Причини виникнення НС та складові системи їх моніторингу

9.1.2. Підрахуємо число людей, яких можна забезпечити повітрям у

«Режимі – I»:

 

де  – кількість повітря, яке подається в годину у «Режимі –I»;

 

 – норма зовнішнього повітря , для III кліматичної зони – 11 м³/ч на одну людину.

9.1.3.Визначаємо кількість повітря, що подається за одну годину в «Режимі – IІ»  (фільтровентиляції) за формулою:

 

W_OII = К_ФВК1 · Q_ФВК1 = 3 · 300 = 900 м³/год,

 

де К_ФВК1 – кількість фільтровентиляційного обладнання ФВК–1;

Q_ФВК1 – продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК–1 в «Режимі – II» – 300 м³/год.

Електроручний вентилятор ЕРВ-72-2 в «режимі II» не працює

9.1.4. Визначаємо необхідну кількість повітря, в «Режимі – II» за формулою:

 

W_{необ.. II} = N_зах · Q_{Н. зах.} + N_ПУ · Q_{Н. ПУ}= 500∙10 + 5 ∙ 5 =5025 м³,

 

де N_зах – число людей у сховищі;

Q_{Н. зах} – норма повітря, розрахована на людину в режимі II фільтровентиляції – 2 м³/год, для I та II кліматичних зон і 10 м³/год, для III та IV кліматичних зон;

N_ПУ – розрахунок пункту управління (ПУ), осіб;

Q_Н. _ПУ – норма повітря для тих, хто працює на ПУ, – 5 м³/год.

9.1.5 Визначаємо кількість людей забезпечених повітрям в «Режимі – II» за формулою:

 

N_{О II} =

осіб.

 

9.1.6. Визначаємо коефіцієнт повітропостачання:

 

К_{повіт.пост..} =

,

 

де N_OI – мінімальне число людей, забезпечених повітрям в «Режимі – I» та в « Режимі – II»

Висновок:

1. Система повітропостачання може забезпечити в «режимі I» і в «режимі II» тільки 409 осіб.
2. Робітники та службовці забезпечені повітрям на 18%.

9.2. Система водопостачання.

9.2.1. Визначаємо можливості системи водопостачання.

З вихідних даних маємо аварійний запас води – 4500 л, отже, можливість системи водопостачання = 4500 л.

9.2.2. Визначаємо кількість людей, яких забезпечує система водопостачання:

 осіб,

 

де T – тривалість укриття = 3 доби;

N =N₁+N₂=3+2=5 л.

N₁ – норма споживання води на одну людину в аварійному режимі для питва, прийняти N₁=3 (л);

N₂ – норма споживання води на одну людину в аварійному режимі для санітарно-гігієнічних потреб, прийняти N₂=2 (л);

– можливість системи водопостачання.

9.2.3. Визначаємо коефіцієнт водопостачання:

 

К_{вод. пост.}. =

.

 

Висновок:

1. Система водопостачання може забезпечити 60% робітників і службовців.
2. Необхідно додати аварійний запас води у кількості 2700 літрів.

 

9.2.4. Система електропостачання.

 Електропостачання сховища від мережі промислового об'єкта, аварійне постачання – акумуляторна батарея.

Висновок:

1. Система електропостачання в аварійному режимі забезпечує тільки освітлення сховища.
2. Робота системи повітропостачання в аварійному режимі забезпечується ЕРВ-72-2 вручну.

На основі проведених оцінок систем життєзабезпечення визначається загальна оцінка за мінімальним показником однієї із систем.

В нашому прикладі найменша кількість захищених визначається водопостачанням N_Ж.З.=300 осіб, виходячи з цього, коефіцієнт, який характеризує інженерний захист об'єкта по життєзабезпеченню, дорівнює:

.

 

Висновок:

1. Система життєзабезпечення може забезпечити життєдіяльність 60% робітників і службовців протягом 3 діб.
2. Система водопостачання знижує життєдіяльність до 60% за якою йде система повітропостачання – 18%.

10. Оцінка сховища за своєчасним укриттям людей.

10.1. Визначаємо час, необхідний для укриття, враховуючи, що швидкість переміщення людини прискореним кроком V_норм=50 м/хв і надається          2 хвилини, щоб знайти своє місце в сховищі.

Від ділянки № 1 до сховища (для N₁=300 осіб.):

 

t₁ =

= = 5 хв.

 

Від ділянки № 2 до сховища (для N₂=200 осіб.):

 

t₂ =

= = 8 хв.

 

10.2. Порівнюємо необхідний час для укриття людей з вихідними даними t_норм = 6 хв.

В нашому прикладі t₁ = 5 хв < t_норм = 6 хв і t₂ = 8 хв = t_норм = 6 хв.

Робимо висновок, що розміщення сховища забезпечує своєчасне укриття такої кількості осіб:

 

N_св = 200 осіб.

 

10.3. Визначаємо коефіцієнт, який характеризує інженерний захист об'єкта за своєчасним укриттям робітників та службовців:

 

.

 

Висновок. Розміщення сховища дозволяє своєчасно укрити всіх робітників та службовців.

Таким чином, в ході розрахунків маємо коефіцієнти які характеризують інженерний захист робітників і службовців промислового об'єкта:

• коефіцієнт місткості захисної споруди К_М = 0,85;
• коефіцієнт за захисними властивостями К_ЗВ = 0,85;
• коефіцієнт життєзабезпечення К_Ж.З. = 0,6;
• коефіцієнт за своєчасним укриттям робітників і службовців К_СВ = =0,4.

11.Загальні висновки за інженерним захистом робітників і службовців промислового об'єкта.

11.1. На промисловому об'єкті інженерним захистом забезпечується 60% робітників та службовців.

11.2. Для забезпечення інженерним захистом робочої зміни необхідно:

• встановити додатково 2 комплекти фільтровентиляційного обладнання ФВК-1;
• встановити додаткову ємкість для води на 2700 літрів.

 

3. Задача № 2

Вихідні дані:

• ємність з вуглеводневим газом (пропан) Q = 3 т.
• відстань від ємності до адміністративного багатоповерхового будинку r = 300 м.

Визначити:

1. Надлишковий тиск у фронті ударної хвилі в районі адміністративного багатоповерхового будинку.

2. Визначити яке руйнування може зазнати адміністративний багатоповерховий будинок.

3. Показати на схемі розташування адміністративного багатоповерхового будинку в осередку вибуху газоповітряної суміші.

 

Розв’язок

1. Визначаємо радіус зони детонаційної хвилі за формулою:

 

(м).

 

2. Знаходимо радіус зони дії продуктів вибуху за формулою:

 

r_II=1,7·r_I=1,7·25,2=42,84 (м).

 

3. Визначаємо розташування адміністративного багатоповерхового будинку в осередку вибуху газоповітряної суміші.

Якщо r > r_І, r > r_II, робимо висновок, що підприємство знаходиться в осередку вибуху газоповітряної суміші (ІІІ зона осередку вибуху газоповітряної суміші). Будинок опиниться в зоні повітряної ударної хвилі.

 

4. Визначаємо відносну величину за формулою:

 

.

 

5. Розраховуємо надлишковий тиск у фронті повітряної ударної хвилі для III зони при >2 за формулою:

 

, (кПа).

 

(кПа).

 

6. Промислові будинки з метал. каркасом і бетонним заповненням отримає слабкі руйнування.

r_II

r_I

r_III

І

ІІ

ІІІ

Рисунок 1.1 - . Розташування промислових будинків з метал. каркасом і бетонним заповненням

Висновок. При вибуху ємності з вуглеводневим газом Q=3 т на відстані до адміністративного багатоповерхового будинку r=300 м надлишковий тиск у фронті ударної хвилі буде становити DР_ІІІ=10 кПа. Будинок отримає слабкі руйнування.

 

 

 

 

Література

 

1. Про захист населення і території в надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру, Закон України № 1809-III від 8 червня 2000 р., зі змінами, внесеними згідно із Законом №1419-IV від 03. 02. 2004 р.

 

2. Методические указания к выполнению контрольной роботы по дисциплине «Гражданская оборона» (для студентов технических специальностей заочной формы обучения) / Сост. В.П. Гуляев, О.Н. Друзь, И.Н. Арнаут, Ю.П. Ревенко, Д.В. Михайлов, Ю.С. Цапко – Луганск, из-во Восточноукр. нац. ун-та им. В. Даля, 2007 – 29 с.

 

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. №368. Про затвердження порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями.