Інтерактивні технології на уроках англійської мови

      Організація рольових ігр    

 Підчас планування  рольових ігор необхідно:

1. Підготувати учнів до  того, що їх чекає і ознайомити  їх з проблемною ситуацією,  що підлягає обговоренню.

2.Обговорити ситуацію  з учнями і допомогти їм  прояснити пов’язані з нею  проблеми.

3. Допомогти учням чітко  визначити відведені їм ролі  та засвоїти методику входження  в роль.

4. Викликати бажаючих  та вибрати з них учасників  гри.

5. Дати учням трохи  часу для підготовки (10-15 хв.), щоб  вони могли обдумати проблему  і визначити свою позицію. Видайте  кожному картку, де вказується  його роль.

6. Драматизувати ролі. 

7. Після виконання ролей  провести дискусію:

- Запитайте учнів-виконавців  ролей як вони в них почувалися.

- Чому в певних ситуаціях  вони поводились так чи інакше.

- Чому вони навчились,  коли виконували свою роль.

- Попросіть запропонувати  інші варіанти поведінки в  даній ситуації.

- Підведіть підсумки гри.

7. Проведіть гру за  участю інших учасників, якщо  учні проявлять бажання.     

 Уникайте можливих  помилок при організації рольової  гри      

 Учень не повинен  грати роль, що хоч якось пов’язана  з його особистими проблемами. Для нього це може бути неприємно  та шкідливо.      

 Під час аналізу  ігрової ситуації обговорюйте  роль, а не того, хто її грав. Тобто, кажіть: „Секретарю не слід було...” а не „Вам не слід було...”.      

Якщо можна, використовуйте  у грі лише „добровольців”.      

Використовуйте гру як невід’ємну частину заняття, вона не повинна служити лише для заповнення вільного часу. 

       Методика питань

Питання всім.

Це найбільш поширений  метод. Його основні характеристики:

• Задайте питання.
• Почекайте поки учні добровільно дадуть відповідь.

Цей метод стимулює процес мислення, оскільки учні не знають, хто  на нього має дати відповідь. Всі  учні групи (класу) повинні думати над  відповіддю.

Пряме питання

Основні характеристики прямого  питання:

• Назвіть ім’я учня, який має дати відповідь.
• Зробіть паузу (порахуйте до 5).
• Задайте запитання

Цей метод дозволяє „дисциплінувати” як бовтунів так і тих,  які „задрімали”, а також може буди використаний по відношенню до сором’язливих учнів.

Комбіноване питання      

 Щоб привернути увагу  учнів і уникнути при цьому  тривалої паузи в очікуванні, що хтось добровільно дасть відповідь, інколи можна використовувати комбінований метод. Спочатку питання задається всім слухачам, а потім з них обирається той,  хто буде відповідати.     

 Його основні характеристики :

• Задайте запитання.
• Зробіть паузу, порахувавши до 5.
• Назвіть ім’я того, хто буде відповідати.

Доцільно

1. Розподіляти питання  рівномірно між учнями.

2. Ставити пряме питання  неуважному учневі.

3. Використовувати найпростіші  запитання на початку уроку,  а також ставити їх сором’язливим  учням (щоб залучити їх до  активної участі в занятті).

4. Використовувати заздалегідь  підготовані запитання (повністю  записані) в плані уроку.

5. Ще раз сформулювати  питання, якщо воно не зрозуміле.  Боріться с бажанням самому  відповісти на поставлене питання.  Можна сформулювати питання, використовуючи  простіші терміни, чіткіше пов’язати  його з темою, яку учні вже  засвоїли, розширити його за допомогою  деякого пояснення, або ж розбити  на складові частини чи запитання,  на які можна відповідати послідовно. Можна також поставити незрозуміле  запитання іншому учневі.       

Недоцільно

1. Ставити питання „по колу” (наприклад, з першого ряду парт до останнього).

2. Ставити довгі складні  питання.

3. Ставити питання, що  підказують відповідь.

4. Занадто часто використовувати  запитання, що потребують відповіді  „так” чи „ні”.

Вони обмежують діапазон відповіді, шанс правильно відповісти зводиться до 50%.

Можна ефектно використовувати  це питання спочатку, щоб розбудити  учня, котрий дрімає. Потім слід попросити  цього ж учня обґрунтувати однозначну відповідь.

5. Ставити двозначні запитання,  тобто запитання, які можна  по-різному витлумачити. Вони  викликають плутанину та суперечки.  

     „Акваріум”      

 Учні розподіляються на чотири групи. Одна з груп сідає в центрі класу. Це необхідно, щоб відокремити діючу групу від інших учнів в класі певною відстанню. Ця група отримує лист із ситуацією і таке завдання:

• Read the situation
• Discuss it in your group, using the method of discussion.
• Find the decision in 3-4 minutes.

Поки група займає місце, вчитель ознайомлює клас з цим  завданням і нагадує правила дискусії в малих групах. Групі пропонують вголос прочитати ситуацію та обговорити її розв’язання. Всі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись в хід обговорення. На цю роботу групі дається 3-5 хв. Після закінчення 3-5 хвилин група займає свої місця, а вчитель ставить до класу запитання:

• Do you agree with the ideas of this group?
• Do these ideas have good arguments?
• What argument is the best?

 

      На таку бесіду відводиться до 2-3 хв. Після цього місце в „Акваріумі” займає інша група і обговорює наступну ситуацію.     

 Всі групи по черзі  мають побувати в „акваріумі”,  і діяльність кожної із них  мусить бути обговорена класом.      

