Облік нематеріальних активів

Аналітичний облік нематеріальних активів ведеться за видами та окремими інвентарними одиницями у цілих  гривнях (без копійок). Копійки, якщо вони є, списують у витрати виробництва  при оприбуткуванні нематеріальних активів. Для аналітичного обліку використовують інвентарні картки або спеціальну книгу. Аналітичний облік гудвілу і  негативного гудвілу ведеться за об'єктами придбання.

Синтетичний та аналітичний  облік нематеріальних активів здійснюється в журналі № 4, а в сільськогосподарських  підприємствах - в журналі-ордері № 4А с.г.

Нарахування амортизації  нематеріальних активів відповідно до П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" здійснюється протягом строку їх корисного  використання, який встановлюється підприємством  при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс).

Метод амортизації нематеріального  активу обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх  економічних вигід. Якщо такі умови  визначити неможливо, то амортизація  нараховується із застосуванням  прямолінійного методу. Розрахунок амортизації  при застосуванні відповідних методів  нарахування здійснюється згідно з  П(С)БО 7 "Основні засоби".

Облік вартості, яка амортизується, нематеріальних активів ведеться за кожним об'єктом, що входить до складу окремої групи.

Амортизаційні відрахування при цьому провадяться до досягнення залишковою вартістю нематеріального  активу нульового значення.

Узагальнення інформації про суму зносу (амортизації) нематеріальних активів і гудвілу відображається в журналі № 4, а в сільськогосподарських  підприємствах - в журналі-ордері № 4А с.г.

Нематеріальні активи вибувають  з підприємства в результаті їх реалізації, безоплатної передачі, ліквідації тощо.

Під час реалізації нематеріальних активів, як правило, їх включають до групи вибуття, аналогічно як основні  засоби.

Операції з реалізації нематеріальних активів оформляють рахунками-фактурами, а інше вибуття - актами (табл. 6.21).

Таблиця 6.21. Кореспонденція рахунків з обліку нематеріальних активів

Порядок ведення бухгалтерського  обліку нематеріальних активів на підприємствах, вибір методу нарахування амортизації  нематеріальних активів визначаються обліковою політикою підприємства, яку затверджує керівник підприємства наказом.

Податковим кодексом України (ст. 14, підп. 14.1.40) визначено, що гудвіл (вартість ділової репутації) - нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між ринковою ціною  та балансовою вартістю активів підприємства як цілісного майнового комплексу, що виникає в результаті використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів, послуг, нових технологій тощо. Вартість гудвілу  не підлягає амортизації і не враховується під час визначення витрат платника податку, щодо активів якого виник  такий гудвіл.

П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств" містить таке визначення: "Гудвіл - перевищення вартості придбання  над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих  активів та зобов'язань на дату придбання".

Гудвіл є потенційним  доходом. Вартість гудвілу підвищується за рахунок поліпшення репутації  серед покупців та постачальників, кваліфікації робітників і службовців, якості товарів, фінансової стабільності тощо. Дохідний бізнес поступово "створює" свій гудвіл. Тому його називають внутрішнім активом підприємства, який не має  і не може мати певної грошової вартості. Може скластися ситуація, коли нематеріальний актив забезпечує власнику певні  права або привілеї, але вони не відображаються в обліку, тому що не понесено ніяких додаткових витрат. Наприклад, патент конкурента втратив силу, а  це підвищило цінність аналогічного патенту, яким володіло і володіє  це підприємство.

У діяльності підприємств  може виникати негативний гудвіл, або  бедвіл. Негативний гудвіл - це перевищення  вартості частки покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих  активів та зобов'язань над вартістю придбання на дату придбання.

Негативний гудвіл виникає, коли покупець платить за підприємство меншу ціну, ніж сукупна вартість його активів згідно з балансом. Це буває у випадках, коли купується  підприємство, розташоване у віддаленій місцевості або на території з  погано розвинутою інфраструктурою  (далеко ринки збуту, погані або відсутні дороги), або у придбане підприємство покупець повинен внести певний капітал. У нашій країні в умовах переходу від планової до ринкової економіки в багатьох населених пунктах відбувся занепад виробництва, а тому об'єкти, які там залишились (будівлі, заводи, ферми та ін.), значно втратили свою вартість і продавалися за ціною, нижчою від їх собівартості, а такою різницею є негативний гудвіл.

Облік гудвіла ведуть на рахунку 19 "Гудвіл". Його призначено для узагальнення інформації про  гудвіл, що виникає при придбанні  відповідно до П(С)ВО 19 "Об'єднання  підприємств".

Рахунок 19 має такі субрахунки:

- 191 "Гудвіл при придбанні";

- 193 "Гудвіл при приватизації (корпоратизації)".

За дебетом субрахунку 191 "Гудвіл" відображається вартість гудвіла, що виникає у разі придбання  іншого підприємства, за кредитом - втрати від зменшення корисності гудвіла  і сума списаного гудвіла.

За дебетом субрахунку 193 "Гудвіл при приватизації (корпоратизації)" підприємства державного, комунального секторів економіки відображають вартість гудвіла, який виник при приватизації (корпоратизації), за кредитом - суму списаного

гудвілу в порядку, визначеному  Положенням про порядок бухгалтерського  обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських  організацій, які володіють та/або  користуються об'єктами державної, комунальної  власності, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 19 грудня 2006 р. № 1213.

Кореспонденція рахунків з обліку гудвіла наведена в таблиці (табл. 6.22).

Таблиця 6.22. Облік  гудвіла