Економічна суть запасів

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП 3

1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ЗАПАСІВ 5

1.1 Огляд літературних джерел……..………………...…………..………….5

1.2 Класифікація запасів, критерії їх визнання та оцінка в балансі…...…..7

1.3 Визнання та оцінка виробничих запасів………………………...……..11

1.4 Класифікація запасів та їх характеристика 17

1.5 Нормативно-правова база з обліку виробничих запасів 18

2. МЕТОДОЛОГІЯ ОБЛІКУ ЗАПАСІВ 22

2.1 Облік надходження  виробничих запасів 22

2.2 Облік витрат  виробничих запасів у виробництві 26

2.3 Облік переоцінки  виробничих запасів 26

2.4 Інвентаризація  виробничих запасів 28

2.5 Особливості  обліку малоцінних і швидкозношуваних  предметів 31

ВИСНОВОК 33

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 34

ДОДАТКИ 36

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

На сьогоднішній день основою  ринкового господарства є виробництво.

Запаси в тому чи іншому вигляді присутні по всій довжині логістичного ланцюга, як у сфері виробництва, так і в сфері обігу продукції.

 Запаси — це активи, які: 

—        утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

—        перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

—        утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством.

Незважаючи на те, що утримання  запасів пов’язане з певними  витратами, підприємці змушені створювати їх. Основні мотиви створення матеріальних запасів:

1.Імовірність порушення  встановленого графіка постачань  (не передбачає зниження інтенсивності вхідного матеріального потоку).

 У цьому випадку запас необхідний для того, щоб не зупинився виробничий процес, що особливо важливо для підприємств із безперервним циклом виробництва.

2. Можливість коливання  попиту (не передбачає збільшення  інтенсивності вихідного потоку). Попит на яку-небудь групу товарів можна передбачити з великою ймовірністю. Однак прогнозувати попит на конкретний товар набагато складніше. Тому, якщо не мати достатнього запасу цього товару, можлива ситуація, коли платоспроможний попит не буде вдоволений, тобто клієнт піде без покупки.

3. Сезонні коливання виробництва  деяких видів товарів. В основному це стосується продукції сільського господарства.

4. Знижки за покупку  великої партії товарів також  можуть стати причиною створення запасів.

5. Спекуляція. Ціна на деякі товари може різко зрости, тому підприємство, яке зуміло передбачати цей ріст, створює запас з метою одержання прибутку за рахунок підвищення ринкової ціни.

6. Витрати, пов’язані з оформленням замовлення. Процес оформлення кожного нового замовлення супроводжується витратами адміністративного характеру (пошук постачальника, проведення переговорів з ним, відрядження, міжміські переговори і т.п.).

Знизити ці витрати можна скоротивши кількість замовлень, що рівносильне збільшенню обсягу партії, яка замовляється, і, відповідно, підвищенню розміру запасу.

7. Можливість  рівномірного здійснення операцій  виробництва і розподілу.

Ці два види діяльності тісно взаємопов’язані між собою: розподіляється те, що виробляється.

 Якщо запаси відсутні, інтенсивність матеріальних потоків  у системі розподілу коливається відповідно до змін інтенсивності виробництва. Наявність запасів у системі розподілу дозволяє здійснювати процес реалізації більш рівномірно, незалежно від ситуації у виробництві. У свою чергу, наявність виробничих запасів згладжує коливання в постачаннях сировини і напівфабрикатів, забезпечуєрівномірність процесу виробництва.

8. Можливість негайного  обслуговування покупців. Виконати  замовлення покупців можна у  такий спосіб:

- виготовити замовлений  товар;

- закупити замовлений  товар;

- видати замовлений товар  негайно з наявного запасу.

Останній спосіб є, як правило, найдорожчим, тому що вимагає утримання запасу. Однак в умовах конкуренції можливість негайного задоволення замовлення може виявитися вирішальною в боротьбі за споживача.

 

1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ЗАПАСІВ

1. Огляд літературних джерел

 

Основною ланкою народного  господарства є запаси, тому багато людей вивчали, вивчають та будуть вивчати  їх роль у виробництві.

Зокрема, Азаренкова Г.М., Журавель Т.М., Михайленко Р.М. написали: виробничі  запаси  включають  сировину,  основні  та  допоміжні  матеріали,  комплектуючі  вироби   та  інші  матеріальні  цінності,   що  призначені  для  виробництва  продукції,  виконання  робіт,  надання  послуг,  обслуговування  виробництва  й  адміністративних  потреб   [1. с.164]

У підручнику за редакцією професора  Ф. Ф. Бутинця сказано: виробничі  запаси -  придбані  або  самостійно  виготовлені  вироби,  які  підлягають  подальшій  переробці  на  підприємстві  [2 с.249]

  Гриньова В.М., Коюда  В.О доводять нам,що виробничі  запаси розглядаються  як   предмети  праці.  Предмети  праці - це  те,  на  що  спрямована   праця  людини,  і  становить   матеріальну основу  створюваного  продукту. До  предметів   праці  належать  продукти,  які є  первинними  і  такими,  що  з’явились  внаслідок  переробки.   [3. с.169].

