Арешт – один із видів надзвичайних екстремальних ситуацій. Заходи попередження, захисту, правила поведінки людини в даній ситуації

Доволі часто підставою  зупинки ні в чому не винних громадян слугує перевірка документів. В цьому  випадку завжди варто пам’ятати  п.2 ст. 11 ЗУ «Про міліцію», за яким співробітник міліції має право перевіряти документи, що засвідчують особу, у  громадян, якщо є достатні підстави підозрювати їх в здійсненні правопорушення.

Перш за все патруль  зобов’язаний представитись, на вимогу особи показати службове посвідчення  та пояснити причину зупинки. Під  змістом слова «представитись»  варто розуміти назвати прізвище та звання, а не як часто це доводиться чути «підрозділ БЕРКУТ!». Фізична особа  має право записати дані про особу  правоохоронця чим і варто  скористатися. Якщо міліціонер поводиться агресивно або зверхньо, варто  наголосити, що в разі порушення  Ваших прав та законодавства Ви будете вимушені звертатися до прокуратури.

За ст. 141 Статуту патрульно-постової служби патрульний (постовий) повинен  звертатися до громадян з повагою  на "Ви", свої вимоги і зауваження викладати в переконливій формі. При зверненні до громадянина  він повинен привітатися з  ним, після чого приклавши руку до головного убору, назвати йому своє прізвище, звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення і повідомити мету звернення. Якщо до патрульного (постового) звертаються громадяни, він також  зобов'язаний прикладати руку до головного  убору, уважно вислухати і вжити  заходів за їхніми заявами, а в  необхідних випадках пояснити, куди слід звертатись для вирішення поставленого питання.

За ст. 143-144 Статуту ППС  в поводженні з громадянами недопустимі:

а) зверхній тон, грубість, зарозумілість;

б) іронічне або неввічливе викладення зауважень;

в) вирази або репліки, які  ображають людську гідність;

г) погрози, повчання і несправедливі  докори;

д) пред'явлення незаслужених звинувачень;

е) погрозливі чи ображаючі  жести або знаки.

У розмові з громадянами  працівники міліції повинні виявляти спокій, витримку і розсудливість. Вони не повинні відповідати грубістю на грубість і у своїх діях керуватися особистими неприязними почуттями.

Коли порушник на зроблені йому зауваження реагує збуджено, необхідно  дати йому час заспокоїтись і попросити  пояснення з приводу його невірних дій. Роз'яснити неправомірність його поведінки з посиланням на відповідні закони, постанови та інші нормативні акти. Тільки після цього може бути прийнято рішення про складання  протоколу, накладення штрафу на місці, доставляння порушника у міліцію  або можливість обмежитись зауваженням. Зауваження правопорушникам, які мають  при собі дітей, по можливості, робиться так, щоб діти цього не чули.

Також варто знати, що працівник  міліції не має права застосовувати  до особи спеціальні засоби (такі як гумові кийки, слізогінний газ та і.н.) без попередження про їх застосування. Закон дозволяє це робити лише у випадках крайньої необхідності, коли ситуація загрожує життю чи здоров’ю міліціонера.

 

Під час зупинки працівник  міліції має право вимагати у  вас документ, що посвідчує особу, тому паспорт, посвідчення водія  або ж службове посвідчення завжди варто мати при собі. Повний перелік документів, що посвідчують особу, зазначені в Законі України «Про документи, що засвідчують особу і підтверджують громадянство України». Якщо раптом сталось, що документ Ви забули або ж не маєте при собі, відразу варто повідомити міліціонеру номер телефону близьких родичів та друзів, які б могли підтвердити Вашу особу. Це може допомогти швидше вирішити проблему і вбереже Вас від відвідування найближчого відділу міліції для з’ясування особи затриманого.

 

Та якби не складались обставини, при розмові з представником  ППС варто поводитись стримано та ввічливо, так як будь-які прояви агресії при відстоюванні своїх  прав різко збільшать Ваші шанси  опинитись не вдома з дітьми та дружиною, а на опорному пункті міліції, де за участі невідомих раніше свідків  та в присутності понятих Вам  охоче нададуть повний перелік «послуг», передбачених вищезгаданими нормативно-правовими актами. При розмові також варто пам’ятати, що в присутності інших осіб правоохоронці поводяться більш стримано і тому ні в якому разі не варто допускати ситуації, коли Ви лишитесь з ними на самоті або ж у вузькому колі колег.

