Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Января 2013 в 00:01, статья
Метою роботи є визначення предикатів державної політики регулювання ресурсного забезпечення системи охорони здоров’я.
Визначення іншої складової формули 1 – складності побудови системи охорони здоров’я, проводили спираючись на ступінь централізації в ній управлінських функцій. Він обчислювався щодо рішень по управлінню фінансами системи охорони здоров’я по формулі:
K = Pf1/Pf ; (2)
К – ступінь централізації управлінських функцій; Pf1 – кількість прийнятих рішень при виконанні даної функції на вищих рівнях; Pf - загальна кількість прийнятих рішень при виконанні даної функції на всіх рівнях управління.
Згідно отриманих даних принципові побудови систем охорони здоров’я ранжувались від більшого значення до меншого на шкалі ускладнення структури. Шкала ускладнення відображала структуру системи управління від лінійної до органічної. Із теорії відомо, що централізованим управлінським системам притаманна лінійна структура, а децентралізованим – органічні побудови [7]. Отримані результати зображені на схемі 1.
Схема 1. Розташування принципових побудов системи охорони здоров’я на шкалі ускладнення структури управління.
Державна система Система Беверіджа Система Бісмарка Ринкова системи
К = (1,0-0,8)
Спрощення
Визначення впливу коефіцієнта Джині на ефективність державного управління системою охорони здоров’я проводили при аналізі ситуацій, коли при незмінній структурі системи охорони здоров’я змінювався коефіцієнт Джині і змінювалось фінансування (F) системи охорони здоров’я (І) і коли при незмінній структурі системи охорони здоров’я і коефіцієнтові Джині змінювалось фінансування (у наших спостереженнях у бік збільшення) (ІІ). Результати обчислень дані у схематичному вигляді на схемі 2.
Схема 2. Вплив зміни коефіцієнта Джині на ефективність державного управління системою охорони здоров’я.
І |
Змінюється G=> |
Коефіцієнт кореляції 0,8 |
Структурна побудова системи охорони здоров’я незмінна |
Ефективність змінюється |
Змінюється F=> |
Коефіцієнт кореляції 0,3 |
Ефективність змінюється |
ІІ |
Не змінюється G=> |
Структурна побудова системи охорони здоров’я незмінна |
||
Змінюється F=> |
Коефіцієнт кореляції 0,7 |
Ефективність збільшується |
Як з’ясувалось із спостережень, на ефективність державного управління системою охорони здоров’я значимий вплив має зміна коефіцієнта Джині при незмінній її структурній побудові. Треба відмітити, що фінансування системи охорони здоров’я при зміні коефіцієнта Джині теж чине вплив на зміну ефективності державного управління, але цей вплив значно менший. При стабільному коефіцієнті Джині збільшення фінансування позитивно позначалось на результатах функціонування системи охорони здоров’я.
При спостереженні за країнами, систему охорони здоров’я в яких ВООЗ у різні рок визнала ефективною, та країнами, які займають перші місця у рейтингу ВООЗ [4], ми прийшли до висновку, що ефективне функціонування системи охорони здоров’я відбувається при певному співвідношенні коефіцієнта Джині і ступенем складності системи охорони здоров’я. Коефіцієнт Джині і ступінь централізації управлінських функцій знаходяться по відношенню друг до друга у обернено пропорційній залежності.
G => 1/a • K; (3)
При збільшенні коефіцієнта Джині оптимальними будуть децентралізовані побудови системи державного управління. При зменшенні, навпаки, централізація приведе до підвищення ефективності функціонування системи охорони здоров’я. Із аналізу фактичного матеріалу нами замічено, що при коефіцієнті Джині близькому до 0,2 ефективні державні побудови системи охорони здоров’я, при коефіцієнті Джині більше 0,4 ринкова система охорони здоров’я матиме більшу ефективність. Треба зазначити, що ефективність побудови системи державного управління не залежали від соціально-економічного устрою держави, принципів і шляхів розподілення національних ресурсів, тощо. Зрозуміло те, що диференціація суспільства згідно з кривою С. Кузнеца пов’язана з фазою розвитку держави і, відповідно, з економікою. Але цей зв’язок економіки і системи державного управління не прямий, а опосередкований. Загалом, значні проблеми державного регулювання ресурсного забезпечення системи охорони здоров’я характерні для країн, що знаходяться на висхідній ділянці кривої С. Кузнеца. Стабілізація суспільства і фіксація коефіцієнта Джині на певному рівні дає можливість урядам провести реформи, які певним чином впливають на ступінь централізації системи охорони здоров’я, приводячи у відповідність з різномаїтістю суспільства. В разі їх успіху, подальше збільшення фінансування, як правило, веде до відчутного зростання ефективності системи охорони здоров’я.
Таким чином, наші обґрунтування достатні для підтвердження гіпотези, про незалежність ефективності системи державного управління системою охорони здоров’я від ступеня соціально-економічного розвитку суспільства. До предикатів державної політики регулювання ресурсного забезпечення системи охорони здоров’я відноситься стійка тенденція до зміни коефіцієнта Джині. Напрямок його зміни вказуватиме вектор державної політики, а абсолютне значення в певній мірі дають можливість обчислити ступінь децентралізації системи охорони здоров’я і визначити розмір державного втручання.
Висновки та перспективи подальших наукових розвідок. Інтерполюючи отримані данні на вирішення проблем державного регулювання ресурсного забезпечення системи охорони здоров’я України, треба зазначити, що висновок науковців про необхідність децентралізації управління у вітчизняній системі державного управління системою охорони здоров’я збігається з отриманим нами.
На сучасному етапі розвитку суспільства задіяння державних механізмів збільшення фінансування системи охорони здоров’я при незмінній її структурній побудові не приведе до бажаного результату.
Враховуючи, що коефіцієнт Джині для України по даним різних джерел знаходиться у проміжку 0,28 – 0,35, найбільш оптимальною системою має бути система побудована на принципах страхування з привалюючою долею обов’язкового і змінною часткою добровільного.
Для запозичення закордонного досвіду необхідно вивчати країни з подібними економічними параметрами і відповідною величиною та динамікою коефіцієнта Джині.
Важко сподіватись на
швидкий і бажаний результат
реформи системи охорони
Детальна розробка проблеми потребує подальших наукових пошуків. На нашу думку, він повинен вестись по шляху визначення часового лагу між зміною коефіцієнта Джині та зміною показника ефетивності державного управління системою охорони здоров’я. Для підвищення достовірності даних доцільна адаптація коефіцієнта Джині, наприклад шляхом визначення його похідної, до потреб теорії.
Використана література: