Аналіз фінансової звітності підприємства

За результатами розрахунків  табл.1.5 можна зробити наступні висновки:

Перший коефіцієнт знаходився  в межах допустимої норми ( від 1 до 2) тільки у 2008 році і складав рівно 1. А найнижчими показниками являлися дані за 2007 та 2009 роки та дорівнювали 0,33. Таким чином, можна припустити, що підприємство могло опинитися під загрозою банкрутства та мати порушення структури капіталу. Аналізуючи коефіцієнти проміжної ліквідності, можна сказати, що тут спостерігається очевидне не дотримання допустимих значень, яке за наших умов дорівнює 0,7 – 0,8. Коефіцієнти ПАТ «Рошен» за всі роки окрім 2008 ( де було перевищення цього показника (0, 97) ),  мали досить низькі значення, найнижче спостерігалось у 2010 році – всього 0,04. Оцінюючи останній коефіцієнт абсолютної ліквідності, я можу також зазначити, що він також не перебуває у межах допустимої норми( 0,5 – 0,35). Поглянувши на дані моєї таблиці, можна відразу помітити, що абсолютно всі показники за 4 роки є дуже низькими.

Отже, як видно з наведеного розрахунку ( табл..7) всі показники ( крім одного коефіцієнта загальної  ліквідності за 2008 рік який дорівнює нормі) не відповідають визначеному  критерію. Як наслідок, ми можемо говорити, про поганий фінансовий стан ПАТ  «Рошен», не раціональне використання коштів та ін..У розглянутого підприємства не відбулося позитивних змін на протязі 2007-2010 рр., коефіцієнти ліквідності  були нижче мінімально рекомендованих.

Усі вище наведені показники  графічно представлені на рис. 1.5.

           Рис. 1. 5.  Динаміка коефіцієнтів ліквідності   

РОЗДІЛ 2

ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ  ПІДПРИЄМСТВА

 

Запорукою діяльності підприємства й основою його розвитку в конкурентному  середовищі є його стійкість (стабільність).

Фінансова стійкість – це визначений стан рахунків підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність.

Оцінка фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства здійснюється за даними балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості  та незалежності підприємства від зовнішніх  джерел фінансування діяльності.

За результатами розрахунків  фінансової стійкості роблять висновки про:

- інтенсивність використання  позикових засобів;

- ступінь залежності від  короткострокових зобов'язань;

- рівень довгострокової  стійкості компанії без позикових  засобів.

Фінансово стійким можна  вважати таке підприємство, яке за рахунок власних джерел спроможне  забезпечити запаси та витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розраховуватись за своїми зобов'язаннями.

Отже, щоб визначити рівень стійкості підприємства необхідно, перш за все, розрахувати коефіцієнти  капіталізації, які дадуть змогу  вирахувати частку власних коштів в  загальній сумі авансованих коштів, зрозуміти на скільки підприємство залежить від зовнішніх джерел фінансування.

 

2.1. Розрахунок коефіцієнтів  капіталізації підприємства

 

Серед коефіцієнтів капіталізації  розрахуємо наступні показники:

1. Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності) – показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність, та його незалежність від залучених коштів. Розраховується цей коефіцієнт за формулою:

К_авт=  (2.1)

2. Коефіцієнт фінансової залежності  є оберненим до коефіцієнта фінансової автономії і розраховується так:

К _зал =  (2.2)

3. Коефіцієнт фінансового ризику. Розрахунок цього показника провадиться за наступною формулою:

К _фр =  (2.3)

Залучені кошти передбачають суму 2,3,4 та 5 розділів пасиву, тобто  забезпечення наступних витрат та платежів, коротко- та довгострокові зобов’язання та доходи майбутніх періодів.

4. Коефіцієнт маневреності капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в обігові кошти, а яка – капіталізована. Формула розрахунку наступна:

К _мвк =  (2.4)

Щодо власних оборотних  коштів, то вони розраховуються як різниця  власного капіталу та необоротних активів.

