Побудова плану житлового приміщення у програмі AutoCAD

       У розробці  робочого ескізу для графіки  ескізних креслень, ескізів проектної  експозиції застосовуються елементи, за допомогою яких можна одержати огрублено виразне зображення – олівці прості і автоматичні з м’якими грифелями, фломайстри з товстою імлою (0,5; 0,7; 0,8 мм). Використання цих інструментів робить ескізну графіку легкою для сприйняття, виразною, легко читаємою. В відповідності з характером інструмента вибирається і бум ага відповідної якості. Для фломайстрів і олівців з товстими грифелями ,вугілля і сангіни можна використовувати любу бумагу. Для використання рапідографів застосовується бум ага з гладкою поверхнею.

    Необхідно врахувати, що ескізування потребує великої самовіддачі, найбільшого напруження та зібраності. Тому на кожній стадії ескізування слід  намагатися до максимальної виразності любої ескізної проби. Не можна розраховувати на  правку ескіза, на його слідуючи якісну доробку. Найбільша цінність ескізних проб в безпосередньому образотворчому відображенні авторських задумів, які повинні бути виконані відразу набіло. Якісне ескізування характерно для такого стану автора, коли думки виражаються з найбільшою свободою і активністю, коли авторська фантазія розкута та безкомпромісна.

Таким чином, під  “Архітектурною графікою” розуміється комплекс графічних прийомів, за допомогою яких об’єкт зображується на  площині. Графіка – невідємна  складова  частина  творчого процесу виконання проекту, її засоби та прийоми  видозмінюються на різних стадіях проектування, починаючи з конфігурації об’єкту  і закінчуючи розробкою робочих креслень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Використання середовища АutoCAD в архітектурних кресленнях

 

AutoCAD - це робочий інструмент  повсякденного використання на  кожному робочому місці проектувальника.

Сотні мільйонів фахівців у всьому світі щодня створюють в AutoCAD електронні документи або використовують AutoCAD в якості платформи для більше спеціалізованих застосувань і налаштувань. Впродовж 35 років AutoCAD еволюціонував від простого помічника при виконанні креслень до потужної графічної операційної платформи, роботи, що потенційно об'єднує усі етапи, над проектом: розробку концепцій, виконання геометричних побудов і розрахунків, роботу з атрибутами і базами даних, взаємодія з численними Windows -приложениями, оформлення робочої документації, презентацію рішень, підготовку макету для друку, управління структурою електронного проекту, а також інструментарій для створення програмних застосувань.

Будь-який метод роботи над проектом легко реалізується в середовищі AutoCAD. Чи виконуєте ви схеми і креслення, чи створюєте складну тривимірну модель, формуєте табличний звіт або специфікацію - робота виконується в AutoCAD якісно і в найкоротші терміни. Графічні стандарти AutoCAD - єдині що дійсно стали світовими промисловими стандартами САПР. Вони використовуються в десятках мільярдів технічних документів по всьому світу.

Упродовж багатьох років розробники удосконалюють AutoCAD з урахуванням потреб фахівців різного профілю, роблячи продукт усе більш гнучким і зручним у використанні. Нові версії AutoCAD не просто забезпечують проектувальника інструментами для креслення - вони дозволяють йому творити, використовуючи усі можливості роботи з двовимірною графікою і моделювання у віртуальному тривимірному просторі.

Основу продукту складає досконала система створення різних двовимірних графічних об'єктів-примітивів і управління такими об'єктами: лініями, розмірами, текстами, штрихуваннями і так далі. У AutoCAD також є розвинені можливості створення і управління тривимірними об'єктами: елементарними формами, поверхнями різних типів і так далі

Усі об'єкти існують в єдиному віртуальному тривимірному просторі з координатами X, Y, Z. Проектувальник-користувач самостійно вибирає вид, проекцію, характер представлення створених об'єктів.

Важливою гідністю AutoCAD є наявність безлічі способів і інструментів рішення однієї і тієї ж задачі. Це надає програмі необхідну гнучкість.

Складні типи об'єктів і різноманітні дії з ними визначаються спеціальними підвантажуваними програмними модулями (ARX -файлами, LISP -файлами).

При рішенні проектних завдань потрібно показ об'єктів в різних представленнях: у вигляді креслярських ліній, з демонстрацією накладених текстур матеріалів і так далі. Для цього передбачена спеціальна система візуального представлення, що взаємодіє з графічним адаптером-прискорювачем призначеного для користувача комп'ютера. Така взаємодія дозволяє представляти об'єкти з реалістичним розфарбовуванням, імітувати "ручну" графіку, надаючи дивовижну виразність вашим проектам.

