Літосферні небезпеки

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Февраля 2014 в 20:23, реферат

Краткое описание

Актуальність проблеми. Актуальність екологічного вивчення літосфери зумовлена тим, що літосфера є середовищем усіх мінеральних ресурсів, одним з основних об'єктів антропогенної діяльності (складових природного середовища), через значні зміни якого розвивається глобальна екологічна криза. Літосфера – зовнішня тверда оболонка Землі, що охоплює всю земну кору і частину верхньої мантії. Вона складається з осадових, вивержених и метаморфічних порід. Потужність літосфери – від 50 до 200 км. Верхня частина літосфери складається з осадових гірських порід. Під ними лежать гранітний і базальтові шари.

Содержание

1.Вступ
2. Землетруси
2.1 Землетруси в Україні
2.2 Увага! Землетрус! Не розгубіться!
3. Виверження вулканів
3.1 Грязьові вулкани в Україні
3.2. Дії під час виверження вулкану
4. Зсуви
4.1 Зсув в Криму
4.2 Дії при зсувах
5. Висновки
6. Використані джерела інформації 

Прикрепленные файлы: 1 файл

Літосферні небезбеки.docx

— 1.39 Мб (Скачать документ)

 

Увага! Землетрус! Не розгубіться!

Наші пращури  казали: «З вогнем не жартуй, з водою  не товаришуй, вітру не вір, - товаришуй  із землею». Однак при землетрусі більшість про це забуває, бо надійна  опора раптом стала небезпечною. Перелякані та панічні, люди хаотично вибігають з приміщень, що ускладнює  ситуацію.

Що ж треба  знати про землетрус? Про його наближення говорить неспокійна поведінка птахів та домашніх улюбленців, спалахи у вигляді розсіяного світла зірниць, запах газу в районах, де його раніше не  було, іскріння близько розташованих електропроводів, які не торкаються, блакитна під світка внутрішніх поверхонь приміщень. Нажаль, науковий прогноз землетрусів майже відсутній. Сейсмічна служба лише реєструє поштовхи, тобто передає про землетрус, який вже почався.

Як поводитися при землетрусі, що вже почався ? найголовніше правило – не піддаватись паніці, діяти спокійно та розсудливо. Якщо землетруси не потужні необхідно захистити себе від предметів, що падають,  ставши в місце, де небезпека мінімальна (наприклад, в куток). Якщо землетрус перевищує 5 балів, треба негайно залишати будівлю. Ні в якому разі не користуватися ліфтом! Як тільки ви почули сильні поштовхи, побачили, як обсипається штукатурка або хитається люстра, у вас є 15-20 секунд, щоб вийти на вулицю. Якщо немає такої можливості, треба заховатися в безпечне місце – під ліжко, під стіл. При наявності зайвої секунди відчинити квартирні двері, вимкнути електричну техніку та газ.  Не можна  запалювати сірники.

Пам'ятайте, що головний ворог в надзвичайних ситуаціях – паніка та страх. Зупиняйте  тих, хто має намір стрибнути  у вікно з поверху, вищого за перший. У школах діти повинні вміти ховатися під партами та закривати голову руками. Небезпечні також сходи та вихідні двері, через паніку там трапляється багать нещасних випадків.

При завершенні поштовхів не залишайтесь в будівлі, не стійте п під дротами, трубами, карнизами. Якомога далі відходьте  від будівель, стовпів, огорож, краще  знаходитись на пустирі, на відкритому майданчику. Якщо землетрус застав вас в дорозі, негайно зупиніть машину, краще на відкритому місці  і не виходьте д закінчення поштовхів. Пасажирам автобусу краще знаходитись  на своїх місцях, водію – відкрити двері. В метро знаходитись безпечніше, але може погаснути світло.

Якщо потрапили  в завал – не втрачайте ясність  духу. Пам'ятайте, що без їжі та води ви довго не зможете – дайте  про себе знати. Труби – це теж  засіб повідомити про себе. Не запалюйте вогонь.  Шукайте ковдри та одяг – змагайтесь за своє життя. Знайте, що під час вірменського землетрусу за тиждень з-під завалів було врятовано 15 000 чоловій.

Будьте обережні!

 

 

2. Виверження вулканів.

Ще однією літосферною небезпекою є таке явище, як виверження вулканів. Вулкани (від  ім'я давньоримського бога вогню  Вулкана) – конусоподібні підвищення на земній поверхні, з кратером, які  постійно або час від часу викидають  гарячі пари, магму, пару, уламки гірських порід та викидають лаву.

