Поняття та види функцій державного управління

 

3 Класифікація функцій державного управління.

 

У науковій літературі не існує єдиної точки зору відносно видів та класифікації функцій державного управління. Так, Д.І. Дзвінчук за критерієм змісту, характером та обсягом впливу, функції державного управління поділяє на загальні, спеціальні та допоміжні. Загальними функціями державного управління автор вважає ті функції, які визначають саму сутність державного управління, і мають місце в будь-якій управлінській взаємодії суб’єкта та об’єкта управління. До загальних функцій відносяться:

- організація, тобто визначення  організаційних положень, встановлюючи  порядок управління та ін.;

- прогнозування та моделювання, тобто наукове передбачення, систематичне  дослідження стану, структури, динаміки  та перспектив розвитку управлінських процесів. Отже, прогнозування – це спосіб розробки науково обґрунтованої оцінки майбутніх процесів, які підлягають управлінському впливу. Прогнозування є дуже важливою функцією у державному управлінні, оскільки воно допомагає передбачити наслідки прийняття того чи іншого рішення. Моделювання – це створення системи управління, яка необхідна для запланованого управління, рішення певних завдань; 

- планування, тобто визначення  мети, необхідних ресурсів, засобів, форм та методів контролю за  об’єктом управління. Іншими словами, планування – це певний процес складання, узгодження та затвердження планів управління;

- регулювання, тобто регламентація  державою у законах та підзаконних  актах вимог до державної управлінської  діяльності (наприклад, Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01.06.2000 р.);

- координація, що забезпечує узгодження  діяльності різних державних  органів для досягнення спільної  мети;

- контроль, що спрямований на  забезпечення законності та дисципліни. За допомогою контролю виникає можливість встановити відповідність або невідповідність фактичного стану справ в системі державного управління, тим вимогам, які встановленні нормативно-правовими актами.

Натомість, спеціальні функції відображають особливий зміст окремих впливів, обумовлений різноманітністю взаємодіючих в управлінні компонентів. Такі функції здійснюються в окремих сферах державного управління, та визначаються потребами об’єктів управління. Спеціальні функції, також, характеризують конкретного суб’єкта управління (Президент України, Кабінет Міністрів України та ін.). Допоміжні функції сприяють процесу реалізації загальних та спеціальних функцій. До цієї групи функції відносяться, наприклад: фінансування, стимулювання, кадрове забезпечення та інші14.

Г.В. Атаманчук пропонує класифікувати функції державного управління на внутрішні, тобто управління всередині державної управляючої системи; зовнішні, тобто вплив державних органів на об’єкти управління15.

Ю.М. Старілов класифікує функції державного управління на два основних види:

1) Функції державного управління, як управлінського права. До цієї  групи відносяться: забезпечувальна, інтеграційна, комунікативна, охоронна, організаційна, функція контролю;

2) Функції державного управління, як основні напрямки діяльності органів виконавчої влади16.

Г.С. Одинцова, Н.М. Мельтюхова пропонують досить складну та багато структурну класифікацію функцій державного управління, яка складається з двох великих груп функцій: головні та допоміжні. У свою чергу, до системи головних функцій відносяться декілька видів функцій, класифікованих за критерієм сфери управління. Отже:

1 Політико-адміністративні функції, до яких відноситься, наприклад, забезпечення прав та свобод  людини і громадянина, регулювання  демографічних та міграційних процесів та ін.;

2 Економічні функції, зокрема, координація  економічної політики, забезпечення  рівних умов розвитку для всіх  форм власності та ін.;

3 Соціальні функції, такі, як, наприклад, розробка та здійснення державних  програм з розвитку соціальної сфери, регулювання трудових відносин та ін.;

4 Культурно-освітні, такі, як, наприклад, забезпечення розвитку науки, створення умов для розвитку мистецтва та культури та ін.

До групи допоміжних функцій відноситься декілька підгруп, які безпосередньо стосуються організації роботи державного органу, а саме:

1 Управління персоналом, що наприклад, включає в себе формування  служби управління кадрами, посилення  соціальної захищеності службовців  та ін.;

2 Організація служб та процедур, наприклад, це визначення ефективної побудови організаційної структури державного органу та ін.;

3 Технічне забезпечення управління, що може включати своєчасне  оновлення технічних засобів, застосування  своєчасних технологій та ін.;

4 Діловодство, що виражається, наприклад, в фіксації управлінських дій, дотриманні термінів діловодства та зберігання документів та ін.;

5 Контроль та аудит17.

Звичайно, у юридичній науці існує ще велика кількість класифікацій функцій державного управління, адже державне управління знаходиться у стані постійного розвитку та змін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок.

 

Проаналізувавши деякі питання стосовно функцій державного управління, можна зробити наступні висновки.

Державне управління - самостійний вид державної діяльності, що носить підзаконних, виконавчо-розпорядчий, органів (посадових осіб) відносно практичної реалізації функцій та задач держави у процесі регулювання економічної, соціально-культурної та адміністративно-політичної сфер. Аналізуючи питання стосовно державного управління,

У юридичній літературі існує велика кількість визначень функцій державного управління. Проте, більшість вчених пропонують визначати функції державного управління наступним чином: функції державного управління являють собою основні напрямки діяльності державних органів щодо забезпечення виконання завдань державного управління. Зміст державного управління складають його функції. Вивчення та аналіз функції державного управління допомагає глибше розкрити саме поняття державного управління, визначити його роль у житті суспільства. Здійснення функцій державного управління спрямоване на досягнення єдиної кінцевої мети. У якості такої мети, безумовно, виступає виконання завдань держави та суспільства, шляхом виконавчо-розпорядчої діяльності у різних сферах суспільного життя. Проголосивши незалежність, Україна стала на шлях побудови демократичної, соціальної та правової держави, у якій права й свободи людини, а також їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Саме виконання цього завдання і має бути основною метою державного управління. Основні ознаки функції державного управління зводяться до наступного:

1 Функція державного управління  носить самостійний характер, як  частина державно-управлінської  діяльності.

2 Функція державного управління  характеризується цільовою спрямованістю.

3 Кожна із функцій державного  управління являє собою конкретний  засіб здійснення впливу на  суспільні відносини.

4 Функції державного управління  реалізуються лише в порядку, визначеному законодавством України.

Відносно класифікації функцій державного управління, вчені також розробили велику кількість класифікацій та критеріїв поділу функцій державного управління на види. Однією з найбільш вдалих, на наш погляд, класифікацій, є поділ функцій державного управління на загальні, спеціальні, та допоміжні. Загальними функціями державного управління автор вважає ті функції, які визначають саму сутність державного управління, і мають місце в будь-якій управлінській взаємодії суб’єкта та об’єкта управління. Спеціальні функції відображають особливий зміст окремих впливів, обумовлений різноманітністю взаємодіючих в управлінні компонентів. Допоміжні функції сприяють процесу реалізації загальних та спеціальних функцій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури.

 

1 Конституція України : Закон України № 254к/96-ВР від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996р. –  № 30. –  Ст. 141.

2 Адміністративне право України. Підручник. / За ред. проф. Ю. П. Битяка. — Харків, 2000.

3 Административное право Украины: Учебник // Под общей ред. С.В. Кивалова.— X.: «Одиссей», 2004.— 880 с.

4 Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: курс лекций/ Г.В. Атаманчук. – М.: Омега-Л, 2005. – 584с.

5 В. Б. Авер'янов  Адміністративне право України. Том 1. Загальна частина/ Підручник — К,: Видавництво «Юридична думка», 2004. - 584 с.

6 Державне управління: курс лекцій/ за загальною редакцією Д.І. Дзвінчука. – 2-ге видання, перероблене і доповнене. – Івано-Франківськ, 2012. – 78 с.

7 Державне управління: Навч. посібник / А.Ф. Мельник, О.Ю. Оболенський, А.Ю. Васіна, Л.Ю. Гордієнко; За ред. А.Ф. Мельник. – К.: Знання-Прес, 2003. – С. 41−57.

8 Морозова Л.А. Функции Российского государства на современном этапе/ Л.А. Морозова// Государство и право. – 1993. - № 6. – 98-100 с.

9 Нижник Н.Р. Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи/ Н.Р.Нижник. – К.: Оріони, 1998. – 192 с.

10 Теорія та історія державного управління: Навчальний посібник// Н. М. Мельтюхова, Г. С. Одінцова, В. Б. Дзюндзюк та ін. – К: "Видничий дім "Професіонал", 2008. – 288 с.

11 Цвєтков В.В. Державне управління: основні фактори ефективності (політико-правовий аспект). – Х.: Видавництво “Право”, 1996. – 164 с.

 

1 Конституція України : Закон України № 254к/96-ВР від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996р. –  № 30. –  Ст. 141.

2 Адміністративне право України. Підручник. / За ред. проф. Ю. П. Битяка. — Харків, 2000./ Административное право Украины: Учебник /Под общей ред. СВ. Кивалова.— X.: «Одиссей», 2004.— 880 с.

 

3 В. Б. Авер'янов  Адміністративне право України. Том 1. Загальна частина/ Підручник — К,: Видавництво «Юридична думка», 2004. - 584 с.

4 Административное право Украины: Учебник /Под общей ред. СВ. Кивалова.— X.: «Одиссей», 2004.— 880 с.

 

5 Цвєтков В.В. Державне управління: основні фактори ефективності (політико-правовий аспект). – Х.: Видавництво “Право”, 1996. – 164 с.

6 Державне управління: Навч. посібник / А.Ф. Мельник, О.Ю. Оболенський, А.Ю. Васіна, Л.Ю. Гордієнко; За ред. А.Ф. Мельник. – К.: Знання-Прес, 2003. – С. 41−57.

7 Адміністративне право України. Підручник. / За ред. проф. Ю. П. Битяка. — Харків, 2000.

8 Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: курс лекций/ Г.В. Атаманчук. – М.: Омега-Л, 2005. – 584с.

9 Административное право Украины: Учебник /Под общей ред. СВ. Кивалова.— X.: «Одиссей», 2004.— 880 с.

10 Нижник Н.Р. Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи/ Н.Р.Нижник. – К.: Оріони, 1998. – 192 с.

11 Административное право Украины: Учебник /Под общей ред. СВ. Кивалова.— X.: «Одиссей», 2004.— 880 с.

12 Морозова Л.А. Функции Российского государства на современном этапе/ Л.А. Морозова// Государство и право. – 1993. - № 6. – 98-100 с.

 

13 Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: курс лекций/ Г.В. Атаманчук. – М.: Омега-Л, 2005. – 584с.

 

14 Державне управління: курс лекцій/ за загальною редакцією Д.І. Дзвінчука. – 2-ге видання, перероблене і доповнене. – Івано-Франківськ, 2012. – 78 с.

15 Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: курс лекций/ Г.В. Атаманчук. – М.: Омега-Л, 2005. – 584с.

16 Старилов Ю. Н. Курс общего административного права. Том 1. — М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА— ИНФРА М), 2002. — 728 с.

17 Теорія та історія державного управління: Навчальний посібник// Н. М. Мельтюхова, Г. С. Одінцова, В. Б. Дзюндзюк та ін. – К: "Видничий дім "Професіонал", 2008. – 288 с.