Облік необоротних активів

МІНІСТЕРСТВО  ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЖИТОМИРСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ-ІНТЕРНАТ ЖИТОМИРСЬКОЇ  ОБЛАСНОЇ РАДИ     Дипломна  робота з бухгалтерського  обліку  на тему: «Облік необоротних  активів»         Виконала: Заболотна Любов Сергіївна Група: 21ОКБ Викладач: Купрієнко Алла Володимирівна           Житомир-2014

ЗМІСТ

Вступ 3

Теоретична частина 5

1. Характеристика необоротних активів 6

1.1.Зміст та класифікація основних засобів 6

1.2. Нематеріальні  активи їх класифікація 10

1.3. Інші необоротні активи 12

2. Відображення необоротних активів в бухгалтерському балансі 12

3. Бухгалтерські  рахунки по обліку основних  засобів і нематеріальних активів 14

4. Документальне оформлення обліку основних засобів і нематеріальних активів 15

5. Облік амортизація основних засобів і нематеріальних активів 17

6. Облік інвентаризації  основних засобів і нематеріальних  активів 19

7. Безпека праці при роботі на ПК 22

Практична частина 25

Висновок 30

Список  використаної літератури 32

Додатки 34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Тема дипломної  роботи «Облік необоротних активів» є досить актуальною, тому що на кожному підприємстві незалежно від форм власності є в наявності необоротні активи.

Мета дипломної  роботи: розкрити суть необоротних  активів та їх значення в бухгалтерському  обліку.

Необоротні  активи – це сукупність майнових цінностей підприємства, які неодноразово беруть участь у процесі господарської діяльності та поступово переносять свою вартість на продукцію.

Необоротні (або  фіксовані) активи менш ліквідні, ніж  оборотні (поточні), призначені для використання протягом тривалого періоду часу. Вони важко реалізуються, тому що необхідний певний час та додаткові витрати.

_{Необоротні  активи включають  в себе:}

• _{нематеріальні активи;}
• _{незавершене будівництво;}
• _{основні засоби;}
• _{довгострокові фінансові інвестиції; інші фінансові інвестиції;}
• _{довгострокова дебіторська заборгованість;}
• _{відстрочені податкові активи;}
• _{інші необоротні активи.}

Нематеріальні активи – це придбані права користування природними ресурсами, майном і об’єктами інтелектуальної власності.

Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг.

Незавершене будівництво - відображається вартість незавершених капітальних інвестицій у будівництво, створення, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання необоротних активів (включаючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюється підприємством, а також фінансові платежі для фінансування капітального будівництва.

Для детальної  характеристики необорних активів можна розглянути такі питання:

• характеристика необоротних активів;
• зміст та класифікація основних засобів;
• нематеріальні активи їх класифікація;
• інші необоротні активи;
• відображення необоротних активів в бухгалтерському балансі;
• бухгалтерські рахунки по обліку основних засобів і нематеріальних активів;
• документальне оформлення обліку основних засобів і нематеріальних активів;
• амортизація основних засобів і нематеріальних активів;
• облік інвентаризації основних засобів і нематеріальних активів;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕОРЕТИЧНА  ЧАСТИНА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ХАРАКТЕРИСТИКА НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

Необоротні  активи – сукупність майнових цінностей підприємства, які неодноразово беруть участь у процесі господарської діяльності та поступово переносять свою вартість на продукцію.

_{Необоротні  активи включають  в себе:}

• _{нематеріальні активи;}
• _{незавершене будівництво;}
• _{основні засоби;}
• _{довгострокові фінансові інвестиції; інші фінансові інвестиції;}
• _{довгострокова дебіторська заборгованість;}
• _{відстрочені податкові активи;}
• _{інші необоротні активи.}

Необоротні (або  фіксовані) активи менш ліквідні, ніж  оборотні (поточні), призначені для  використання протягом тривалого періоду  часу. Вони важко реалізуються, тому що необхідний певний час та додаткові витрати.

1.1. ЗМІСТ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

На виконання Програми реформування системи бухгалтерського  обліку із застосуванням міжнародних  стандартів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 року № 1706, та рішення Урядового комітету економічного розвитку від 3 березня 2000 року №2/3 було затверджено наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000р.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – Положення (стандарт)7).

Норми Положення (стандарту) 7 засновується підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі – підприємства) усі форм власності (крім бюджетних установ).

