Літосферні небезпеки

Для боротьби зі зсувами створюються  берегоукріплювальні і дренажні споруди, схили гір закріплюються  забитими палями, насадженням рослинності.

При загрозі зсуву населення евакуюється  з небезпечних районів. У випадку  оповіщення про початок зсуву  або при перших ознаках його появи  потрібно негайно залишити житло  і швидко вийти в безпечне місце.

Обвал — раптове обрушення гірських порід і переміщення їх униз по схилу від дії сил тяжіння.

Відбуваються  обвали внаслідок ослаблення цільності (зв’язності) порід у результаті вивітрювання, діяльності поверхневих  і підземних вод, землетрусів, неправильного  проведення земляних робіт при будівництві  споруд тощо.

Найчастіше  обвали трапляються на крутих схилах гір, берегах морів і річок. У  результаті значних обвалів у  долинах річок утворюється озеро (наприклад, озеро Ріца на Кавказі). До різновидів обвалів також належать каменепади, обвали ґрунту й обрушення  льодовиків.

Доволі  поширені каменепади на схилах із крутизною 30° і більше. Розміри падаючого  каміння незначні, загальний об’єм  каменепаду не перевищує десятків кубічних метрів. Каміння переміщується стрибками  зі швидкістю 150—200 км на годину. Удар каменю діаметром 20 см і більше смертельний  для людини. Найбільші каменепади виникають у результаті сильних  злив.

Каменепади  найбільш небезпечні на автомобільних  дорогах, розташованих у крутосхилих  ущелинах.

Обвали  ґрунту відрізняються від каменепадів  більшим об’ємом і купчастістю. Це змінює характер його руху. До руху залучається повітря, тіло обвалу набуває  обтічної форми і проходить значну відстань. Швидкість такого обвалу може досягати 300 км на годину.

Обвали  льодовиків виникають в основному  від землетрусів. Потік, який виникає  після обвалу, можна віднести до лавин або зсувів чи селів.

У лютому 2013 року надзвичайна ситуація трапилася  в Криму. Там був  пік активності зсувів і обвалів. " Пливуча " земля  і падаючі скелі руйнують дороги , будинки , комунікації і навіть загрожують життям людей. Свіжий випадок - в центрі Ялти , на території одного з санаторіїв зійшов зсув . На щастя , обійшлося без сильних руйнувань . Щорічно на півострові " в землю " буквально " закопують " десятки  мільйонів гривень аби її стабілізувати. Але якщо раніше зсуви , як і обвали , були суто природними явищами , то зараз  кожен другий випадок відбувається з вини людей. Як руйнуються кримські береги , бачив Максим Кошелєв

 

Ніна Тимофєєва  вже 15 років живе в селищі з промовистою  назвою - Оползневое . А як же ще охрестити  місцевість , оточену з усіх боків  гірськими схилами з " пливли " ґрунтом. Зсув вже залишив без будинків кілька сімей і знищив кладовищі на горі.

Тому треба  бути готовими к таким ситуаціям.

Готуйтеся до виникнення зсуву:

- Уважно слухайте та вивчайте  інформацію про обстановку, можливі  місця та приблизні межі зсувів, а також інструкції про порядок  дій у випадку загрози виникнення  зсуву. Це особливо необхідно  знати тим, у кого будівлі  розташовані: на височині, на схилах  або у підніжжя гір та пагорбів; навколо глибоких ярів.

- Повідомте при появі ознак  зсуву органи місцевого самоврядування  та органи цивільної оборони.  Ознакою зсуву є заклинювання  дверей та вікон будівель, просочування  води на зсувонебезпечних схилах  та зміщення грунту.

- Зберігайте спокій, уникайте паніки.

Дії під час зсуву:

- При отриманні інформації про  дане стихійне лихо, дійте залежно  від ступеня загрози та швидкості  зміщення зсуву.

- Зберігайте спокій, уникайте паніки. 

- Підготуйтесь до евакуації,  з'ясуйте у місцевих органів  державної влади та місцевого  самоврядування місце збору мешканців  для евакуації.

- При наявності часу та незначній  швидкості руху зсуву (декілька  метрів на місяць): по можливості  вивозьте своє майно у раніше  намічене місце; відключіть всі  мережі постачання; щільно закрийте  вікна, двері, горищні люки  і вентиляційні отвори; шиби, по  можливості, захистіть віконницями  або щитами.

- Дійте негайно! Терміново евакуюйтеся  у безпечне місце при швидкості  руху зсуву понад 0,5-1,0 метра  на добу.

- Попередьте сусідів, надайте  допомогу дітям, інвалідам та  людям похилого віку. Вони підлягають  евакуації в першу чергу.

- Швидко одягніться, візьміть документи  та зберіть найбільш цінні  і необхідні речі, невеликий запас  продуктів харчування на декілька  днів, ліки, кишеньковий ліхтарик  та радіоприймач на батарейках.

- Від'єднайте електроприлади від  електромережі, вимкніть газ та  систему нагрівання, загасіть вогонь  у печах.

- Не користуйтесь ліфтом. Його  може заклинити від перекосу  будинку.

- Виведіть худобу на більш  безпечну місцевість, а якщо немає  часу, відчиніть хлів - дайте худобі  можливість рятуватися.

            Дії після зсуву:

-  Зберігайте спокій, оцініть ситуацію.

-  Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу для тих, хто її потребує. Допоможіть при необхідності рятувальникам у відкопуванні та визволення постраждалих із завалів.

- Переконайтесь, що ваше житло  не отримало ушкоджень. Будьте  дуже обережні, може статися раптове  обвалення.

-  Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання.

-  Перевірте чи немає загрози пожежі. Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу.

-  Не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв'язку з вами.

-  З'ясуйте у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

 

 

 

Висновки

 

 

 

Літосфера – оболонка Землі, без якої життя на Землі було би неможливим. Вона містить в собі всі корисні копалини, є середовищем усіх мінеральних ресурсів, одним з основних об'єктів антропогенної діяльності. Але надто активна діяльність людини призвела до конфлікту людини з природою. Природа мстить нам за всі ушкодження, які ми їй заподіяли, через літосферу також. Землетруси та виверження вулканів, зсуви та обвали були б рідшими, якщо людина менше завдавала шкоди. Намагаючись забезпечити себе всім необхідним, ми не думаємо про наслідки. Але ж ми – лише частина природи, а не царі, якими ми себе уявляємо. Цей ліричний відступ допомагає замислитися про сосунки між нами та матінкою Природою.

Літосферні небезпеки  – дуже важливе актуальне питання,  яке на сьогодні вимагає якскорішого  вирішення. Найближчим часом, доки у  світі така складна екологічна ситуація, уникнути літосферних катастроф  навряд чи вдасться, але навчитися  захищатися від них ми повинні. Вище написані алгоритм дій при надзвичайних ситуаціях, який ми повинні знати  та використовувати в надзвичайних ситуаціях. Пам'ятаємо, що першим і найголовнішим правилом в абсолютно всіх ситуаціях є спокій та рівновага – зайва паніка до добра не доводить. Не можна залишати в біді оточуючих, навіть якщо ви незнайомі, адже колись допомога знадобиться тобі. Не треба намагатися врятувати якісь матеріальні цінності – найбільша цінність в будь-якій ситуації - життя та здоров'я.

Виконуючи це дослідження, я детальніше дізналася про катастрофи, які відбуваються в літосфері, їх причини та наслідки, поглибила свої знання в галузі безпеки життєдіяльності  та намагалася передати їх аудиторії.

 

Використані джерела 

 

1. Інтернет-ресурси.
2. Прес-служба Держслужби з надзвичайних ситуацій.
3. «Безпека життєдіяльності» підручник під ред. Е.А. Арустамов Вид-во «Дашков і К» 2001р. 
4. «Глобальні проблеми сучасності» СБ праць ВНІНСІ - № 5, 1998р.