Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Ноября 2014 в 22:56, реферат
Мета і завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі: основною метою є формування у майбутніх фахівців сучасних уявлень про закономірності життєвих функцій рослин, розкриття їх механізмів, формування уявлень про структурно-функціональну організацію рослинних систем різних рівней організації і про шляхи керування функціями рослинного організма.
Основні закономірності розвитку рослин. Етапи онтогенезу рослин: ембріональна, ювенільна, зрілість, розмноження, старість. Взаємовідношення між ростом і розвитком на окремих етапах онтогенезу. Фізіолого-біохімічні особливості переходу від вегетативного до генеративного етапу онтогенезу. Внутрішні і зовнішні фактори, що регулюють розвиток. Регулююче дія світла. Фотоперіодизм.
Фітохромна система. Регуляція за участю фітохрому фотоперіодичної реакції, переривання спокою, росту листків.
Значення температурних умов для росту і розвитку рослин. Дозрівання плодів і насіння. Процес старіння.
Стійкість рослин до несприятливих факторів.
Стійкість як пристосування рослин до умов існування. Відповідна реакція рослин на дію несприятливих факторів.
Засухостійкість рослин. Ґрунтова й атмосферна засуха.
Порушення фізіолого-біохімічних процесів у тканинах рослин за умов зневоднювання. Шляхи пристосування різних груп ксерофітів. Вплив на рослину надлишку вологи (заболочені, болотисті ґрунти). Порушення обміну речовин рослин при перезволоженні. (Активація анаеробних процесів, нагромадження токсичних сполук у тканинах рослин. Активізація діяльності анаеробних мікроорганізмів ґрунту).
Дія на рослину високих температур. Жаростійкість.
Холодо- і морозовитривалість. Зміна фізіологічних процесів у тканинах рослин при знижених температурах.
Фізіолого-біохімічна природа холодостійкості рослин. Загартовування рослин і його фізіологічна природа. Фаза загартовування.
Зимостійкість рослин у зв'язку із ходом їхнього розвитку. Вплив умов існування на зимостійкість рослин (стан ґрунту, агротехніка, умови живлення).
Специфічний вплив на хід фізіологічних процесів різних видів засолення (хлоридне, сульфатне засолення). Порушення обміну речовин, ультраструктура протоплазми й органоїдів. Нагромадження токсичних для рослинної клітини проміжних продуктів і ін. Методи підвищення солестійкості рослин.
Фізіолого-біохімічні основи стійкості вищих рослин до патогенних мікроорганізмів. Стійкість як норма реагування рослинного організму на інфекцію.
Непаразитні захворювання як результат порушення нормального ходу фізіологічних процесів. Причини цих захворювань. Фізіологія хворої рослини. Шляхи підвищення стійкості рослин до інфекційних і неінфекційних захворювань.
Загальні принципи організації систем саморегуляції зеленої рослини і його взаємодії із компонентами біогеоценозу.
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:
8. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин: Підручник. – К.: Фітосоціоцентр, 2001.- 392 с
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
М., 1970.