Метод проектів у початковій школі

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Декабря 2012 в 18:00, курсовая работа

Краткое описание

Мета роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних та визначенні ролі методу проектів в навчальному процесі початкової школи.
Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання:
- дослідити теоретичні аспекти методу проектів;
- розглянути застосування методу проектів в початковій школі.

Содержание

ВСТУП…………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО МЕТОД ПРОЕКТІВ………….5
1.1. Сутність поняття «метод проектів» у сучасній науці ……………..5
1.2. Класифікація методу проектів ………………………………………10
ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ………………………………………..14
РОЗДІЛ 2. МЕТОД ПРОЕКТІВ В СУЧАСНОМУ ПЕДАГОГІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ……………………………………………………….16
2.1. Метод проектів на уроках початкової школи ……………………..16
2.2. Особливості втілення проектної технології у початкових класах .20
ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ…………………………………………...25
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………27
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………..29

Прикрепленные файлы: 1 файл

КУРСОВА РОБОТА 2012.doc

— 172.00 Кб (Скачать документ)

- Участь у роботі над колективними або індивідуальними проектами сприяє формуванню у молодших школярів вміння відбирати і аналізувати інформацію, працювати з енциклопедіями, довідниками, спеціальною літературою, присвяченою різним формам життя і діяльності людини, галузям техніки, науковим відкриттям, використовувати можливості інформаційних технологій.

- Учні молодшої школи  вчаться проводити спостереження,  брати інтерв’ю, систематизувати  і узагальнювати отриману інформацію, висувати гіпотези, робити аргументовані  висновки.

- Результати пошуків  широко використовуються у процесі  навчальної та позаурочної діяльності, що приносить ще більше задоволення  молодшим школярам.

- Теми учнівських проектів  дуже різноманітні і у початкових  класах їх не слід регламентувати, визначати та виділяти більше значимі.

- У одних випадках  вчитель може підвести дітей  до вибору теми, яка пов’язана  з навчальним змістом предмету, який вивчається. У інших –  теми можуть бути запропоновані  самими учнями. А частіше за  все тема проекту – колективний  вибір вчителя і учнів.

- Робота над проектом  у початкових класах не повинна  бути вимушеною або надто зарегламентованою.  Адже результат може бути негативним: і до того перевантажена дитина, яка має багато обов’язків, може  цю діяльність зненавидіти, цього  не може допускати вчитель.

Метод проектів при вмілому  застосуванні досить ефективний у роботі з учнями початкових класів. Досліджуючи  вплив творчих вправ на розвиток мотивації до вивчення рідної мови у молодших школярів. Найбільший відгук у дітей знайшли такі проекти як  «Природа в художніх образах українських письменників», «Словникова веселка», «Фразеологізми», «Казки про тварин» тощо.

Робота починається  з вибору теми і підтем проекту. Наприклад, учитель висуває проблему:  «Чи  є казки, де головними героями  є тварини? Які це тварини?» і просить дітей пригадати тварин із казок. Оскільки тварин багато, то тема розбивається на підтеми (за різними тваринами). Клас поділяється на стільки груп, скільки було названо тварин.

Представник кожної групи  витягує із заготовленого ящика зображення тварини, яка й буде темою їхнього проекту. Кожна група підбирає казки про тваринку, яка їм випала. Якщо клас активний і сильний, то завдання можна ускладнити, запропонувавши підібрати вірші про тварину, ілюстрації, зробити опис тварини та ін. Дається час на підготовку. Діти самі шукають літературу й інформацію з інших джерел, аналізують її, роблять висновки і готують повідомлення.

Переваги технології «метод проектів»: розвиваються пізнавальні  інтереси; використовуються різні форми  роботи: дискусії, робота з літературою, збір емпіричної інформації і т. ін.; відбувається мотивування, з'являється задоволення  від діяльності, діти бачать результат своєї праці; відсутній формалізм знань; у випадку використання групових проектів розвивається уміння співробітничати; встановлюється зв’язок з життєвим досвідом; розвивається уміння ставити мету і саморегуляція в діяльності.

Під час роботи над  проектом учитель має: допомогти  розробити програму дослідження; знайти необхідні джерела інформації; сам  стати джерелом інформації; заохочувати і підтримувати ентузіазм; допомагати, якщо виникають труднощі; підтримувати зворотний зв’язок.

Працюючи над проектом, потрібно враховувати такі вимоги: використання загадок, головоломок  та ігор, що демонструють поняття, яким навчають; привабливо оформлені класне приміщення і парти; урок забезпечується музичним супроводом, використовуються плакати, що стосуються досліджуваного матеріалу; на уроки запрошуються гості; навчальну інформацію пов'язують із життєвим досвідом школярів.

Отже, можна сказати,що  метод проектів при вмілому застосуванні досить ефективний у роботі з учнями початкових класів.