 

Якщо представник ППС  все ж таки пропонує Вам пройти до відділу міліції, особливу увагу  слід звернути на підстави такої вимоги.

 

Підстави, через які працівник  ППС має право доставляти особу  в міліцію.

За ст. 134 Статуту ППС  наряди мають право доставляти в  міліцію громадян, які вчинили  адміністративні правопорушення з  метою припинення порушень, якщо всі  інші заходи впливу вичерпані, а також  для встановлення особи порушника і складання протоколу про правопорушення, затримувати осіб, які перебували в інших громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність, або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим або собі, - до передачі їх в спеціальні медичні заклади або для доставки до місця проживання, а при відсутності таких - до їх витвереження.

 

Стаття 136 Статуту ППС  визначає перелік підстав, за яких наряди мають право доставляти в міліцію  осіб, підозрюваних у вчиненні злочину:

а) коли цю особу застали  при вчиненні злочину або безпосередньо  після його вчинення;

б) коли очевидці, в тому числі  і потерпілі, прямо вкажуть на особу, як на таку, що вчинила злочин;

в) коли на підозрюваному  або на його одязі, при ньому або  в його житлі знайдені явні сліди  злочину. За наявності інших даних, які дають підставу підозрювати  особу у вчиненні злочину, вона може бути доставлена в міліцію тільки в тому випадку, якщо намагалася втекти або коли не має постійного місця  проживання, або коли не встановлена  особа підозрюваного.

 

Якщо, на Вашу думку, затримання є необґрунтованим та незаконним, перш за все спробуйте повідомити про це ваших близьких та родичів, вказавши при цьому місце вашого затримання, підстави, прізвища та звання осіб, що проводили затримання, назву  дільниці. Також Ви можете скористатись правом на оскарження дій працівників  міліції до прокуратури шляхом написання  скарги на дії правоохоронних органів (обов’язково з вказівкою службових  осіб, що проводили затримання, підстав  його визнання незаконним та коротке  висвітлення обставин справи). Дана скарга повинна складатися в двох екземплярах, один з яких варто зареєструвати. Працівники міліції зобов’язані в найкоротші строки передати дану скаргу до прокуратури. Також ні в якому разі не варто погоджуватись на «медвежі послуги» з боку правоохоронців на кшталт «Ви підпишіть протокол, а ми подавати його не станемо. Нам просто для звітності…».

Якщо ж під час затримання Ви вирішили скористатися послугами  адвоката, знайте, що до його приїзду  ніхто не має права проводити  допит або відібрання у Вас  пояснень. В даній ситуації саме кваліфікована допомога фахівця  в галузі права вбереже Вас  від незапланованих витрат часу, грошей, здоров’я та неприємних наслідків  спілкування з працівниками правоохоронних органів.

 

Зупинила  міліція: що робити?

 

Що треба знати громадянам, якщо їх зупиняє для перевірки  міліціонер. Із минулого року, згідно з  розпорядженням МВС України, нашим  правоохоронцям наказано при затриманні громадян обов'язково вголос зачитувати їх права. Під час затримання осіб за підозрою у скоєнні злочину  працівник міліції вголос повинен  зачитати їхні права, а саме:

1) Ви маєте право на  захист та зустріч із адвокатом  до першого допиту;

2) Ви вільні у виборі  захисника; 

3) У будь-який час доби  Ви можете оскаржити у суді  ваше затримання;

4) Ви маєте право знати,  у чому Вас підозрюють та  надавати докази;

5) Ви маєте право надавати  показання або відмовлятись від  їх надання. 

При затриманні за адміністративні  правопорушення правоохоронець повинен  представитись, показати службове посвідчення, а далі сказати: "Вас затримано  у зв'язку зі скоєнням адмінправопорушення за статтею тією-то... такого то Кодексу України". Далі:

1) Згідно з Конституцією  України, ви маєте право на  захист;

2) Ви можете захищати  себе самотужки або скористатись  послугами адвоката;

3) Ви маєте право оскаржити  у суді своє затримання;

4) Ви маєте право знати  причину вашого затримання;

5) Ви маєте право давати  пояснення.

