Охорона праці

Допустимі рівні шуму на робочих місцях регламентуються  ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ “Шум. Общие требования безопасности” та ГОСТ 12.1.029-80 “Средства  и методы защиты от шума”. Гранично допустимий рівень шума на робочих  місцях та на території підприємства складає 60 Дб.

Джерелом виникнення шумів для  приміщення бухгалтерї може бути наявна офісна техніка. Шуми виробничих приміщень не повинні доходити до внутрішнього середовища офісу, задля чого офісні приміщення розташовуються на відстані не менш ніж 100 м від виробництва. Цієї норми дотримуються на ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 10, зокрема в приміщенні бухгалтерії шум не перевищує 60 Дб.

Шум буває:

-механічного походження, який виникає внаслідок вібрації поверхні машин і обладнання, а також одноразових або періодичних ударів в поєднанні конструкцій і механізмів (на підприємстві домінує в цехах виготовлення коліс);

-аеродинамічного походження (при виникненні джерела стислого  газу або повітря, на підприємстві джерелом такого шуму є витяжні пристрої);

-гідромеханічного походження (при виникненні джерела рідини);

-повітряний, який розповсюджується  в повітряному середовищі;

-електромагнітного походження, який виникає внаслідок коливання  .

Серед основних заходів для зниження шуму можна назвати такі:

1. застосування шумопоглинаючих матеріалів;
2. акустична обробка приміщень (підвісні стелі);
3. розташування джерел шуму в ізольованих приміщеннях;
4. заміна матричних та струменевих принтерів на лазерні;
5. розташування бухгалтерії на значній відстані від виробничих приміщень.

 

 

 

 

 

4.2.3. Освітлення: природне та штучне 

 

Наведемо характеристику освітленості робочих місць бухгалтерів.

Таблиця 4.3

Характеристика штучної освітленості робочих місць

Виробниче приміщення	Освітленість, лк				Тип світильників
	загальна	комбінована	аварійна	евакуаційна
Приміщення бухгалтерії	2,7	2,8	2,6	0,5	ЛБ80

 

Розглянемо приклад  розрахунку освітленості у виробничому  приміщенні довжиною a = 12м, висотою h=5 м, і шириною b= 6 м виконуються роботи, при яких мінімальний розмір об’єкта, що розпізнається, становить s = 0.4 мм. Характеристика фону – світлий, контраст розпізнавання об’єкта з фоном – великий. Приміщення освітлюється за допомогою N=16 дволампових світильників типу ШОД, які розміщені в два ряди і в кожному з них знаходяться люмінісцентні лампи потужністю 40 Вт. Тип лампи – ЛДЦ. Стеля приміщення свіжобілена ρсл = 70%. Стіни мають світлосірий колір ρст = 50%.

Для розрахунку освітленості приймаємо коефіцієнт запасу kз= 1,5, а коефіцієнт нерівномірності z=1,1

1. При мінімальному  розмірі об’єкта, що розпізнається s = 0,4 мм –розряд ІІІ високої точності, при темному фоні та малому контрасті об’єкта розпізнавання з фоном – підрозряд г.

2. Нормоване значення  освітленості на робочому місці  при 3 розряді а підрозряді  зорових робіт при системі  штучного загального освітлення  становить Ен = 200 лк.

3. Світловий потік  що створює люмінісцентна лампа  типу ЛДЦ потужністю 40 Вт становить Fл=1995 лм.

4. Розрахуємо індекс  приміщення:

і=ab/h(a+b)=12*6/(5(12+6)=0,8

5. Визначаємо коефіцієнт  використання світлового потоку

=0,41=41%

1. Визначаємо фактичну освітленість. Що створює у приміщенні задана система штучного загального освітлення:
2. ІІІ в. n=ESkz/fxкоефіцієнт використання світлового потоку = 300х72х1,5х1,1/1995х0,43=

N= n/2

де F_л – світловий потік, лм;

Еф – освітленість фактична, лк;

S – площа підлоги в приміщенні, м²;

k – коефіцієнт запасу;

Z – коефіцієнт нерівномірності освітленості;

– коефіцієнт використання світлового потоку;

N - кількість світильників, допускається округлення - 10% + 20%;

n - кількість ламп у світильнику.

7. Порівнюючи значення  нормованої освітленості Ен=200 лк  та фактичної Еф = 220,3 лк робимо висновок, що фактична освітленість більша нормованої.

 

4.2.4. Психофізіологічні  шкідливі фактори, повязані з  монотонністю роботи

 

У психологічній літературі поняттям "монотонність" характеризують особливий психічний стан, який виникає  у людини як реакція на одноманітну і бідну на враження діяльність. У соціально-економічній літературі монотонність пов'язується з надмірним розчленуванням трудового процесу на прості елементи (операції).

Психофізіологічна суть монотонності пояснюється закономірностями взаємодії процесів збудження і гальмування.

Основні ознаки монотонних робіт такі:

малоелементний склад, тобто структурна одноманітність і  простота трудових дій;

незначна тривалість виконання однотипних трудових операцій і дій;

висока повторюваність трудових операцій і дій за одиницю часу.

Відмічається також  монотонний вплив на людину навколишнього виробничого середовища.

Наслідки монотонності такі:

швидкий розвиток втоми  в зв'язку з локалізацією м'язових і нервових навантажень;

гіподинамія;

розвиток неврозів;

незадоволення роботою  і зниження творчої активності працівника;

підвищена плинність  кадрів.

Отже, потрібно уникати  монотонності робіт, чередувати їх.

 

 

4.3. Електробезпека

 

У приміщенні бухгалтерії, що за класифікацією можна віднести до приміщень без підвищеної небезпеки, розміщено шість розеток змінного струму з напругою 220 В та потужністю 50 Гц.

Задля забезпечення електробезпеки на підприємстві та у окремих приміщеннях  звертаються до таких заходів:

1. захисне заземлення корпусів персональних комп’ютерів, занулення, захисне відключення;
2. впровадження системи допусків при виконанні ремонтних робіт;
3. відгородження, за необхідності, робочих місць або струмовідних частин, що залишилися під напругою;
4. розміщення у небезпечних місцях попереджувальних знаків, плакатів, пам'яток.

Оскільки в приміщенні бухгалтерії використовується одночасно  понад 6 ПЕОМ на помітному місці встановлений аварійний резервний вимикач, який в разі небезпеки повністю знеструмлює електричну мережу (крім освітлення).

Категорії приміщень з електробезпеки поділяються на 3 класи. Тістоприготувальне відділення відноситься до класу підвищеної безпеки. Для запобігання ураження працюючих електричним струмом все обладнання має заземлення. Також є система аварійного відключення живлення при перевантаженні електричної мережі. Потужність електричної мережі розрахована з урахуванням потужності всіх електроприймачів цеху.

Використовуються електромеханічне блокування, яке забезпечує відключення  електричного живлення струмоведучих  частин при відкриванні доступу до них. Велика увага приділяється захисту складів безтарного зберігання борошна від статичної електрики. Для цього проводяться слідуючи заходи:

• металеві пневмоходи з’єднуються із заземленими пристроями;
• заземлюються силоси, просіювачі, дозатори борошна, шнеки, розподілювачі та інші пристрої;
• паралельно розташовані трубопроводи з’єднуються між собою для вирівнювання потенціалу статичної електрики струмопровідними перемикачами через кожні 25 см – це попереджує виникнення іскрових електричних розрядів;
• вся електроарматура виконується у вибухонебезпечному виконанні.

Взагалі, вся електроапаратура на заводі відповідає умовам навколишнього  середовища в приміщеннях, де вона розташована. Так в пічному відділенні, де відбувається значне виділення тепла, вся електропроводка має ізоляцію, яка має високу температуру плавлення, а в заварочному – підвищену вологостійкість.

Всі електропроводи і  електричні кабелі надійно захищають  від пошкоджень захисним покриттям, а саме: електричні кабелі розташовують у металевих трубах відповідного діаметру, а бо у гнучких металевих рукавах, а електродвигуни мають металеве огородження.

Для пуску електродвигунів  використовується тільки рубильники закритого  типу.

Все технологічне та транспортне  устаткування, де можуть накопичуватися заряди статичної електрики (все устаткування складів безтарного зберігання борошна, цукру, вагового і силосно-просіювального відділень, комунікації, транспортні засоби, повітряні компресори та повітродувки тощо), повинні бути заземлені та являти собою єдиний на всьому протязі електричний ланцюг, приєднаний не ближче ніж через 25 м до заземлюючого пристрою.

З системи устаткування, що знаходиться в ланцюгу, належить заземлювати (незалежно від заземлення всього ланцюга) борошно змішувачі, дозатори, шнеки, приймальні щітки та приймачі сипких матеріалів, фільтри ємності з аераційними пристроями, аерожелоби, просіювачі, борошнопроводи та інші пристрої, що є джерелом виникнення зарядів статичної електрики.

Для безпечної експлуатації технологічного обладнання, воно розташоване на відстані не менше ніж 0,8 м від стін та колон.

Відстань між двома  паралельними технічними лініями становить 2 м.  Обладнання фарбується в світлий  колір, а стіни та підлога облицьовується плиткою.

На устаткуванні розміщені  інструкції з обслуговування та з техніки безпеки, що затверджені головним інженером та головою профспілки.

Для обслуговування обладнання, що знаходиться на висоті 1,5 м і  більше влаштовуються площадки зі сходами. Ширина сходів не менше 0,6 м, а висота поручнів не менше 1 м. Ширина проходів між обладнанням не менше 1 м.

Управління обладнанням  здійснюється з пультів управління, але на самому обладнанні встановлені  вимикачі, для його негайного зупинення. Печі мають контрольно-вимірювальні прилади та обладнанні автоматичною системою керування.

Цех має систему сповіщення та сигналізації. На щиті управління є  світлова та звукова сигналізація для  контролю різних технологічних параметрів. Цех має систему припливно-витяжної вентиляції, такі як: відсмоктувачі  теплових надлишків, система повітряного душування робочих місць біля печей та інше.

Для створення безпечних  і сприятливих умов праці на підприємстві виконуються такі заходи:

• створена оптимальна освітленість робочих місць;
• забезпечується додержання нормальних кліматичних умов на робочих місцях;
• проводиться ізоляція тепловиділяючих поверхонь;
• все обладнання розташовано згідно норм, що забезпечує його безпечну експлуатацію, ремонт та спрощує евакуацію персоналу у разі виникнення аварійних ситуацій;
• всі деталі, що обертаються мають огорожу, яка має механізм блокування приводу;
• всі робітники періодично проходять інструктаж з техніки безпеки.

 

4.4. Пожежна  безпека

 

Відповідно  до положення Закону України "Про  пожежну безпеку" (статті 4-7). Правила пожежної безпеки в Україні є обов'язковими для виконання всіма підприємствами незалежно від форми власності. Забезпечуючи пожежну безпеку слід також керуватися стандартами, будівельними нормами, правилами влаштування електроустановок (ПУЕ), нормами технологічного проектування та іншими нормативними актами.

Пожежна безпека  забезпечуєте шляхом проведення організаційних та інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових витрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для швидкого та успішного гасіння пожеж.

На підприємстві причинами  пожеж найчастіше являються необережне поводження з джерелом відкритого вогню, використання паяльних ламп для відігрівання замерзлих трубопроводів центрального опалення, водогін, каналізації, газо забезпечення та інших комунікацій, порушення протипожежних вимог під час газо- і електрозварювальних робіт, невиконання правил улаштування і експлуатації електроустановок і електронагрівальних пристроїв.

Для ліквідації можливих пожеж на кожному об'єкті повинні бути джерела протипожежного водозабезпечення і первинні засоби пожежегасіння.