Інформаційне забезпечення аудиторської перевірки

 

Мiнiстерство освiти та науки України

            Донецький iндустрiально-педагогiчний техникум.

 

 

 

 

 

                 Реферат 

з дисциплини «Основи аудиту»

                 На тему : «Інформаційне забезпечення

                       аудиторської перевірки.»

                       студентки заочного вiддiлення

V курсу групи 1БО-11

Гайдар Тетяни Сергiївни

                                                                          Шифр 42

 

 

 

 

 

 

 

                                                                Донецьк  - 83120

                                                                в.Н.Островського

                                                                буд. 16 кв. 34

 

 

 

 

 

                                               2013р.

                                                План.

1.Вступ.

2.Основна частина.

3.Висновки.

Список викорастаних  джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Вступ.

Важливе місце в аудиторській діяльність займає інформаційне забезпечення проведення аудиту. Без наявності необхідних інформаційних джерел неможливо провести обєктивну та якісну аудиторську перевірку.

Якщо аудитор вважає, що подана звітність необ'єктивна, або якщо не може зробити якогось висновку (приміром, через брак зібраних даних), то він зобов'язаний повідомити про це користувачів у своєму висновку.

Щоб правильно інтерпретувати значення інформації, одержаної в процесі аудиту, не достатньо володіти основними методами обробки даних, необхідно розуміти, що являє собою бізнес клієнта та які його галузеві особливості.

Одним із важливих аспектів аудиту є глибокий аналіз всіх статей балансу і перевірка їх відповідності записам у Головній книзі за аналізований період. Якщо при цьому буде виявлено невідповідності щодо бухгалтерських записів чи окремих сумових показників, аудитор звертається до облікових регістрів і первинних документів. Шляхом перевірки записів у облікових регістрах і даних первинних документів аудитору слід встановити повноту обліку, правильність записів у облікових регістрах і первинній документації, їх реальність.

На основі аналізу і  тестування звітних та інших даних  про підприємство аудитор висловлює свою професійну думку про об'єктивність і точність даних обліку і звітності та їх відповідність реальній дійсності.

Під час підготовки до проведення аудиторської перевірки аудитор  має

ретельно вивчити ті законодавчі  та нормативно-правові акти, невиконання вимог яких може спричинити перекручення фінансової звітності підприємства.

 

Згідно з міжнародним  операційним стандартом, "аудитор повинен провести такий огляд фінансової звітності, який був би достатнім для вираження думки про фінансову звітність у цілому".

Метод аудиторської діяльності сформувався в системі прикладних економічних наук, крім того, він характеризується використанням загальнонаукових методів дослідження, що ґрунтуються на філософських принципах.

Загальнонауковими методами є: аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і моделювання, абстрагування і конкретизація, системний аналіз,функціонально-вартісний аналіз тощо.

Аудит має проводиться  відповідно до міжнародних нормативів та міжнародних норм етики професій бухгалтерів, затверджених МФБ.

Національні нормативи аудиту, залежно від виду аудиту, поділяють  на національні нормативи зовнішнього аудиту (ННЗА) і національні нормативи внутрішнього аудиту (ННВА). За основу при створенні національних нормативів беруться міжнародні нормативи. Ці нормативи застосовують незалежно від того, прибуткове чи збиткове підприємство, до якої форми власності воно належить.

Аудиторські стандарти потрібні тому, що вони дають змогу підтримувати стандарти потрібні тому, що вони дають змогу підтримувати аудиторську діяльність на відповідному рівні, змушують аудитора постійно підвищувати свій науковий і професійний рівень. На відміну від стандартів, норми не передбачають основних принципів, але

містять вказівки щодо процедур (наприклад, щодо підготовки аудиторських звітів). Норми мають бути переконливими, але без директивного характеру. Аудитори можуть не дотримуватися норм, але завжди повинні пояснити, чому вони так роблять.

Під час аудиту фінансової інформації або при виконанні  супутніх робіт

аудитор повинен дотримуватися  міжнародних норм етики, прийнятих  МФБ.

У розділі МНА "Відповідальність за фінансові звіти" зазначається, що хоч аудитор подає своє судження про фінансові звіти, проте конкретна відповідальність за їхню якість лежить на управлінському апараті об'єкта. Ця відповідальність передбачає точність або адекватність облікових проводок, внутрішнього контролю тощо.

В даній роботі будуть розглянуті загальні засади інформаційного забезпечення проведення аудиту, методика роботи з інформацією під час

проведення аудиту, особливості  аудиту підприємств, які застосовують комп’ютерні інформаційні системи.

Дані питання, вважаємо, дозволять розкрити загальну тему реферата: “Інформаційне забезпечення аудиторської перевірки”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Загальнi засади iнформацiйного забеспечення аудиторськоi перевiрки.

Мета аудиту — сприяння ефективності роботи, раціональному використанню матеріальних, трудових і фінансових ресурсів у підприємницькій діяльності для отримання максимального прибутку.

Основними завданнями аудиту є:

• перевірка фінансової звітності, розрахунків, декларацій та інших документів для встановлення їх достовірності й відповідності здійснених господарських і фінансових операцій чинному законодавству;

• виявлення і попередження (профілактика) порушень у фінансово-господарській діяльності підприємств;

• реальність визначення фінансових результатів;

• оцінка ефективності внутрішнього контролю;

• надання консультаційних  послуг з питань обліку, аналізу, права, менеджменту, маркетингу, фінансів тощо.

