Системи сертифікації для аеропортів у сфері управління екологічною безпекою

Державіаадміністрація здійснює регулювання діяльності САД через сертифікацію та інспектування аеропортової діяльності з прийняттям відповідних заходів з обмеження або припинення діяльності при недотриманні встановлених у ЦА вимог.

Сертифікаційні вимоги та нормативно-правові акти щодо діяльності САД в аеропортах затверджуються та вводяться в дію наказом  Державіаадміністрації.

Сертифікація САД проводиться  за заявкою, яка подається до Державіаадміністрації згідно з пунктом 4.1.

Для сертифікації САД та їх інспектування залучаються відповідні підрозділи Державіаадміністрації за напрямами діяльності. Державіаадміністрація має право залучати наукові установи, центри сертифікації, спеціалістів авіаційних підприємств, окремих експерти (за їх згодою). Експерти за видами діяльності визначаються рішенням Державіаадміністрації.

Рішенням Державіаадміністрації Сертифікат може бути скасований або дія його призупинена, якщо САД порушить установлені сертифікаційні вимоги або втратить змогу виконувати їх.

При сертифікації аеропортової діяльності повинні виконуватись вимоги, які визначені в Директиві  Ради Європейського Союзу 96/67 від 15 жовтня 1996 р. та відповідних нормативно-правових актах України щодо доступу до ринку наземного обслуговування в аеропортах.

Порядок та вимоги щодо доступу  до ринку наземного обслуговування в аеропортах суб'єктів господарювання, які можуть надавати послуги, необхідні  для забезпечення прильоту, вильоту, переміщення, стоянки та обслуговування повітряних суден, обслуговування пасажирів, екіпажів, багажу, пошти, вантажів та забезпечення авіаційних робіт визначаються авіаційними  правилами.

Відбір постачальників послуг з наземного обслуговування, при  наявності кількох заявників, здійснюється на конкурсній основі. Постачальники  послуг з наземного обслуговування повинні виконувати стандартні умови  або технічні інструкції, які встановлює адміністрація аеропорту та бути сертифікованими у відповідності  з вимогами цих Правил. Критерії вибору, які встановлені у стандартних  умовах або технічних інструкціях, повинні бути обґрунтованими, об’єктивними, чіткими та недискримінаційними. Обирання постачальників послуг з наземного  обслуговування проводиться за чіткою та неупередженою процедурою.

5. Організація державної системи сертифікації аеропортів

 

Аеропорт реалізує надане йому державою право на певний вид (види) авіаційної діяльності у точній відповідності до встановлених в ЦА вимог до технологічних процесів і структур і відповідає за невиконання вимог і правил, що прийняті в галузі ЦА.

Аеропорти, АС та СКО, незалежно від форм власності та приналежності, працюють в законодавчо регульованій сфері. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про підтвердження відповідності" ( 2406-14 ) процедура підтвердження відповідності для підприємств, працюючих в законодавчо регульованій сфері, є обов'язковою. Відповідність продукції вимогам, встановленим законодавством, засвідчується сертифікатом відповідності.

Укравіатранс здійснює регулювання діяльності аеропортів через сертифікацію та регулярне інспектування процесів аеропортової діяльності з прийняттям відповідних мір обмеження або припинення діяльності при недотриманні встановлених у ЦА вимог. Діяльність несертифікованих авіаційних підприємств недопускається.

Види аеропортової діяльності та авіаційна наземна техніка (далі - АНТ), які використовуються в аеропортах і підлягають сертифікації, наведені у додатку 1 та додатку 2 цих Правил.

Сертифікаційні вимоги для забезпечення необхідного рівня діяльності аеропортів, АС, СКО та АНТ створюються Укравіатрансом з урахуванням вимог діючого законодавства України, стандартів і рекомендованої практики міжнародних авіаційних організацій ІКАО, ЄКЦА, ІАТА, затверджуються та вводяться в дію Міністерством транспорту України.

Сертифікація аеропортів, АС та СКО проводиться за заявкою, яка подається до Укравіатрансу. В сертифікації беруть участь відповідні сертифікаційні органи і інші учасники сертифікації.

Розподіл обов'язків між учасниками сертифікації визначається їхнім правовим статусом і регулюється Укравіатрансом відповідно до цих Правил.

При порушенні сертифікаційних вимог Укравіатранс своїм рішенням може призупинити дію або скасувати виданий Сертифікат відповідності (далі - Сертифікат). Рішенням Укравіатрансу Сертифікат може бути скасований або його дія призупинена, якщо аеропорт та СКО порушать встановлені цими Правилами норми або втратять змогу виконувати їх.

Висновки

Проведення сертифікації аеропортів є одним з напрямків  забезпечення екологічної безпеки. Державне регулювання і впровадження обов’язкової сертифікації аеропортів є важливою умовою забезпечення нормального  функціонування роботи аеропортів.

В Україні для забезпечення безпеки аеропортів був створений Комітет з авіаційної безпеки Основними завданнями комітету та напрямки діяльності визначаються такі:

• координація діяльності аеропортів - членів асоціації «Аеропорти України» ЦА в галузі авіаційної безпеки;
• вивчення і розповсюдження передового досвіду в галузі авіаційної безпеки;
• сприяння та надання практичної допомоги аеропортам в питаннях сертифікації аеропортів, підготовці і підвищенні кваліфікації керівників та спеціалістів САБ;
• впровадження в експлуатацію технічних засобів забезпечення авіаційної безпеки;
• засоби пожежегасіння аеропортів;
• техніка та обладнання по забезпеченню охорони аеропортів.

Сутністю запровадження  сертифікації являється забезпечення якості роботи аеропортів, а також  безпеку користувачів і збереження навколишнього середовища.

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 1 Ст. 1 Закону України “Про підтвердження відповідності” від 17 травня 2001 р. / Відомості Верховної Ради України, 2001, № 32, Ст. 169, зі змінами, внесеними Законом України № 2116 – IV від 21 жовтня 2004 року. – Відомості Верховної Ради України, 2005, № 2, Ст. 33;

 2 Андрейцев В.І. Екологічне право: Курс лекцій: Навч. посібник для юрид. фак. вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 94;

 3 Див.: Бринчук М.М. Экологическое право (право окружающей среды): Учебник для высших юридических учебных заведений. – М.: Юристъ, 1998. – С. 385 - 401; Крассов О.И. Экологическое право: Учебник. – М.: Дело, 2001. – С. 314 – 326; Ерофеев Б.В. Экологическое право: Учебное пособие для студентов учреждений среднего профессионального образования. – М.: ФОРУМ: ИНФРА-М, 2002. – С. 127-131;

 4 Див.,: Екологічне управління: Підручник / В. Я Шевчук, Ю. М. Саталкін, Г. О. Білявський та ін. – К.: Либідь, 2004. – С. 181;

 5 Ч. 2 ст. 2 Повітряного кодексу України від 4 травня 1993 р. / Відомості Верховної Ради України, 1993, № 25, Ст. 274;

 6 Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. - № 41. – Ст. 546;

 7Див., п.3 розділу 20 Основних напрямів державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затверджених постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 року № 188, п. 16 постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 554 “Про Перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку”;

8 IKAO. Міжнародні стандарти та рекомендована практика, “Охорона навколишнього середовища”. Додаток 16 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, т. I, “Авіаційний шум” та т. ІІ, “Емісія авіаційних двигунів” 3 вид., 1993 (Стандарт IKAO).