Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Января 2014 в 18:14, курсовая работа
Частину виробленої продукції (робіт, послуг) доходу підприємства використовують для власних потреб, а частина реалізується на сторону. Кругооборот засобів на підприємстві завершується процесом продажу (або реалізацією), внаслідок якого господарюючий суб'єкт отримує виручку в грошовій формі (X' - Г'). Остання авансується на відновлення процесу кругообороту засобів (придбання предметів праці, на оплату праці та на інші витрати наступного циклу виробництва), його безперервне повторення. При реалізації продукції підприємству відшкодовуються у грошовій формі витрачені засоби на її виробництво та збут.
Вступ 3
1. Загальнотеоретичні положення обліку доходів, порядок їх визнання та оцінки 6
2. Облік і формування доходу від інвестиційної діяльності 13
3. Особливості обліку доходів від фінансової діяльності 15
4. Шляхи удосконалення обліку доходів від фінансової та інвестиційної діяльності 19
Висновок 24
Список використаної літератури 26
Рахунки доходів — це пасивні рахунки, на яких обліковуються доходи за їх видами. По кредиту цих рахунків протягом звітного періоду відображається збільшення доходів у результаті звичайної діяльності та внаслідок екстраординарних ситуацій, а по дебету — їх списання на зведений рахунок фінансових результатів.
Порядок відображення доходів підприємства на рахунках бухгалтерського обліку залежить від обраного методу обліку. Якщо доходи обліковуються на основі надходження грошових коштів, тобто за касовим методом обліку, то сума виручки від реалізації продукції (товарів), послуг буде відображатися бухгалтерським записом:
Дебет рахунка «Грошові кошти»
Кредит рахунка «Дохід від реалізації»
Якщо облік доходів ведеться за методом нарахування, згідно з яким вони визначаються тоді, коли мають місце, а не тоді, коли отримані грошові кошти, то відображення їх в обліку і фінансовій звітності здійснюється у тому періоді, до якого вони відносяться. При цьому можуть застосовуватися два способи:
Перший спосіб ведення обліку доходів за методом нарахування передбачає відображення їх в момент реалізації продукції (товарів), послуг бухгалтерським проведенням
Дебет рахунка «Рахунки до отримання»
Кредит рахунка «Дохід від реалізації»
Спосіб коригування рахунків застосовується для обліку доходів за методом нарахування по операціях, які охоплюють термін, що перевищує один обліковий період. Коригування здійснюється шляхом складання коригувального бухгалтерського проведення. Необхідність коригування рахунків виникає у випадку відображення в обліку нарахованого доходу, тобто доходу, який був зароблений, але не врахований протягом облікового періоду (рис. 5).
Рис. 5. Схема
коригування нарахованих
Наприклад, рекламне агентство «Кенді» дало згоду розмістити серію рекламних оголошень для компанії «Макс». Перше оголошення з'явилося ЗО листопада, в останній день місяця, його вартість склала $400. Сума нарахованого доходу від надання послуг з реклами відображається бухгалтерським записом.
Дебет рахунка «Рахунки до отримання» 400
Кредит рахунка «Дохід від надання послуг» 400
Сальдо по рахунку «Дохід від надання послуг» буде відображати суму доходу, отриманого рекламним агентством за звітний період. Рахунок на оплату послуг, наданих компанії «Макс», буде пред'явлений після завершення публікації рекламних оголошень. Рахунки витрат — це активні рахунки, на яких обліковуються витрати за їх елементами. По дебету цих рахунків протягом звітного періоду відображається накопичення витрат у процесі звичайної діяльності підприємства та внаслідок екстраординарних ситуацій, а по кредиту — їх списання на зведений рахунок фінансових результатів.
В бухгалтерському обліку витрати відображаються з дотриманням принципів нарахування, відповідності доходів і витрат та обачності. Порядок відображення витрат підприємства на рахунках бухгалтерського обліку може здійснюватися за касовим методом обліку (витрати обліковуються на основі виплат грошових коштів), або за методом нарахування, що розглянуті вище. Основна кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку з обліку витрат розглянута у попередніх розділах.
Проте слід зазначити, що компанії часто несуть витрати, пов'язані з отриманням економічних вигод протягом періоду, що перевищує один фінансовий рік або операційний цикл, якщо він довший за 12 місяців. Так, наприклад, в процесі експлуатації довгострокових активів (основних засобів, природних ресурсів та інших) необхідно здійснювати систематичний, раціональний розподіл їх вартості між обліковими періодами, протягом яких підприємство отримувало економічні вигоди від їх використання. Цей процес називається нарахуванням амортизації основних засобів та інших довгострокових активів (див. розділ 6 «Облік довгострокових активів»). При нарахуванні амортизації основних засобів на рахунках бухгалтерського обліку складається проведення:
Дебет рахунка «Витрати на амортизацію основних засобів» Кредит рахунка «Накопичена амортизація основних засобів» Рахунок «Накопичена амортизація основних засобів» є регулюючим, контрактивним по відношенню до рахунка «Основні засоби», сам по собі є пасивним. По кредиту цього рахунка накопичується сума нарахованої амортизації основних засобів протягом терміну їх корисного використання, з урахуванням якої у фінансовій звітності відображається залишкова (балансова) вартість основних засобів.
Деякі витрати компанії зазвичай сплачують попередньо, тому вони називаються витратами, які сплачені авансом. До них відноситься орендна плата, витрати на страхування тощо. З метою систематичного відображення їх у складі витрат звітного періоду необхідно здійснити коригувальні бухгалтерські записи. Якщо ці записи своєчасно не будуть здійснені, то в балансі вартість активів буде завищена, а в Звіті про прибутки і збитки сума витрат буде занижена.
У зарубіжній обліковій практиці в основу визначення фінансового результату діяльності підприємства покладений метод «витрати — випуск». За цим методом фінансовий результат визначається шляхом співставлення суми понесених витрат з сумою отриманих доходів.
Для обліку і узагальнення інформації про фінансові результати діяльності підприємства використовується рахунок «Зведений рахунок фінансових результатів». Це активно-пасивний рахунок, по кредиту якого відображаються суми отриманих доходів, а по дебету — суми здійснених витрат. За умови перевищення суми доходів (оборот по кредиту) над сумою витрат (оборот по дебету) фінансовий результат діяльності компанії буде характеризувати прибуток. І навпаки, якщо сума обороту по дебету (витрати) перевищуватиме суму обороту по кредиту (доходи), то фінансовий результат діяльності компанії характеризуватиме збиток.
Порядок формування фінансового результату, згідно з МСБО 1 «Подання фінансових звітів», наведено нарис. 6.
У кінці звітного періоду рахунки доходів і витрат закриваються шляхом списання їх оборотів на рахунок «Зведений рахунок фінансових результатів». При цьому можуть мати місце наступні бухгалтерські проведення (табл. 6).
Інформація, узагальнена на бухгалтерських рахунках доходів, витрат і фінансових результатів, по завершенню облікового циклу є підставою для складання фінансової звітності.
Рис. 6. Порядок формування фінансового результату
Таблиця 6
Кореспонденція рахунків з обліку фінансових результатні
Зміст господарської операції |
Кореспонденція рахунків | |
| Дебет |
Кредит |
Списано на фінансові результати: — доходи від реалізації |
Доходи від реалізації продукції (робіт), послуг |
Зведений рахунок фінансових результатів |
— витрати на оплату праці |
Зведений рахунок фінансових результатів |
Витрати на оплату праці |
— витрати на амортизацію основних засобів |
Зведений рахунок фінансових результатів |
Витрати на амортизацію основних засобів |
— витрати на оренду |
Зведений рахунок фінансових результатів |
Витрати на оренду |
— витрати на сплату відсотків за банківські позики |
Зведений рахунок фінансових результатів |
Витрати на сплату відсотків за банківські позики |
— витрати на страхування |
Зведений рахунок фінансових результатів |
Витрати на страхування |
— витрати з податку на прибуток |
Зведений рахунок фінансових результатів |
Витрати з податку на прибуток |
Закриття рахунку «Зведений рахунок фінансових результатів» |
||
— списано суму прибутку |
Зведений рахунок фінансових результатів |
Нерозподілений прибуток |
— списано суму збитку |
Нерозподілений прибуток |
Зведений рахунок фінансових результатів |
Списано оголошені і сплачені дивіденди |
Нерозподілений прибуток |
Дивіденди оголошені |
Висновок
В своїй роботі я розглянула сутність, класифікацію та роль такої економічної категорії, як доходи підприємств. Нагадаю, що всі вхідні грошові потоки підприємства позначає термін «грошові надходження». Доходи бувають такі:
Основними нормативними документами, які визначають методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та фінансові результати діяльності, а також порядок їх розкриття у фінансовій звітності є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" та П(с)БО 3 "Звіт про фінансові результати".
Роблячи висновок про класифікацію доходів можна сказати, що вони діляться за наступними групами:
— дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
При здійсненні вищезгаданих операцій використовуються як первинні так і синтетичні документи, дані яких потім заносяться до головної книги за показаною раніше схемою.
Суттєво використовувати на підприємстві комп’ютерні технології, які прискорюють ведення обліку і більш наглядніше надають користувацьку інформацію. В даний час найпопулярнішою з них є 1С бухгалтерія.
Завдання, що ставить перед собою підприємство щодо правильної, достовірної оцінки доходів показується на формулі чистого доходу. Важливо також правильно, ретельно здійснювати документальне оформлення, адже помилка в первинній документації може призвести до ряду інших в регістрах синтетичного обліку. Тому бухгалтер повинен перепровірити сам себе два рази.
Фінансовий результат діяльності підприємства є його загальнодоступною інформацією (без конфіденційності), тому правильне його визначення є дуже вагомим для підприємства. На основі даної звітності зовнішні користувачі можуть оцінювати фінансовий стан підприємства і вирішувати чи:
Держава як головний діяч фінансових відносин повинна своєчасно повідомляти про зміни у законодавстві, щоб запобігти так званим порушенням у зв’язку з необізнаністю підприємств і організацій.