Метод проектів у початковій школі

 

• Класифікація методу проектів

Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів –  парну, індивідуальну, групову, – яку  вони здійснюють упродовж певного часу. Можливо, уперше більшість школярів при проектуванні повинні вийти зі звичного дидактичного середовища, у якому, звичайно, мають бути пояснення-інструкції, показ зразка дії, дія за зразком на рівні простого відтворення. Разом з тим, школярі вперше стикаються з завданнями, у яких відсутнє єдине правильне рішення. Проектний метод навчання містить у собі величезний потенціал для реалізації міжпредметних зв’язків: природознавство, українська мова, читання, математика, образотворче мистецтво та ін. Результати виконаних проектів мають бути «відчутними», тобто, якщо це теоретична проблема, то має бути запропоноване конкретне її розв’язання, а якщо практична – конкретний результат, готовий до впровадження[18, с. 31].

До безперечних переваг  методу проектів належить формування навичок безконфліктного спілкування  учнів; високий рівень організації, який має забезпечити здатність самостійно здійснювати різні види діяльності.

У 1910 –ті роки американський  професор Коллінгс першим у світі  запропонував класифікацію навчальних проектів:

«Проекти  ігор» – дитячі заняття (різноманітні ігри, народні танці, драматичні постановки і т. ін.), які мали на меті участь у груповій діяльності.

«Екскурсійні  проекти», спрямовані на вивчення дітьми проблем, пов’язаних з природою і суспільним життям.

«Оповідні проекти», участь у яких давала можливість учням отримувати задоволення від розповіді різноманітної форми – усної, письмової, вокальної (пісня), художньої (картина), музичної (гра на піаніно) і т. ін.

«Конструктивні  проекти» – які передбачали виготовлення конкретного, корисного продукту, наприклад,  виготовлення клітки для кролів, годівниці для пташок.

У науковій літературі [20, с.152] виокремлюють кілька типів. За кількістю учасників проекти поділяються на особистісні, парні та групові. З а тривалістю проведення проекти розрізняють: короткодіючі (кілька уроків з програми одного предмета), середньої тривалості (від тижня до місяця), довготривалі (кілька місяців).

Е.С. Полат пропонує таку класифікацію:

Дослідницькі  – вимагають добре продуманої структури, визначених цілей, обґрунтування актуальності предмету дослідження для всіх учасників, визначення джерел інформації, продуманих методів, результатів.

Найскладнішим для впровадження у навчальний процес дослідницьких  проектів є організація цієї діяльності, а особливо підготовчий етап.

Учитель при плануванні на навчальний рік має виділити провідну тему чи декілька тем, які будуть винесені на проектування. Далі необхідно сформулювати відповідну кількість як індивідуальних, так і групових тем, робота над якими потребує засвоєння учнями необхідних знань і формування необхідного досвіду. Але вчителю слід мати на увазі, що проект учня може перетворитися в реферат, а реферат просто "витягується" із Інтернету.

Проектна діяльність передбачає роботу в колективі. Великий  інформаційний і технологічний  обсяг багатьох проектів примушує учнів об'єднуватися у групи. Така ситуація сприяє становленню, формує соціалізовану особистість, працюючи у команді діти вчаться взаємодіяти один з одним, вирішувати можливі конфлікти, набувати навичок етичного міжособистісного спілкування, брати відповідальність за вибір рішення, аналізувати результати діяльності [18, с.43].

Творчі – передбачають відповідне творче оформлення, не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись остаточному результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту.

Рольово – ігрові – учасники розподіляють між собою ролі, обумовлені характером і змістом проекту, а також особливістю вирішення проблеми. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості. Учасники імітують їхні соціальні та ділові стосунки, які ускладнюють вигаданими ситуаціями. Ступінь творчості учнів дуже високий, але домінуючим видом діяльності все-таки є гра.

