Аналіз забезпеченості та ефективності використання товарних ресурсів підприємств торгівлі

МІНІСТРЕСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

КРИВОРІЗЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

 

КАФЕДРА ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

 

Реферат на тему:

«Аналіз забезпеченості та ефективності використання товарних ресурсів підприємств торгівлі»

 

 

 

Виконала студентка III курсу

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Кривий Ріг 2014

ВСТУП

В сучасних умовах господарювання інфраструктура товарного ринку являє собою сукупність всіх типів роздрібних та оптових підприємств, що входять в цю галузь, видів їх діяльності, які покликані створювати і забезпечувати умови для нормального функціонування товаровиробників і сфери товарообігу, а також для торгівельного обслуговування всіх груп населення.

Розвиток сучасної інфраструктури торгівлі гальмується з багатьох причин об’єктивного і суб’єктивного характеру: нестача фінансових ресурсів, неприйнятна система кредитування, відсутність злагодженості в роботі транспортних і торговельних підприємств, нестача складських приміщень, відсутність в регіонах чітких стратегій формування структури роздрібної та оптової торгівлі та інші.

На сьогодні проблема формування та використання товарних ресурсів є важливою. Тому, висвітлення цього питання є актуальним для підприємств України.

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій. Проблемам впливу ефективності управління товарним ресурсом на ефективність управління торговельним підприємством присвячені праці: Болюх М.А., Бурчевського В.З., Савицької Г.В, Гринів Б.В., Чернелевського Л.М., Мазаракі А.А. та інших. Товарні ресурси є початковим пунктом товарного обігу (формування товарного ринку). Обіг торгівлі кількісно перевищує товарні ресурси, оскільки товари неодноразово переходять “з рук у руки” перед тим як доходять до споживача. Тому потрібно визначити усі складники товарних ресурсів торговельного підприємства та окреслити сфери застосування цих означень.

Управління товарним ресурсом є однією з головних умов успішної діяльності будь-якого підприємства. Саме його глибина і широта є одними з основних умов залучення нових та утримання постійних споживачів, що в свою чергу впливає на конкурентоспроможність підприємства в цілому.

Аналіз забезпеченості та ефективності використання товарних ресурсів.

 

Важливе місце у формуванні товарних ресурсів посідає аграрно-промисловий комплекс. Йому належить вирішальна роль у постачанні населення продовольчою продукцією. Додатковим джерелом створення товарних ресурсів є також широке залучення продукції, виробленої у фермерських господарствах, особистих підсобних господарствах громадян, членів колективного садівництва та городництва. Окремо населення має можливість забезпечення основними продовольчими товарами суб’єктів через організацію підсобних господарств при промислових, будівельних, транспортних підприємствах та організаціях.

Окремим напрямом аналізу збільшення товарних ресурсів є випуск споживчою кооперацією непродовольчих товарів. Повніше використання можливостей кооперативних організацій і підприємств сприяє своєчасному розв’язанню проблеми товарного забезпечення. Також створення товарних ресурсів відбувається підприємствами місцевої промисловості та побутового обслуговування, за рахунок максимального використання для виробництва місцевої сировини, а також відходів великих промислових підприємств. Але товари, виготовлені підприємствами місцевої промисловості, спрямовані насамперед на задоволення попиту місцевого ринку та здебільшого реалізуються в місцях виробництва товарів з метою зменшення транспортних витрат. Тому підприємства місцевої промисловості повинні налагоджувати тісні зв’язки з торгівельними організаціями, узгоджуючи з ними виробничий асортимент товарів, наближений до запитів місцевого ринку.

Розвиток місцевої промисловості, крім розв’язання проблеми товарного забезпечення, одночасно розв’язує і проблему трудових ресурсів, передусім їх ефективне використання.

 

Здійснюючи аналіз джерел створення товарних ресурсів, слід також виділити надходження товарної маси з імпорту, яке сприяє поліпшенню товарного асортименту внутрішнього ринку.

При аналізі забезпечення ефективності формування товарних ресурсів за всіма основними видами продовольчих і непродовольчих товарів у натуральних і вартісних показниках складаються відповідні баланси та бюджети витрат. За продовольчими товарами баланси складаються переважно в натуральних показниках; за непродовольчими, у зв’язку з великою кількістю їх різновидів, за деякими складають у натуральному вимірі, а здебільшого – у вартісному. Проте до товарів, що одночасно виступають як предметом споживання, так і сировиною для виробництва, доцільно розробляти баланс і в натуральних, і у вартісних показниках.

Розмір потреби в товарних ресурсах визначається з урахуванням даних попиту населення, величини купівельних фондів, потреб організації і закладів та інших запитів народного господарства і наявних товарних запасів.

Основним завданням аналізу стану товарних ресурсів є знаходження рівня забезпечення товарообігу відповідними розмірами товарних ресурсів за визначений період. Таким чином, для забезпечення управління товарними ресурсами підприємства виникає необхідність у цілій низці економічних та аналітичних показників, які характеризують рух товарів та ефективність їх використання.

Для цього необхідно визначити такі показники:

1. Обсяг та структуру товарних ресурсів на початок та на кінець перед планового періоду. Тут використовуються такі показники, як сума товарних ресурсів у вартісному виразі, кількість чи розмір товарних ресурсів в натуральному виразі.

2. Динаміку товарних ресурсів та товарообігу (індекси) як загалом за товарним запасом, так і за окремими групами та видами.

 

3. Аналіз рівня забезпечення товарообігу товарними запасами, де визначається розмір товарних ресурсів за днями обігу, в розрізі окремих товарних груп та на підприємстві загалом.

Розраховується мінімальний, максимальний, середній рівень товарних ресурсів за середньою хронологічною.

4. На кожному етапі аналізу визначаються показники ефективності використання товарних ресурсів через показники обертання товарних ресурсів в обігах чи днях обігу та рентабельності ТЗ.

Показники ефективності використання ТЗ підприємства

• розмір товарних запасів в обігах середньої величини ТЗ ;
• розмір товарних запасів в днях обігу середньої величини ТЗ;
• рентабельність товарних ресурсів

Визначення та аналіз цих показників у динаміці та в структурі товарних ресурсів дають змогу приймати найефективніші управлінські рішення з усіх можливих.

Таким чином, визначивши показники, управлінець має змогу визначити ряд параметрів (показників) ефективності управління товарними ресурсами:

• як виріс чи зменшився обсяг товарних ресурсів;

• за рахунок яких чинників змінилися залишки товарних ресурсів на підприємстві;

• як ефективно використовуються товарні запаси підприємства;

• інтенсивність використання товарних ресурсів за кількістю обігів товарних залишків у періоді, що аналізуємо;

• визначити забезпеченість товарообігу товарними ресурсами загалом, або груп товарів у розрізі аналітичного обліку та інші показники, котрі характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства.

Аналіз товарних запасів в ході торговельно-технологічних процесів пов'язаний з оперативним управлінням цими процесами. Він спрямований на виявлення відхилень товарних запасів в цілому і по товарних групах від нормативів чи інших орієнтирів на внутріш-ньозвітні дати як по торговельному підприємництву в цілому, так і його структурних підрозділах з метою вияснення причин цих відхилень і оперативного усунення їх негативних впливів на товарооборот.

Для обґрунтування стратегії управління товарними запасами на близьку і більш віддалену перспективу використовують результати як оперативного, так і ретроспективного аналізу впливу забезпеченості товарами у звітному періоді на роздрібний товарооборот торговельного підприємства. При цьому враховують цільове призначення товарних запасів, за якими вони поділяються на запаси поточного зберігання, сезонного нагромадження та дострокового завезення.

Структура методики аналізу впливу комплексу факторів, пов'язаних із товарними запасами, на обсяг роздрібного товарообороту торговельного підприємства, її послідовність, взаємозв'язок основних блоків показані на рис. 3.2.

Як видно із рисунка, аналіз впливу цієї групи факторів на товарооборот включає три основні етапи. На першому етапі вивчають вплив показників товарного балансу. На другому - аналізують стан товарних запасів, оборотності товарів та виконання плану постачання. А на заключному (третьому) етапі проводять зведений підрахунок невикористаних можливостей зростання товарообороту окремих магазинів і торговельної мережі підприємства в цілому за умови усунення допущених негативних відхилень в забезпеченні товарами, а також їх використанні. Застосування в цій схемі дедуктивного підходу (від загальних показників до часткових) відповідає напрямку методики аналізу обсягу і структури товарообороту, розглянутої у попередній главі.

В процесі аналізу слід розрізняти показники товарних запасів і товарних ресурсів. Під товарними запасами у роздрібній торгівлі розуміють загальну масу товарів, яка знаходиться у роздрібній торговельній і складській мережі на певний момент часу. Тоді як товарні ресурси торговельного підприємства - це вся товарна маса, яка була в його розпорядженні для здійснення господарської діяльності у звітному періоді. Тому останні включають як товарні запаси на початок звітного періоду, так і весь обсяг надходження товарів з усіх можливих джерел постачання у торговельну мережу підприємства за звітний період.

Взаємозв'язок між роздрібним товарооборотом, товарними ресурсами і їх використанням виражається формулою товарного балансу:

 

Зп + Н = О + В + Зк, (3.12)

де Зп - запаси товарів на початок періоду;

Н - надходження товарів;

О - роздрібний товарооборот;

В - інше вибуття товарів;

3к - запаси товарів на  кінець звітного періоду.

Виходячи із цього можна визначити вплив кожного показника товарного балансу на обсяг роздрібного товарообороту за формулою:

О = Зп + Н - В - Зк. (3.13)

При незмінності обсягу іншого вибуття товарів (В) існують наступні співвідношення між показниками балансового взаємозв'язку товарообороту: І) якщо 3к <3п, тоді О >Н; 2) якщо 3к >3п, тоді О < Н; 3) якщо 3к= 3п, тоді О= Н.

На обсяг товарообороту позитивно впливає наявність достатньої кількості товарів на початок звітного періоду (за умови, що вони мають попит), а також виконання плану надходження товарів. Тоді як збільшення обсягу іншого вибуття товарів, наднормативні запаси і їх ріст на кінець звітного періоду можуть свідчити про зниження ефективності використання товарних ресурсів підприємства, що загалом негативно впливає на товарооборот.

Вплив кожного з показників товарного балансу на обсяг товарообороту визначають способом різниць між фактичними і плановими або базисними їх величинами. При цьому знаки при виявлених значеннях відхилень показників проставляють виходячи не з алгебраїчних, а з логічних міркувань про характер впливу кожного з факторів. Такий розрахунок складають на основі планових даних і форми № 3-торг "Звіт про продаж і запаси товарів у торговельній мережі та мережі ресторанного господарства". Він показаний в табл. 3.2.

 

 

 

Таблиця 3.2

 

Розрахунок впливу показників товарного балансу на виконання плану роздрібного товарообороту торговельної мережі споживчого товариства у звітному році.

У цій таблиці всі показники товарного балансу показані у роздрібних цінах. Товарні запаси включають усі залишки товарів, незалежно від їх цільового призначення. Тобто вони показуються так, як представлені у формі № 3-торг.

Із таблиці видно, що план роздрібного товарообороту перевиконаний за рахунок надпланового надходження товарів (+8,9 тис. грн). Можливості зростання товарообороту обмежувались недостатністю фактичних товарних запасів до нормативу на початок року (-0,4 тис. грн) і надплановим збільшенням іншого вибуття товарів (+0,4 тис. грн). Значніше виконання плану надходження товарів порівняно з виконанням плану товарообороту привело до виникнення наднормативних товарних запасів (+3,8 тис. грн) на кінець року. Це мало негативний вплив на оборотність товарів.

 

Для ретельнішого аналізу впливу показників товарного балансу на виконання плану товарообороту проводять подібний розрахунок у розрізі окремих товарів і товарних груп (табл. 3.3).

Із табл. 3.3 видно, що вплив показників товарного балансу на товарооборот по окремих товарних групах неоднозначний. З одних товарних груп (ковбасні вироби і копченості, риба і морепродукти, масло тваринне, маргаринова і майонезна продукція та ін.) на товарооборот негативно впливали недостатні залишки товарів на початок року. З інших (кондитерські вироби, текстильні вироби для домашнього вжитку та ін.) на початок року були наднормативні запаси, які (за умови їх відповідності попиту) позитивно впливали на товарооборот.

З окремих товарних груп не виконувався план надходження товарів. Недостатньо у торговельну мережу завозилось масла тваринного, маргаринової і майонезної продукції, одягу і білизни тощо.

Якщо врахувати, що з цих же товарних груп були занижені товарні запаси на початок періоду, а в деяких з них спостерігалось збільшення іншого вибуття товарів, то сукупний негативний вплив показників товарного балансу на реалізацію цих товарів був значним. Він міг виступати як лімітуючий фактор до обсягу товарообороту з цих товарних груп.