Джерела забруднення водойм

Хімічний

Пиття та їжа	Нітрати		Метагемоглобінемія
	Сполуки фтору		Ендемічний флюороз
	Миш'як		Інтоксикація
	Селен		Селеноз, інтоксикація
	Свинець		Інтоксикація
	Поліциклічні ароматичні вуглеводні		Рак
	Надто м'яка вода		Артесклероз, гіпертонія
		Хром	Уровська хвороба
		Нікель	Алергія шкіри
		Мідь	Ураження нервової системи
		Фенол	Отруєння

 

Отже зміна будь якого  показника спричиняє до погіршення якості питної води. Нижче наведемо ще деякі показники, за якими оцінюють не тільки якість води але й непридатність  до споживання:

- Окисленість. Величини  окисленості більше 5 – 8 мг/л кисню  вказує на можливе забруднення  води стічними водами; викликає  піну води у парових котлах; вказує на можливість розвитку  органічних речовин в охолоджуючих  теплообмінних апаратах;

- Жорсткість – це властивість,  зумовлена наявністю солей кальцію  й магнію вигляді сульфатів,  хлоридів  і бікарбонатів. Підвищена  жорсткість спричиняє до перевикористання  мила, утруднення варіння м'яса  та овочів; жорстокість води господарсько  – питного значення повинна  бути не більше 7 мг – екв/л в окремих випадках – до 14 мг/ л. Більшість вчених вважає, що чим м’якша вода тим більша ймовірність серцево – судинних захворювань. 

Залізо – підвищення вмісту заліза у воді господарсько – питного  водопроводу впливає на  смак води, може викликати старіння білизни  і появу ржавчини; вміст заліза у питній воді не повинен перевищувати 0,3 мг/ л;

Сульфати та хлориди –  викликають агресивність води по відношенню до бетону на силікатному цементі; Ці речовини негативно впливають на функції системи травлення. Мінералізація  негативно впливає також на вагітність, на плід і новонароджених, збільшує ймовірність гінекологічних захворювань;

Фториди – підвищення їх вмісту викликає мінералізацію води, що перешкоджає її використанню у  питних цілях; недостаток фтору у  питній воді менше 0,5 мг/ л, а також  його залишок – більше 1,5 мг/ л  – при довготривалому вживанню такої  води викликає захворювання зубів –  ендемічний флюороз;

Аміак, нітрати, нітрити –  вміст їх є сигналом, що вода забруднення  стічними водами; Ці речовини спричиняють  до захворювання крові, особливо у дітей (дитячий ціаноз), зв’язування у  крові форм гемоглобіну.

Розчинений кисень – підсилює корозію металу котлів та водопровідних  труб;

Сірководень – надає воді поганий запах; викликає корозію  труб і їх заростання в результаті розвитку сіркобактерій;                                              

Найбільш поширена хвороба, яка передається через води Гепатит  А. В народі цю хворобу також називають  “жовтяниця”. Поширення цієї хвороби  відбувається через водний, побутовий  та харчовий шлях. На території України  забруднення води вірусом Гепатиту є досить поширене. Для Івано –  Франківської області річні показники  захворювання сягають 300 – 500 випадків на кожні 100 тисяч населення., з яких третину складають діти. В захворюванні на гепатит А в області чітко  виражена осінньої - –зимова сезонність (вересень – лютий), коли реєструється від 0 % до 82 % випадків захворювання на рік. Під час досліджень проведених обласною СЕС виявлено, що хвороба  найбільш поширена у гірських районах ( 114 – 645 на 100 тис. нас.), де є постійні проблеми із водопостачанням, і населення  користується в основному водою  з відкритих джерел. Нижчий рівень захворюваності приурочений до басейну  річок Бистриці Солотвинської та Бистриці Надвірнянської (68 – 469 на 100 тис. населення). 

У багатьох випадках якість води може також погіршуватися під  час її обробки на очисних станціях. По – перше, в якості когулянта  там часто використовують алюміній. Однак накопичення алюмінію у  питній воді викликає небезпеку, так  як є данні, що алюміній здатний накопичуватися в організмі людини, особливо в  головному та спинному мозку, і негативно  впливати на нервову систему людини (хвороба Альцгеймера). Ще небезпечнішим  є хлорування води. Тут проблема полягає в тому, що хлорування можна використовувати для добре очищеної води, яка на території України взагалі відсутня. Хлорування призводить до появи найбільш токсичних речовин, ніж ті, які знаходяться у воді. Зараз встановлено, що хлорування води збільшує її токсичність у 3 – 6 раз по відношенню до оброки. Надмірне хлорування води може викликати утворення у воді групи небезпечних речовин – діоксини.  Ці речовини називаються “гормонами деградації людини”, так як вони різко послаблюють імунну систему людини. В організмі людини за рік не повинно поступати більше 0,000002 г діоксинів.

