Фізіологія рослинної клітини

Основні закономірності розвитку рослин. Етапи онтогенезу рослин: ембріональна, ювенільна, зрілість, розмноження, старість. Взаємовідношення між ростом і розвитком на окремих етапах онтогенезу. Фізіолого-біохімічні особливості переходу від вегетативного до генеративного етапу онтогенезу. Внутрішні і зовнішні фактори, що регулюють розвиток. Регулююче дія світла. Фотоперіодизм.

Фітохромна система. Регуляція за участю фітохрому фотоперіодичної реакції, переривання спокою, росту листків.

Значення температурних умов для росту і розвитку рослин. Дозрівання плодів і насіння. Процес старіння.

Стійкість рослин до несприятливих факторів.

Стійкість як пристосування рослин до умов існування. Відповідна реакція рослин на дію несприятливих факторів.

Засухостійкість рослин. Ґрунтова й атмосферна засуха.

Порушення фізіолого-біохімічних процесів у тканинах рослин за умов зневоднювання. Шляхи пристосування різних груп ксерофітів. Вплив на рослину надлишку вологи (заболочені, болотисті ґрунти). Порушення обміну речовин рослин при перезволоженні. (Активація анаеробних процесів, нагромадження токсичних сполук у тканинах рослин. Активізація діяльності анаеробних мікроорганізмів ґрунту).

Дія на рослину високих температур. Жаростійкість.

Холодо- і морозовитривалість. Зміна фізіологічних процесів у тканинах рослин при знижених температурах.

Фізіолого-біохімічна природа холодостійкості рослин. Загартовування рослин і його фізіологічна природа. Фаза загартовування.

Зимостійкість рослин у зв'язку із ходом їхнього розвитку. Вплив умов існування на зимостійкість рослин (стан ґрунту, агротехніка, умови живлення).

Специфічний вплив на хід фізіологічних процесів різних видів засолення (хлоридне, сульфатне засолення). Порушення обміну речовин, ультраструктура протоплазми й органоїдів. Нагромадження токсичних для рослинної клітини проміжних продуктів і ін. Методи підвищення солестійкості рослин.

Фізіолого-біохімічні основи стійкості вищих рослин до патогенних мікроорганізмів. Стійкість як норма реагування рослинного організму на інфекцію.

Непаразитні захворювання як результат порушення нормального ходу фізіологічних процесів. Причини цих захворювань. Фізіологія хворої рослини. Шляхи підвищення стійкості рослин до інфекційних і неінфекційних захворювань.

Загальні принципи організації систем саморегуляції зеленої рослини і його взаємодії із компонентами біогеоценозу.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Полевой В.В. Физиология растений. М: Высшая школа, 1989 г.
2. Либберт Э. Физиология растений. «Мир». М., 1973.
3. Нобел П. Физиология растительной клетки. «Мир». М., 1973.
4. Кретович В.Л. Основы биохимии растений. М., 1972.
5. Ленинджер А. Биохимия «Мир». М., 1974.
6. Лебедев С.И. Физиология растений. Колос, 1982, 462 с.
7. Гэлстон А., Дэвис П., Сэттер Р. Жизнь зеленого растения. М: Мир. 1983. 549 с.

8.  Мусієнко М.М. Фізіологія рослин: Підручник. – К.: Фітосоціоцентр, 2001.- 392 с

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Биохимия растений. Под ред. Боннера Дж. «Мир», М., 2, 1972.
2. Боннер Дж. Молекулярная биология развития. «Мир». М., 1967.
3. Гудвин Т., Мерседес Э. Введение в биохимию растений. М.: «Мир». 1986.
4. Кларксон Д. Транспорт ионов и структура растительной клетки. «Мир», М., 1978.
5. Кретович В.Л. Биохимия растений М: Высшая школа. 1980. 447 с.
6. Кулаева О.Н. Цитокинины, их структура и функции. М., 1973.
7. Курсанов А.Л. Транспорт ассимилятов в растении. «Наука», М., 1977.
8. Леви А., Сикавиц Ф. Структура и функции клетки. «Мир», М., 1973.
9. Леопольд А. «Рост и развитие растений». «Мир», М., 1968.
10. Рубин Б.А., Гавриленко В.Ф. Биохимия и физиология фотосинтеза. Изд. МГУ, 1977.
11. Рубин Б.А., Ладыгина М.Е. Физиология и биохимия дыхания растений. Изд.      МГУ. 1974.
12. Сабинин Д.А. Физиологические основы питания растений. Изд. АН СССР. М., 1976.
13. Скулачев В.П. Трансформация энергии в биомембранах. «Наука». М., 1970.
14. Хочачка П., Сомеро Дж. Стратегия биохимической адаптации. Мир 1988.
15. Чарнавина И.А., Биохимия и физиология микроэлементов. «Высшая школа».

     М., 1970.