Інформаційні – вимагають від учасників первинного напрямку на збір інформації про певний об’єкт, явище; ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів, що призначені для широкого загалу. Такі проекти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції під час роботи над проектом. Структуру такого проекту можна позначити таким чином: мета проекту, його актуальність; методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, зокрема й електронні, інтерв’ю, анкетування тощо) та обробки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки); презентація (публікація, зокрема в електронній мережі, обговорення в телеконференції). Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, їхнім модулем.

Практично-зорієнтовані - Результат діяльності учасників чітко визначено із самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, словник, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є хороша організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень і презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження у практику [20, с. 153-154].

Усі етапи проектної  діяльності учнів початкових класів повинні ретельно контролюватися вчителем, бо і теоретичних, і практичних знань та вмінь у молодших школярів ще мало. Основною метою вчителя є не передача знань, а організація пошукової діяльності учнів.

Сьогодні метод проектів вважається одним із перспективних  видів навчання, тому що він створює  умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію для отримання  знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя, які проектують у навчанні.

Впровадження методу проектів - це важка, але цікава робота. Для досягнення результатів потрібна значна кількість часу, а також серйозна самостійна робота кожного члена колективу.

Необхідність застосування цього методу зумовлена тим, що сьогоднішня  освіта є сучасником процесу зародження нового світового простору. Ті, хто  розпочав застосування цього методу, вважають його однією із складових освітньої політики майбутнього, тому що передбачає глобальну освіту особистості й глибоке педагогічне оновлення [18, с.62].

Кожен тип проекту  характеризується тим чи іншим видом  координації, термінами виконання, етапами, кількістю учасників. Тому розробляючи той чи інший проект, треба мати на увазі ознаки і характерні риси кожного з них.

Під час використання методу проектів, крім оцінки продуктів  проектної діяльності, необхідно  відслідковувати такий результат, як психолого-педагогічний ефект: формування особистісних якостей, рефлексії, самооцінки, уміння робити усвідомлений вибір і усвідомлювати та передбачати його насідки.

 

ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО  РОЗДІЛУ

Отже, можна відзначити відсутність у вчених єдиної думки  про метод проектів в умовах сучасної освіти. Проте всі дослідники згодні з тим, що в основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок тих, хто навчається, умінь самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення. Це спосіб досягнення дидактичної мети через детальні розробку проблеми, яка має завершитись реальним практичним результатом, оформленим тим або іншим чином. Метод проектів завжди зорієнтований на самостійну діяльність суб’єктів  (учитель, учень, керівник), яка реалізується на підставі використання сукупності різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого – необхідність інтегрування знань, уміння використовувати знання з різних галузей науки, техніки. Це інструмент, який створює унікальні передумови для розвитку самостійності учня в осягненні нового, стимулюючи його природну допитливість та творчий потенціал.

В основу методу проектів покладено ідею, що виявляє сутність поняття «проект», його прагматичну  спрямованість на результат, який можна  отримати за умови розв'язання тієї чи іншої практично або теоретично значущої проблеми. Результат можна побачити, продумати, використати в реальній практичній діяльності. Тому необхідно навчити дітей самостійно мислити, знаходити та розв'язувати проблеми, використовуючи знання з різних галузей, уміння прогнозувати результати та можливі наслідки різних варіантів розв'язку, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв'язки.

Незважаючи на різні  підходи до класифікації проектів, можна відзначити, що дидактичною  метою будь-якого проекту є набуття учнями знань з певної теми, педагогічною метою – розвиток необхідних життєвих компетенцій (вміти самостійно мислити, спілкуватися, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, працювати в команді, планувати свою діяльність та час, відповідати на запитання). На сучасному етапі розвитку суспільства проектування є найпоширенішим видом інтелектуальної діяльності. Сучасний проект учня – це дидактичний засіб активізації пізнавальної активності, розвитку креативності, формування певних особистісних якостей і одночасно набуття знань.

Метод проектів відносять  до технологій ХХІ ст., які ставлять за мету навчити учня адаптуватися до умов життя людини постіндустріального  суспільства,  що стрімко змінюються.  Уміння використовувати метод проектів у своїй професійний діяльності є показником високої кваліфікації майбутнього фахівця, його прогресивної методики навчання та розвитку учнів.