Застосування інноваційних технологій в початковій школі з  кожним роком все ширше впроваджуються нетрадиційні форми навчання. Аналізуючи педагогічної літератури можна розглядати таку класифікацію нетрадиційних форм відповідно до способу взаємодії суб’єктів навчального процесу: уроки-мандрівки; віршовані (римовані) уроки; інтегровані уроки; уроки-теле- та радіопередачі; уроки-дискусії; уроки-змагання; уроки-дослідження; уроки-сюжетні замальовки. До нетрадиційних форм роботи на уроці  можна віднести такі: урок «Що? Де? Коли?», урок типу «КВК», урок-вікторина, урок-аукціон, урок-екскурсія, урок-спостереження та ін.

 

      1. Особливості втілення проектної технології у початкових класах

Вихід української системи  на міжнародні стандарти у зв’язку  із входженням в Європейський освітній та науковий простір зумовлює необхідність поєднання науково-дослідної та навчальної діяльності школярів, що вимагає  від школи оновлення змісту освіти та форм організації навчально-виховного процесу, впровадження інноваційних методів та засобів навчання школярів при підготовці їх до самостійної діяльності.

Одним із методів, який суттєво  збагачує навчальний процес школи, є  метод навчальних проектів. Використання цього методу змінює традиційний  підхід учнів до навчання.

Проектні технології спрямовані на стимулювання інтересу учнів до нових знань, розвиток дитини через розв’язання проблем. Спрямування сучасної освіти на профільне навчання робить знання і застосування методу проектів надзвичайно актуальним [12, с.47-48].

Проект – мета, яку дитина зрозуміла, прийняла, реалізувала у процесі діяльності. Слово «проект» походить від латинського «кинутий вперед», тобто це задум, план для досягнення поставленої мети.

Навчальний  проект – це сукупність завдання учням, проблеми, яку потрібно вирішити, способів її вирішення, форм організації взаємодії учнів з учителем і один з одним, самої діяльності і, нарешті, аналізу результату і співставлення його з попередньою гіпотезою. Проектування в початковій школі має свою специфіку: слід враховувати вікові та психологічні особливості учнів бо зрозуміло, що бачити, як роблять інші і робити самому – речі абсолютно різні.

Всі етапи проектної  діяльності учнів початкових класів повинні ретельно контролюватися вчителями, бо і теоретичних, і практичних знань  та вмінь в учнів - молодших школярів ще мало. Проекти для початкової школи у більшості випадків мають бути короткотривалі. Але все ж таки вчителі мають чудову можливість залучити до пошукової, творчої діяльності практично всіх учнів і в першу чергу – дітей з підвищеною навчальною мотивацією.

Участь у роботі над  колективними або індивідуальними проектами сприяє формуванню у молодших школярів вміння відбирати і аналізувати інформацію, працювати з енциклопедіями, довідниками, спеціальною літературою, присвяченою різним формам життя і діяльності людини, галузям техніки, науковим відкриттям, використовувати можливості інформаційних технологій.

Учні молодшої школи  вчаться проводити спостереження, брати інтерв’ю , систематизувати  і узагальнювати отриману інформацію, висувати гіпотези, робити аргументовані  висновки.

Метод проектів дозволяє працювати з учнями молодшої школи з різним рівнем підготовленості. Обдаровані учні, які випереджають у своєму розвитку однолітків, можуть з успіхом розробляти довготривалі проекти. Захист проекту – кульмінація всієї дослідницької роботи. Проводиться він за участю всіх співавторів проектів. Запрошуються гості: учні інших класів, батьки, вчителі. У ході захисту проектів учні вчаться чітко і переконливо викладати інформацію, захищати свою точку зору, ставити питання, слухати один одного [1, с. 7].

Вчитель сам повинен володіти методами досліджень, вміти висувати гіпотези, шукати розв’язання проблем, він повинен бути зацікавлений у інтелектуальній діяльності, мати високу культуру мислення, бути терплячим.

Проектний підхід можна  застосувати у початкових класах для вивчення будь - якої складної дисципліни. Він дозволяє наблизити навчальний процес до життя, до потреб дітей, навчальний матеріал адаптувати до реальних життєвих ситуацій, а головне – робить навчання молодших школярів цікавим і змістовним, а процес набуття  знань простим і доступним. Отже початкова освіта дає не тільки знання, що знадобляться в майбутньому дорослому житті, а й знання, уміння й навички, що допомагають вже сьогодні дитині розв’язати її нагальні життєві проблеми. А початкова школа – це не місце підготовки майбутніх дорослих, а місце, де дитина живе і вчиться жити в складному навколишньому світі, працювати і спілкуватися з іншими людьми, і в тому числі, здобувати необхідні знання. Вчителі і учні йдуть цим шляхом разом, від проекту до проекту.

Таким чином, використання проектних технологій у навчально – виховній роботі початкової школи створює умови для всебічного розвитку особистості у процесі організації творчої діяльності.