У деяких випадках хлор не очищає воду від таких небезпечних мікроорганізмів, як цисти лямблій (вони стійкі до хлору). Знищує небезпечні мікроорганізми хлор також знищує й корисні бактерії мікрофлори  кишечника людини.

Небезпечним фактором водопостачання є поганий стан труб через які  подається вода і які десятками  років не мінялися. Хімічні та бактеріологічні  речовини накопичуються у них  роками, поки не досягнути “критичної маси”, після чого попадають у  крани квартир. У трубах також  спостерігається таке явище як розмноження  синьо – зелених водоростей, виділення  яких досить небезпечне для людини ( так звані ДВ – молекули, які  проявляють стійкість до кипіння  та хлору).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Методи очищення стічних вод

У річках й інших водоймищах відбувається природний процес самоочищення води. Проте він протікає повільно. Доки промислово-побутові скиди були незначні, річки самі справлялися з ними. У наше індустріальне століття у зв'язку з різким збільшенням відходів водоймища вже не справляються з таким значним забрудненням. Виникла необхідність знешкоджувати, очищати стічні води та утилізувати їх.

Очищення стічних вод - обробка стічних вод з метою  руйнування або видалення з них  шкідливих речовин. Звільнення стічних  вод від забруднення - складне  виробництво. У ньому, як і в будь-якому  іншому виробництві, є сировина (стічні води) та готова продукція (очищена вода).

Методи очищення стічних  вод можна розділити на механічні, хімічні,фізико-хімічні і біологічні, коли ж вони застосовуються разом, то метод очищення і знешкодження стічних вод називається комбінованим.

Застосування того чи іншого методу, в кожному конкретному  випадку, визначається характером забруднення і ступенем шкідливості домішок.

Суть механічного методу полягає в тому, що із стічних  вод шляхом відстоювання і фільтрації видаляються механічні домішки. Грубодисперсні частинки залежно від розмірів уловлюються гратами, ситами, пісковловлювач, септиками, навозоуловітелямі різних конструкцій, а поверхневі забруднення - нефтеловушками, бензомаслоуловітелямі, відстійниками та ін Механічне очищення дозволяє виділяти з побутових стічних вод до 60-75% нерозчинних домішок, а з промислових - до 95%,багато хто з яких, як цінні домішки, використовуються у виробництві.

Хімічний метод полягає  в тому, що в стічні води додають  різні хімічні реагенти, які вступають в реакцію із забруднювачами й облягають їх у вигляді нерозчинних опадів. Хімічної очищенням досягається зменшення нерозчинних домішок до 95% і розчинних до 25%

При фізико-хімічному методі обробки із стічних вод видаляються  тонко дисперсні і розчинені неорганічні домішки і руйнуються органічні і погано окислюються речовини, найчастіше з фізико-хімічних методів застосовується коагуляція, окислення, сорбція, екстракція і т.д. Широке застосування знаходить також електроліз. Він полягає в руйнуванні органічних речовин у стічних водах і видаляння металів, кислот та інших неорганічних речовин. Електролітична очищення здійснюється в особливих спорудах - електролізерах. Очищення стічних вод за допомогою електролізу ефективне на свинцевих і мідних підприємствах, в лакофарбової і деяких інших галузях промисловості.

 

Забруднені стічні води очищають також за допомогою ультразвуку, озону, іонообмінних смол і високого тиску, добре зарекомендувала себе очищення шляхом хлорування.

Серед методів очищення стічних  вод велику роль повинен зіграти  біологічний метод, заснований на використанні закономірностей біохімічного і фізіологічного самоочищення річок та інших водойм. Є кілька типів біологічних пристроїв по очищенню стічних вод: біофільтри, біологічні ставки і аеротенокі.

У біофільтрах стічні води пропускаються через шар грубозернистого матеріалу, покритого тонкою бактеріальної плівкою. Завдяки цій плівці інтенсивно протікають процеси біологічного окислення. Саме вона служить діючим початком в біофільтрах. У біологічних ставках в очищенні стічних вод беруть участь всі організми, що населяють водойму.