 Наприкінці, вчитель повинен  прокоментувати ступень володіння  навиками дискусії в малих  групах різних груп та учнів  і звернути увагу на необхідність  та напрямки подальшого вдосконалення  таких навиків – 2-3 хв. В межах  „акваріуму” можна підвести  підсумки уроку або за браком  часу обмежитись обговоренням  роботи кожної групи.

На практиці буває важко  визначити чіткі межі між різними  методами навчання: вони перетинаються, доповнюють один одного, складаються в комплексний “пакет”, систему прийомів, за допомогою яких педагог і учні реалізують поставлені цілі.

Вибір методів навчання зумовлений:

• цілями навчання;
• змістом навчального матеріалу та специфікою предметної області;
• темпом та терміном процесу навчання;
• стилем навчання та рівнем педагогічної майстерності педагога;
• дидактичним та матеріально-технічним забезпеченням процесу навчання;
• рівнем підготовки учнів.

Кожен з методів навчання має певні переваги і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання.

Універсальних рекомендацій щодо складу і застосування методів  навчання не існує. Педагог самостійно приймає рішення про використання того чи іншого методу на основі свого власного досвіду, врахування особливостей учнівської аудиторії з метою максимальної ефективності процесу навчання.

При плануванні конкретних уроків педагогу необхідно враховувати, що будь-який метод навчання має тією чи іншою мірою забезпечувати:

• активну участь учнів у процесі навчання;
• встановлення зворотного зв’язку в системі “педагог–учень”;
• можливість застосування набутих навичок і знань в реальних життєвих та навчальних ситуаціях;
• розвиток цільових навичок поведінки (самостійної творчої діяльності,

роботи в малих групах);

• мотивацію учнів до підвищення ефективності своєї діяльності на заняттях і в реальних ситуаціях;
• можливість отримувати знання на груповому та індивідуальному рівнях.

У процесі навчання найбільш доцільно використання, в першу чергу, тих методів, при яких:

• в учнів розвивається бажання до творчої, продуктивної праці;
• учні прагнуть до активних дій, досягають успіхів і мотивують власну поведінку;
• відпрацьовуються моделі поведінки, необхідні для успішної професійної чи підприємницької діяльності.

Правила організації інтерактивного навчання:

1. У роботу повинні  бути залучені (в тій чи інший  мірі) всі учні;

2. Активна участь учнів  у роботі має заохочуватися; 

3. Учні мають самостійно  розробити та виконувати правила  роботи у малих групах;

4. Учнів під час використання  ІАМН не повинно бути більш  30 осіб. Тільки в цьому випадку можлива продуктивна робота у малих групах;

5. Навчальна аудиторія  повинна бути підготовлена до  роботи у великих та малих групах.

Практика показує, що при  використанні ІАМН (Інтерактивних технологій), учні запам’ятовують:

80% того, що висловлювали  самі;

90% того, що робили самі.

Поліпшується не тільки запам’ятовування матеріалу, але і його ідентифікація, використання у повсякденному житті. Використання інтерактивних методів навчання в малих групах сприяє розвитку таких особистісних якостей як комунікабельність, співробітництво, уміння відстоювати свою точку зору, йти на компроміси і т.д.

Останнім часом учителі  змушені частіше зосереджуватися  на граматиці, готуючи учнів до складання іспитів до вузів, а це призводить до обмеження можливостей формування в учнів усних мовних навичок та вмінь.

У світовій методичній скарбниці  вчителів іноземної мови є великий  набір інтерактивних форм роботи, які, адаптувавши до нашої навчальної програми, можна успішно використовувати під час навчання граматики. При цьому граматичні явища перестають сприйматися як щось відокремлене від власне акту комунікації, а граматичні вправи перестають бути нецікавим і нудним маніпулюванням граматичними формами.

На жаль, в діючих шкільних підручниках домінують некомунікативні граматичні вправи. Вони є легшими для виконання й контролю, але зовсім не сприяють активізації учнів, тобто, перетворенню їх з об’єкта в суб’єкт навчального процесу.

Вислів Бенджаміна Франкліна “Tell me and I forget, teach me and I remember, involve me and I learn” стали гаслом нашої роботи: пропонуючи учням активні форми роботи для навчання граматики, я тим самим створю умови для їх активної участі в процесі набуття знань і адекватного використання набутих знань у реальному житті.

Використовуючи активні  форми навчальної діяльності, можна  змінювати підходи до наочності: вона повинна містити елемент роздуму, на основі якого учні самостійно опрацьовують матеріал. Висловлювання учня як продукт такої організації навчання буде результатом його думки й рук. І

це, на моє глибоке переконання, є найважливішим досягненням, бо лише покоління, яке здатне відійти від механічного репродукування, матиме сили зробити новий крок у політиці та економіці. Жоден із нас не може передбачити проблем, що випадуть на долю дітей у майбутньому. Безумовно,

вони повинні багато знати, але в умовах інформаційних технологій необхідно навчити дитину вчитися самостійно, самостійно здобувати знання, орієнтуватися на використання здобутих знань у повсякденному житті. А інтерактивні методи навчання на уроках англійської мови виховують особистість і готують її до реального життя.

 

 

2.2. Комунікативні вправи для навчання граматики англійської мови у середній школі

 

1. Routines. (6 клас. Вживання Present Indefinite для опису звичних, постійних дій.)

1. За 5 хв. учні повинні  описати повними реченнями щонайбільше  дій, які вони виконують щодня, один раз на місяць, один раз на рік.

2. Потім вони об’єднуються  в групи по 4 – 5 чол. і зачитують  ці речення вголос. Якщо ще хтось із членів групи описав таку саму дію, то всі повинні вилучити це речення зі свого переліку.

3. Зрештою у кожного  залишаться в переліку тільки  ті дії, які характерні для них особисто.

4. Представник кожної  групи описує ці особливі дії  від третьої особи: