Контрольна робота з «Охорона праці в галузі»

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Января 2014 в 01:29, контрольная работа

Краткое описание

Об’єктом контрольної роботи є питання правового забезпечення охорони праці працівників, виробничої санітарії, техніки безпеки, пожежної профілактики на підприємствах різних галузей, а також питання охорони праці користувачів комп’ютерної техніки.
Мета виконання контрольної роботи: застосування теоретичних знань для вирішення практичних завдань, уміння користуватися довідковою літературою, стандартами, нормами тощо, одержання навичок інженерних розрахунків з охорони праці.

Содержание

Вступ…………………………………………………………….…………..3
Облік і аналіз показників охорони праці………………………………....4
Завдання 2……………………………………………………….………….6
Завдання 5……………………………………………………….………….7
Завдання 8………………………………………………………….……….8
Завдання 11………………………………………………………..……….11
Завдання 14…………………………………………………………...……13
Список використаної літератури……………….…………

Прикрепленные файлы: 1 файл

Охрана труда.docx

— 87.09 Кб (Скачать документ)

 

 


 

 


 

 

 

 

Рисунок 3.1 - Схема розміщення освітлювальних приладів в приміщенні цеху(вид з  верху).

За висотою підвісу світильників над рівнем робочої поверхні(4м.), площею приміщення(50м2) та нормованою освітленістю за таблицею 3.11 вибираємо питому потужність ламп у світильнику – 10вт. Потужність ламп у світильнику буде:

PЛ = P ∙ S / NЛ = 10*50 / 2 • 4 = 75 вт.

Завдання 11

Розрахувати рівень інтенсивності шуму у виробничому  приміщенні на відстані R, м від джерела, якщо рівень звукової потужності джерела LP, дБ, розміри приміщення a•b•h, м, внутрішня поверхня приміщення із залізобетону. Фактор спрямованості для джерела шуму прийняти рівним одиниці. Оцініть, як зміниться рівень інтенсивності, якщо внутрішню поверхню всю покрити пористим бетоном. Розрахунки провести для однієї октавної смуги із середньогеометричною частотою 1000 Гц.

Таблиця 3.15 – Вихідні дані до завдання 3.11

a•b• h, м

26•14•7

R, м

43

LP, дБ

64


Розв’язання

У приміщеннях звукові  хвилі неодноразово відбиваються від  стін, підлоги, стелі, різноманітних  предметів. Відбиті хвилі посилюють  шум у приміщеннях на 10 – 15 дБ у порівнянні зі шумом на відкритій  місцевості.  Інтенсивність шуму в розрахунковій точці складається  із інтенсивності прямого звуку Іпр і інтенсивності відбитого звуку Івд.

І = Іпр. + Івд. = Р∙Ф/ S + 4∙P/B,      (3.20)

де В – стала приміщення: В = А/(1 – αср);

А – еквівалентна площа звукопоглинання: А = αср ∙ Sпов., м2;

αср – середній коефіцієнт звукопоглинання внутрішньої поверхні приміщення.( αср=0,02 для залізобетону)

Sпов=26*14*2+20*7*2+14*7*2=728+280+196= 1204 м2

Тоді, В= αср ∙ Sпов /(1 – αср);=0,02*1204/(1-0,02)=24,57 м2

Поблизу джерела  звуку його рівень визначається переважно  прямим звуком, при віддалені від  джерела – відбитим.

В промислових  приміщеннях αср рідко перевищує 0.3÷0.4. В цих випадках стала приміщення без великих погрішностей приймається рівною еквівалентній площі звукопоглинання, таким чином: В = А = αср ∙ Sпов..

Тоді  по аналогії з відкритим простором, можна отримати формулу:

L = LР + 10 lg (c Ф / S + 4/ В),


 де c - коефіцієнт впливу ближнього полю, при відстані від джерела шуму

r 2∙lmax  c- приймається рівним одиниці (lmax - максимальний розмір джерела звуку), Ф=1, LР=64 дБ.

Sпов – це загальна площа внутрішньої поверхні приміщення, вона дорівнює сумі площі стелі, підлоги та стін.