аеротенки - величезні резервуари із залізобетону. Тут очищає початок --активний мул з бактерій і мікроскопічних тварин. Всі ці живі істоти бурхливо розвиваються в аеротенках, чому сприяють органічні речовини стічних вод і надлишок кисню, що надходить у спорудження потоком повітря, що подається. Бактерії склеюються в пластівці і виділяють ферменти,мінералізують органічні забруднення. Із з пластівцями швидко осідає,відділяючись від очищеної води. Інфузорії, жгутикові, амеби, коловертки і інші дрібні тварини, пожираючи бактерії (не злипаються в пластівці)омолоджують бактеріальну масу мулу.

Стічні води перед біологічним  очищенням піддають механічній, а  після неї для видалення хвороботворних бактерій і хімічної очистки, хлоруванню рідким хлором або хлорним вапном. Для дезінфекції використовують також інші фізико-хімічні прийоми (ультразвук, електроліз, озонування та ін)

Біологічний метод дає  великі результати при очищенні комунально-побутових стоків. Він застосовується також і при очищенні відходів підприємств нафтопереробної, целюлозно-паперовій промисловості, виробництві штучного волокна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Забруднення водойм України

Наша Земля задихається  від забруднення, оголюється від  винищення лісів, виснажується нещадною експлуатацією природних багатств. Для нас на Землі ніщо не є таким  важливим для виживання, як повітря, яким ми дихаємо,їжа, яку ми споживаємо, і вода, що ми п’ємо.

Ще тисячі років тому записано: «Небо – небо для Господа, а  землю віддав синам людським. Бог  дав нам Землю для життя і ми мусимо піклуватись нею».

Слово «екологія» означає  науку про дім, або це виявлення  шкоди,заподіяної людиною, і пошуки способів усунення її.

Один із принципів екології говорить, що все пов’язане з  усім. Наприклад, протягом минулих сорока років було вирубано 50% Гімалайських лісів в Непалі на дрова та лісоматеріали. Через це гори стали пустелями, змито  мільйони тонн родючого ґрунту, змінився місцевий клімат.

Сьогодні в Карпатах ми також «успішно» повторюємо класичні помилки країн Латинської Америки, Африки, Південно-Східної Азії,Китаю, знищуючи рештки корінних лісів за химерні сьогоденні прибутки.

Другий принцип говорить, що все повинно кудись діватись. Незважаючи на роки наукових досліджень, досі не вирішено, як безпечно захороню вати або усувати відходи індустріалізованої життєдіяльності.

За третім принципом, людині потрібно співпрацювати з природою, а не намагатись змінити її. Унаслідок  недбалого ставлення до навколишнього  середовища життя мільйонів людей  вже сьогодні піддається небезпеці.

Сьогодні потрібно близько 600 млрд дол. США щорічно вкладати в поліпшення довкілля. А для цього, в першу чергу, треба зменшити марнотратне використання природних  ресурсів, більше ре циклювати сміття, зберігати воду і енергію, користуватись  загальним,а не приватним транспортом, і – основне і найважче за все  – кожному навчитись думати у  глобальних масштабах, а не лише про своє.

Сьогодні піклування про  Землю вимагає інших цінностей, іншої економіки, іншого суспільства, іншої свідомості.

Чинниками сьогоднішньої  кризи є егоїзм людей, які завжди ставлять свої власні інтереси вище інтересів  загальних. Небагато хто бажає відмовитись  від розкішного способу життя, хоча такий спосіб руйнуватиме довкілля, яке потрібне і майбутнім поколінням. Корисливість впливає на законодавців і на широкий загал. Політики стримують  запровадження програм охорони  довкілля, через котрі вони не здобудуть  голосів виборців, а підприємці ухиляються від будь-яких позицій, що загрожують їхньому прибутку та економічному росту. Пожадливість призводить до того, що коли треба вибрати між прибутком  і охороною довкілля, то у свідомості людини гроші мають більшу силу. Відомо, що деградація на Сході зумовлена  споживчим ринком на Заході. Своїм  невіглаством ми піддаємо природу таким масштабним експериментам, наслідок яких невідомий і, можливо, занадто страхітливий для нашого сприйняття. Це ж стосується і атмосфери, тому що нікому не відомо, скільки ще ми зможемо відпрацьовувати в повітряний басейн вуглекислого газу,не усвідомлюючи,що вже завтра можуть розпочатись незворотні процеси зміни клімату на Землі.

Через егоцентричність національних інтересів різних країн міжнародні спроби поліпшити стан довкілля не завжди дають позитивні результати.