Системи сертифікації для аеропортів у сфері управління екологічною безпекою

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут екологічної безпеки

Кафедра екології

 

 

 

 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 

з дисципліни «Авіаційна екологія»

 

на тему :

«Системи сертифікації для аеропортів у сфері управління екологічною безпекою.»

 

 

 

 

 

Виконала: студентка 501 групи           Чирва Л.А.

 

Перевірила: к.т.н.,

доцент кафедри екології              Л. М. Черняк

   

 

 

 

Київ 2012

Вступ

 

Сертифікація, відповідно до її легітимного визначення, це процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу встановленим законодавством вимогам [1].

У межах механізму правового  забезпечення екологічної безпеки, який визначається як сукупність державно-правових засобів, (тобто організаційно-превентивних, регулятивно-стимулюючих, розпорядчо-виконавчих, забезпечувальних та охоронно-відновлювальних  засобів), спрямованих на регулювання  діяльності, спроможної посилювати рівень екологічної безпеки, попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для населення  і природних систем, локалізацію  проявів екологічної безпеки[2], сертифікації відводиться місце в межах  організаційно-превентивних заходів, що спрямовуються на виявлення екологічно небезпечних об’єктів, зон, територій  і видів діяльності, впровадження і застосування важелів щодо попередження виникнення екологічної безпеки, зокрема  в межах реєстраційно-ліцензійної  форми забезпечення екологічної  безпеки.

 В юридичній літературі така сертифікація отримала назву екологічної [3], оскільки одним з її напрямів є здійснення контролю безпеки продукції для навколишнього природного середовища. В інших джерелах, екологічна сертифікація розглядається як поки-що новий та недостатньо задіяний регулятор у системі екологічного управління[4].

Таким чином, сертифікацію в  галузі авіації доцільно визначити:

1) видом екологічної сертифікації  як складового елемента реєстраційно-ліцензійної  форми організаційно-превентивних  заходів в системі механізму  правового забезпечення екологічної  безпеки в авіації;

2) обов’язковою умовою  реєстрації типу цивільного повітряного  судна; 

3) підставою для здійснення  відповідного контролю та нагляду  за додержанням технічних, екологічних  та інших вимог; 

4) комплексною функцією  управління, що здійснюється спеціально  уповноваженими державними органами, які в установленому порядку  документально засвідчують про  відповідність літаків, їх комплектуючих,  таких як двигуни, а також  аеропортів (аеродромів), призначених  для їх експлуатації, встановленим  законодавством екологічним вимогам.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Передумови запровадження сертифікації в авіатранспортній діяльності

 

Розвиток цивільної авіації, яка є значним джерелом шкідливого впливу на навколишнє природне середовище, зумовлює необхідність розроблення  та реалізації Комплексної програми екологічної безпеки в авіатранспортній діяльності.

Головною метою такої  Програми є дотримання балансу між  шкідливими наслідками діяльності цивільної  авіації і потенційними можливостями довкілля у самовідновленні з  урахуванням ефективності державних  та галузевих заходів регулювання  екологічної безпеки.

Правовою основою природоохоронної діяльності в цивільній авіації  України є національне законодавство (Повітряний кодекс України, Закони України "Про охорону навколишнього  природного середовища" ( 1264-12 ), "Про  охорону атмосферного повітря" ( 2707-12 ), "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" ( 4004-12 ), "Про екологічну експертизу" ( 45/95-ВР ) та інші природоохоронні нормативні акти, міжнародні стандарти та рекомендації.

