Охорона праці

Розділ 4. Охорона праці   4.1. Загальний стан охорони праці на підприємстві ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №10   Охорона праці - це система  правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Загальне керівництво  роботою з питань техніки безпеки, виробничого травматизму та охорони  праці на підприємстві виконується  директором підприємства (головою правління) та головним інженером, а також начальником служби охорони праці, які несуть персональну відповідальність за правильну організацію цієї роботи. На підприємстві створена служба охорони праці, до складу служби охорони праці входять два  відділи: відділ охорони праці та відділ нагляду за об'єктами підвищеної небезпеки. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства. Служба охорони праці виконує такі основні функції: · опрацьовує ефективну  цілісну систему управління охороною праці, сприяє удосконаленню діяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи; · проводить оперативно-методичне  керівництво роботою з охорони  праці; · складає разом зі структурними підрозділами підприємства комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища (підвищення існуючого рівня охорони праці, якщо встановлені норми досягнуті), а також розділ „Охорона праці” у колективному договорі, проводить для працівників увідний інструктаж з питань охорони праці, організовує: · забезпечення працівників  правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці; · паспортизацію цехів, дільниць, робочих місць щодо відповідності  їх вимогам охорони праці; · облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань  і аварій, а також шкоди від  цих подій; · підготовку статистичних звітів підприємства з питань охорони  праці; · розробку перспективних  та поточних планів роботи підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці;
Теретичні основи обліку, аналізу і аудиту торгівлі на підприємствах хлібопекарської  промисловості
Посада	Прізвище, ініціали	Підпис	Дата	Охорона праці	Номер сторінки
Студент
Науковий  керівник
Консультант з  комп’ютеризації	Момот Л.В.
Завідувач кафедри	Чернелевський Л.М.				94

· роботу методичного  кабінету охорони праці, пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці  шляхом проведення консультацій, оглядів, конкурсів, бесід, лекцій, розповсюдження засобів наочної агітації, оформлення інформаційних стендів тощо;

· допомогу комісії з  питань охорони праці підприємства спрацюванні необхідних матеріалів та реалізації її рекомендацій;

· підвищення кваліфікації і перевірку знань посадових  осіб з питань охорони праці.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших  засобів виробництва, стан засобів  колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а  також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Практичний контроль за роботою  структурних підрозділів техніки  безпеки та охорони праці виконує  керівник відділу техніки безпеки  та охорони навколишнього середовища підприємства.

Згідно стандарту підприємства (СТП 18.1.1-2000 ) розробленого на основі Положення  про навчання з питань охорони  праці, затвердженого наказом комітету по нагляду за охороною праці України  від 17.02.1999 р. №27, встановлені вимоги по проведенню навчання працівників підприємства. За цим стандартом навчання з питань охорони праці спрямоване на реалізацію на підприємстві безперервного навчання з питань охорони праці, яке проводиться з працівниками в процесі трудової діяльності.

При прийомі працівника на роботу проводиться навчання та ввідний інструктаж з методів безпечної праці на робочому місті.

Власник повинен проводити розслідування  та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, яке розробляється  Державним комітетом України по нагляду за охороною праці за участю профспілок і затверджується Кабінетом Міністрів України.

Інструктаж з методів безпечної  праці на робочому місті проводиться  незалежно від проходження робітником курсового навчання з питань техніки  безпеки та охорони праці. Робітнику що інструктується видається печатний екземпляр інструкції з техніки безпеки та охорони праці за його професією.

Новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу на робочому місті до початку самостійної  роботи проходять стажування протягом 2-15 змін під керівництвом досвідчених, кваліфікованих фахівців або дублювання протягом не менше ніж шість змін. Запис про проведення стажування та допуск до самостійної роботи здійснюється безпосереднім керівником робіт в журналі реєстрації інструктажів. Після закінчення стажування наказом/розпорядженням керівника структурного підрозділу працівник допускається до самостійної роботи.

Отже, можна зробити висновок, що стан охорони праці на ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 10 є задовільним і охорона праці здійснюється відповідно до затверджених державою норм.

 

 

 

 4.2. Стан охорони праці на робочому місці

 

Проаналізуємо  стан охорони праці на робочому місці бухгалтера. Як вже зазначалось, на ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 10  працює 6 бухгалтерів, приміщення бухгалтерського відділу розташоване на першому поверсі адміністративної будівлі.

Площа бухгалтерії, в  якій розташовані персональні комп'ютери, визначена згідно з чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце, обладнане ПК:

- площа - не менше  6,0 кв. м (загальна площа бухгалтерії 40кв.м, кількість бухгалтерів - 6);

- обсяг - не менше  20,0 куб. м, з урахуванням максимальної  кількості осіб, які одночасно  працюють у зміні;

- робочі місця розташовані  на відстані не менше ніж 1 м. від стіни з вікном;

- відстань між бічними  поверхнями комп'ютерів не менша  за 1,2 м;

- відстань між тильною  поверхнею одного комп'ютера та  екраном іншого не менша 2,5 м;

- прохід між рядами робочих  місць  не менше 1 м.

Приміщення бухгалтерської служби обладнане засобами зв'язку, а також необхідною кількістю пересувних або стінних шаф для зберігання поточного архіву й довідкових матеріалів, особистих речей працівників. Доступ до шаф і картотек є вільним, не загромадженим меблями та іншими предметами.

 

 

 

 

 

 

Рис. 4.1. Схема розташування робочих місць бухгалтерів в відділі бухгалтерського обліку

При розміщенні робочих  місць бухгалтерів врахована відстань між робочими столами з моніторами (у напрямі тилу поверхні одного монітора й екрана іншого монітора), вона становить 2,3 м (при нормі не менше 2 м), а відстань між бічними поверхнями моніторів становить 1,3 м (при нормі не менше 1,2 м).

Робочі місця працівників  бухгалтерії  оснащені персональними  комп'ютерами, зокрема їх в кабінеті 6 штук. До складу іншої техніки входять: принтери, сканери, ксерокс, телефони.

Робота бухгалтерів  ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат  № 10  відноситься до категорії легкої - 1а, бо їх робота проводиться сидячи і не вимагає фізичної напруги.

Основний параметр, що впливає на зручність роботи, —  висота столу. Оптимальне її значення — 72,5 см. Найкращим варіантом є  стіл з функцією можливого регулювання. Стіл також повинен мати достатній  внутрішній об’єм. Для цього ширина його має бути не менш ніж 70 см, а висота простору під столом — не менш ніж 60 см. Щоб забезпечувалася стійкість столу, він має бути важким. Площа столу безпосередньо пов’язана з поняттям робочого простору. Середня зона охоплення рук людини становить 35—45 см. Близькій зоні відповідає область, яку може охопити рука з притуленим до тулуба ліктем, далекій зоні — область випрямленої руки.

Стілець чи крісло повинні  забезпечувати фізіологічно раціональну  позу. Такій вимозі відповідають стільці  чи крісла, що мають підлокітники, здатні обертатися та мають регулятор висоти, кута нахилу спинки й відстані спинки від краю сидіння.

Конкретні параметри  визначаються так: розмір сидіння — не менш як 40 * 40 см; кут нахилу — від 15 до 5° (назад); висота сидіння — 40—55 см; довжина підлокітників — не менш як 25 см; ширина підлокітників — 5—7 см; висота підлокітників до сидіння — 22—28 см, відстань між підлокітниками — 50 см. Важливим є добір крісла чи стільця відповідно до маси користувача.

Особливу увагу кожного  працівника слід звертати на вимоги до роботи з електронно-обчислювальними машинами. Відстань між очима працюючого та екраном комп'ютера повинна бути не меншою, ніж півтори довжини діагоналі використовуваного монітора.

Дисплей слід розташовувати  нижче рівня очей на 15°, а клавіатуру- на відстані близько 40 см від тулуба.

Зап'ястя повинні розташовуватися  так, щоб сонячне проміння і світло ламп не відбивалися від нього  та не осліплювали працюючого. В  ідеалі рівень яскравості екрану повинен  відповідати яскравості світла в  приміщенні, чого можна досягти за допомогою налагодженого монітора.

Згідно з Правилами  охорони праці відстань від екрану до очей працівника залежить від розміру  екрану (табл. 4.1).

Таблиця 4.1.

Відстань від екрану до очей

Розмір екрану по діагоналі, дюймів	Відстань до очей, см
14-15	60-70
17	70-80
21	90-100

Робоче приміщення бухгалтерів ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 10  захищене від прямих сонячних променів, передбачені сонцезахисні пристрої: жалюзі, штори і т.п.

Так як працівники бухгалтерії  переважно працюють з документами протягом усього дня застосовується система комбінованого освітлення (до загального освітлення встановлюються світильники місцевого освітлення).

 

 

4.2.1. Повітря  робочої зони

 

Одним з основних фізіологічних  факторів, які впливають на ефективність роботи бухгалтерської служби, є мікроклімат  приміщення, оптимальні умови якого  визначено законодавством (табл. 4.2). Мікроклімат приміщення визначають наступні параметри: температура, рухливість повітря, відносна вологість повітря і інтенсивність теплового випромінювання.

Таблиця 4.2

Оптимальні умови роботи працівників бухгатерського відділу

Характеристика	Значення	Примітки
Температура повітря, °С	22-24	у холодний період року
	16-18	в теплий період року
	23-25	у холодний період року для  приміщень з ПЕОМ
Відносна вологість повітря, %	60-40	_
Швидкість руху повітря, м/с	0,1	-
Освітлення, люкс	300	за наявності люмінесцентного  освітлення
	150	за наявності освітлення лампами розжарювання

 

Оптимальні мікрокліматичні  умови - це такі параметри мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують нормальний тепловий стан організму без напруги  і порушення механізмів терморегуляції. 
Вони створюють відчуття теплового комфорту і забезпечують передумови для високого рівня працездатності.

Повітряне середовище приміщень  оцінюється також за його складом.

Хімічний склад повітря  в приміщенні такий же, як і ззовні: приблизно 21 % кисню, 78 % азоту, 0,04 % діоксиду вуглецю, менше 1 % складають озон, водень, гелій, неон, криптон, радон і аргон, непостійна кількість водяних парів. При диханні склад повітря змінюється. Видихуване людьми повітря містить менше кисню і більше діоксиду вуглецю тощо.

Для створення в бухгалтерії комфортніших умов праці потрібно привести до відповідних норм показники мікроклімату: температуру, вологість приміщення та вентиляцію. Так, оптимальними температурними показниками є 22—24° С взимку і 23—25° С влітку, при цьому різниця температур рівня підлоги та голови працюючого не повинна перевищувати 3° С. Відносна вологість приміщення має становити 40—60 %. Важливою умовою є відсутність протягів (швидкість руху повітря має бути менш як 0,1 м/с). Водночас до приміщення має надходити свіже повітря завдяки природній чи штучній системі його подачі. У приміщенні щоденно має проводитися вологе прибирання.

Для створення і підтримання  необхідних санітарно-гігієнічних  умов виробничих приміщень застосовують опалення та вентиляцію, а також систему штучного освітлення.

 

4.2.2. Шум та  вібрація

 

Шумом прийнято називати будь-який небажаний  для людини звук, який заважає сприйняттю корисних сигналів. Шум являє  собою невпорядковане повідомлення звуків різної інтенсивності та частоти.