Проектний підхід можна  застосувати у початкових класах для вивчення будь - якої складної дисципліни. Він дозволяє наблизити навчальний процес до життя, до потреб дітей, навчальний матеріал адаптувати до реальних життєвих ситуацій, а головне – робить навчання молодших школярів цікавим і змістовним, а процес набуття знань простим і доступним. Отже початкова освіта дає не тільки знання, що знадобляться в майбутньому дорослому житті, а й знання, уміння й навички, що допомагають вже сьогодні дитині розв’язати її нагальні життєві проблеми. А початкова школа – це не місце підготовки майбутніх дорослих, а місце, де дитина живе і вчиться жити в складному навколишньому світі, працювати і спілкуватися з іншими людьми, і в тому числі, здобувати необхідні знання.

Механізм реалізації проектної технології в школі  складається з п'яти основних компонентів.

  1. Перша складова - організація стимулюючого енерго-інформаційного простору (предметного, соціокультурного, освітнього), для розвитку потенціальних можливостей дитини, його внутрішнього світу.
  2. Друга складова - організація різноманітних видів діяльності як умова самореалізації кожного учня: соціально-комунікативної, суспільно-корисної, ігрової, фізично-оздоровчої, навчально-пізнавальної, науково-дослідницької, художньо-естетичної, туристсько-краєзнавчої, науково-технічної, декоративно-прикладної, еколого-натуралістичної.
  3. Третя складова - організація продуктивного спілкування як умови соціального розвитку учнів, формування позитивної «Я-концепції». Навчити учнів спілкуватись, культурі діалогу - копітка та трудомістка діяльність, успіху якої сприяють перш за все інтерактивні форми роботи, тобто ті форми та методи, які забезпечують продуктивну реалізацію проектної технології.
  4. Четверта складова - психолого-педагогічна підтримка вирішення учнями своїх проблем, допомога їм у самопізнанні, самооцінці, самовизначенні та самоактуалізації. Ця складова потребує системного підходу. У нашій школі працює постійно діючий психологічний семінар для вчителів, система моніторингу результативності втілення проектної технології в навчально-виховний процес.
  5. Остання (п'ята) складова - підвищення професійної майстерності, проективної культури педагогічних кадрів. Основною рушійною силою в реалізації кожного проекту є вчитель, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно турбується за своє особистісне та професіональне зростання.

На мою думку, під  час роботи учнів над проектом учитель виконує такі функції:

  • допомагає учням у пошуку джерел, необхідних їм для роботи над проектом;
  • сам є джерелом інформації;
  • координує весь процес;
  • підтримує і заохочує учнів;
  • підтримує безупинний зворотній зв’язок, щоб допомагати учням просуватися в роботі над проектом.

Вважаю, що у процесі  спільної діяльності під час роботи над проектом в учнів формуються такі якості, як уміння працювати в  колективі, брати відповідальність за вибір, рішення, розділяти відповідальність, аналізувати результати діяльності, підкоряти свій темперамент, характер, час інтересам спільної справи.

 

 

ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО  РОЗДІЛУ

Метод проектів активізує  навчальний процес, посилює його практичну  орієнтацію, допомагає перебороти деструктивні форми поведінки студентів, у найбільшій мірі сприяє опануванню ними інформаційних технологій, оптимально формує теоретичну, практичну та психологічну види підготовленості до професійної діяльності, ефективно формує інформатичну компетентність майбутнього фахівця-економіста. Проте варто пам’ятати, що навчальні проекти можуть бути ефективними тільки в контексті загальної концепції навчання і виховання, і передбачають продумане і обґрунтоване поєднання різноманітних методів, форм і засобів навчання. Метод проектів – це форма організації навчального процесу, тобто він є тільки компонентом системи формування компетентності, а не самою системою.

Для молодшого шкільного  віку характерні ще невисокий загальний  навчальний рівень, низька сформованість наукового світогляду, слабкий розвиток здібності до самоаналізу, недостатня концентрація уваги. Надмірний об'єм інформації, необхідність концентруватися на послідовності дій та «тримати в полі зору» розрізнені об’єкти можуть завдати шкоди загальній меті (формування навиків навчальної діяльності та загальний розвиток), які є, безумовно, головним завданням в цьому віці. Перехід від ігрової діяльності, яка переважає в учнів в даному віці, до навчальної повинен відбуватись поступово. 

У початковій школі формування дослідницької поведінки учнів - це засіб розвитку та становлення пізнавальних потреб, формування зростаючої мотивації до навчальної діяльності; створення умов для розкриття та розвитку здібностей і обдарувань.

Використовуючи у роботі зазначені вище методи, в основі яких закладено діяльнісно – особистісний підхід, на мою думку, така технологія передбачає тісний зв’язок навчання та виховання з життям, активізує розвиток самостійності. Вона реалізується як в індивідуальній, так і парній, груповій діяльності, формує вміння адаптуватися до дійсності, спілкуватися, працювати в команді.

Информация о работе Метод проектів у початковій школі