Пріоритетними напрямами  в цій галузі є:

1) забезпечення обов'язкової  сертифікації всіх об'єктів цивільної  авіації на відповідність нормативним  вимогам і екологічної експертизи  всіх проектів та програм, що  стосуються питань розвитку цивільної  авіації; 

2) впровадження нової  авіаційної техніки, яка відповідає  вимогам національних та міжнародних  стандартів щодо рівня шуму  та емісії шкідливих речовин;

3) проектування, будівництво,  реконструкція, ремонт та експлуатація  аеропортів України з урахуванням  вимог екологічної безпеки;

4) розроблення та впровадження  нових ресурсозберігаючих та  екологічно чистих технологій  обслуговування, ремонту та експлуатації  об'єктів, екологізація сучасних технологій;

5) впровадження системи екологічного моніторингу та регулювання стану навколишнього природного середовища в авіатранспортних процесах на основі сучасних інформаційних технологій;

6) розроблення та впровадження економіко-господарських механізмів з дотриманням вимог екологічної безпеки під час технічного обслуговування, ремонту та експлуатації авіаційної техніки.

Передбачається реалізація відновних заходів на тих об'єктах цивільної авіації, що потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи чи іншого екологічного лиха.

Впровадження зазначеної Програми передбачає тісну співпрацю міністерств та відомств країни з метою ефективного здійснення всього комплексу практичних заходів щодо її законодавчого, організаційного, наукового, технічного та інформаційного забезпечення, вирішення фінансово-економічних питань реалізації діяльності у сфері охорони довкілля в авіатранспортній діяльності.

 

2. Правила сертифікації аеропортів

 

Правила сертифікації аеропортів розроблені і вводяться в дію  на виконання вимог Повітряного  кодексу України з метою удосконалення  системи державного регулювання  безпечної, якісної і надійної діяльності цивільної авіації України та підприємництва в авіаційної галузі з урахуванням вимог стандартів і рекомендованої практики міжнародних авіаційних організацій, учасником яких є Україна.

Ці Правила поширюються  на аеропорти, їх структурні підрозділи (аеропортові служби) та суб’єктів  комерційного обслуговування в аеропортах (юридичних осіб з надання аеропортових послуг) незалежно від їх форм власності  та відомчої належності і є обов’язковими  для них.

Ці Правила визначають правові та організаційні засади обов’язкової сертифікації авіаційної діяльності з надання аеропортових послуг в ЦА України і встановлюють порядок і процедури сертифікації аеропортів, аеропортових служб та суб’єктів комерційного обслуговування в аеропортах.

Ці Правила використовуються для сертифікації технологічних  процесів, виробничих структур, організаційних та технічних систем і засобів  виробництва, а також авіаційного  персоналу з метою підтвердження  їх відповідності до сертифікаційних  вимог, спрямованих на забезпечення безпеки польотів, авіаційної безпеки, екологічної безпеки та охорони  праці наоб’єктах, призначених для приймання і відправлення повітряних суден, обслуговування авіаційних перевезень і авіаційних робіт.

 

3. Основні поняття у сфері сертифікації аеропортів

 

У цих Правилах терміни  вживаються у такому значенні:

Авіаційна безпека – захист цивільної авіації від актів незаконного втручання, який забезпечується комплексом заходів із залученням людських і матеріальних ресурсів;

Авіаційна наземна техніка  – сукупність спеціальних технічних  наземних засобів для обслуговування авіаційної техніки, повітряних перевезень та утримання аеродромів.

Авіаційні правила України  – прийнятий в Україні звід процедур, норм, правил, стандартів і  вимог, що визначають і регулюють  порядок діяльності ЦА України з метою забезпечення безпеки польотів.

Аеродромне обладнання –  обладнання, розташоване в межах  аеродрому або за його межами, яке  встановлено та обслуговується з  метою забезпечення прибуття, відправлення та руху повітряних суден на поверхні аеродрому.

Аеропорт — комплекс, що включає аеродром, аеровокзальний комплекс та інші споруди, призначений  для приймання і відправлення повітряних суден, наземного обслуговування повітряних суден, пасажирів, екіпажів, багажу, пошти, вантажу, аеродромного диспетчерського  обслуговування.

Аеропорт також є підприємством - суб’єктом аеропортової діяльності та суб’єктом правовідносин.

