Методика та організація обліку, контролю та аналізу необоротних активів

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………..……3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ І АНАЛІЗУ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ:

1.1. Економічна сутність та класифікація необоротних активів…………….7

1.2. Нормативно-правова база з обліку необоротних активів……………...23

1.3. Особливості проведення контролю необоротних активів…………......29

РОЗДІЛ ІІ. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ: МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ:

2.1. Облік зносу та ремонтів необоротних активів ………………….……..40

2.2. Організація документообігу необоротних активів……………………..47

2.3. Аналітичний та синтетичний облік необоротних активів ……....…….54

РОЗДІЛ ІІІ. МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ:

3.1. Завдання та інформаційна база контролю необоротних активів……...68

3.2. Контроль необоротних активів.…………………………..………….….74

3.3. Аналіз необоротних активів Донської сільської ради…………...…….90

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...95

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………….……..101

ДОДАТКИ…………………………………………………………………...107

 

ВСТУП

 

 

Бюджетні установи, як і інші суб'єкти господарювання, здійснюють певну діяльність. Проте діяльність зазначених установ має характерну особливість: вона відбувається у сфері надання послуг соціально-культурного, наукового та іншого характеру. Однією з важливих передумов високоякісного, перманентного, своєчасного надання цих послуг є забезпеченість бюджетних установ засобами праці, які становлять самостійний об'єкт бухгалтерського обліку зазначених суб'єктів господарювання - так звані необоротні активи.

Необоротні  активи являють собою сукупність матеріально-речових і нематеріальних цінностей та об'єктів, які належать установі, забезпечуючи її функціонування, і мають очікуваний термін корисної дії чи експлуатації понад один рік.

Серед напрямків  бюджетного обліку чималу роль відіграє облік необоротних активів.

Необоротні  активи являють собою сукупність матеріально-речових і нематеріальних цінностей та об’єктів, які належать установі, забезпечуючи її функціонування, і мають очікуваний термін корисної дії чи експлуатації понад один рік [10]. Без необоротних активів сьогодні не може здійснюватися ні один господарський процес. Стан необоротних активів сільської ради багато в чому визначає його технічний та технологічний рівень, а також продуктивність праці працівників установи.

Наявність в сільській раді необоротних активів обумовлює необхідність ведення обліку та контролю. Закономірно, що порядок обліку необоротних активів являє собою серйозну методологічну проблему. Як показує практика, відображення багатьох операцій з необоротних активів призводить до деяких труднощів, які викликані суперечливістю та частими змінами законодавчої та нормативної баз. А так як суми по операціях з необоротними активами досить великі, то допущенні помилки можуть призвести до значних труднощів.

Неодмінною умовою вдосконалення функціонування сільської ради є докорінна реконструкція його технічної та технологічної бази на основі ефективного використання необоротних активів, заміні старих фізично і морально зношених, впровадження нових більш прогресивних з використанням останніх досягнень наукової прогресу.

Саме тому тему “Методика  та організація обліку, контролю та аналізу необоротних активів” можна  вважати дуже актуальною на сьогоднішній день, так як облік необоротних  активів потребує детального вивчення, дослідження та аналізу.

Метою магістерської  роботи є дослідження системи  організації бухгалтерського обліку та контролю необоротних активів.

Основними завданнями для  досягнення мети дослідження випускної  роботи є:

1) вивчення законодавчої  бази, що регулює питання використання та обліку необоротних активів;

2) визначення сутності  необоротних активів та їх  класифікації;

3) вивчення системи  організації бухгалтерського обліку  необоротних активів;

4) дослідження системи  і методів контролю та обліку  необоротних активів;

При дослідженні обраної теми будуть використані наступні методи:

1) загально – наукові  (спостереження, дослідження, опитування);

2) спеціальні (методи  економічного аналізу (порівняння, групування інформації), евристичні  методи, методи бухгалтерського  обліку, а саме: документація, оцінка, бухгалтерські рахунки, бухгалтерська звітність).

Об’єктом дослідження  магістерської роботи є рух і  контроль за ефективністю використання необоротних активів в Донській сільській раді.

Предметом дослідження  магістерської роботи є організація та порядок ведення обліку необоротних активів в в Донській сільській раді.

В якості інформаційної  бази для проведення дослідження  були використані нормативні документи (закони, інструкції, накази), підручники та монографії фахівців з бухгалтерського обліку, його автоматизації, контролю й аналізу, статті з періодичних видань.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання  обліку необоротних активів бюджетних  установ є актуальним і завжди привертало до себе увагу багатьох науковців, серед них слід виділити роботи Є. В. Нетецький, Х. М. Петрук, С.О. Шевченко й інших. Віддаючи належне науковим напрацюванням вітчизняних вчених, слід відзначити, що розкриття питання обліку необоротних активів бюджетних установ потребують подальшого наукового дослідження. 
Метою написання дипломної роботи є визначення особливостей та шляхів удосконалення організації обліку основних засобів, яка б відповідала завданням управління господарськими процесами і була адаптована до специфічних особливостей основних засобів як найважливішої складової майна підприємства.

Основною функцією держави є те, що вона покликана  забезпечувати надання послуг соціально-культурного, науково-освітнього, побутового та іншого характеру населенню в особі  своїх органів. Саме те, що бюджетні установи надають послуги і становить їх особливість і відмінність від підприємств та організацій. Однією з важливих передумов високоякісного та своєчасного надання цих послуг є забезпеченість бюджетних установ засобами праці, які становлять самостійний об’єкт бухгалтерського обліку зазначених суб’єктів господарювання – так звані необоротні активи. Необоротні активи являють собою сукупність матеріально-речових і нематеріальних цінностей та об’єктів, які належать установі, забезпечуючи її функціонування, і мають очікуваний термін корисної дії чи експлуатації понад один рік. Становлення і формування ринкових відносин в Україні передбачає удосконалення обліку необоротних активів держави.

Облік необоротних  активів бюджетних установ ведеться згідно з Інструкцією з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, яка затверджена наказом Державного казначейства України №64 від 17.07.2000р. [11].

Багато елементів, пов’язаних з обліком необоротних  активів недостатньо законодавчо  врегульовані, у зв’язку з чим у бухгалтерів-практиків виникає багато питань. На сьогодні методика і принципи побудови обліку необоротних активів є об’єктом пильного вивчення світової економічної науки і практики. Дані питання неодноразово розглядалися на сесії Міжнародної групи експертів ООН з міжнародних стандартів обліку і звітності, і продовжують постійно розроблятися економістами всіх розвинених країн.

Організацію обліку основних засобів потрібно будувати із урахуванням таких основних факторів:

1) довготривалого  терміну використання об’єктів, протягом якого їх необхідно обліковувати;

2) технічно складної  та багатокомпонентної будови, яку  необхідно детально відображувати  в облікових регістрах;

3) необхідність  проведення ремонтів, реконструкції,  модернізації основних засобів  призводить до зміни їх первісних характеристик, які потрібно своєчасно відображувати у регістрах обліку;

4) коштовність  об’єктів вимагає адекватної  організації процесів їх приймання,  списання, а також і обліку  наявності, які б забезпечували  їх цілісність і збереження у робочому стані.

Особливістю обліку необоротних активів є їх відображення як на рахунках 1 класу так і на рах. 40 «Фонд у необорних активах», що дещо ускладнює роботу бухгалтера але забезпечує зіставність і  відповідність Блансу.

На онові  вище вказаної мети своєї роботи вивчення діючої системи обліку, контролю і аналізу необоротних активів, систематизація та узагальнення матеріалів, розроблення пропозицій по вдосконаленню організації та методики обліку, контролю і аналізу необоротних активів Об’єкт дослідження — Донська сільської ради Волновалього району Донецької області. Предметом дослідження є методика та організація обліку, контролю та аналізу необоротних активів.

Робота складається  із вступу, трьох розділів, висновків, списку літературних джерел із 75 найменувань, загальний обсяг становить 118 сторінок комп’ютерного тексту, містить 13 таблиць, 5 рисунків, 12 сторінок додатків.

