Передумови виникнення та історичний розвиток видів творів мистецтва, їх зв'язок з колористикою інтер’єрів

Міністерство освіти та науки  України

Національний авіаційний університет

Інститут аеропортів

 

 

 

 

 

Реферат

на тему:

«Передумови виникнення та історичний розвиток видів творів мистецтва, їх зв'язок з колористикою інтер’єрів»

 

 

 

 

 

Виконала: студентка ІАП-505

Самборік А.

Прийняв: викладач

Сєдак О.І.

Запорощенко О.Ю.

 

 

 

Київ 2013

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………  3

1. Коротка історія розвитку мистецтва …………………………………..  5
1. Первісне мистецтво………………………………………………  5
2. Єгипет……………………………………………………………..  10
3. Греція……………………………………………………………...  12 
4. Рим…………………………………………………………………  15
5. Середні віки………………………………………………………  17
6. Відродження………………………………………………………  22
7. Сучасне мистецтво……………………………………………….. 24
2. Використання творів мистецтва в інтер’єрі……………………………  26

Висновок………………………………………………………………………...  29

Список використаних джерел…………………………………………………  30

 

 

Вступ

Створення інтер'єру - це прекрасний спосіб виразити свою індивідуальність. Неповторність і ексклюзивність житлу надають смаки й уподобання його господарів. Це можуть бути різні сувеніри та оригінальні предмети, зібрані під час подорожей, колекції різних видів кераміки, картини або сімейні реліквії. В даний час практично жоден інтер'єр не обходиться без використання різних предметів мистецтва. І давно помічено, що всього лише кілька яскравих і креативних деталей можуть зіграти вирішальну роль і як не можна краще підкреслити основну ідею змодельованого простору.

Людина, скільки пам'ятає себе, завжди намагався зробити своє житло затишним і красивим. Багато тисяч років тому, ще живучи в печері, первісний мисливець почав зображати на її стінах людей і тварин. Кам'яний скребок був першим інструментом художника, а полотном служили граніт і базальт. Потім в хід пішли найрізноманітніші матеріали: дерево, метал, глина, кістка, шерсть, камінь і скло. З них виготовлялися дивовижні речі, які стали прабатьками зразків народного прикладного мистецтва та живопису. Йшов час, але інтерес до живопису, карбованим, литим, кованим, гравірованим і філігранним виробам з металу, кераміки, дерева та інших матеріалів не згасав. Кожен намагався оформити своє житло якомога вишуканіше ...

Сьогодні ситуація мало змінилася. Люди все так само виявляють величезний інтерес до творів мистецтва і  активно використовують їх при оформленні свого інтер'єру.

Рис. 1. Значення кольору  в різних культурах. 

1. Коротка історична довідка
1. Первісне мистецтво

Найдавніші збережені художні  твори створено приблизно шістдесят  тисяч літ тому. Тоді ще було невідомо металу, і стінобитні пристосування праці виготовляли із каменю; тому й назва епохи - кам'яний століття. Люди кам'яного віку надавали мистецьке обличчя предметів повсякденного побуту - кам'яним знаряддям і судинах з глини, хоча в був практичної необхідності. Навіщо вони так надходили? Саме це рахунок ми можемо будувати гіпотези. Однією з причин їхнього виникнення мистецтва вважають людську потреба у до краси і радості творчості, інший - вірування на той час. З повір'ями пов'язують прекрасні пам'ятники кам'яного віку - написані фарбами, і навіть вигравірувані на камені зображення, якими покривали стіни і стелі підземних печер - печерні розписи. Люди на той час вірив у магію: вони вважали, що з допомогою стрічок і інших зображень можна впливати на природу. Вважалося, наприклад, що потрібно вразити стрілою чи списом намальованого звіра, щоб забезпечити успіх справжньої полювання.

Розміщення рисунків і гравюр. Наскельні малюнки найчастіше перебувають у доступних місцях, в розквіті 1,5-2 метри. Вони зустрічаються як у стелях печер, і вертикальних стінах. Трапляється знаходити їхні й у важко доступних місцях, у виняткових випадках навіть, куди художник напевно міг дотягтися без сторонньої допомоги чи ні спеціальної конструкції. Відомі й малюнки,помещенние стелі, настільки низько нависаючим над гротом чи печерним тунелем, що організувати неможливо огледіти все зображення відразу, як це заведено робити сьогодні. Для первісного художника загальний естетичний ефект ні завданням першого порядку. Бажаючи у що там що помістити зображення вище від того рівня, який був можна досягти при природних можливостях, художник мав вдатися по допомогу найпростішої драбинки чиприваленного до скелі каменю.

Манера виконання й перспектива. Малюнки й гравюри на стінах часто різняться за манерою виконання. Взаємні пропорції окремих зображуваних тварин звичайно дотримуються. Серед таких звірів, як гірський козел, лев тощо., у таку ж величину малювалися мамонти і бізони. Часто щодо одного місці гравюри довільно накладаються одна в іншу. Оскільки не дотримувалися пропорції між величиною окремих тварин, остільки де вони були зображені за законами перспективи. Наше просторове бачення світу вимагає, щоб більшудаленное тварина було в картині відповідно менших розмірів, що більш близьке, але палеолітичний художник, не переймаючись подібними "деталями", швидше за все писав кожну постать окремо. Його перспективне бачення (точніше, повну відсутність такого) проявляється у зображенні кожного об'єкта.

За першого знайомство з палеолитическим мистецтвом відразу впадає правді в очі часта суперпозиція зображень і відсутність композиції. Утім, деякі образи і групи настільки вражаючі, що не можна утриматися від думки, що первісний художник задумав і їх чимось незбиране. Навіть якщо взяти просторова чи площинна концепцію й існувала палеолитическом мистецтві, вона кардинально відрізнялася від сьогоднішніх уявлень.

Істотні відмінності відзначаються  й у послідовності виконання окремих частин тіла. У розумінні європейця людське чи звірине тіло - це система, що складається з двох частин неоднаковою значимості, а художники кам'яного віку воліють інший порядок. У деяких печерах археологами знайшли зображення, у яких бракує саме голови, як другорядною деталі.

Рис. 2. Наскельні малюнки первісних людей

 

Рух на наскальном мистецтві. За більш докладному розгляді пам'яток палеолітичного мистецтва ми із подивом виявимо, що первісний людина зображував рух набагато частіше, ніж це може видатися здавалося б. На найдавніших малюнках і гравюрах рух висловлюють становище ніг, нахил тіла чи поворот голови.Неподвижних постатей майже немає. Нехитрі контури тваринного зі перехресними ногами дають нам приклад такої руху. Майже у всіх випадках, коли палеолітичний художник намагався передати чотири кінцівки тварин, вона бачила в русі. Передача руху була порівняно звичайною справою для палеолітичного художника.

Деякі зображення тварин настільки  досконалі, що окремі вчені намагаються  вирахувати із них як вид, а й підвид тваринного. Дуже численні в палеоліті малюнки і гравюри коней. Але улюбленим сюжетом палеолітичного мистецтва є бізони. Також було знайдено численні зображення диких турів, мамонтів і носорогів. Рідше зустрічається зображення північного оленя. До унікальних мотивів ставляться риби, змії, деяких видів птахів та комах, і навіть рослинні мотиви.

Точне час створення печерних розписів досі встановити зірвалася. Найбільш прекрасні  були створено, на думку вчених, приблизно  двадцять - десять тисяч років тому. Тоді більшу частину Європи покривав товстий шар льоду; придатної для проживання залишалася лише південна частина материка. Ледник повільно відступав, а слідом за рухалися північ первісні мисливці. Не виключено, що у найтяжких умовах тих часів всі сили людини йшли боротьбу з голодом, холодом і хижими звірами. Проте він створював чудові розписи. На стінах печер зображені десятки великих тварин, у яких вже вміли полювати; у тому числі зустрічалися і ті, які приручені людиною - бики, коня, північні олені та інші.Пещерние розписи зберегли образ і такі звірів, які згодом зовсім вимерли: мамонти і печерні ведмеді. Первісні художники дуже добре знали тварин, яких залежало саме існування людей.Легкой і гнучкою лінією передавали вони пози і рух звіра. Барвисті акорди - чорне, червоне, біле,желтое - виробляють дивовижне враження. Мінеральні барвники, змішане із водою, тваринам жиром і соком рослин, зробили колір печерних розписів особливо яскравим. Для таких більших коштів та скоєних творів тоді, як і він, треба було вчитися. Можливо, що камінці з надряпаними ними зображеннями звірів, характерні для печерах, були учнівськими роботами "художніх шкіл" кам'яного віку.

Рис. 3. Малюнок епохи Мадлен

Поруч із печерними розписами і  малюнками на той час виготовляли  різноманітні статуї з кістки і каменю. Їх робили з допомогою примітивних інструментів, і це робота вимагала виняткового терпіння. Створення статуй, безперечно, також були пов'язані з первісними віруваннями.

На виконання більшості  відомих скельних гравюр, особливо з глибоким прорізом, художник мав  користуватися грубими ріжучими інструментами. Для гравюр середнього та пізнього палеоліту типова тонша проробка. Їх контури передані, зазвичай, кількома неглибокими лініями. У такій самій техніці виконані гравюри, комбіновані з розписом і гравюри на кістки,бивнях, рогах чи кам'яних плитках. Деякі деталі часто заштриховані, наприклад грива, шерсть на черево тварини т.д. За віком ця техніка, певне, молодший простий контурнійгравировки; вона користується методами, властивими скоріш графічної малюнку, ніж гравюрі чи скульптурі. Рідше зустрічаються зображення, вигравірувані пальцем чи палицею на глині, найчастіше на підлозі печери. Але із них збереглося по наш час оскільки вони менш стійкі, ніж гравюри на скельній породі. Людина не скористався пластичними властивостями глини, не моделював бізонів, але всю скульптуру виконав тієї ж техніці, яка використовується під час роботи по каменю.

Рис. 4. Венера Віллєндорфська

 

Однією із найпростіших і  легко здійсненних технік є гравіювання  пальцем чи палицею на глині чи малюнок на скельній стіні пальцем, вкритим кольорової глиною. Цю техніку вважають найдавнішої. Іноді ці завитки і лінії своєї безсистемністю нагадують невмілі каракулі дитини, за іншими випадках бачимо чітке зображення - наприклад, рибу чи бізона, вміло вигравіруване якимось гострим предметом на підлозі з глинистим наносом. У монументальномунаскальном мистецтві іноді зустрічається комбінована техніка розписи й гравюри.

Для гравюр, як і, часто застосовувалися  різні мінеральні барвники.Желтая, червона і коричневі фарби готувалися зазвичай з вохри, чорна ітемно-бурая - з окису марганцю. Біла фарба вироблялася з каоліну, різноманітних відтінків жовто-червоного кольору - злемонита ігемотита, деревне вугілля давав чернь.Вяжущим речовиною здебільшого була вода, рідше жир. Відомі окремі знахідки посуду з-під фарб. Ймовірно, що червона фарба використовувалася для розфарбовування тіла в ритуальних цілях. Упозднепалеолитических шарах знайшли і запаси порошкових барвників чи грудки барвників, що були на кшталт олівців.

За кам'яним століттям  дотримувався бронзовий (він отримав  своє назва від широко розповсюдженого тоді сплаву металів - бронзи). Епоха бронзи почалася Західної Європи порівняно пізно, близько чотирьох тисяч років тому. Бронзи було легше обробляти, ніж камінь, її було відливати в форми і шліфувати. Тож у бронзовому віці виготовляли різного роду предмети, багато прикрашені орнаментом і які мають високої художню вартість.Орнаментальние прикраси перебували здебільшого кола, спіралей, хвилястих ліній та інших мотивів. Особливу увагу приділяли прикрасам - вони були великого розміру й відразу кидалися правді в очі.

До епосі бронзи належить і своєрідні, надто велика споруди, зобов'язані своєю появою також первісним віруванням. На півострові Бретань у Франції цілі кілометри розтягнулися поля променгиров. Мовою кельтів, пізніших мешканців півострова, назва цих кам'яних стовпів заввишки на кілька метрів означає "довгий камінь". Такі групи звутьсякромлехов. Збереглися й іншого роду споруди - дольмени, спочатку служили для поховань: стіни з величезних кам'яних плит перекривалися дахом з такої ж монолітного кам'яного блоку. Численні менгіри і дольмени розташовувалися у місцях, які вшановувались священними.

 

 

 

1.2. Єгипет

Стародавній Єгипет - перша в світі  держава, де були створені найдавніші в історії пам'ятки архітектури, виникло мистецтво декору, а побут  став предметом уваги і прикраси.

Вже з самої глибокої давнини  в Єгипті стали розробляти мідні  рудники, робити складні вироби: голки, дріт, прикраси, посуд. Тут створювалися складні зрошувальні системи, досягло  досконалості будівництво з цегли-сирцю: єгиптяни першими навчилися зводити  цегельний звід, винайшли водогін  і навіть створили систему обігріву підлог у вигляді керамічних труб, в який подавався тепле повітря  від палаючого у дворі будинку  багаття. Посуд виробляли з глини  особливого складу - єгипетського фаянсу. У Єгипті ж винайшли папірус. В  обробці прикрас вперше в Єгипті стали використовувати природні камені - бірюзу і малахіт з Синайського  півострова, лазурит, що поставлявся  за допомогою обміну з азіатськими  племенами. Ювелірне виробництво, огранювання  цінних каменів також виникли  в Давньому Єгипті. У домашньому побуті древніх єгиптян були широко поширені вироби зі слонової кістки.

Рис. 5. Храм Хатшепсут (розпис інтерьера)

 

Будинки єгипетських вельмож, часто  зводяться з каменю, представляли собою складний комплекс з багатьох приміщень, і забезпечувалися внутрішнім двором.

 

Стіни таких дворів прикрашалися барельєфами  і художнім розписом, що відрізнявся  площинністю: фігури не стільки виглядали, скільки читалися. Предмети зображувалися  так, як ніби на них одночасно дивилися і прямо і збоку. Цим зазвичай пояснюють типове для давньоєгипетського мистецтва побудова людського зображення: тулуб - в профіль, голова - в анфас.

Рис. 6. Эдфу. Храм Хоруса (фрагмент интерьера)

 

У столярному виробництві, яке в  Стародавньому Єгипті було дуже розвинене, використовувалося чорне ефіопське  дерево. Найдавніші з відомих нам  зразків єгипетської меблів були знайдені в царських похованнях. Це Скриньки чорного дерева, інкрустовані слоновою кісткою, зеленим і синім  малахітом, бірюзою і лазуритом, табурети з ніжками у вигляді  копит тварин, вирізаними з цілих  слонячих іклів. Серед давньоєгипетських  багатих "гарнітурів" відомі також  дерев'яні ліжка, стільці з ніжками, які зображують левові лапи або копита биків, причому передні і задні  ніжки меблів були зроблені відповідно в формі передніх і задніх ніг  тварини. Багато прикрашені крісла та трони майстри Стародавнього  Єгипту постачали підлокітниками, у  вигляді йдуть львів, а їх спинки покривали різьбленням, накладками із золота і емаллю. Так, на стільці фараона Тутанхамона верхня частина спинки була прикрашена накладкою із золотого крилатого сонця - знака бога Ра.