Всі вищенаведені коефіцієнти представлені в табл. 2.1. 

Таблиця 2.1

РОЗРАХУНОК КОЕФІЦІЄНТІВ КАПІТАЛІЗАЦІЇ

Показник	31.12.2007	31.12.2008	31.12.2009	31.12.2010	Відхилення
Коефіцієнт фінансової автономії	0,15	0,15	0,37	0,34	0	0,22	-0,03
Коефіцієнт фінансової залежності	6,61	6,53	2,71	2,93	-0,08	-3,82	0,22
Коефіцієнт фінансового ризику	1,17	1,19	0,8	0,86	0,02	-0,39	0,06
Коефіцієнт маневреності власного кап.	-3,78	-3,65	-1,14	-1,24	0,13	2,51	-0,1

 

Аналіз фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства я здійснювала за даними балансу підприємства використовуючи відповідні формули. Цей аналіз  характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності. Отже, я розрахувала чотири основні показники (коефіцієнти):

Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність. Зробивши певні розрахунки, я можу зробити висновок, що частина власного капіталу ПАТ «Рошен» в загальній сумі фінансових ресурсів на протязі усіх 4-х років спостерігалась у межах допустимої норми, адже вона не була меншою 50-ти %, тобто коефіцієнт автономії не був меншим позначки 0,5. Наприклад, у 2007 та 2008 рр. цей показник був однаковим і складав 0,15;  а у 2009 коефіцієнт автономії зріс до 0,37; у 2010 року цей показник трохи знизився і складав 0,34. Таким чином, я можу припустити, що у 2009 та 2010 рр. ПАТ «Рошен» мало низький рівень неплатоспроможності, мало змогу виконувати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних активів та не хвилюватись про дефіцит грошових коштів.

Коефіцієнтом, зворотному коефіцієнту  фінансової автономії, є коефіцієнт фінансової залежності. Добуток цих  коефіцієнтів дорівнює 1. Критичне значення цього коефіцієнту – 2. Як ми бачимо з таблиці 4,за всі чотири роки показники перевищували допустиму норму. Наприклад, у 2007 та 2008 роках коефіцієнти фінансової залежності майже дорівнювали 7; у 2009 та 2010 роках показники трохи покращились і становили 2,71 та 2,93 відповідно також перевищуючи критичне значення. А це, в свою чергу значить, що ПАТ «Рошен» у періоді з 2007 по 2010 роки не повністю фінансували своє підприємство, а збільшували частку фінансування підприємства за допомогою запозичених засобів та як наслідок втрачали свою фінансову незалежність.

Коефіцієнт фінансового  ризику показує співвідношення запозичених  коштів і власного капіталу. Цей показник дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості. Розглядаючи отримані дані та добре проаналізувавши їх в динаміці 2007-2010рр. можна зробити наступні висновки. ПАТ «Рошен» мало залежність від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто підприємство мало низьку фінансову стійкость. Адже, оптимальне значення цього показника - kф.р < або = 0,5, а Критичне значення дорівнює 1.Наприклад, у 2007 та 2008 роках коефіцієнт фінансового ризику перевищував 1: у 2007 становив 1,17 та у 2008 році,ще збільшився, і дорівнював 1,19. Що стосується наступних років, то ситуація дещо покращилась: у 2009 р. = 0,8 та у 2010 р. = 0,86, але все одно показники перевищували існуюче оптимальне значення.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка - капіталізована. Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як відношення чистого оборотного капіталу до власного капіталу. Отже, аналізуючи отримані показники по ПАТ «Рошен», я хочу відмітити, що всі коефіцієнти з від’ємним значенням (2007 р. = -3,78; 2008 р. = -3,65; 2009 р.= -1,14; 2010 р.= -1,24) і це не було позитивним фактором для підприємства,адже з фінансової точки зору чим вище коефіцієнт маневрування, тим кращий фінансовий стан. Тому треба сказати, що на протязі усіх років гнучкість використання власних коштів дуже низька. І, нажаль,враховуючи це, підприємство не має стійкого та гарного фінансового стану за цими показниками.

На мою думку, проаналізована динаміка коефіцієнтів автономії, залежності, фінансового ризику та маневреності ПАТ «Рошен» не відзначилася високим  рівнем для підприємства, адже більшість  показників мала негативний характер.

Графічно результати аналізу  представлені на рис. 2.1.

Рис. 2.1.  Динаміка коефіцієнтів капіталізації

 

2. Визначення типу фінансової стійкості підприємства

Важливим показником, що характеризує фінансову стійкість  підприємства, є вид джерел фінансування матеріальних оборотних коштів. Тому для характеристики джерел формування матеріальних запасів використовується кілька показників, які й характеризують види джерел:

1. Загальна вартість запасів, вартість яких відображається в 2 розділі активу балансу. Формулу розрахунку можна навести в такому вигляді:

З=Ф1 (100+110+120+130+140) (2.5)

2. Власні оборотні кошти:

К_в.об. = 1 р. пасиву – 1 р. активу (2.6)

3. Вартість власних оборотних коштів та довгострокових позикових джерел формування запасів:

К_в.об+дп = К_в.об + 3 р. пасиву (Ф1 (480)) (2.7)

4. Загальна величина основних джерел формування запасів:

К_заг. = К_в.об+дп + короткострокові кредити (Ф1 (500)) (2.8)

Трьом показникам наявності  джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості запасів  джерелами формування:

1. Нестача (-) або надлишок (+) власних оборотних коштів:

± Фс = К_в.об – З (2.9)

2. Нестача (-) або надлишок (+) власних оборотних коштів та довгострокових позикових джерел формування запасів:

± Фт = К_в.об+дп – З (2.10)

3. Нестача (-) або надлишок (+) загальної величини основних джерел формування запасів:

± Фо = К_заг – З (2.11)

За допомогою цих показників визначається трикомпонентний показник типу фінансової стійкості:

  (2.12)

Після проведення розрахунків  наведених вище показників за критерієм  фінансової стійкості підприємство може бути віднесено до одного з  чотирьох типів:

1. Абсолютна фінансова  стійкість (S = {1,1,1}). Такий тип фінансової  стійкості характеризується тим,  що всі запаси підприємства  покриваються власними оборотними  коштами, тобто організація не  залежить від зовнішніх кредиторів.

2. Нормальна фінансова  стійкість (S = {0,1,1}). У цій ситуації  підприємство використовує для  покриття запасів, крім власних  обігових коштів, також і довгострокові  залучені кошти. Такий тип фінансування  запасів є «нормальним» з точки  зору фінансового менеджменту.  Нормальна фінансова стійкість  є найбільш бажаною для підприємства.

3. Нестійке фінансове  становище (S={0,0,1}). Така ситуація  характеризується недоліком у  підприємства «нормальних» джерел  для фінансування запасів. У  цій ситуації ще існує можливість  відновлення рівноваги за рахунок  поповнення джерел власних коштів, скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів. Тут запаси й витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат.

4. Кризовий фінансовий  стан (S = {0,0,0}). Характеризується ситуацією,  при якій підприємство має  кредити і позики, не погашені  в строк, а також прострочену  кредиторську і дебіторську заборгованість. У цьому випадку можна говорити  про те, що підприємство знаходиться  на межі банкрутства.

Отже, проведемо аналіз видів  джерел формування матеріальних запасів  та надалі, згідно цим розрахункам, зможемо визначити в якому  фінансовому стані (тип фінансової стійкості) знаходиться підприємство. Розрахунки наведені в таблиці 2.2.

 

Таблиця 2.2

КЛАСИФІКАЦІЯ ТИПУ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ (ТИС. ГРН.)