РОЗДІЛ  І

ТЕОРЕТИЧНІ  АСПЕКТИ ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ І АНАЛІЗУ  НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

 

 

1.1. Економічна  сутність та класифікація необоротних активів

 

Бюджетні установи, як і інші суб’єкти господарювання, здійснюють певну діяльність. Проте  діяльність зазначених установ має  характерну особливість: вона відбувається у сфері надання послуг соціально-культурного, наукового та іншого характеру. Однією з важливих передумов високоякісного, перманентного, своєчасного надання цих послуг є забезпеченість бюджетних установ засобами праці, які становлять самостійний об’єкт бухгалтерського обліку зазначених суб’єктів господарювання — так звані необоротні активи.

Необоротні  активи являють собою сукупність матеріально-речових і нематеріальних цінностей та об’єктів, які належать установі, забезпечуючи її функціонування, і мають очікуваний термін корисної дії чи експлуатації понад один рік [10]. До складу необоротних активів належать земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки, споруди, частини будинків, які на правах власності належать установі, передавальні пристрої, робочі, силові машини й обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, столовий, кухонний та господарський інвентар, обчислювальна техніка, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, музейні цінності, експонати зоопарків, виставок, бібліотечні фонди, знаряддя риболовлі, спеціальні інструменти та спеціальні пристосування, білизна, постільні речі, одяг та взуття, тимчасові нетитульні споруди, природні ресурси, інвентарна тара, матеріали довготривалого використання для наукових цілей, авторські та суміжні з ними права, права користування природними ресурсами, майном, об’єктами промислової власності, інші матеріальні та нематеріальні активи довготривалого використання [30].

Очевидно, що склад  необоротних активів доволі різноманітний, а тому вони потребують класифікації. Згідно з наявною практикою необоротні активи можна класифікувати за такими ознаками (рис. 1.1):

• галузевою належністю;
• функціональним призначенням;
• матеріально-речовою формою;
• ступенем використання;
• належністю.

 

Рис. 1.1. Класифікація необоротних активів [19].

 

Усі необоротні активи бюджетних установ можна  згрупувати за відповідними галузями, які, в свою чергу формуються під впливом видів діяльності. Зокрема, можна розглядати необоротні активи галузей освіти, науки, культури, охорони здоров’я тощо.

Відповідно  до другої класифікаційної ознаки доцільно розрізняти основні та допоміжні необоротні активи. До основних необоротних активів варто відносити об’єкти, що ідентифікуються як необоротні активи й беруть безпосередню участь у виконанні основних профільних функцій відповідної установи (навчання, медична допомога, наукові дослідження тощо). Це навчальні, лікарняні, лабораторні корпуси й приміщення, книгосховища, навчальне, медичне, наукове обладнання і т. ін. Групу допоміжних необоротних активів формують однойменні об’єкти, що їх установа використовує з метою виконання своїх основних профільних функцій. До таких активів належать адміністративні корпуси й приміщення, транспортні засоби адміністративного призначення, канцелярське й господарське обладнання управлінських структурних підрозділів тощо.

Основну класифікаційну групу необоротних активів становить  та, яку утворено за матеріально-речовою  ознакою. Ця група має складну структуру, що охоплює матеріальні необоротні активи (ті, що мають фізичну і/або матеріальну форму) та нематеріальні необоротні активи (ті, що не мають фізичної і/або матеріальної форми). Група матеріальних необоротних активів поділяється, у свою чергу, на дві підгрупи — основні засоби та інші необоротні матеріальні активи.

Основні засоби являють собою необоротні активи, які мають матеріальну форму і вартість яких становить понад 500 грн за одиницю (комплект). До них належать:

• Земельні ділянки чи земля, яку згідно з чинним законодавством придбано і/або надано для користування установі, зокрема здано в оренду.
• Капітальні витрати на поліпшення земель — витрати неінвентарного характеру (не пов’язані з будівництвом споруд) на культурно-технічні заходи з поверхневого поліпшення земель для сільськогосподарського використання, які проводяться за рахунок капітальних вкладень (планування земельних ділянок, корчування площ під ріллю, очищення полів від каменів і валунів, зрізання купин, розчищення чагарників, очищення водойм тощо).
• Будинки і споруди: