Причини виникнення НС та складові системи їх моніторингу

 

Зміст

 

1. Причини виникнення НС та складові системи їх моніторингу…………2
2. Задача 1.…………………………………………………………………….6
3. Задача 2…………………………………………………………………....16
4. Список використаної літератури………………………………………...20

 

 

1. Причини виникнення НС та складові системи їх моніторингу

 

Надзвичайна ситуація (НС) –  порушення нормальних умов життя  і діяльності людей на об’єкті  або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

Причини виникнення НС поділяються на природні та антропогенні.

Природні причини

З усього виду небезпек вони належать до розряду найбільш стабільних і становлять стабільну загрозу  для людства впродовж всього його існування. Природні явища , які мають  надзвичайний характер і призводять до порушення нормальної діяльності населення, його загибелі, руйнування і знищення матеріальних цінностей  називаються стихійними лихами. За причиною виникнення вони поділяються  на : 1. Тектонічні - пов'язані з процесами, що виникають з процесами Землі. 2. Топологічні - причиною їх є процеси, що виникають на поверхні Землі. 3. Метеорелогічні - пов'язані з процесами в атмосфері. Але в більшості випадків основною першопричиною виникнення цих стихійних лих є процеси які відбуваються в Космосі.

Антропогенні  причини

Антропогенні діляться на соціальні та економічні.

Соціальні:

• ріст народонаселення;
• урбанізація;
• непідготовленість населення;
• відсутність інформації про обстановку у НС;
• відсутність нормативно-правової бази;
• недбалість та некомпетентність посадових осіб, перевищення повноважень і т.д.;
• корупція
• тероризм

Економічні:

• недосконалість технічних засобів і технологічних процесів;
• зміна довкілля внаслідок природокористування (забруднення, вичерпність ресурсів);
• бідність (зношування техніки, недостача коштів на модернізацію, профілактику й т.д.).

Моніторинг – система  спостережень, збирання, обробки, передачі, збереження та аналізу інформації про  стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково –  обґрунтованих рекомендацій для  прийняття рішень про запобігання  негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки.

У систему моніторингу  повинні входити наступні основні  процедури:

• виділення (визначення) об’єкта спостереження;
• обстеження виділеного об’єкта спостереження;
• складання інформаційної моделі для об’єкта спостереження;
• планування спостережень;
• оцінка стану об’єкта спостереження й ідентифікація його інформаційної моделі;
• прогнозування зміни стану об’єкта спостереження;
• представлення інформації в зручній для використання формі і доведення її до споживача.

Опис комплексу складових систем моніторингу.

 Комплекс систем виявлення загрози виникнення НС, а також виявлення таких ситуацій та оповіщення працюючого персоналу й населення, яке проживає або знаходиться в прогнозованих зонах ураження небезпечними чинниками потенційно – небезпечних об’єктів, складається з таких складових частин:

• система раннього виявлення загрози виникнення НС;
• система виявлення НС;
• система оповіщення керівного складу та працюючого персоналу потенційно - небезпечних об’єктів про загрозу чи виникнення НС;
• система оповіщення відповідальних посадових осіб територіальних органів
• Міністерства України з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі МНС) та цивільного захисту населення і цивільної оборони, органів виконавчої влади;
• Пульти централізованого моніторингу;
• Пульти централізованого спостереження;
• Система оповіщення населення, що проживає або знаходиться в прогнозованих зонах ураження небезпечними чинниками потенційно небезпечних об’єктів;
• Система раннього виявлення загрози виникнення НС та система виявлення;
• Система оповіщення працюючого персоналу про загрозу виникнення НС.

Система централізованого моніторингу – це комплекс технічних засобів, розміщених у суб’єкта господарювання, котрий має відповідну ліцензію, призначений для приймання, обробки і видачі в заданому вигляді повідомлень про стан систем виявлення загрози НС, реєстрації цих повідомлень та передачі в автоматичному режимі на пульт централізованого спостереження сигналів про НС.

Система централізованого спостереження – це комплекс технічних засобів, розміщений в операторському центрі диспетчерської служби МНС України, призначений для приймання, обробки і видачі у заданому вигляді повідомлень про НС на об’єктах чи загрозу їх виникнення.

Система оповіщення населення, яке проживає в прогнозованих зонах ураження небезпечними чинниками потенційно небезпечних об’єктів, складається зі спеціальних пристроїв мовного та візуального оповіщення.

Керування такими системами виконують диспетчери чи інші вповноважені особи потенційно небезпечних об’єктів або чергові операторських центрів диспетчерських служб МНС. Урядова інформаційно – аналітична система з НС, збирання, оброблення, передавання та збереження моніторингової інформації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Задача № 1

Вихідні дані:

• середня температура повітря tº = 25-30 ºС (III кліматична зона) ;
• ємність з вуглеводневим газом Q = 2 т;
• відстань від ємності до об'єкта r = 250 м;
• час на заповнення сховища робітниками та службовцями t_норм = 6 хв;
• відстань до робочих дільниць: №1 (N₁=300 осіб) R₁=150 м; №2 (N₂=200 осіб)   R₂=300 м. Разом робітників та службовців на промисловому об'єкті N=N₁+N₂=300+200=500 осіб;
• на об'єкті є в наявності одне вбудоване сховище яке витримує динамічне навантаження до 50 кПа;
• приміщення для захисту робітників та службовців S₁ = 200 м²;
• приміщення для пункту управління S₂ = 12 м²;
• коридори S₃ = 10 м²;
• санітарні вузли S₄ = 60 м²;
• приміщення для зберігання продуктів S₅ = 12 м²;
• висота приміщення h = 2,4 м;
• фільтровентиляційне обладнання – 3 комплекта ФВК-1, 1 комплект ЕРВ-72-2;
• розрахунок пункту управління N=5 осіб;
• водопостачання від загальноміської системи, аварійний запас         води – 4500 л;
• електропостачання від мережі промислового об'єкту, аварійне джерело – акумуляторні батареї.

Виконати.

Оцінити інженерний захист робітників та службовців об'єкту згідно з показниками:

• за місткістю;
• за захисними властивостями від дії повітряної ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші;
• за системою життєзабезпечення сховища;
• за своєчасністю укриття.

 

 

 

 

 

 

Розв’язання

1. Визначаємо загальну площу основних і допоміжних приміщень сховища за формулою:

 

S_{заг. осн.} = S₁ + S₂ = 200 + 12 = 212 м²,

 

де  S₁ – площа приміщення для розміщення людей (м²);

S₂ – площа пункту управління (м²).

 

Загальна площа всіх приміщень у зоні герметизації (крім приміщень для ДЕС, тамбурів і розширювальних камер);

 

S_{заг. всіх} = S_{заг. осн}. + S₃ + S₄ + S₅ = 212 + 10 + 60 + 12 = 294 м².

 

де  S₃ –площа коридорів (м²);

S₄ – площа санітарних вузлів (м²) ; 

S₅ – площа приміщень для зберігання продуктів (м²).

2. Визначаємо місткість (М_s) сховища за площею при двоярусному розташуванні ліжок за формулою::

 

 місця.

 

де  – норма площі на одну людину 0,5 (м²).

3. Визначаємо місткість ( ) сховища за об'ємом всіх приміщень в зоні герметизації:

 

місць,

 

де h – висота приміщення (м);

V_Н – норма об'єму приміщення на одну людину 1,5 (м³).

4. Порівнюємо дані місткості за площею (М_S) та об'ємом (М_V).

Визначаємо фактичну місткість. Фактична місткість (М_ф) приймається мінімальною із цих двох величин М_s та М_v. В наведеному прикладі М_ф=424 (місця), тому що М_s=424 (місця) < М_v=470 (місць).

5. Визначаємо необхідну кількість ліжок (нар) для розміщення робітників і службовців. Висота приміщення h=2,4 м дозволяє встановити двоярусні нари. При довжині нар 180 см і нормі 5 людей на одні нари необхідно встановити:

 

ліжок.

 

6. Визначаємо коефіцієнт місткості захисної споруди:

 

де  N – кількість виробничого персоналу, який підлягає укриттю.

 

7.  Висновок:

1. Об’ємно-планувальні рішення сховища відповідають вимогам ДБНВ.2.2.-5-97.
2. Сховище забезпечує укриття працюючих на 84,8% .

 

 

8. Оцінка сховища за захисними властивостями.

8.1. Визначаємо необхідні захисні властивості. За вихідними даними ємність Q = 8 т і відстані r = 250 м визначаємо за рис.2. надлишковий тиск:

 

ΔР_{φ max} = ΔР_{φ необх}= 10 кПа.

 

8.2. Визначаємо захисні властивості. Згідно з вихідними даними,       ΔРφ схов= 50 кПа.

8.3. Порівнюємо захисні властивості сховища з необхідними.

 

ΔР_{φ схов}=50 кПа, а ΔР_{φ необх}=10 кПа, тобто ΔР_{φ схов}>ΔР_{φ необх}.

 

Висновок. За захисними властивостями сховище забезпечує захист виробничого персоналу від дії повітряної ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші.

8.4. Визначаємо показник, який характеризує інженерний захист робітників та службовців за захисними властивостями:

.

 

Висновок. Захисні властивості сховища забезпечують захист 122% робітників та службовців.

9. Оцінка сховища за життєзабезпеченням. До систем життєзабезпечення належать:

• повітропостачання ;
• водопостачання ;
• теплопостачання ;
• каналізація ;
• електропостачання та зв'язок.

Підчас оцінки сховищ за системами життєзабезпечення визначається можливість систем забезпечувати безперервне перебування людей у сховищах не менше двох діб.

9.1. Система повітропостачання.

9.1.1. Визначаємо кількість повітря, яке подається в годину у            «Режимі – І» (чистої вентиляції) за формулою:

 

W_OI = К_ФВК1·Q_ФВК1+К_ЕРВ·Q_ЕРВ=3 · 1200 + 900 = 4500 м³/год,

 

де К_ФВК1 – кількість фільтровентиляційного обладнання ФВК-1 ;

Q_ФВК1 – продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК-1 «Режимі – I» – 1200 м³/год;

К_ЕРВ – кількість електроручних вентиляторів ЕРВ-72-2;

Q_ЭРВ – продуктивність електроручного вентилятора ЕРВ-72-2 в «Режимі – I» – 900 м³/год.

 Норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду за 1 годину в «Режимі – I»:

• W₁=8 м³/год (I кліматична зона, температура повітря до 20 °С);
• W₁=10 м³/год (II кліматична зона, температура повітря 20-25 °С);
• W₁=11 м³/год (III кліматична зона, температура повітря 25-30 °С);
• W₁=13 м³/год (IV кліматична зона, температура повітря більше 30 °С).