            Найпильнішу увагу розробники приділяють ергономіці, функціональному угрупуванню робочих інструментів, опрацюванню дизайну діалогових вікон. Для вирішення більшості типових завдань проектувальникові пропонується технологія "одного клацання" кнопкою миші. Це знижує трудомісткість робіт.

AutoCAD досконало реалізує  технології "зв'язування" розподілених  даних і окремих файлів.

Користувач може управляти як наборами файлів, що становлять проект, так і окремими дрібнішими частинами файлів (листами, видовими екранами), що дозволяє організовувати роботу як окремого проектувальника, так і цілих проектних колективів.

Особливістю роботи в середовищі AutoCAD є наслідування певних процедур, що передбачають чітку і погоджену послідовність дій : відстежування дій на робочому столі (екрані), роботу з кнопками і колесом миші, введення значень з клавіатури. У сучасному AutoCAD дії з клавіатурою і мишею зведені до необхідного мінімуму, а пріоритет відданий відстежуванню дій на екрані. Користувач повинен ясно уявляти собі кінцевий результат своєї роботи - тоді для досягнення цього результату він зможе використати різні процедури.

Основою інструментів креслення є система інтелектуального об'єктного відстежування і геометричних "прив'язок", що забезпечує абсолютну точність побудов. Діючи погоджено з кнопками миші і інструментами навігації (зуммерування, панорамування робочого столу), вони утворюють знаменитий "електронний кульман" AutoCAD.

Інструменти креслення розташовуються в зручній ієрархії: прості примітиви (точка, відрізок, дуга, полилиния, сплайн і так далі), прості двовимірні об'єкти, що складаються з примітивів (штрихування, розміри, тексти і так далі), об'єкти "входження" (блоки, растрові зображення, зовнішні посилання), складні параметричні об'єкти (динамічні блоки, об'єкти додатків).

Передбачені найрізноманітніші методи зміни і редагування вже розміщених графічних об'єктів.

Будь-який об'єкт редагується:

    * безпосередньо  на екрані, по керівниках меткам-"ручкам";

    * зміною численних  параметрів в універсальному  редакторові - таблиці-панелі Властивості;

    * включенням по  правій кнопці миші додаткових  опцій редагування;

    * вибором інструментів  редагування з інструментальних  панелей і інструментальних палітр;

    * введенням клавіатурного  макросу по опціях, перерахованих  в командному рядку.

 

 

 

4. Розробка плану та основні інструменти, що використовуються при створенні проекту.

 

В даному розділі я спробую описати інстументи та функції, які використовувалися для побудови плану житлового приміщення.

 

Створення малюнків

 
При створенні малюнка можуть використовуватися різні стандарти. Іноді вони диктуються державними та галузевими стандартами або нормами підприємства, іноді - вимогами замовника. Ключовий момент як для безпосередніх виконавців, так і для керівників груп, контролюючих хід виконання проекту, - грамотна підготовка початкових параметрів малюнка. 
Розглянемо як приклад архітектурний проект. Він може включати в себе безліч розділів: плани поверхів, схеми мереж водопостачання, каналізації, опалення, вентиляції і т. п. Зазвичай кожен розділ проекту розробляється 
в окремому поділі, тому тут гостро постає проблема уніфікації. 
Найбільш грамотне її рішення - забезпечення всіх виконавців файлами шаблонів, налаштованими на використовувану систему одиниць і містять стандартні рамку, основний напис, шари і типи ліній. Не менш важливо, які стилі використовуються для текстових написів, штрихування і нанесення розмірів. Їх також слід задавати наперед: це дає гарантію, що кожен проектувальник буде діяти без відхилення від обумовлених стандартів. 
            Слід відповідально підходити до вибору робочого масштабу. Тільки чітке уявлення про те, як співвідносяться одиниці малюнка на екрані і одиниці креслення, виведеного на плоттер, дозволяє правильно вибрати висоту тексту для пояснювальних написів і розмірів.

Хоча компоновка креслення зазвичай проводиться на останніх стадіях проектування, грамотне планування на попередніх етапах дозволяє уникнути 
багатьох помилок і позбавити персонал від зайвих операцій редагування. При створенні проекту робота, як правило, ведеться в просторі моделі (тут об'єкти представляються у натуральну величину), а для компонування креслення виконується перехід в простір аркуша, де до всіх графічних об'єктів, текстам, типами ліній і розмірам застосовується необхідний масштабний коефіцієнт. 
             Всі початкові установки малюнка можуть бути збережені в шаблоні для подальшого використання в інших документах. Як шаблон можуть застосовуватися як малюнки, що поставляються з AutoCAD, так і будь-які інші, в тому числі створені користувачем. Новий малюнок успадковує всю інформацію з використовуваного шаблону. Є також можливість запускати AutoCAD без шаблону.

