Облік виробничих запасів на малих підприємствах

Списання з підзвіту витрачених на ремонт запасних частин проводять на основі відміток у згаданій відомості дефектів про фактичну заміну зношених чи поламаних запасних частин і акта на приймання-здачу відремонтованих і реконструйованих об'єктів.

Певні відмінності є у первинному обліку на малих підприємствах у сільському господарстві. Зокрема, для оприбуткування сіна, соломи, силосу, сінажу використовують акт на оприбуткування грубих і соковитих кормів; насіння зернових культур і концентровані корми власного виробництва оприбутковують на основі документів на оприбуткування зерна від урожаю: путівок па вивезення продукції з поля, талонів або реєстрів надходження зерна та іншої продукції з поля з наступним відображенням даних у відомості руху зерна та іншої продукції; коренеплоди, картоплю і овочі – на основі щоденників надходження продукції. Куплені насіння і корми оприбутковують на основі товарно - транспортних накладних. Зелену масу оприбутковують в тому випадку, коли вона згодовувалась тваринам шляхом збирання. В такому разі її кількість відображають у відомості витрати кормів на основі даних журналу вагаря за кожен день годівлі. Якщо зелена маса згодована шляхом випасання, її не оприбутковують, а списують на годівлю тварин актом на оприбуткування пасовищних кормів, а їхню кількість визначають на основі контрольних укосів і врахування урожайності, або виходячи з обсягу виробленої продукції тваринництва і норм споживання таких кормів.

На основі раціонів годівлі тварин виписують відомості витрати кормів у двох примірниках окремо на кожну групу тварин. Перший примірник завідуючий складом (фуражир) використовує як лімітно-забірну карту на видачу кормів під звіт завідуючому фермою, а другий з підписами тваринників, за якими закріплено і поголів'я, є основною для списання кормів з підзвіту завідуючого фермою на витрати тваринництва. Далі схема обліку ідентична, як і за рештою рахунків з обліку товарно-матеріальних цінностей.

У зв'язку з інфляцією на малих підприємствах проводять переоцінку (дооцінку) виробничих запасів, а при відсутності попиту - уцінку залежаних товарно-матеріальних цінностей.

Схема обліку переоцінки товарно-матеріальних цінностей така. На підставі даних Відомості 2М визначають найменування товарно - матеріальних цінностей, що підлягають уцінці чи дооцінці, та їх вартість за одиницю. Далі складають відомість уцінки чи дооцінки, в якій відображають найменування товарно матеріальних цінностей, одиницю виміру, кількість, ціну та вартість, їх переоцінки (уцінки).

На основі рахунків-фактур чи довідок постачальників вказують нову ціну та вартість і підраховують суму дооцінки за кожним найменуванням та разом за товарно-матеріальними цінностями, що дооцінюються. Уцінку товарно-матеріальних цінностей і продукції проводить комісія, створена на підприємстві. Оформляють уцінку актом.

На підставі цих актів і відомостей відображають суму дооцінки (уцінки) за кожним найменуванням товарно-матеріальних цінностей у звітах про рух матеріалів, звідки переносять у Відомість 2М.

Схема обліку витрат на заготівлю і придбання ТМЦ така. На підставі товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, розрахунку розподілу транспортно-заготівельних витрат за статтями відображають вартість куплених товарно-матеріальних цінностей і витрат на їх доставку, що попередньо зібрані на субрахунку "Транспортно-заготівельні витрати". За кредитом субрахунку на основі розрахунку відхилень фактичної собівартості куплених товарно-матеріальних цінностей відображають окремо вартість матеріалів і суму відхилень від облікових цін. Підсумки переносять у Відомість 2М.

 

 

2. Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів

У складі виробничих запасів обліковують малоцінні і швидкозношувані предмети, тобто такі засоби праці, строк служби яких менший одного року, незалежно від їхньої вартості. Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів дещо відрізняється, оскільки вони належать до особливого виду товарно-матеріальних цінностей: використовуються протягом тривалого терміну, а тому свою вартість втрачають поступово.

Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів має специфічні особливості лише при передачі в експлуатацію та у процесі використання, оскільки надходження їх на підприємства відображають подібно до решти товарно-матеріальних цінностей. Зокрема, при видачі за накладними (вимогами) або відомостями працівникам підприємства інструменту, пристосувань, спецодягу, спецвзуття, господарського інвентарю, їх відображають у спеціальних особових картках, які відкривають на кожного працівника, що їх отримав, де вказують кількість, вартість, нормативний строк служби. На малоцінні та швидкозношувані предмети в розрізі матеріально відповідальних осіб на виробництві (начальників цехів, бригадирів тощо) щороку складають у двох примірниках інвентарні описи, в яких відображають за кожним найменуванням їх загальну кількість, що відповідає даним особових карток.

Записи у картках чи книгах складського обліку з надходження малоцінних та швидкозношуваних предметів проводять на основі документів постачальників або на основі відомостей на поповнення чи вилучення постійного запасу інструментів: вибуття відображають згідно з вимогами керівників тих структурних підрозділів, де необхідне використання таких предметів. Списання малоцінних та швидкозношуваних предметів з підзвіту цих керівників проводять за актами на списання інструментів чи інвентарю, які спеціалізовані для окремих їх видів. При цьому працівники, що звільняються, повинні повернути предмети, що не відслужили нормативного строку експлуатації або відшкодувати їхню вартість.

Операції за рахунком 20 "Виробничі запаси" відображають за такою кореспонденцією.

У податковому обліку вартість придбаних запасів (сировини, пального, насіння і кормів, малоцінних і швидкозношуваних предметів) відносять на валові витрати, але в залежності від того, яка подія була першою: попередня оплата постачальникам, чи навпаки, попереднє отримання матеріалів з наступною оплатою за них.

Разом з тим слід мати на увазі, що податковий кредит відшкодовується лише у зв'язку з придбанням запасів, які пов'язані і використовуються в господарській діяльності. Так само не можна відносити на валові витрати вартість придбання тих предметів, що не будуть використовуватись у господарській діяльності.

Щокварталу малі підприємства, як і інші (крім сільськогосподарських) повинні визначати на основі Відомості 2М зміну залишків придбаних матеріалів для відображення їх приросту (убутку) у валових витратах. Для цього необхідно скласти реєстр такої форми.

Розрахунок приросту (убитку) балансової вартості запасів

за перший квартал 2003

 

Показники	Код	Залишок	Залишок	Приріст
	рядка	на	на	(+),
		початок	кінець	убуток
		періоду	періоду	(+)
Балансова вартість -	А	1750	1850	+ 100
усього
у т.ч. на складах (місцях зберігання)	А1	–	78	+78
у незавершеному виробництві	А2	1250	1372	+ 122
у готовій продукції	A3	500	400	-100
малоцінні предмети на складах	А4	150	260	+ 110
на оптових складах	А5	–	–	–
у роздрібній торгівлі	А6	–	–	–

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      На основі цієї відомості необхідно скласти кореспонденцію рахунків дебет 841, кредит 841 - 100 грн., і записати її методом "червоне сторно". Якби ж на кінець кварталу залишки були меншими, ніж на початок, суму убутку треба було б записати у такій же кореспонденції, але додатковою проводкою.

Запис такої операції здійснюють на підставі наведеної відомості про облік балансової вартості матеріальних активів, яку складають, у свою чергу, на основі сальдових відомостей за матеріальними рахунками, звітів про рух матеріалів, інвентаризаційних описів та розрахунку вартості куплених матеріалів, сировини, комплектуючих виробів, напівфабрикатів у незавершеному виробництві та у готовій продукції, яка не реалізована і знаходиться па підприємстві. Оскільки при оподаткуванні прибутку підприємства враховують убуток чи приріст лише придбаних, а не отриманих від власного виробництва виробничих запасів, то на підприємствах повинен бути організований їх роздільний облік. Тому аналітичні рахунки до синтетичного рахунка 20 "Виробничі запаси" і відповідних субрахунків до нього треба розділити на окремі за кожним найменуванням, за яким на підприємстві є одночасно власні та куплені виробничі запаси. Наприклад, цегла власного виробництва і куплена, тверде паливо власне і куплене та ін. повинні обліковуватися на окремих аналітичних рахунках.

На підприємствах, що здійснюють торговельну чи постачальницьку діяльність, або якщо на підприємстві здійснюють одночасно з виробничою торговельну діяльність, приріст (убуток) відображають відповідно за вартістю придбаних товарів у такому ж порядку, що й матеріалів для виробничої діяльності.

У той же час при визначенні приросту (убутку) придбаних виробничих запасів не враховують закуплені будівельні матеріали і запасні частини; їх не відносять і до валових витрат. Це зумовлено тим, що у майбутньому їх використають на капітальні вкладення для створення об'єктів, що амортизуються, або ж витратять на ремонти, реконструкцію, модернізацію основних засобів і частково віднесуть на валові витрати (до 5% балансової вартості основних засобів), а за рештою витрат на ремонти та інші види їх поліпшення - приєднають до балансової вартості, отже, амортизують. Таким чином, вартість придбаних запасних частий і будівельних матеріалів вплине на зменшення оподатковуваного прибутку шляхом коригування на суму нарахованої амортизації основних засобів.

У бухгалтерському обліку також необхідно розмежовувати такі малоцінні і швидкозношувані предмети, що використовуються в господарській діяльності, від тих, що з нею не пов'язані, оскільки вартість перших, як уже зазначалось, списують на витрати виробництва, а других слід відносити за рахунок прибутку, що остається у розпорядженні малого підприємства.

Операції з надходження і вибуття виробничих запасів, готової продукції і товарів на малому підприємстві з використанням наведеної кореспонденції рахунків відображають у "Журналі обліку господарських операцій".

На основі цих даних Журналу далі проводять записи у реєстрах з обліку виробничих запасів, розрахунків, витрат виробництва.

Одночасно згадані операції слід записати також у реєстрах, призначених для обліку операцій за рахунками 84 "Втрати операційної діяльності", 64 "Розрахунки за податками й платежами", 37 "Розрахунки з різними дебіторами".

 

Висновок

Облік запасів, у тому числі і виробничих, регулює Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".

До виробничих запасів відносять сировину і матеріали, органічні і мінеральні добрива, тару, медикаменти, біопрепарати отрутохімікати, а також сільськогосподарську продукцію, передану на давальницьких умовах для переробки на стороні.

Облік на складах і в бухгалтерії повинен забезпечувати чіткий контроль за наявністю, надходженням і вибуттям запасів, не допускати можливостей для змішування кількості і вартості різних номенклатур, щоб не створювати умов для пересортування та нестач одних матеріалів покриттям надлишками за іншими.

Крім того, у бухгалтерію надходять усі первинні документи на оприбуткування матеріалів, тут спочатку виписують первинні документи на їх видачу у виробництво чи на реалізацію, які після виконання повертаються назад разом із реєстрами приймання-здачі (звітами про рух матеріалів). Але навіть зовнішні документи (товарно-транспортні накладні), як правило, надходять на підприємство на основі виписаних тут довіреностей на отримання матеріалів від постачальників.

Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів має специфічні особливості лише при передачі в експлуатацію та у процесі використання, оскільки надходження їх на підприємства відображають подібно до решти товарно-матеріальних цінностей. Зокрема, при видачі за накладними (вимогами) або відомостями працівникам підприємства інструменту, пристосувань, спецодягу, спецвзуття, господарського інвентарю, їх відображають у спеціальних особових картках, які відкривають на кожного працівника, що їх отримав, де вказують кількість, вартість, нормативний строк служби.

 

Список використаних джерел

1. Матвіїв М. Я., Хомин П. Я. Бухгалтерський облік на малих підприємствах за різними формами: Навчальний посібник – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 352 с.
2. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами . Затверджені наказом Міністерства Фінансів України від 25.06.2003, №422
3. Закон України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» від 16.07.1999 р.