Аеропортова діяльність –  виконання технологічних процесів з наземного обслуговування повітряних суден, пасажирів, екіпажів, багажу, пошти, вантажу і підтримання в експлуатаційному стані аеродрому, споруд, механізмів, машин та обладнання для забезпечення зльоту, посадки, маневрування, стоянки  ПС, забезпечення паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами.

Безпека польотів — стан, за якого ризик шкоди чи ушкодження обмежений до прийнятного рівня;

Власник сертифіката - юридична особа, що в установленому порядку  отримала сертифікат відповідності  на аеропортову діяльність або види аеропортової діяльності.

Орган сертифікації суб’єктів  аеропортової діяльності - структурний  підрозділ Державіаадміністрації, який здійснює дії із сертифікації суб'єктів аеропортової діяльності.

Об`єкти авіаційної діяльності – повітряні судна, їх компоненти та обладнання, авіаційна наземна  техніка та аеродромне обладнання, інженерно-технічні споруди, рухоме та нерухоме майно, що використовуються для  забезпечення авіаційної діяльності.

Сертифікат суб’єкта аеропортової діяльності (далі – Сертифікат) –  юридичний документ, який видається  згідно с цими Правилами та підтверджує, що послуги, які надаються суб’єктом  аеропортової діяльності, його система  управління якістю, система екологічного менеджменту, персонал відповідають установленим вимогам нормативно-правових актів.

Сертифікація – процедура  визнання того, що суб’єкт або об’єкт авіаційної діяльності відповідає вимогам  авіаційних правил України, які застосовуються, з виданням відповідного сертифіката, свідоцтва, що засвідчує таку відповідність.

Сертифікаційна перевірка - комплекс заходів, спрямований на перевірку Заявника виконувати дії  в заявленій сфері діяльності згідно з вимогами нормативно-правових актів.

Сертифікаційні вимоги - вимоги, що містяться в нормативно-правових актах, які необхідні для забезпечення належного рівня безпеки польотів і роботи персоналу в процесі  експлуатації аеропорту, регулюють  діяльність, відповідальність та взаємовідносини  в ЦА, і дотримання яких необхідне для забезпечення якісної, надійної та безпечної роботи.

Система управління якістю – система управління, яка спрямовує  та контролює діяльність організації  щодо якості.

Система якості - сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів  організаційної структури, визначених механізмів відповідальності, коло повноважень  та процедур, а також процесів та ресурсів, які забезпечують здійснення загального керівництва якістю та її відповідність установленим вимогам.

Суб’єкт аеропортової діяльності – юридична особа, що здійснює на території  аеропорту аеропортову діяльність.

Центр сертифікації – галузева науково-технічна установа або експертний центр, які в установленому законодавством порядку атестовані для виконання  сертифікаційних робіт.

 

4. Державна система сертифікації та нагляду за діяльністю суб’єктів аеропортової діяльності

Організація державної системи  сертифікації САД визначена цими Правилами і передбачає сертифікацію суб’єктів аеропортової діяльності, які здійснюють наземне обслуговування на аеродромі, пероні та місцях стоянок в аеропортах незалежно від форм власності та відомчої належності.

Обов’язкова сертифікація САД, які здійснюють наземне обслуговування на аеродромі, пероні та місцях стоянок  в аеропортах, проводиться в аеропортах з обсягом перевезень від 100 тис. пасажирів або 1000 тонн вантажу на рік. В інших аеропортах нагляд за зазначеною аеропортовою діяльністю здійснюється через систему аудитів та інспектування  або через добровільну сертифікацію.

Сертифікація САД, які  здійснюють наземне обслуговування на аеродромі, пероні та місцях стоянок  в аеропортах проводиться відповідно до цих Правил щодо видів аеропортової діяльності (додаток 1).

САД, як суб’єкти господарювання, які здійснюють певні види аеропортової діяльності, відповідають за невиконання  встановлених авіаційними правилами  України вимог до технологічних  процесів, організаційних систем, виробничих структур, кваліфікації персоналу.

Відповідність САД та їх послуг вимогам, які встановлені  нормативно-правовими актами, засвідчується  Сертифікатом.