Основні засоби – матеріальні  активи, які підприємство утримує  з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг.

Об’єкт основних засобів  – закінчений пристрій з усіма  пристосуваннями і приладдям  до нього або окремий конструктивно  відокремлений предмет, що призначений  для виконання певних самостійних  функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів одного або різного призначення. Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання(експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.

Основні засоби можна сформулювати за наступними ознаками:

• за галузевою ознакою;
• за функціональним призначенням;
• за використанням;
• за ознакою належності;

За галузевою ознакою основні засоби поділяються на:

1. промислові;
2. сільськогосподарські
3. будівельні
4. транспортні
5. зв’язку

За функціональним призначенням поділяються на:

1. виробничі основні засоби – це засоби, які беруть участь у виробництві процесі або сприяють його здійснення.
2. невиробничі основні засоби – це засоби, що не беруть участь у процесі виробництва, та передбачені для послуг, потреб ЖКГ, охорони здоров`я, освіти, культури.

За використанням поділяються на:

1. діючими, є основні засоби, які приймають участь у роботі підприємства на даний час;
2. недіючими, в свою чергу, є основні засоби, які не використовуються в даний період в господарській діяльності у зв’язку із тимчасовою консервацією або очікуванням часу введення їх в експлуатацію.

За ознакою належності – поділяються на:

1. власні – являються безпосередньо власністю підприємства і мають джерело свого утримання;
2. орендовані – які, використовуються на підприємстві, але не є його власністю.

Для цілей бухгалтерського  обліку основні засоби класифікуються за такими групами:

1. Основні засоби:
1. земельні ділянки;
2. капітальні витрати на поліпшення земель;
3. будинки, споруди та передавальні пристрої;
4. машини та обладнання;
5. транспортні засоби;
6. інструменти, прилади, інвентар (меблі);
7. робоча і продуктивна худоба;
8. багаторічні насадження;
9. інші основні засоби.
2. Інші необоротні матеріальні активи:
1. бібліотечні фонди;
2. малоцінні необоротні матеріальні активи;
3. тимчасові (не титульні) споруди;
4. природні ресурси;
5. інвентарна тара;
6. предмети прокату;
7. інші необоротні матеріальні активи.

Розрізняють наступні види вартості основних засобів:

• первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів;
• переоцінена вартість – вартість необоротних активів після їх переоцінки;
• ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання, за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем;
• залишкова вартість – визначається як різниця між первісною вартістю основних засобів і суму зносу.

Первісна вартість об’єкта  основних засобів складається з  таких витрат:

• суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно – монтажних робіт;
• реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв’язку з придбанням прав на об’єкт  основних засобів;
• суми ввізного мита;
• суми непрямих податків у зв’язку з придбанням ( створенням) основних засобів;
• витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбання (створення) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

1.2.НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

Нематеріальні активи – придбані права користування природними ресурсами, майном і об’єктами інтелектуальної власності.

Нематеріальні активи представляють вкладення  коштів підприємства (його витрати) у  нематеріальні об`кти, що використовуються протягом довгострокового періоду в господарській діяльності та приносять прибуток. До нематеріальних активів відносяться права користування земельними ділянками, природними ресурсами, патенти, ліцензії, «ноу-хау», програмне забезпечення, авторські права і привілеї ( включаючи права на винаходи, патент, ліцензію на визначені види діяльності, промислові зразки, моделі, використання художньо-конструкторських рішень), організаційні витрати (включаючи плату за державну реєстрацію підприємства, брокерське місце і

т.ін.) торговельні  марки, товарні і фірмові знаки, ціна фірми. За характером застосування нематеріальні активи схожі на основні засоби. Вони використовуються тривалий період, приносять прибуток, і з часом велика частина з них втрачає свою вартість. Особливістю нематеріальних активів є відсутність матеріально-речової структури, складність визначення вартості, невизначеність при виявленні прибутку від їхнього застосування. Оцінка нематеріальних активів відбувається за узгодженням сторін при їхньому внеску в статутний капітал на основі цін світового або внутрішнього ринку. У вартість нематеріальних активів входять покупна ціна, витрати, зв'язані з придбанням і приведенням, стан готовності цих активів. Вартість нематеріальних активів включається в собівартість продукції шляхом нарахування зносу.

Нематеріальний  актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство має: