Методика та організація обліку, контролю та аналізу необоротних активів

2) права користування майном — право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо;

3) права на знаки для товарів і послуг — товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо;

4) права на об’єкти промислової власності — право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо;

5) гудвіл — перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних активів;

6) інші нематеріальні активи — право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо [11].

Як уже зазначалося, розглянуте групування є основним у  класифікаційній схемі необоротних активів. Саме на ньому базується поділ рахунків і субрахунків, що становлять клас 1. Необоротні активи.

Залежно від  ступеня використання в діяльності активи поділяють на такі, що діють, такі, що перебувають у запасі, і  такі, що не діють. До таких, що діють, необоротних  активів належать об’єкти, які використовуються в господарській та адміністративній діяльності. Необоротні активи, які перебувають у запасі, призначені для заміни тих, що діють, на час ремонту, модернізації чи вибуття. Необоротні активи, які не діють, це зайві об’єкти, не використовувані в установі, а також інші необоротні активи, які з тих чи інших причин не діють.

Важливим моментом обліку необоротних активів є  їх оцінка (таб. 1.1.)

Зміна первісної (відновлювальної) вартості необоротних  активів проводиться у випадках індексації їх первісної вартості відповідно до чинного законодавства, а також при добудові, дообладнанні, реконструкції, частковій ліквідації відповідних об'єктів та модернізації, яка призвела до додаткового укомплектування необоротних активів.

Таблиця 1.1

Методи оцінки основних засобів  у бюджетних установах

Первісна	Балансова	Відновлювальна
Вартість, що історично  склалась, тобто собівартість за фактичними витратами на їх придбання, спорудження  та виготовлення.	Вартість, за якою основні засоби включаються у  баланс після вирахування суми зносу	Первісна вартість після переоцінки

 

Індексація  первісної вартості груп необоротних  активів може проводитися щорічно  згідно з індексом інфляції року та відповідно до порядку, передбаченого  пунктом 8.3.3. Закону України "Про  оподаткування прибутку підприємств".

Зміна вартості необоротних активів після проведення індексації не є підставою для переведення їх на інший субрахунок.

Зміна первісної  вартості необоротних активів не є додатковим доходом установи і  не належить до доходів.

Якщо вартість окремих видів необоротних активів після індексації значно відрізняється від аналогічних нових зразків, то такі необоротні активи обліковуються в установі за ринковими вільними цінами на ці види активів, що діють на дату проведення індексації.

Згідно  з чинною нормативною базою переоцінювання необоротних активів бюджетних установ здійснює спеціальна тимчасова комісія, яка призначається наказом керівника установи й до складу якої входять:

• заступник керівника установи (голова комісії);
• головний бухгалтер чи його заступник;
• керівники груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інші працівники бухгалтерії, які обліковують необоротні активи;
• особи, на яких покладено відповідальність за збереження необоротних активів;
• інші посадові особи (на розсуд керівника установи).

Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці  необоротних активів, і встановлюються нові ціни. Документи, що підтверджують  нову ціну, не вимагаються. При встановленні цін на однотипні предмети вони (ціни) у межах однієї установи повинні бути однаковими.

За результатами переоцінки комісією складається акт  про зміну вартості необоротних  активів, який затверджується керівником установи.

Відповідальність  за організацію роботи комісії покладається на керівника установи, а за об'єктивність визначення реальної вартості активів - на керівника і голову комісії.

Установи, які  мають на своєму обліку незавершене  будівництво, суму зміни вартості обсягів  незавершеного будівництва обчислюють відповідно до рекомендацій Міністерства статистики України та Фонду державного майна України.

Витрати з наймання транспорту для перевезення необоротних  активів не збільшують вартість придбаних  необоротних активів, а належать до видатків за відповідними кодами економічної  класифікації видатків.

Суми податку  на додану вартість, які сплачуються при отриманні (купівлі) необоротних активів, не враховуються до вартості необоротних активів, а належать до видатків за кодом економічної класифікації видатків, що призначені для цих активів, або належать до податкового кредиту (якщо це передбачено чинним законодавством) [3].

Витрати на капітальний  ремонт не належать до збільшення вартості необоротних активів, а належать до видатків за відповідними кодами економічної  класифікації.

Книги, посібники  та інші видання, що входять до фонду бібліотек, обраховуються за груповим обліком та за номінальними цінами, включаючи вартість початкових палітурних робіт. Витрати на ремонт та реставрацію книг, у тому числі і на повторні палітурні роботи, на збільшення вартості книг не належать і списуються як видатки за відповідними кодами економічної класифікації, за якими вони передбачені в кошторисі установи.

Необоротні  активи, що не мають матеріальної форми, обліковуються за первісною собівартістю їх придбання чи створення.

Облік необоротних  активів (за винятком бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, білизни, постільних речей, одягу та взуття, матеріалів довготривалого використання для наукових цілей та таких, що мають обмежене використання) ведеться у повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених за придбання необоротних активів, належить зразу ж до видатків установи [15].

Необоротні  активи, залучаючись до господарського процесу бюджетних установ, проходять  у цьому процесі всі етапи  руху (рис. 1.2):

• надходження необоротних активів;
• наявність необоротних активів і їх використання;
• вибуття необоротних активів.

Відповідно  до зазначеної схеми визначається коло головних завдань бухгалтерського  обліку необоротних активів:

• правильне документальне оформлення і своєчасне відображення в облікових реєстрах надходження необоротних активів, їх внутрішнього руху та вибуття;
• правильне обчислення та відображення в обліку суми зносу необоротних активів та видатків, пов’язаних з їх ремонтом;
• точне визначення результатів ліквідації зазначених об’єктів обліку;
• контроль за збереженням та ефективним використанням кожного з об’єктів необоротних активів.

 

Рис. 1.2. Схема участі об’єктів необоротних активів у господарському процесі бюджетних установ [19].

Отже, особливістю необоротних активів є багаторазове використання їх у процесі господарської діяльності, збереження початкового зовнішнього вигляду (форми) впродовж періоду, який перевищує рік. Необоротні активи класифікуються за різними ознаками. Це загальні ознаки що уможливлюють виокремлення їх у складі інших активів. За видами необоротні активи поділяються на основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи та незакінчене капітальне будівництво.

Слід пам'ятати, що основні завсоби бюджетнихустанов у складі необоротних активів мають вартісний параметр понад 500 грн. за одиницю (комплект), а від 1 січня 2005 року – понад 1000 грн. за одиницю (комплект).

До основних засобів належать також незалежно  від вартості сільсько-господарської  машини та знаряддя; будівельний механізований інструмент; робочі та продуктивні тварини; всі види засобів пересування для перевезення людей і вантажів, а також документація з типового проектування. До основних засобів належать також сценічно-постановочні засоби вартістю понад 10 грн. за одиницю.

Не належать до основних засобів  такі матеріальні  цінності незалежно від вартості:  формений одяг, призначений для видачі працівникам; спеціальний одяг, взуття;  постільні речі; тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або для здійснення технологічних процесів; молодняк тварин і тварин на відгодівлю.

 

 

 

 

1.2. Нормативно-правова база з обліку необоротних активів

 

 

Бюджетні установи, як і інші суб’єкти господарювання здійснюють відповідний вид діяльності, відмінність якого полягає у наданні послуг, виконання робіт та виготовлені продукції соціально-культурного, наукового та іншого характеру. Однією з основних умов якісного, безперервного, своєчасного надання цих послуг є забезпеченість бюджетних установ засобами та предмети праці, які в бухгалтерському обліку зазначених суб’єктів господарювання виокремлено в самостійні об’єкти обліку -   необоротні активи та запаси [28].

Необоротні  активи являють собою сукупність матеріально-речових і нематеріальних цінностей та об’єктів, які належать установі, забезпечуючи її функціонування, і мають очікуваний термін корисної дії чи експлуатації понад рік. Особливістю необоротних активів є багаторазове використання їх у процесі діяльності бюджетних установ і збереження початкового зовнішнього вигляду (форми) впродовж тривалого періоду.

Підвищення ефективності використання основних засобів є одним із основних питань у період переходу до ринкових відносин. Саме тому багато науковців у своїх працях приділяють значну увагу основним засобам, зокрема питанню правильної організації їх обліку і контролю за наявністю та рухом.

Відповідно  до ст.137, 141 Господарського кодексу  України необоротні активи та запаси у складі іншого майна закріплені за бюджетними установами на правах оперативного управління з метою здійснення відповідної господарської діяльності. Виходячи з цього завданнями бухгалтерського обліку необоротних активів та запасів виступають:

• правильне документальне оформлення і своєчасне відображення в облікових регістрах надходження необоротних активів і запасів, їх внутрішнього руху та вибуття;
• правильне обчислення та відображення в обліку суми зносу необоротних активів та видатків, пов’язаних із їхнім ремонтом;
• точне визначення результатів ліквідації об’єктів необоротних активів;
• контроль за збереженням та ефективним використанням кожного з об’єктів необоротних активів;
• контроль за збереженням і рухом запасів на складах;
• контроль за раціональним використанням запасів і дотриманням норм їх використання;
• забезпечення всіх рівнів управління інформацією про наявність, рух і вибуття необоротних активів та запасів.

Бухгалтерський  облік необоротних активів в  Донській сільській раді здійснюється відповідно до таких нормативно-правових актів:

• Бюджетний кодекс України від 8.07.10 р. № 2456-VI
• Господарський кодекс України від 16.01.03 р. № 436-IV
• Податковий кодекс України від  2.12.10 р. №2755-VI
• Про бухгалтерський облік та фінансову звітність: Закон України від 16.07.99р. № 996-XIV
• Про гуманітарну допомогу: Закон України від 22.10.99р. № 1192-XIV
• Про управління об'єктами державної власності: Законом України від 21.09.06р. N 185-V
• Про проведення індексації балансової вартості об'єктів житлового фонду: Постанова Кабінету міністрів України від 9.03.95 р. № 163
• Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.09.98 р. N 1482 
• Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ: Наказ Державного казначейства України від 17.07.2000  № 64
• Про затвердження Інструкції з обліку запасів бюджетних установ:  Наказ Державне казначейство України вiд 08.12.2000  № 125
• Про затвердження типових форм з обліку та списання  основних  засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або  місцевих бюджетів та Інструкції з їх складання: Наказ Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 02.12.97 № 125/70.
• Про затвердження типових форм первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів: Наказ Міністерства фінансів України від 22.11.2004 № 732 
• Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів: Наказ Міністерства статистики України від 21.06.96 № 193
• Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання:  Наказ Державного казначейства України  вiд 18.12.2000  № 130
• Про затвердження Порядку дооцінки матеріальних запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів бюджетних установ: Наказ Державного казначейства України та Міністерства економіки України: Наказ вiд 02.12.1997  № 127/138
• Про затвердження Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ: Наказ Головного управління Державного казначейства України від 30.10.98 № 90
• Про затвердження Інструкції про форми <span class="dash0422_0420_0420_002d_041c_0430_0440_043a_0438_