Контрольна робота по дисципліні «Теорія бухгалтерського обліку»

 

Міністерство освіти та науки України

 

Донбаський  державний технічний університет

 

Кафедра Обліку та аудиту

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

По дисципліні «Теорія бухгалтерського обліку»

Варіант №2

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка групи  БХП-13з                                                Архипенко Н.М.

 

 

Перевірив:                                                                                          

Гришко І.Л.

 

 

 

 

 

Алчевськ, 2013

 

                                 ЗМІСТ

 

Вступ          3

1. Теоретичні питання       4
1. Теоретичне питання №1      4
2. Теоретичне питання №2      7
2. Практичні роботи         17
1. Практична робота №1      17
2. Практична робота №2      22
3. Практична робота №3      35

Список літератури        43

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            ВСТУП

Господарські  процеси, що здійснюються на підприємствах  різних форм власності, вимагають постійного спостереження з метою керування  ними. Для здійснення вказаних функцій  ведеться господарський облік, який являє собою кількісне відображення та якісну характеристику господарських  процесів з метою контролю і керівництва ними.

Залежно від функцій обліку в управлінні економікою, змісту даних, методів їх отримання і способів групування, розрізняють окремі види господарського обліку.

Одним з видів господарського обліку є  бухгалтерський, який надає користувачам для прийняття рішень повну, правдиву та неупереджену інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Завданням курсу «Теорія бухгалтерського  обліку» є отримання теоретич-

них знань, розгляд сутністі ключових понять бухгалтерського обліку. Метою виконання контрольної роботи  є закріплення здобутих теоретичних знань в процесі самостійного вивчення дисципліни . Завданням роботи є охоплення питань групування активів підприємства, його капіталу та зобов’язань, складання бухгалтерського балансу, відображення господарських операцій підприємств, об’єднань на рахунках бухгалтерського обліку подвійним записом, заповнення первинних документів, реєстрація господарських операцій в облікових регістрах.

 

 

 

 

 

 

 

 

                     1 ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1.1 Теоретичне питання  №1(в методичних вказівках №3)

 

          Види господарського обліку: оперативний, бухгалтерський, статистичний.

Відповідь:

Залежно від функцій обліку в  управлінні економікою, змісту даних, методів їх отримання і способів групування, розрізнюють види господарського обліку:оперативний,статистичний,бухгалтерський.

Оперативний облік використовується для спостереження і контролю за окремими господарськими операціями, процесами в ході їх здійснення з метою оперативного управління ними. За допомогою оперативного обліку отримують дані про кількість і якість випущеної продукції, потужність і використання обладнання, виконання норм виробітку, використання матеріалів, енергії, пального, виконання господарських договорів та ін. Його особливість: швидкість, оперативність отримання даних для керівництва з метою своєчасного усунення недоліків. Для нього дані можуть бути отримані не тільки з документів, а й по телефону, в усних повідомленнях. Тому оперативний облік не є суворо документальним.

Статистичний облік ведеться з метою вивчення та контролю масових соціально-економічних явищ і процесів матеріального виробництва на окремих його ділянках і в масштабі всього господарства України. Внаслідок його застосування використовуються такі методичні прийоми: статистичні спостереження, групування, зведення, отримання середніх величин тощо. Статистичний облік виявляє основні закономірності господарської діяльності суспільства.

За допомогою статистичних даних  здійснюється спостереження за випуском продукції в установленій номенклатурі, а також за основними виробничими та економічними показниками діяльності підприємства. Одночасно за даними статистичного обліку виявляють внутрішні резерви підприємства, щодо підвищення продуктивності роботи устаткування, встановлюють співвідношення між темпами зростання продуктивності праці робітників і заробітної плати та інші.

 Бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Бухгалтерський облік є найбільш масовим видом обліку.

Метою бухгалтерського  обліку є надання користувачам для  прийняття рішень повної, правдивої та не упередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Бухгалтерський  облік здійснюється безпосередньо  на підставі документального оформлення всіх господарських процесів, операцій. Він сприяє здійсненню контролю за раціональним використанням грошових і матеріальних ресурсів, запобігає виникненню штрафних санкцій за порушення договірної дисципліни тощо.

 Завдяки  цьому бухгалтерський облік є  надійною і достовірною базою для управління господарською діяльністю, оцінки її результатів та їх розподілу між суб'єктами господарювання та державою у формі податків.

Складовою частиною бухгалтерського обліку є  податковий облік, завданнями якого є групування за даними бухгалтерського обліку потрібної інформації у податкових деклараціях ,складання розрахунків з інших платежів до державного і місцевого бюджетів.

За характером бухгалтерський облік поділяють  на фінансовий та управлінський.

Фінансовий  облік містить інформацію про результати господарської діяльності підприємства (фірми), яка необхідна акціонерам, інвесторам, банкам, державним фінансовим органам, податковим інспекціям та ін. Він є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання.

Внутрішньогосподарський облік (управлінський) — це система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством. Найбільш істотним при цьому є своєчасне одержання детальної та вірогідної інформації про доходи та витрати підприємства в цілому і на окремих його ділянках (цехах, бригадах, дільницях тощо). У межах управлінського обліку здійснюються детальний облік витрат та калькулювання собівартості продукції, яку підприємство випускає.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.2 Теоретичне питання №2(в методичних вказівках №21)

 

План рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов'язань  і господарських операцій підприємств, організацій.

 

Відповідь:

Одне з  основних місць у системі бухгалтерського  обліку як в Україні, так і в більшості інших країн світу, займає План рахунків бухгалтерського обліку. Саме План рахунків визначає структуру методики відображення господарських операцій та процесів у системі бухгалтерського обліку підприємства.

План рахунків бухгалтерського  обліку являє собою систематизований перелік бухгалтерських рахунків, які забезпечують групування, нагромадження та узагальнення інформації про господарські операції підприємства з метою складання фінансової звітності й використання такої інформації у системі управління.

В Україні План рахунків є нормативним документом, обов'язковим  для застосування всіма підприємствами, організаціями, установами, їх філіями, представництвами та іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб. На даний час в Україні прийнято та діє декілька Планів рахунків бухгалтерського обліку:

а)план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій в Україні, затверджений Наказом Міністерства фінансів України № 291 від ЗО. 11.1999 р. (цим же Наказом затверджено також Інструкцію про застосування цього Плану рахунків) — використовується більшістю суб'єктів господарювання в Україні;

    б)так званий спрощений План рахунків - План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва, затверджений Наказом Міністерства фінансів України №186 від 19.04.2001р. - застосовується суб'єктами малого підприємництва;

в)план рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджений Постановою Правління Національного банку України № 388 від 21.11.97 р. - застосовується банківськими та іншими фінансовими установами;

г)план рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверди 
жений Наказом Міністерства фінансів України та Головного управління Дер 
жавного казначейства України №114 від 10.12.99 р. - є обов'язковим для 
всіх установ та організацій, основна діяльність яких ведеться за рахунок 
коштів державного та/або місцевих бюджетів.

Незалежно від того, для  кого призначений План рахунків, по своїй суті він є переліком рахунків і схем реєстрації та групування "на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку). Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою - номер синтетичного рахунку, третьою - номер субрахунку. Котирування документів первинного обліку, ведення регістрів бухгалтерського обліку здійснюються із застосуванням, щонайменше, коду класу й коду синтетичного рахунку.

В основу структури Плану  рахунків бухгалтерського обліку покладено  принцип класифікації бухгалтерських рахунків за їх економічним змістом із врахуванням ролі окремих ресурсів підприємства в господарській діяльності.

Чинний План рахунків, призначений  для більшості суб'єктів господарювання, містить бухгалтерські рахунки, які поділені на 10 розділів. Структура Плану рахунків передбачає такі елементи:

-шифр (код) синтетичних рахунків, що складається з двох цифр, перша. з яких визначає клас бухгалтерського рахунка;

   -назву бухгалтерського рахунка. На практиці в більшості випадків застосовують тільки шифри рахунків;

-по більшості синтетичних бухгалтерських рахунків передбачено перелік субрахунків першого порядку, які позначаються за допомогою третьої цифри, що додається до двох цифр шифру синтетичного рахунка.

Наведений у Плані рахунків перелік  шифрів та назв синтетичних рахунків, а також шифрів та назв субрахунків першого порядку обов'язковий для застосування усіма підприємствами та іншими суб'єктами господарювання України. Проте господарюючі суб'єкти мають право самостійно визначати перелік шифрів та назв субрахунків другого порядку (четверта цифра шифру), а також субрахунків першого порядку по тих синтетичних бухгалтерських рахунках, по яких в Плані рахунків субрахунки не визначено.

У Плані рахунків бухгалтерські  рахунки класів 1—3 передбачені для обліку активів, бухгалтерські рахунки класів 4 - 6 - для обліку пасивів, бухгалтерські рахунки класу 7 використовуються для обліку доходів та фінансових результатів, бухгалтерські рахунки класів 8 та 9 — для обліку витрат (застосовуються суб'єктами господарювання одночасно або окремо), а бухгалтерські рахунки класу 0 передбачені для обліку активів та зобов'язань, що, у більшості випадків, не належать підприємству.

Розглянемо детальніше призначення  бухгалтерських рахунків за класами, як це передбачено Планом рахунків.

Клас 1. Необоротні активи.

Рахунки цього класу  призначені для обліку наявності  та руху необоротних активів підприємства, у тому числі основних засобів, нематеріальних активів, фінансових інвестицій, незавершеного будівництва тощо. Цей клас складають 10 синтетичних рахунків.

Вирішуючи питання чи є  актив необоротним, необхідно виходити з принципу, що до необоротних відносяться лише ті активи, термін використання або погашення яких більше одного року або операційного циклу підприємства, якщо він є більшим за один рік.

Клас 2. Запаси.

На бухгалтерських рахунках цього класу ведеться облік наявності  та руху предметів праці, які призначені для забезпечення господарської діяльності суб'єкта господарювання, у тому числі: сировина і матеріали, паливо, оборотні малоцінні та швидкозношувані предмети, напівфабрикати, товари, готова продукція тощо. Цей клас містить 9 синтетичних рахунків.

Активи визнаються запасами, якщо термін їх використання становить  менше одного року або операційного циклу підприємства, якщо він є більшим за один рік.