Вулкани поділяються  на діючі, через які періодично відбувається виверження, та згаслі, про діяльність яких не збереглося жодних історичних довідок. Такий відлік є умовним, бо відомо багато вулканів, які довгий час вважалися згаслими, але раптово відновлювали свою діяльність(наприклад, Везувій). Більшість вулканів мають конусоподібну форму, яка утворилася з продуктів вивержень. Всередині вулкану вертикальний канал – жерло.

Продукти  виверження утворюються у результаті розбризкування і  застигання в повітрі  лави, розпушування і викидання застиглої  лави попередніх вивержень. Серед твердих  продуктів виверження за розмірами  розрізняють:  вулканічний попіл, вулканічний пісок, вулканічні камінці лапілі та вулканічні бомб(інколи вагою у декілька тон).

Залежно від  характеру виверження всі діючі  вулкани поділяють на декілька типів:

- гавайський;

-  стромболінський;

- везувіанський;

- пелійський;

- кракатаутський.

У результаті руху літосферних плит можуть виникати магматичні вогнища. Якщо рідка магма виривається на поверхню Землі, починається виверження вулкану. Часто виверження вулкану супроводжується  потужними вибухами, це відбувається через дегазації магми і вибуху горючих газів. Вулкан засинає, якщо припиняється подача нових порцій магми  з магматичного вогнища, але може прокинутися (ожити), якщо рух плит триває й магматичне вогнище знову заповнюється. Вулкани тухнут остаточно, якщо рух  плит в цьому районі припиняється.

 

Земна кора, гідро- і атмосфера утворилися протягом мільярдів років з продуктів  вулканічної діяльності. Після кожного  великого виверження на десятки і  сотні кілометрів падає вулканічний  попіл, який містить майже всі  потрібні для росту рослин поживні  речовини, формуючи легкі повітряні  і водопроникні ґрунти. Добре зволожені  і легко оброблювані землі  з попелом, як правило дають високі врожаї різноманітних фруктів, злакових культур і кави.

Вулкани стають джерелом родовищ багатьох мінералів. Наприклад, вулканізм Східно-Африканського  рифту знаменитий високим вмістом  в лаві, парі і мінеральних водах  карбонату натрію (соди). Серед мінералів, утворення яких пов'язано з діяльністю вулканів, особливе значення для хімічної промисловості мають сірка, борна кислота, кіновар і нашатир.

Вулканічні лави можуть використовуються в будівельній промисловості, зокрема, пемза. Найвідомішим родовищем пемзи  є Монте-Пелато на острові Ліпарі (Італія). Вона утворюється з моногенних скловатних порід, дуже насичених крешеземом. Вона використовується в будівельній  справі, як тепло-, звуко- і електроізоляційний матеріал для виготовлення легкого  пемзобетону, а також як абразивний матеріал для полірування і шліфування.

Вулканічні туфи, утворені матеріалом, який викидається при вибухових  вулканічних виверженнях. Вони мають  багато цінних якостей: висока пористість, низька тепло- і звукопровідність, м'якість, в результаті якої туф легко піддається механічній обробці. Особливо знамениті  вірменські, різнокольорові туфи. Вони є чудовим матеріалом для скульптур  та будівельних споруд.

Вулкани виступають також у ролі джерела геотермальної енергії. Багаті геотермальними ресурсами Японські та Філіпінські дуги, а також Східно-Тихоокеанський пояс. В західній частині Пн. Америки  гарячі джерела зв'язані зі згаслими вулканами. В гірських місцевостях  західних штатів США відомо більше 1200 груп гарячих джерел. Їх зона простягається  через штати Каліфорнія, Невада, Орегон, Айдахо, Вайомінг, Монтана. Цю енергію  використовують для опалення та постачання гарячої води. В останні 5О років  по всій Землі почали використовувати  вулканогенні води для виробництва  геотермальної електроенергії. На вулканічній  парі працюють геотермальні електростанції в Японії (Хатима-мантай, Мацугава, Онікоба, Отаке), в Новій Зеландії (Вайракі), в Мексиці (Пате), в Ісландії (біля вулкана Дафла), в США (Каліфорнія південніше озера Солтон-Сі); декілька станцій функціонують в районі Італійського вулкана Монте-Аміата (тут також з пари видобувають сірку).

Грязьові вулкани в  Україні

В Україні зоною вулкану є Керченський півострів. Там існує багато грязьових вулканів, які вже давно згасли. Проте є й постійно або періодично діючі. Гази, що вириваються з глибин 5-7 км по розривах земної кори, виштовхують на поверхню розріджену глинисту масу з уламками порід, яка утворюю невеликі конічні горби або похилі підвищення. Виверження таких вулканчиків супроводжується вибухами, місцевими землетрусами або самозайманням газу.

 

Зовнішній вигляд грязьових вулканів досить різноманітний. У одних кратер широкий (до 15 - 20 м) по вінця заповнений брудом. Зовнішні схили пологі, і  з далеку такий вулкан схожий на озерце, слабо піднесене над навколишньою місцевістю. Час від часу бруд вздувєтсья, і з'являються бульбашки газу, які з шумом лопаються. Склад газу складний, в ньому встановлені метан, азот і вуглекислий газ. Рівень бруду в кратери змінюється. Іноді він настільки підвищується, що густа маса переливається через краї і по поверхні зовнішнього схилу розтікається кількома широкими потоками, а то й по всій поверхні. Висихаючи, світло-сірий бруд темнішає і місцями набуває буроватого відтінку. 

Спокійна діяльність грязьового вулкану іноді змінюється бурхливою. Тоді з кратера викидається потужний грязьовий фонтан висотою до 10 - 20 м, заливають товстим шаром в'язкої рідини схил сопки. Шар бруду швидко висихає і розтріскується, вкриваючись білими мінеральними візерунками. Потрісканий бруд при першому погляді справляє враження міцного і надійного ґрунту  Але це перше враження оманливе: адже під твердою кіркою лежить в'язкийбруд. Тому, попри велике бажання підійти до краю кратера, ні в якому разі не робіть цього. Вже не один раз„брудна лава” засмоктувала корів, кіз і інших домашніх тварин. А в роки ІІ Світової війни німецький танк вирішив скоротити шлях і поїхав навпростець через "калюжу". Бойову машину не змогли врятувати, і її швидко засмоктав грязьовий вулкан.  
 Але в Булганакській котловині частіше зустрічаються грязьові вулкани правильної конічної форми, висотою від півметра до кількох метрів. За формою вони дуже схожі на справжні вулкани і виступають на місцевості як їхні моделі. Конус грязьового вулкану завершує невеликий кратер, заповнений брудом. З невеликими інтервалами, зазвичай у кілька хвилин, з'являються невеликі бульбашки газу і з шумом лопають, а бруд переливається через кратер і стікає по крутому схилу.

Старунський грязьовий вулкан знаходиться в с. Старуня  Богородчанського району Івано-Франківської області. Геологічна пам’ятка природи - єдиний і унікальний не тільки у Карпатському регіоні, але й в світі. Своїм виникненням він зобов’язаний насамперед людям. Понад століття тому тут почали розробляти нафтові та озокеритні родовища. Ґрунтові води, насичені киснем, тепер проникають углиб землі на тисячу метрів, викликають окислення нафти, що й дає той приплив теплової енергії, яка живить вулкан.  
 
Уперше вулкан проявив себе у 1977 році після землетрусу в горах Вранча в Румунії. Тоді на конусоподібному пагорбі діаметром близько 50 м. з’явилися перші кратери, з яких вихлюпувалися рідина, грязі та газ. З тих пір вулкан “дихає” через десятки менш активних міні-кратерів. Водночас наявні на території Старунського вулкана озокерит, гарячі грязі, воду високої мінералізації володіють цінними лікувальними властивостями.  
 
Науковці, як завжди, мають декілька точок зору на причини виникнення цього геологічного дива. За однією з гіпотез, вулкан утворився на так званій антиклінальній складці, тобто випуклій структурі, яка має кілька розломів земної кори. І завдяки певним фізико-хімічним процесам, що проходять на глибині 600-1000 метрів, відбуваються виверження грязей, мінеральної води, розсолів, тут утворюються сполуки свинцю, цинку, є прояви новітньої тектоніки, молодих рухів земної кори. За перших сім років ця територія піднялася на один метр.  
 
На думку вчених, маємо наочний геологічний музей, природну лабораторію процесів сучасного мінералоутворення. 
 
Хоча вулкан — не єдине і не перше місцеве диво. Перше було зафіксоване 1907 року, коли німецькі дослідники виявили забальзамований труп мамонта. Він напрочуд добре зберігся в озокеритних пластах. Настільки, що в шлунку тварини навіть знайшли трав’янисті рослини, які він спожив перед тим, як фатально потрапив в озокеритну пастку. Вчені тоді отримали воістину розкішний подарунок.  
 
У 1929 році вже поляки витягли з колишньої озокеритної копальні волохатого, теж добре збереженого, носорога. Вік цієї знахідки становив 24 тисячі років. Витягали зі старунських «запасів» давніх оленів і дрібніших тварин. А мамонт і волохатий носоріг досі зберігаються у музеї Краківського університету і Львівському природничому. Тим часом дослідники вивчають місцевість, сподіваючись зокрема знайти зони, у яких могли б зберегтися цікаві палеонтологічні екземпляри.  
 
Старунські землі загалом багаті на природні копалини. Окрім озокериту, мінеральних вод, калійної солі, тут давно видобувають нафту. Ще й зараз на довколишніх гірських схилах розташовані понад два десятки нафтових вишок, навіть нафтові потічки не така вже й рідкість. Горить тут і «дійсно вічний вогонь» — ще з двадцятих років минулого століття. Палає день і ніч на місці старої бурової «Надія», освітлюючи правічні загадкові землі із залишками колишніх видобувалень. Колись у Старуні вирувало життя: здіймалися двоповерхові будівлі, рипіли і двигтіли механізми, витягаючи на поверхню «чорне золото».  
 
На території села знайдено 17 давніх людських поселень VII-V тисячоліть до нашої ери, фрагменти кераміки та кам’яні вироби. На думку вчених, саме наявність сировини для виготовлення знарядь праці, сприятливий клімат, водні ресурси, багата фауна і рослинність привабили давню людину у цю місцевість.  
 
У с. Старуня знаходиться соляна криниця, глибина її сягає приблизно 20 метрів, а концентрація солі у воді складає 70 відсотків. В такому середовищі ніщо не виживе. Колись сюди за сіллю їздили з усіх довколишніх сіл. Тепер криниця трохи розлилася, її цілком можна перетворити на озеро чи декілька озер і мати під боком соляні лікувальні та оздоровчі озера. Розповідь про село буде неповною, якщо не згадати, що, за однією з версій істориків, саме у Старуні опришки Олекси Довбуша заховали скарби, здобуті у Богородчанському замку.

Взагалі, в Україні нечасто  зустрінеш виверження вулкану, але  ми повинні знати, що робити в даній  надзвичайній ситуації.

Як підготуватися до виверження вулкану ? Слідкуйте за попередженням  про можливе виверження вулкана. Ви врятуєте собі життя, якщо своєчасно  покинете небезпечну територію. При  отриманні попередження про випадання  попелу закрийте всі вікна, двері  і димові заслінки.  Поставте автомобілі в гаражі. Помістіть тварин в закриті приміщення. Запасіться джерелами освітлення і тепла з автономним живленням, водою, продуктами харчування на 3 - 5 діб.

Як діяти під час  виверження вулкану ? Захистіть тіло і голову від каменів і попелу. Виверження вулканів може супроводжуватися бурхливим паводком, селевими потоками, затопленнями, тому уникайте берегів  річок і долин поблизу вулканів, намагайтеся триматися піднесених місць, щоб не потрапити в зону затоплення або селевого потоку.

Як діяти після виверження вулкану ? Закрийте марлевою пов'язкою  рот і ніс, щоб виключити вдихання попелу. Одягніть захисні окуляри  та одяг, щоб виключити опіки. Не намагайтеся їхати на автомобілі після випадання попелу - це призведе до виходу його з ладу. Очистіть від  попелу дах будинку, щоб виключити  її перевантаження і руйнування.

 

Зсуви

Зсув  — це ковзаюче переміщення мас  гірських порід униз по схилу під  дією власної ваги.

Зсуви найчастіше виникають на берегах  річок і водойм, на гірських схилах. Зсуви мають місце на схилах із крутизною 20° і більше в будь-яку пору року. Основна причина зсувів — надлишкове насичення глиняних порід підземними водами. До інших причин виникнення зсувів належать: ослаблення порід унаслідок вивітрювання, перезволоження ґрунту опадами, нерозумна господарська діяльність людини. Зсуви виникають також під час землетрусів і вивержень вулканів.

Зсуви відбуваються з різними швидкостями (повільні, середні, швидкі). Швидкість  повільних переміщень порід складає  декілька десятків сантиметрів за рік, середніх — декілька метрів за годину або добу, швидких — десятки  кілометрів за годину і більше. До швидких  переміщень належать зсуви-потоки, коли твердий матеріал змішується з водою.

Зсуви можуть руйнувати населені пункти, знищувати сільськогосподарські угіддя, створювати небезпеку для трубопроводів, ліній зв’язку, електропередач тощо. Крім того, вони можуть перегородити долину, створити завальне озеро і сприяти  утворенню паводків. Наприклад, у 1911 р. на Памірі сильний землетрус викликав гігантський зсув. Сповзло близько 2,5 млрд. м3 гірської породи. Був завалений кишлак Усой із його 54 мешканцями. Зсув перегородив долину річки Мургаб і створив завальне озеро, яке затопило кишлак Сараз. Висота цієї природної дамби досягла 300 м, максимальна глибина озера — 284 м, довжина — 53 км. Зсув 1961 р. у житловому масиві Києва (Куренівка) призвів до значної кількості людських жертв. Радянська влада замовчувала цей факт. Зсувні процеси відбуваються і зараз у м. Чернівці.

Информация о работе Літосферні небезпеки