 

РОЗДІЛ 2

МЕТОД ПРОЕКТІВ В СУЧАСНОМУ ПЕДАГОГІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

 

• Метод проектів на уроках початкової школи

Все частіше впроваджуються в Україні інноваційні методи, нові освітні проекти, навчальні курси і навіть освітні програми, засновані на передовому досвіді західної освіти.

Метод проектів є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, коли увага переноситься на набуття учнями знань, умінь і навичок, життєвого досвіду, як засобу формування життєвої компетенції.

Проектна діяльність «змушує» дітей по-новому подивитися на свої можливості, осмислити характер взаємодії з навколишнім середовищем, дає відповіді на запитання А навіщо мені це треба?

Вона сприяє вирішенню цілої  низки завдань:

• підвищується мотивація до навчальної діяльності;
• формується вміння самостійно здобувати знання, працювати у групі, аналізувати результати діяльності;
• відшліфовується техніка аргументованого вибору дій, щодо розв’язку проблеми;
• розвиває критичне мислення, пізнавальну активність;
• виховує почуття відповідальності за результати спільної роботи;
• поглиблюються знання з оволодіння інформаційно-комунікативними технологіями [17, с.32].

Проектування в початковій школі має свою специфіку. Слід враховувати  вікові та психологічні особливості  учнів, бо зрозуміло, що бачити, як роблять інші і робити самому – речі абсолютно різні. Всі етапи проектної діяльності учнів початкових класів  ретельно контролюються вчителем, бо теоретичних і практичних знань і вмінь в учнів молодших класів ще мало. Участь у роботі над проектами сприяє формуванню у молодших школярів вибирати і аналізувати інформацію, працювати з енциклопедіями, словниками, спеціальною літературою. Учні вчаться проводити спостереження, брати інтерв’ю, систематизувати, узагальнювати отриману інформацію, висувати гіпотези, робити висновки.

Метод проектів стимулює учнів до розв’язання проблеми. Учні набувають навички роботи з  інформацією (вибирають потрібну інформацію, аналізують і систематизують її), вчаться  вирішувати пізнавальні, творчі завдання у співробітництві, при цьому виконують різні соціальні ролі.

Підвищити рівень ефективності навчально-виховного процесу можна  за умови, якщо підійти до вирішення  проблем педагогічної практики з  допомогою методу проектів. Метод  проектів можна використовувати  у звичайному класі у вигляді самостійної, індивідуальної або групової роботи учнів.

Робота над проектом у початкових класах не повинна бути вимушеною, бо результат може бути негативним. В цьому віці діти потребують особливої  мотивації. Тому їм потрібно пропонувати  прості завдання, давати чіткі інструкції. Теми учнівських проектів дуже різноманітні. Вони можуть бути запропоновані вчителем або ж самими учнями, а частіше за все тема проекту – колективний вибір вчителя і учнів [17, с.39].

На мою думку, кожен  учитель має організувати такий процес навчання, при якому учні активно приймали б участь у проведенні занять, отримували знання, моделюючи ситуації та вирішуючи  певні задачі, вміли самостійно і критично мислити, здійснювати вибір, відповідати за нього, вміли позитивно і гуманно вирішувати конфліктні ситуації, поважати думку іншого.

Особливостями втілення проектної технології у початкових класах є:

- Проектування в початковій  школі має свою специфіку: слід  враховувати вікові та психологічні  особливості учнів, бо зрозуміло,  що бачити, як роблять інші і робити самому – речі абсолютно різні.

- Всі етапи проектної  діяльності учнів початкових  класів повинні ретельно контролюватися  вчителями, бо і теоретичних,  і практичних знань та вмінь  в учнів - молодших школярів  ще мало. Проекти для початкової школи у більшості випадків мають бути короткотривалі. Але все ж таки вчителі мають чудову можливість залучити до пошукової, творчої діяльності практично всіх учнів і в першу чергу – дітей з підвищеною навчальною мотивацією.