S – площа поверхні, на яку  поширюється звук (береться S = 2 r(площа півсфери), м2

r – відстань між джерелом  і розрахунковою точкою, м;

S= 2 r2=2*3.14*432= 11612 м2

L =64+10 lg(1/11612+4/3484)=64+10=122 дБ. 10 lg(10)=10

Якщо внутрішню поверхню всю покрити пористим бетоном αср = 0,2, тоді

L=64+10 lg(1/11612+4/125)=112+0=112 дБ. 10 lg(1)=0

Таблиця 3.16 – Акустичні характеристики матеріалів

Речовина

Густи

на,

кг/м3

Товщина,

мм

Коефіцієнт звукопоглинання в  октавних смугах з середньогеометричними  частотами, Гц

63

125

250

500

1000

2000

4000

8000

1.Вініпор напівжорсткий

120

50

0.06

0.23

0.46

0.93

1.0

1.0

1.0

1.0

2.Плити мінераловатні

400

20

0.02

0.11

0.3

0.85

0.9

0.78

0.73

0.59

3.Алюмінієві перфоровані панелі

20

50

0.05

0.15

0.65

1.0

0.99

1.0

1.0

1.0

4.Деревіно- волокниста плита

-

14

-

 

0.032

0.05

0.41

0.57

0.53

-

-

5.Ячеістий бетон

-

85

-

0.42

0.63

0.76

0.61

0.65

0.53

-

6. Залізобетон

   

0.01

0.01

0.02

0.02

0.02

0.04

0.04

0.04

7.Кладка кам’яна

   

0.15

0.15

0.19

0.21

0.28

0.38

0.46

0.46


 

 

Завдання 14


Розрахувати характеристики зони задимлення, що утворюється під  час пожежі. Вихідні дані наведені в табл.3.22.

Таблиця 3.22 –  Вихідні дані до завдання 3.14

Вихідні дані

Номер варіанту

1

2

3

4

5

6

7

8

9

0

Час початку пожежі, год

1200

300

1400

400

1000

2200

1800

800

1600

1300

Швидкість вітру, м/с

3

1

2

4

5

2

1

3

6

4

Хмарність

Суцільна

Відсутня

Середня

Суцільна

Середня

Відсутня

Середня

Суцільна

Відсутня

Середня

Матеріал

Оргскло

Пальна рідина

Каучук

Нафтопродукти

Нітрон

Оргскло

Каучук

Нафтопродукт

Нітрон

Вініпласт

Об’єкт горіння

Пром. будівля

Ємність

Сховище

Пальна речовина

Виробничий цех

Житлова будівля

Пром. будівля

Ємність

Виробничий цех

Пром. будівля

Розміри осередку горіння

24∙12

Діаметр 3 м

12∙6

Піддон 4∙4∙3

36∙14

8∙5

14∙6

Діаметр 4 м.

25∙10

36∙16

Маса горючої речовини, кг

240

20000

1200

30000

360

210

640

40000

2400

1200

Умови горіння

Міська забудова

Сільгосп.

угіддя

Окремі дерева

Ліс

Відкрита поверхня

Міська забудова

Сільгосп.

угіддя

Окремі дерева

Ліс

Відкрита поверхня


Розв’язання

Зона  задимлення є небезпечною для  людини, якщо вміст оксиду вуглецю  складає понад 0,2 %, вуглекислого газу понад 6 %, кисню менше 17 %. При наявності в зоні горіння небезпечних хімічних речовин (НХР), пластмас, фанери можуть виділятися токсичні продукти: фенол, формальдегід, хлористий водень, ціаністий водень, оксиди азоту та інші речовини (табл. 3.21).

Зона  задимлення при пожежі має форму  трапеції (рис. 3.2)

Рис. 3.2 - Зони вражаючого впливу  на людину під час пожежі:

1 — палаюча споруда; 2 — зона теплового впливу; 3 — зона задимлення; В — ширина зони горіння, м, Г — глибина зони задимлення, м, Ш — ширина зони задимлення, м

Ширину зони горіння на різний випадок розраховують:

 - для палаючих будівель В = √ S =   (l — довжина стіни, Н — висота будівлі), м;

-  для штабелів пильного лісу  В = (hш — висота штабеля), м;

- при горінні нафтопродуктів  у резервуарах, ЛЗР:  В = Dрез;

- для пальної рідини В = 0,8 Dрез, де Dрез — діаметр резервуара, м;

- при розливі пальної рідини  В = d, де  d, — діаметр розливання (вільне розтікання), м.  Розраховується за формулою: d = , де V — об’єм рідини, м3;

- при виливанні в піддон  В = Li — довжина піддону, м.