Якщо аудитор вважає, що подана звітність необ'єктивна, або  якщо не може зробити якогось висновку (приміром, через брак зібраних даних), то він зобов'язаний повідомити про це користувачів у своєму висновку. Користувачів фінансової (бухгалтерської) інформації показано нижче.

Щоб правильно інтерпретувати значення інформації, одержаної в процесі аудиту, необхідно розуміти, що являє собою бізнес клієнта та які його галузеві особливості.

Так, аудит підрядного будівництва  не може бути виконано достатньо ретельно без розуміння особливостей цієї роботи. Неможливо уявити собі аудит клієнта, який займається будівництвом житла, без знання особливостей будівельного виробництва, а також бухгалтерського обліку робіт за принципом відсоткового ступеня готовності.

У процесі аудиторської перевірки  слід використовувати такі матеріали:

річні звіти, інформацію про  збори акціонерів, засідання ради директорів,

внутрішні фінансові звіти  підприємства, аудиторські звіти (висновки) за

нутрішні фінансові звіти  підприємства, аудиторські звіти (висновки) за

попередній період, матеріали внутрішнього аудиту тощо [7]. Користувачі облікової інформації:

Види користувачів облікової  інформації Необхідна інформація та мета її

використання:

1. Внутрішні користувачі

1.1. Власники підприємства  та вищий управлінський персонал

1.2. Менеджери різних напрямків  діяльності (фінансові, виробничі, з маркетингу тощо)

1.3. Керівники підрозділів  (центри відповідальності підприємства)

1.4. Робітники і службовці  підприємства

Загальний фінансовий стан підприємства: прийняття управлінських рішень тактичного і стратегічного характеру.

Інформація щодо функціонування підпорядкованої системи діяльності,

прийняття управлінських  рішень щодо удосконалення та регулювання

діяльності.

Інформація про функціонування підрозділів (центри відповідальності) про витрати, доходи; прийняття оперативних рішень з контролю та управління підрозділами .

Інформація про загальний  стан функціонування підприємства; збереження робочих місць, можливість підвищення оплати праці:

 

2. Зовнішні користувачі

2.1. Дійсні та потенційні  інвестори

2.2. Банківські та інші  кредитні установи

2.3. Постачальники та інші  кредитори

2.4. Замовники, покупці,  клієнти

2.5. Органи державного  регулювання і контролю:

2.5.1. Державна податкова  інспекція

2.5.2. Органи Фонду державного  майна

2.5.3. Органи державної  статистики

2.6. Профспілки

2.7. Широка громадськість 

2.8. Інші користувачі Фінансовий стан підприємства, рентабельність, отримані прибутки; можливість отримання прибутку, прийняття рішень щодо операцій з акціями, про доцільність вкладання капіталу Фінансовий та майновий стан підприємства, платоспроможність; можливість надання кредитів, ймовірність повернення кредиту та отримання відсотків.

Платоспроможність підприємства, своєчасність оплати рахунків, заборгованості.

Інформація про фінансовий стан підприємства; можливість отримання необхідних товарів та послуг.

Своєчасність і повнота  сплати податків.

Фінансовий та майновий стан підприємства; прийняття рішень про корпорати-зацію, акціонування, приватизацію підприємства.

Узагальнення та аналіз звітності  підприємств, підготовка необхідної інформації для вищих органів державного управління.

Послідовність аудиторської перевірки діяльності підприємства складається з цілого ряду дій:

• збір і аналіз інформації, необхідної для оцінки достовірності бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності суб'єкта підприємницької діяльності;

• визначення профілю та обсягу діяльності підприємства за установчими

документами, за статутом, характером і змістом його роботи;

• шляхом порівняння фактичної  діяльності підприємства зі статутною встановлення невідповідності між ними, про що необхідно поставити до

відома керівництво фірми  і порекомендувати йому внести зміни  чи доповнення до статуту і здійснити перереєстрацію підприємства у відповідних державних органах;

• планування аудиту і наступний  контроль аудиторської перевірки;

• оцінювання внутрішнього аудиторського контролю;

• аналіз показників балансу  і даних інших форм фінансової звітності;

• перевірка аналогічних  показників балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал;

• контроль відповідності  даних фінансової звітності записам  в облікових

регістрах;

• перевірка відповідності  даних бухгалтерського фінансового обліку і фінансової звітності вимогам чинного законодавства і нормам облікової

політики;

• попередня оцінка повноти  і правильності складання балансу  та інших

форм фінансової звітності [5].

Одним із важливих аспектів аудиту є глибокий аналіз всіх статей балансу і перевірка їх відповідності записам у Головній книзі за аналізований період. Якщо при цьому буде виявлено невідповідності щодо бухгалтерських записів чи окремих сумових показників, аудитор звертається до облікових регістрів і первинних документів. Шляхом перевірки записів у облікових регістрах і даних первинних документів аудитору слід встановити повноту обліку, правильність записів у облікових регістрах і первинній документації, їх реальність.

На основі аналізу і  тестування звітних та інших даних  про підприємство аудитор висловлює свою професійну думку про об'єктивність і точність даних обліку і звітності та їх відповідність реальній дійсності.

При плануванні і здійсненні аудиторських процедур, оцінюванні отриманих матеріалів аудитор повинен враховувати, що невиконання клієнтами вимог законодавчих та нормативно-правових актів України може стати причиною перекручення фінансової звітності підприємства й істотно вплинути на фінансові результати діяльності клієнта. Однак згідно з національним нормативом аудиту № 8 "Перевірка дотримання підприємствами вимог законодавчих та нормативно-правових актів України" виявлення випадків невиконання клієнтом вимог законодавчих та нормативно-правових актів України не є метою й обов'язком аудитора.