Класифікація витрат за статтями собівартості

Дійсні витрати – витрати, що потребують сплати грошей або витрачання інших активів.

Альтернативні витрати – вигода, що втрачається, коли вибір одного напряму дії вимагає відмовитися від альтернативного рішення. [ 10 ]

На думку С. Паркінсон, М. Рутомджі – "Рішення, як правило, є наслідком вибору з кількох альтернатив. Якщо вибір очевидний, рішення можна прийняти на нижчому рівні управління. Однак як тільки питання набуває важливості, аза″ і ″проти″ між альтернативними напрямами дій виявляються майже збалансованими. У такій ситуації Друкер радить керівникові перш ніж прийняти рішення ознайомитися з якомого більшою кількістю думок. Рішення має базуватися на думках, а не на фактах, оскільки останні часто дуже складно встановлювати; вони нерідко заводять у глухий кут, їх завжди можна підтасувати.

Приймаючи рішення, важливо виявити приховану причину, що криється за кожним окремим випадком. Зрештою на поверхню випливуть деякі постійні фактори, після чого може з'явитися стратегічне рішення, яке нейтралізує такі випадковості.

Один із варіантів прийняття рішень – бездіяльність. "Хороший хірург не робитиме операції, доки це не стане необхідним". Навіщо приймати рішення, якщо воно не поліпшить існуючого стану справ? Є чи мало ситуацій, коли розв'язання дрібної проблеми дисбалансує всю систему і в результаті завдає великої шкоди. Краще з самого початку не приймати такого рішення". [ 19 ]

Управління та інформація безперервно взаємодіють один з одним, вони знаходяться в постійному русі та зміні.

Після отримання інформації, її аналізу та відповідній обробці виробляється рішення, яке приймає суб'єкт управління для подальшого впливу на систему. Під впливом управлінських рішень система знову змінюється, про що надходить відповідна інформація. Такий плин подій являється об'єктивним, це відбувається безперервно. Інша справа – якою інформацією наділений суб'єкт управління. Якщо цієї інформації недостатньо, якщо вона необ'єктивна або поверхова, не глибоко відображає процеси, які відбуваються в суспільстві, то управлінське рішення може бути необґрунтоване, тобто не мати належної наукової основи.

Науковці відмітили цілий ряд структур, що функціонують в суспільстві. Перш за все виділяють управління місцевого типу. Воно здійснюється в тих організаціях, де особа, наділена функціями управління, підпорядковується вище стоячій організації, а в його розпорядженні знаходяться декілька виконавців. У цьому випадку інформація рухається зверху вниз, і вся вона проходить через керівника, який одразу відчуває перевтому, як тільки задачі ускладнюються. Але при невеликому об'ємі інформації, достатньому для вирішення нескладних питань, дана система управління і інформації діє нормально.[25, с.56-58]

В даний час процес розвитку і становлення теорії прийняття рішення як науки проходить досить інтенсивно. Це пов'язано з розвитком і впливом на виробництво результатів інновацій, застосування ЕОМ, а також сучасних кількісних методів. При цьому спостерігається взаємне проникнення і збагачення між окремими дисциплінами і областями знань. Із аналізу складових частин теорії проникнення рішень виникає, що вона не вузька галузь, а наука, яка синтезує безліч знань із різних областей, використовуючи і направляючи їх на підвищення якості розроблених рішень і ефективності управління виробництвом.

Розглядаючи теорію прийняття рішень як узагальнюючу, інші теорії або їх частини, слід перш за все виділяти фактори, що їх визначають. Це умови, в яких прийняття рішення; особа, яка приймає рішення; процес розробки та прийняття рішення.

Умови, в яких необхідно приймати рішення, ряд вчених трактують таким чином; а) вибір рішень в умовах визначеності, тобто, коли результат кожної дії відомий; б) вибір рішень в умовах ризику, коли кожна дія приводить до визначеного результату, причому кожен результат має відому правдоподібну появу і ці імовірності приймаючому рішення відомі; в) вибір рішення в умовах невизначеності, коли кожна дія має багато виходів, правдоподібності яких невідомі. [11, с.10]

О.В. Лишиленко розкриваючи питання місця і ролі облікової інформації в системі прийняття управлінських рішень, необхідно окрему увагу приділити аналізу на підприємствах, які виробляють і реалізують продукцію, оскільки із збільшенням асортименту продукції зростає й кількість варіантів можливих рішень, які можуть приймати менеджери з метою просування продукції на ринок і поліпшення фінансового ставища фірм. [ 14 ]

На думку Н.Цвєткової – процес управління включає планування, облік, контроль, аналіз і прийняття управлінських рішень. В сучасних умовах бухгалтерський облік виконує не тільки інформаційну, контрольну, аналітичну функції, а й комунікаційну – передачу інформації менеджерам для прийняття управлінських рішень. Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":

"Бухгалтерський облік  – процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передача інформації  про діяльність підприємства  зовнішнім та внутрішнім користувачам  для прийняття рішень". [ 27 ]

Огляд літератури показав, що вчені досліджують ті чи інші теоретико-методологічні та практичні проблеми, так як застосуванню інформації бухгалтерського обліку в процесі прийняття управлінських рішень присвячено недостатньо робіт. Практика показує, що інформація, яку отримують менеджери, не повністю задовольняє їх потреби. [ 13,с.170 ]

                                        Задания №1