Фразеологічні одиниці із знаками рослинного світу

Інколи у  тканині художнього твору реалія майже повністю втрачає денотативне значення і функціонує лише в конотативному плані з затемненням локальної характеристики. Це трапляється найчастіше тоді, коли вона — компонент тропа. У таких випадках доречно застосовувати міжмовну конотативну транспозицію (транспозицію на конотативному рівні), замінюючи українську реалію реалією франкомовного світу (чи просто французькою лексемою з місткою конотативною інформацією) з іншим денотативним, але рівновартним конотативним значенням.

Ілюструючи  способи трансляційного перейменування реалій Р.П. Зорівчак як приклад транспозиції на конотативному рівні, наводить передачу української реалії "калина" засобами англійської мови. В українському художньому мовленні часто вживається слово "калина" і в денотативному плані як поширена на Україні рослина, і в конотативному як ознака червоної барви, символ дівочої вроди.

Якщо реалія “калина” в оригіналі несе денотативну  інформацію, то її англійські часткові відповідники – це складні слова a guelder-rose, a snowball tree, які, одначе, ніяких конотативних асоціацій не спроможні викликати. В асоціативному плані відносним відповідником реалії “калина” є лексема a cranberry (“журавлина”). Уже в 19 ст. ця лексема вживалася в англійській літературі з конотативною семантикою дівочої цнотливості та червоної барви.

Транспозицію на конотативному  рівні можна застосовувати лише тоді, коли тема локальності не актуалізована в тексті оригіналу.

Певну близькість з семантичного та стилістичного боку мають реалії з термінами – мовними знаками, які репрезентують наукові поняття  спеціальної професійної галузі знань. Їхня кореляція полягає в  тому, що інколи термін збігається з  реалією, тобто існують терміни-реалії.

«Рутин  світ» — назва рослини і термін. Водночас в українсько-англійському бінарному зіставленні це – реалія, бо такої рослини в англомовному світі немає.

 

 

Розділ ІІ. Фітоніми в англійській та українській фразеології та їх переклад

 

1.  Фітоморфні номінації у фразеології.

 

Фразеологічні одиниці  із знаками рослинного світу, як частини  біоморфного коду культури, згідно з принципами антропометричності фразеологічного  фонду мови використовуються на позначення інших культурних кодів. Рослинний  світ завжди був водночас близьким і загадковим для людини, вона збагачувала спектр найменувань власних ознак, якостей, дій, станів за рахунок знакових ресурсів рослинного світу з огляду на свої уявлення, оцінки, стереотипи цього світу. Спостереження за різними рослинами, їхнім онтогенезом, взаємодією з людиною створювали в етносвідомості певні стереотипи у наївній картині світу ознак рослин та пов’язаних із ними сценаріїв, зокрема, і вербалізованих у продуктах культури: піснях, казках, байках, релігійних текстах, міфах тощо. Перенесення стереотипів рослинного світу на риси людської вдачі, дії, поведінку людини має метафоричну природу. Стереотипізація ознак рослин і закріплення їх за певним типом людей є подвійною, зворотною метафорою. Спочатку людським якостям приписувалися риси рослин (троянда – краса, кохання, дзвіночок – балакучість, незабудка – вірність, дуб – сила, міць), які фіксувалися у фольклорі як символи на позначення людини специфічних стереотипів. Така канонізація актуалізується в парадигмах стійких порівнянь та в інших фразеологічних одиницях з гетерогенною мотивацією. У ФФ з бінарною структурою перший фітонімічний компонент є метафоричним асоціатом позначуваної структури знань, а другий компонент уявляє собою:

1) метонімічний партонім  концепту ЛЮДИНА (капустяна голова – зневажл. «некмітлива, нерозторопна, неуважна людина»; дубова голова –лайл. «1. Розумово обмежена, тупа людина; 2. Хто-небудь розумово обмежений, тупий, некмітливий.»; Two heads are better than one, even if one is a cabbage head. – «Одна голова добре, а дві краще, навіть якщо одна з них є качаном капусти».

2) умовний мотиватор,  що не бере прозорої участі  у формуванні інтегрального змісту  сполучення (кропивою попечений – 1. Дуже збуджений, сердитий, переляканий і т. ін.; grasp the nettle – to deal with an unpleasant or difficult problem quickly and in a determined way (впоратися із неприємною або важкою проблемою швидко і впевнено); the top of the tree – the highest position in a profession (найвищий щабель у професії).

3) предикатний компонент диктуму (тремтіти, як осика на вітрі – Дуже сильно.; пристати, як реп’ях – «Настирливо, настійно»; to offer / extend an olive branch – to show that you want to be more friendly with someone during an argument or fight, by doing something that will please them (показувати намір бути дружелюбнішим з тим, з ким сперечаєшся чи борешся, вдаючись до дій, які можуть ублажити його).

Інтеграційно-порівняльна  мотивація фразеологізмів із компонентами рослинного світу часто опосередковує  зміст міри, кількості, натомість головне смислове навантаження припадає на слово-супровідник, що поєднує концептосфери ЛЮДИНА та РОСЛИНА: одна, як билина в полі – «Зовсім одинока людина, без рідних; самотня»; як вичавлений лимон – «Людина, яка має поганий вигляд через хворобу, якісь переживання, втому тощо; знесилений, брезклий і т. ін.»; cool as a cucumber – «used about someone who stays very calm in a situation where you expect them to be nervous, upset, or embarrassed» (про людину, яка залишається спокійною у ситуації, коли очікують, що вона буде нервувати, засмутиться чи зніяковіє); fresh as a daisy – «used in order to say that someone is not tired, but is full of energy, and ready to do things» (про людину, яка не втомлена, а сповна енергії, готова на будь-які справи).

Асоціативно-термінальна мотивація фразеологізмів використовує асоціативні стереотипи рослинного світу разом із метафоризацією другого компонента: прийти на потрушені груші – «Дуже пізно, запізно, наприкінці»; набридати, як гірка редька – «Дуже, сильно, надзвичайно»; to spill the beans – «to tell someone something that is supposed to be a secret» (розповісти комусь таке, що вважається секретом); to drop somebody like a hot potato – «to suddenly stop being involved with someone, usually because it is embarrassing to you» (різко припинити відносини з людиною, бо така ситуація бентежить тебе).

Деякі фітоніми, входячи  до складу фразем, визначають їх інтегральний зміст лише на підставі стереотипів  оцінки рослин у прагматичних цілях.

Позитивну оцінку рослин як стереотип репрезентують такі звороти: рости, як гриби після дощу – «швидко і в великій кількості»; цвісти, як мак – «бути у розквіті фізичних і духовних сил»; life is just a bowl of cherries – «used in order to say that only good things happen in life» (вживається, щоб зазначити, що в житті трапляється лише гарне). Інтегральний зміст останнього звороту, можливо, мотивований асоціативним зв’язком солодкого з гарним, приємним. Ця позитивна оцінка підкріплюється і іншим ФФ: a rose by any other name would smell as sweet – «what is important is what people or things are, not what they are called».

Негативний модусний показник фраземи може бути зумовлений метафоричною гіперболізацією: to cherry-pick – «to choose exactly the people you want from a group, especially in a way that is not fair to other people» (вибрати з групи, особливо нечесним шляхом по відношенню до інших, тільки тих людей, які бажані); to sort out the wheat from the chaff – «to choose the good or useful people from a large group, and get rid of the rest» (вибрати гарних і корисних людей з групи, ігноруючи тих, хто залишився); як виросте гарбуз на вербі; як виросте трава на помості – «Вживається в ситуації, що заперечує можливість чогось».

У межах однієї мови для  вираження однієї і тієї ж оцінки вживаються мовні одиниці з різноманітною структурною організацією і різними внутрішніми образами. Денотативні значення переходять у статус конототивних завдяки еволюції національного мислення, традицій, які складаються у лінгвокультурній спільноті.

 

2.  Пареміологічні константи в англійській фразеології на матеріалі фітонімів

 

У кожного народу з  давніх часів поряд зі словами  та стійкими словосполученнями використовуються й стійкі фрази, одним з різновидів яких є паремії. Паремії – це вторинні мовні знаки – замкнуті стійкі фрази (прислів’я та приказки), що є маркерами ситуацій чи відносин між реаліями. Вони приваблюють учасників діалогу своєю семантичною глибиною та здатністю до вживання в різних мовленнєвих ситуаціях і з різними мовленнєвими цілями. Ці одиниці утворюють одну із семіотичних підсистем, що забезпечує процес повноцінної комунікації носіїв однієї мови. Як указують соціолінгвісти, мова, як історична необхідність, покликана відповідати вимогам, які пред’являє їй суспільство. Одночасно вона відображає стан суспільства й активно сприяє його прогресові.

Сучасний напрям у  вивченні фразеологічних одиниць (ФО) висунув на перший план необхідність комплексного аналізу їх етнокультурної специфіки та універсальних, міжмовних  відносин на підставі релевантних ознак. Не випадково більшість досліджень в галузі фразеології орієнтовані не на механічне виявлення паралельних конструкцій фразеологічних одиниць, а на розкриття внутрішніх зв'язків і взаємообумовленості мовних явищ, що вивчаються.

Метафоричність фітоморфних  фразеологізмів, властива їм суб'єктивно-оцінна конотація, специфіка їх семантичних параметрів і синтаксичної структури багато в чому зумовлена їх референційною сферою.

Дослідження проблеми пареміологічних  констант в англійській фразеології  припускає введення певних базових понять. Одним з найважливіших є макрополе “Людина”, яке представлене значною кількістю паремій, що в сукупності складають “пареміологічний портрет” людини. Ми обмежуємося зредукованим портретом, представленим англійськими пареміями із фітонімами. фітонім конотація пареміологічний константа

На основі емпіричного  матеріалу, використавши як методологічний інструмент кластерний аналіз, ми пропонуємо класифікацію пареміологічних одиниць, що містять фітоніми, що характеризують макрополе Людина. До неї увійшли наступні кластери: етичні якості, екзистенція, соціальний та емоційно-психічний стани, трудова діяльність, фізичні характеристики, розумові здібності, морально-етичні уявлення, мова, індивідуальність. У кожному кластері були визначені домінуючі репрезентативні якості: обережність, життєвий досвід, соціальність, зовнішність, бажання, робота, уміння і навики, людські вчинки, вік, фізичні недоліки, мудрість і дурість, хвастощі, невдячність, балакучість, марнослів'я. Домінуючою лексемою серед фітонімів, де є дерево (дуб).

Порівнюючи паремії по кластерах, звернено увагу також на їх синтаксичну структуру, тому, що, у синтаксичних конструкціях закладена логіка кореляції фітонімів з оцінкою людини. Система паремій англійської мови за даними проведеного дослідження використовує такі типи синтаксичних конструкцій: просте речення – 165 (63%); складнопідрядне речення – 52 (20%); порівняльний зворот – 29 (11%); складносурядне речення – 11 (4%); словосполучення – 5 (2%).

Слід також зауважити, що в рамках однієї етнокультури відношення до певних пареміологічних концептів не завжди однакове. Завжди присутній компонент оцінювання, тобто схвальна чи несхвальна оцінка, яка міститься в значенні фразеологізму або паремії. В різних цивілізаціях і в різні епохи поняття добра та зла, позитивного та негативного уявляються по-різному. Члени одного суспільства розцінюють одне й те ж явище індивідуально, хоча також існує загальноприйнята точка зору, завдяки якій позитивна чи негативна оцінка входить до структури значення фразеологічної одиниці.

 

 

Висновки

 

У даній роботі було розглянуто конотативні особливості фітонімів  як лінгвокультурне ускладнення  при перекаладі.

В ході даної роботи було розкрито поняття фітонім, конотація.

Слово «фітонім» походить від грецького «phyton», що означає  «рослина» та «onyma» - «ім’я, назва».

Ми можемо визначити  термін «фітонім» (від гр. «phyton» - рослина) як назву рослин та дерев.

Також, в ході дослідження, виявлена важлива роль фітонімів в культурі, традиціях, обрядах, побуті, літературі та мелосі як України, так і Великобританії та Сполучених Штатів Америки.

Було розглянуто англійські та українські фразеологізми з фітоморфними номінаціями.

Керуючись результатами дослідження можна узагальнити, що:

● Слово конотація  походить від латинського «cum, con» - «разом» та «notare» - «відмічати, позначати». Визначення терміну «конотація» таке: сумарне чи тотальне значення слова, як описове так і емоційне. У лінгвістиці використовується для опису супутнього емоційно-експресивного значення мовної одиниці пов’язаного та доповнюючого описове значення.

● Слово «фітонім»  походить від грецького «phyton», що означає «рослина» та «onyma» - «ім’я, назва». Тобто, терміном «фітонім» ми позначаються назви рослин, дерев.

● Метафори і ідіоми з  фітонімічним компонентом охоплює  досить широкий прошарок лексики. Вони зустрічаються в побутовому, розмовному мовленні, надаючи йому мальовничого характеру, а іноді й рис комізму. Деякі ідіоми мають книжкове походження й пов'язані з релігійними текстами, міфологією, конкретними історичними подіями. І метафори, і ідіоми мають яскраве експресивно-стилістичне маркування, більші виразні можливості й тому широко використовуються в науковій і технічній, художній літературі, про що свідчать наведені вище приклади зі словників, з текстів авторів, які належать до різних літературних напрямків і епох.

● Фразеологічні одиниці  із знаками рослинного світу, як частини  біоморфного коду культури, згідно з принципами антропометричності фразеологічного  фонду мови використовуються на позначення інших культурних кодів. Рослинний світ завжди був водночас близьким і загадковим для людини, вона збагачувала спектр найменувань власних ознак, якостей, дій, станів за рахунок знакових ресурсів рослинного світу з огляду на свої уявлення, оцінки, стереотипи цього світу.

● У межах однієї мови для вираження однієї і тієї ж оцінки вживаються мовні одиниці з різноманітною структурною організацією і різними внутрішніми образами. Денотативні значення переходять у статус конототивних завдяки еволюції національного мислення, традицій, які складаються у лінгвокультурній спільноті.

 

 

Список використаних джерел:

 

1. Виноградов В.В. Введение  в переводоведение (общие и  лексические вопросы). – М.: Издательство института общего среднего образования РАО, 2001, - 224 с.

2. Зорівчак Р.П. Реалія  і переклад (на матеріалі англомовних перекладів укр. прози). – Львів, 1989. – С. 108

3. Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. – Львів, 1983.

4. Копанев П. И. Вопросы истории и теории художественного перевода. – Минск, 1972. - С. 73.

5. Longman Idioms Dictionary Addison Wesley Longman Limited, 1998

6. William Shakespeare, Romeo and Juliet, pub.1597 І. Стешенко (переклад з англійської), 1986