Завгородній В.П.висловив свою думку так: виробничі  запаси - сировина,  основні  та  допоміжні  матеріали,   комплектуючі  вироби  та  інші  матеріальні  цінності,  призначені  для  виробництва  продукції,   виконання  робіт,  надання  послуг,  обслуговування  виробництва  та  адміністративних  потреб   [4. с.262]

 В Отрошка О.В. виробничі  запаси - це  сировина,   основні  та  допоміжні  матеріали,  комплектуючі  вироби  та  інші  матеріальні  цінності,  що  призначені   для  виробництва  продукції,  виконання  робіт,  надання  послуг,  обслуговування  виробництва та  адміністративних  потреб  [5 с.137].

 У книзі «Організація бухгалтерського обліку» Ф.Ф.Бутинця, О.В.Олійника, М.М. Шигун, С.М. Шулепова написано, що виробничі запаси - це придбані або самостійно виготовлені вироби, які  підлягають  переробці  на  підприємстві.

До них відносяться:  сировина  і  матеріали,  купівельні  напівфабрикати  та  комплектуючі  вироби,  паливо,  тара    і  тарні  матеріали,  будівельні  матеріали,  матеріали,  передані  в  переробку,  запасні  частини,  матеріали   сільськогосподарського  призначення,  інші  матеріали  [6 с.303]. 

Манів З.О., Луцький  І.М. висловились: виробничі  запаси - сировина  та  матеріали,  що  утримуються  підприємством  для  подальшої  обробки  з  метою  виробництва  продукції,  надання  послуг  та  виконання  робіт  [7 с. 101]

Як   видно  з  наведених   визначень,    автори  по  різному  підходять    до  визначення  виробничих  запасів. (Додаток 1)

Проте в  усіх  визначеннях  зустрічається  визначення   матеріальної  основи  виробничих  запасів  – „матеріальні запаси”, „актив”, „матеріальні  цінності”, „сировина, матеріали…”, джерела  появи - придбані  або  самостійно  виготовлені,  їх  призначення -  „подальшої  переробки  на  підприємстві”.  

При  цьому  в  економічній  літературі  поняття  „виробничі  запаси”  трактується  як    предмети  праці, на  що  спрямована  праця  людини  і   становлять  матеріальну основу  створюваного  продукту.

В  підручниках  з  бухгалтерського  поняття  „виробничі  запаси”  розглядається  як   матеріальні  запаси або  матеріальні  цінності,  що  призначені  для  виробництва  продукції,  виконання  робіт,  надання  послуг,  обслуговування  виробництва  й  адміністративних  потреб.

Проведений  аналіз  дозволяє   зробити  висновок, що    для  визначення   терміну  “виробничі  запаси”  використовуються  основні  і  неосновні  ознаки.

До  основних  ознак    слід  віднести    назву,   матеріальну  основу,  джерело  появи та  мету   зберігання.

До  неосновних   ознак,   які ,   на  наш погляд,  недоцільно  подавати  у визначенні   терміну “виробничі  запаси”,   можна віднести перелік їх  складових,  стадії руху  виробничих  запасів   та  належність  до оборотних  засобів. 

2. Класифікація запасів, критерії їх визнання та оцінка в балансі

 

Запаси- активи підприємства, які:

-утримуються для подальшого продажу за умов звичайної діяльності;

-перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

-утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визнаються активами, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їхнім використанням, та їхня вартість може бути достовірно визначена.

У балансі запаси оцінюються за первісною  вартістю або за чистою вартістю реалізації.

Порядок визначення балансової вартості залежить від шляху надходження запасів на підприємство.Первісна вартість запасів, придбаних за плату, складається з витрат підприємства, пов’язаних із придбанням.

До них включаються:

- суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

- транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);

- інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях (прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів).

 Одержаних безоплатно, являє собою справедливу вартість, яка складалася на момент надходження.

Первісна вартість запасів, придбаних  у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів.

При цьому, якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю є їхня справедлива вартість, а різниця включається до витрат звітного періоду.

Первісна вартість запасів, що придбані в обмін на неподібні запаси, дорівнює справедливій вартості переданих запасів, збільшених (зменшених) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) в процесі обміну.

Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається собівартість їх виробництва.

Не всі витрати підприємства, пов’язані з надходженням запасів, включаються у первісну вартість.

Не включаються до первісної вартості:

- понаднормовані втрати і нестачі запасів, що виникли під час транспортування запасів;

- проценти за користування позиками, одержаними для придбання запасів;

- витрати на збут;

- загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов’язані з придбанням і доставкою запасів.

Ці витрати відносяться до витрат діяльності того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо первісна вартість запасів  суттєво змінилася на дату складання  балансу або запаси зіпсовані, застарілі, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду, то як балансова вартість використовується чиста вартість реалізації.

Чиста вартість реалізації запасів- очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Різниця між первісною вартістю запасів і чистою вартістю реалізації та вартість повністю втрачених запасів списуються на витрати звітного періоду із відображенням у позабалансовому обліку.

Після встановлення осіб, які мають право відшкодовувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості й доходу звітного періоду.

Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що були уцінені, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення сторнується запис про попереднє зменшення вартості запасів.

Для ведення бухгалтерського обліку запаси класифікують на такі групи:

- сировина, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;