В = Dрез=4м.

 

Ширину зони задимлення Ш визначають за формулою:

Ш = В + 2∙∆В,      (3.23)

де  ∆В = 0,1Г — при стійкому вітрі (відхилення менш ±6°); ∆В =  0,4Г — під час дії нестійкого вітру (відхилення більш 6°); а, b — коефіцієнти частки маси токсичних продуктів у первинній і вторинній хмарах. При пожежі коефіцієнти а і b для всіх НХР приймають значення: а = 1, b = 0; ∆В — для стійкого вітру.

Глибину небезпечної за токсичною дією частини  зони задимлення Г, м, визначають за співвідношенням

Г =34,2/K1∙[М (а+b)/ К2∙vпер∙D]2/3   (3.24)

де М — маса токсичних продуктів горіння, кг(М=40000 кг);

D —  токсична доза, мгхв/л (табл.3.21)(D=60 мгхв/л);

vпер - швидкість перенесення диму, м/с у табл.3.22(vпер=5 м/с); К1 — коефіцієнт шорсткості поверхні: відкрита поверхня — 1; степова рослинність, сільгоспугіддя — 2; чагарник, окремі дерева — 2,5; міська забудова, ліс — 3,3(К1=2.5); К2 — коефіцієнт ступеня вертикальної стійкості атмосфери (інверсія — 1; ізотермія — 1,5; конвекція — 2(К2=1,5 )).

Тоді: Г =34,2/K1∙[М (а+b)/ К2∙vпер∙D]2/3=34,2/2,5*(40000*(1+0)/1,5*5*60) 2/3 =272,47 м.

Розрахуємо ∆В = 0,1Г=0,1*272,47= 27,25м.

Визначимо ширину зони задимлення: Ш = В + 2∙∆В=4+2*27,25=58.5м.

Таблиця 3.21 - Токсичні речовини, що виділяються під час задимлення

Токсична речовина

Матеріали, що виділяють токсичні речовини під час пожежі

Смертельно небезпечні концентрації через 5  10 хв.

Небезпечні концентрації через 30 хв.

%

мг/л

%

мг/л

Карбону оксид

Каучук, оргскло, вініпласт

0,5

6

0,2

2,4

Хлористий

водень

Вініпласт, каучук, пластикат

0,3

4,5

0,1

1,5

Фосген

Фторопласт

0,005

0,25

0,0026

0,1

Нітрогену оксид

Нітрон, органічне скло

0,05

1,0

0,01

0,2

Сірководень

Лінолеум

0,08

1,1

0,04

0,6

Сірчистий газ

Каучук, сірка

0,3

8,0

0,04

1,1


Таблиця 3.22 - Швидкість (м/с) переносу переднього фронту хмари зараженого повітря залежно від швидкості вітру

Стан атмосфери

Швидкість (V10) вітру на висоті 10 м, м/сек.

< 2

2

3

4

5

> 6

Конвекція

2

2

5

-

-

-

Ізотермія

-

-

5

5

5

10

Інверсія

-

5

10

10

-

-


 

Список використаної  літератури

 

  1. Практикум із охорони праці: Навчальний посібник / В.Ц. Жидецький, В.С. Джигерей, В.М. Сторожук та ін.; За ред. В.Ц. Жидецького. – Львів: Афіша, 2000. – 352 с
  2. Безопасность труда в промышленности / К.Н. Ткачук, П.Я. Галушко, Р.В. Сабарно и др. – К.: Техніка, 1982. – 231 с.
  3. Практикум з охорони праці для студентів напрямів підготовки 0502 – Менеджмент, 0501 – Економіка і підприємництво / Укладачі: Гуменюк О.Л., Челябієва В.М., Денисова Н.М. – Чернігів: ЧДТУ, 2009. – 112 с.
  4. Кодекс Законів про працю (КЗпП) України
  5. Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” № 4004-ХІІ. Постанова Верховної Ради від 24.02.1994 року.

Информация о работе Контрольна робота з «Охорона праці в галузі»