Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Сентября 2013 в 00:42, реферат
Проблеми для безпеки життєдіяльності створюють біологічні чинники природного та антропогенного походження, які у великих кількостях перебувають в природному середовищі, на виробництві і в побуті. Біологічне забруднення пов'язане з присутністю в воді, повітрі і ґрунті патогенних мікроорганізмів, личинок і лялечок синантропних мух, яєць гельмінтів і таке інше. Деякі мікроорганізми викликають масове розповсюдження захворювань у вигляді епідемій і пандемій.
1 Природно – соціальні небезпеки
2 Вірусні інфекції
2.1 Грип
2.2 Хвороба Боткіна
2.3 Туберкульоз
3 Харчові захворювання
4 Захворювання, які передаються статевим шляхом
5 Онкологічні захворювання
6 СНІД – синдром набутого імунодефіциту
Література
Дуже небезпечний
Гонорею виліковують. І чим
швидше розпочато лікування, тим
кращі наслідки. Уберегти себе від
зараження можна. Для цього потрібно
пам'ятати про небезпеку
5. Онкологічні захворювання.
В останні роки збільшилась кількість хворих на рак як в Україні, так і в усьому світі. Кожна четверта людина в світі має шанс захворіти на рак, котрий посідає друге місце серед причин смертності. Щорічно в Україні фіксується 160 тисяч нових випадків, на обліку перебуває більше 700 тисяч онкохворих.
Сутність природи раку полягає в тому, що клітини тканини перероджуються і можуть розповсюджуватись па інші органи. Звичайно, клітини завжди ростуть, діляться і відмирають.
Ракова клітина — це така клітина, яка виходить з-під контролю власного організму: її ростом організм не керує.
Зараз відомі деякі механізми
переродження клітин, і тому лікарі
впевнені, що 60-70% всіх ракових захворювань
можна запобігти, якщо уникати тих
факторів, які провокують клітини
до ненормального росту. Такі причини,
як куріння та забруднення довкілля
відомі давно. З'ясували також, що вплив
ультрафіолетового
Основний критерій ефективності в онкології — так зване п'ятирічне виживання. Якщо за цей період часу хвороба не рецидивуе, рак вважається вилікуваним, тому що після 5 років рецидиви бувають у дуже небагатьох, пацієнтів онкологічних лікарень.
6. СНІД — синдром набутого імунодефіциту.
За оцінками 00Н та ВООЗ
у світі налічується 50 мільйонів
осіб, інфікованих вірусом
За офіційними даними фонду ЮНЕЙДС (об'єднана програма ООН з питань СНІДу) в минулому році Україна визнана епіцентром розповсюдження ВІЛ-інфекції у Східній Європі. На 1 січня 2000 року зареєстровано 28 965 випадків ВІЛ-інфікування серед громадян України, 283 випадки — серед іноземців. При цьому спостерігається стрімкий розвиток темпів епідемії в останні роки. Але треба мати на увазі, що реальна кількість ВІЛ-інфікованих значно більша, оскільки реальне виявлення всіх ВІЛ-інфікованих майже неможливе.
Особливе значення має той факт, що 80% всіх ВІЛ-інфікованих становлять ін'єкційні наркомани у віці статевої активності (від 15 до З0 років). Найбільша кількість випадків ВІЛ-інфекції сьогодні реєструється в Одеській, Миколаївській, Донецькій, Дніпропетровській областях, Автономній Республіці Крим та місті Київ.
Перші випадки СНІДу було зареєстровано в червні 1981 р. в Центрі контролю за захворюваннями в Атланті (США).
У 1982 р. Центр контролю за захворюваннями у США офіційно повідомив про реєстрацію нового захворювання, названого синдромом набутого імунодефіциту.
СНІД — трагедія людства, з нею ми увійшли у XXI ст. СНІД — це глобальна смертельна інфекція, яку людство досі не може подолати.
Небезпека захворіти на СНІД виникає і у тих, хто не є наркоманом. Тому що хвороба передається статевим шляхом і через кров.
Честь відкриття вірусу,
який викликає СНІД, належить французькому
вченому професору
Отже, СНІД — смертельне
захворювання людини, що викликається
ВІЛ (вірусом імунодефіциту людини)
Шляхи передання ВІЛ-інфекції
Хвороба не передається: через рукостискання, через поцілунок, через їжу, через предмети домашнього вжитку, при купанні в басейні, душі, через спортивні предмети; через укуси комах, при догляді за хворими.
Література
Э.А. Арустамов «Безопасность жизнедеятельности» Учебник 2003
Л.А. Нейман «Безопасность жизнедеятельности» Учебное пособие 1998
В.А. Алексеенко, И.Ю. Матасова «Основы безопасности жизнедеятельности» 2001
Т.А. Хван, П.А. Хван ««Безопасность жизнедеятельности» Экзаменационные вопросы 2002
С.В. Белова «Безопасность жизнедеятельности». Учебник для студе+-нтов 2003