Створити новий малюнок дозволяє команда NEW , що викликається з падающегоменю File ► New ... або клацанням на піктограмі QNew на стандартній панелі інструментів. Після запуску команди необхідні настройки параметрів робочого середовища AutoCAD виробляються в діалоговому вікні створення нового малюнка Create New Drawing

 

   Визначення меж малюнка

 
             Команда LIMITS дозволяє встановити межі поточного малюнка в просторі моделі і в просторі листа. Вона викликається з падаючого меню Format ► Drawing Limits. У AutoCAD межі малюнка виконують дві функції: визначають діапазон зміни координат точок і контролюють фрагмент малюнка, покритий видимої координатної сіткою.

              Межі малюнка - це пара двовимірних точок у світовій системі координат: координати лівого нижнього і правого верхньою кутів, що визначають прямокутну область. По осі Z кордону не встановлюються. 
Запити команди LIMITS:

Reset Model space limits: - переустановка  лімітів простору моделі 
Specify lower left corner or [ON / OFF] <current>:-лівий нижній кут 
Specify upper right corner <current>: - правий верхній кут де: 
ON - включається контроль дотримання 1раніц. 11ри цьому AutoCAD відкидає 
всі спроби ввести точки з координатами, що виходять за межі малюнка; 
OFF - відключається контроль дотримання меж малюнка; <current> - поточне значення. 
             Якщо поточне значення кордонів малюнка вас влаштовує, достатньо натиснути клавішу Enter.Ліміти повинні повністю охоплювати повномасштабну модель. Наприклад, якщо її розміри 100 х 200 мм, значення лімітів повинні злегка перевищувати ці цифри.

            У просторі аркуша ліміти зазвичай задають рівними формату листа паперу. Отже, сітка (якщо вона включена) покриває при цьому весь скомпонований креслення, включаючи графічні об'єкти, розмірні елементи, основний напис і т. п. Наприклад, якщо формат аркуша рівний 210 ​​х 297 мм, слід встановити десятичний формат одиниць та визначити ліміти зазначенням точок 0, 0 для лівого нижнього кута прямокутника і 210, 297 - для правого верхнього кута.

 

  Поділ малюнка по шарах

 
          Побудовані об'єкти завжди розміщуються на певному шарі. Наприклад, один шар може містити несучі конструкції, стіни, перегородки будівлі, інший шар - комунікації, електрика і т. п., а третій - меблі, елементи дизайну 
і т. д. Таким чином, комбінуючи різні поєднання шарів, можна компонувати необхідні комплекти конструкторської документації. Шари можуть застосовуватися за замовчуванням, а також визначатися і іменуватися самим користувачем. З кожним шаром пов'язані задані колір, тип, вага (товщина) лінії і стиль друку. Розміщуючи різні групи об'єктів на окремих шарах, можна структурувати малюнок. Пошарова організація креслення спрощує багато операцій по управлінню його даними.Наприклад, можна створити окремий шар для розміщення осьових ліній, призначити йому блакитний колір і штрихпунктирними тип лінії CENTER. Згодом, якщо буде потрібно побудувати осьову лінію, достатньо буде перемкнутися на цей шар і почати малювання. Таким чином, перед кожним побудовою осьових ліній не потрібно знов встановлювати їх колір і тип. Крім того, при необхідності відображення шару можна відключити. Можливість використання шарів - одне з найголовніших переваг малювання в середовищі AutoCAD перед кресленням на папері. 
Управління установками властивостей шарів здійснюється в Диспетчері властивостей шарів Layer Properties Manager , показаному на рисунку.

 

Рис.2.2.1 Диспетчер властивостей шарів

 

Тип лінії  

                                                                                                          
        Застосування різних типів ліній - ще один спосіб візуального представлення інформації. Різні типи ліній відображають їх різне призначення. Тип лінії описується повторюваної послідовністю штрихів, крапок і прогалин. Лінії складних типів можуть включати в себе різні символи. Користувач має можливість створювати власні типи ліній. 
Конкретні послідовності штрихів і крапок, відносні довжини штрихів і прогалин, а також характеристики включаються текстових елементів і форм визначаються ім'ям типу лінії і його описом. 
Призначення типа лінії шару здійснюється в Диспетчері властивостей шарів Layer Properties Manager. Для цього необхідно клацнути на піктограмі Linetype відповідного шару. У діалоговому вікні Select Linetype, вибирається відповідний тип лінії. Якщо в запропонованому списку немає потрібного варіанту, слід довантажити його, клацнувши на кнопці Load ... і вказавши 
в діалоговому вікні Load or Reload Linetypes відповідний зразок лінії, а потім, повернувшись в діалогове вікно Select Linetype, встановити покажчик миші на потрібний тип лінії.