Також варто знати свої права та обов'язки при зустрічі із правоохоронцями, які мають право  на перевірку документів, що посвідчують  вашу особу. Якщо ж документів немає, працівники міліції мають право  затримати вас до трьох годин  для з'ясування обставин та встановлення особи. Міліціонер має представитись, на вашу вимогу пред'явити службове посвідчення та вказати причину вашого зупинення. Ну дуже ви схожі за орієнтуванням на зловмисника, і документів, як на гріх, із собою не взяли, з ким не буває! Та й одяг, може, у вас явно "бандитського" стилю! Але у таких випадках, якщо ви ні в чому не винні, лякатись нічого. Можуть вас доставити до найближчого відділу для встановлення особи, і, якщо все в порядку, вибачаться і відпустять додому. У будь-якому разі, головне - ніяких суперечок та погроз, мовляв, "тебе завтра з роботи виженуть". Міліціонери теж люди, і дарма дратувати їх не варто.

Варто зазначити, що міліція  тимчасово, в межах чинного законодавства, має право обмежити права і  свободи громадян, якщо без цього  не можуть бути виконані покладені  на неї обов'язки, й зобов'язана  дати їм пояснення з цього приводу. Міліція забезпечує право на юридичний  захист та інші права затриманих і  взятих під варту осіб, не пізніш як через 24 години повідомляє про їх місцеперебування близьким родичам, адміністрації  за місцем роботи чи навчання і в  разі необхідності вживає заходів для  негайного надання їм медичної та іншої допомоги.

Для того, щоб ваша зустріч  з працівниками міліції пройшла  швидко, безболісно  і продуктивно потрібно пам’ятати наступне.

Треба знати, якщо зупинив міліціонер

1. Не панікуйте, не демонструйте  свою розгубленість, не поводьтеся  підозріло.

2. Попросіть пояснити, що  трапилося та у чому вас  звинувачують.

3. Ввічливо попросіть  правоохоронця представитися та  занотуйте ім’я, посаду й підрозділ  людини, яка вас зупинила. Якщо  правоохоронців декілька, то запишіть  дані старшого у групі.

4. Якщо відмовили повідомити  причину затримки, нагадайте, що, згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України  «Про міліцію», вони зобов’язані  це зробити.

5. Згідно із законодавством, громадяни не зобов’язані носити  із собою паспорт, проте бажано  завжди мати при собі документи,  які засвідчують особу (права,  студентський, кредитну картку з  фото тощо).

6. Якщо повідомили причину  затримання, ввічливо, але впевнено  вимагайте складання протоколу,  де особливу увагу зверніть  на дату та час затримання.

7. Якщо просять пройти  до відділку, відмовлятися не  варто. Це можуть розцінити  як непокора міліції. При цьому  обов’язково повідомте телефоном родичів, куди направляєтесь, та попросіть їх привезти до відділку документи.

8. Пам’ятайте, поки протокол  не підписаний – ви вільна  людина і можете користуватися  мобільним телефоном. Зв’яжіться  та проконсультуйтеся зі знайомим  юристом.

9. Якщо протокол складено  і підписано, повідомити вашим  родичам про затримання, відповідно  до ст. 5 Закону України «Про  міліцію», мають правоохоронці.

10. Якщо міліціонери хочуть  вас обшукати, вони повинні мати  санкцію на дозвіл це зробити  з підписом і печаткою прокурора.

11. Бажано, щоб під час  затримки були свідки, крім того, під час обшуку (навіть на вулиці) свідки – обов’язкова умова.

 

Висновок

У наш час реальність така, що не кожна зустріч з міліцією проходить гладко та у рамках закону. Елементарне знання ваших прав та прав міліціонерів може суттєво вплинути на ситуацію та врятувати ваш час, здоров’я, нерви, репутацію і т. д.

Але просто знати свої права і права міліції мало – необхідно ще й вміти цим знанням користуватися. І залишати безкарними незаконні дії міліції не можна, тим більше, що законом передбачена відповідальність працівників міліції – від дисциплінарної до кримінальної. Тому, якщо ви впевнені, що ваші права порушено, і працівник правоохоронних органів перевищив свої повноваження, сміливо звертайтеся зі скаргою в прокуратуру або з позовом до суду.

 

Список  літератури

1.Конституція України.  – К.: Іва, 1996.

2. Кримінальний кодекс  України. – К.: А.С.К., 2002.

3. Кримінально-процесуальний  кодекс України. – К.: Атіка, 2001.

4. Закону України “Про  державний захист працівників  суду і правоохоронних органів”  від 23 грудня 1993 р. 

5. Закону України “Про  Конституційний Суд України”  від 16 жовтня 1996 р. 

6. Закон України “Про  міліцію” від 20 грудня 1990 р.