська палата України на паритетних засадах шляхом делегування до її складу 10-ти аудиторів та 10-ти представників  державних органів (по одній особі від Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства економіки, Державної податкової адміністрації, Національного банку України, Державного комітету статистики, Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку. Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Рахункової палати, Головного контрольно-ревізійного управління). Таким чином, загальна кількість членів Аудиторської палати України становить 20 осіб. Структура АПУ представлена на рис 2.1.

Необхідно зауважити про наявність спеціальних вимог до аудиторі в-ч л єн і в АПУ, а саме: безперервний стаж аудиторської роботи не менше п'яти років, перевага надається представникам фахових навчальних закладів та наукових організацій. Повноваження АПУ визначено Законом України "Про аудиторську діяльність", а також Статутом АПУ.

Основними повноваженнями АПУ є такі:

  • сертифікація осіб, які мають намір займатися аудиторською діяльністю;
  • затвердження стандартів аудиту;
  • затвердження програм підготовки аудиторів та за погодженням з Національним банком України програми підготовки аудиторів, які здійснюють аудит банків;
  • ведення Реєстру аудиторських фірм та аудиторів;
  • здійснення контролю за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог Закону України "Про аудиторську діяльність", стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів тощо;
  • забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організації контролю за якістю аудиторських послуг;
  • регулювання взаємовідносин між аудиторами (аудиторськими фірмами) в процесі здійснення аудиторської діяльності та в разі необхідності застосування до них стягнення;
  • інші повноваження передбачені Законом України "Про аудиторську діяльність" і Статутом АПУ. Щорічно АПУ отримує від аудиторських фірм та аудиторів звіти про виконані роботи, складені за типовою формою № 1-аудит (додаток 4), здійснює їх аналіз та подає до Кабінету Міністрів України інформацію про стан аудиторської діяльності в Україні.

Аудиторська палата України може створювати на території України регіональні  відділення, повноваження яких визначено нею.

На сьогодні в Україні діють 15 регіональних відділень АПУ.

Термін повноваження членів АПУ становить п'ять років. При  цьому, одна й та ж особа не може бути делегована більш ніж два  строки підряд. Члени АПУ, крім голови, виконують свої обов'язки на громадських засадах.

Рис. 2.1. Структура Аудиторської палати України

Джерелами фінансування Аудиторської палати України є плата за проведення сертифікації аудиторів, плата за включення  до Реєстру аудиторських фірм і аудиторів, добровільні внески аудиторських фірм і аудиторів України та інші джерела, не заборонені законодавством.

 


Информация о работе Поняття аудиторської вибірки. Види аудиторської вибірки