Екологія комах з Ряду Перетинчастокрилих Родина Бджолині

 

 

 

План:

1. Перетинчастокрилі;
2. Цікаві факти про бджіл;
3. Розумові можливості бджіл;
4. Життя бджіл;
5. Розвиток бджіл;
6. Робочі бджоли;
7. Органи сприйняття, нюх, дотик, зорові органи бджоли;
8. Жало- знаряддя захисту і нападу бджоли;
9. Бджолина отрута;
10. Бджоли-вбивці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Перитинчастокрилі

Становлять один із найчисленніших (понад 100 тис. видів) і високоорганізованих рядів комах. До цьго ряду належать бджоли,оси, мкрашки, джмелі та ін. Багато видів живуть великими колоніями або сім ями.

Особливо велике значенн мають перетинчастокрилі як запилювачі рослин. Серед цих комах багато корисних для людини(медоносна бджола, їздці та ін.). Проте немало і шкідливих видів (пильщики, горіхотворки та ін.).

2. Цікаві факти про бджіл

Більшість з нас любить поласувати медом. Але чи задумувались ви, які зусилля потрібні, щоб виготовити цей неймовірно корисний продукт? Пропонуємо вам дізнатись більше про медоносних бджіл – смугастих робітників, без яких світ би не знав ароматного рідкого золота – меду.

У світі налічується близько 20 тис. видів бджіл. Палеонтологія стверджує, що бджоли у тому вигляді, в якому вони представлені тепер, з’явилися 40 мільйонів років тому.

Медоносна бджола махає крилами зі швидкістю 11400 разів на хвилину. Саме це створює характерне бджолине дзижчання.

Для отримання ложки меду (30 г) 200 бджіл повинні збирати нектар протягом дня. Приблизно стільки ж бджіл повинні займатися прийомом нектару і обробкою його у вулику. При цьому частина бджіл посилено вентилює гніздо, щоб швидше проходило випаровування зайвої води з нектару.

Для отримання одного кілограму меду бджоли повинні зробити до 4500 вильотів і взяти нектар з 6-10 млн. квіток. Сильна сім’я може зібрати в день 5-10 кг меду (10-20 кг нектару).

Для наповнення свого медового зобика, що вміщує 40 мг нектару, бджола повинна відвідати за один виліт не менше 200 квіток соняшнику або гірчиці, 15-20 квіток садових культур і 130-150 квіток ріпаку або коріандру.

На виховання тисячі личинок потрібно 100 г меду, 50 г пилку і 30 г води. Річна потреба в пилку становить до 30 кг на кожну бджолину сім’ю.

Бджолиний рій може важити до 7-8 кг. Він складається з 50-60 тис. бджіл, що мають у своїх зобиках 2-3 кг меду. За похмурої погоди своїм медовим запасом бджоли можуть харчуватися протягом 8 днів.

Під час цвітіння малини і зніту в тайговій зоні Центрального Сибіру вага вулика за день може збільшуватися на 14-17 кг.

По шорсткій поверхні бджола здатна тягнути вантаж, що перевищує вагу її тіла у 320 разів. Для порівняння, кінь може везти вантаж, приблизно рівний вазі його власного тіла.

Бджола може відлетіти від вулика майже на 8 км і безпомилково знайти дорогу назад. Однак такі великі перельоти небезпечні для життя бджіл і невигідні з точки зору продуктивності її роботи. Радіусом корисного польоту бджоли прийнято вважати 2 км. Але навіть у цьому випадку вона при польоті обстежує територію площею близько 12 га.

Найвищі медозбори нектару отримують на Далекому Сході і в Сибіру. Відомі випадки, коли у період цвітіння липи на Далекому Сході прирости вуликів досягали 30-33 кг за день. Окремі бджолині сім’ї на Далекому Сході збирають по 330-340 кг меду за сезон, а в Сибіру – 420 кг.

Група ірландських біохіміків провела роботу по вивченню складу бджолиної отрути. Вдалося з`ясувати, що він містить унікальну речовину білкової природи – мелітин, що руйнує оболонку бактерій.

У ході дослідження з`ясувалося, що отрута містить два види цієї речовини, один з вбиває мікроорганізми, але руйнівно діє і на оболонку еритроцитів людини. А інший практично не шкодить еритроцитам, але і на бактерії діє так само.

Зараз проводиться експеримент по створенню гібрида цих двох речовин, щоб зберегти їхні антибактеріальні властивості і запобігти руйнуванню дуже важливої клітини крові – еритроцита.

Німецькі вчені вже давно довели, що від мобільного зв’язку бджоли можуть загинути. Я і сам переконався у цьому, кілька разів пішов на пасіку 3 мобільним, після цього звернув увагу, що деякі бджолині сім’ї перестали медоносити.

Боятися нема чого, якщо дотримуватися правил безпеки, бджоли безпечні для людини». Насправді правила і нескладні: бути чистим, не і використовувати парфумів, в жодному разі не вдягати вовняний одяг, надавати перевагу світлим речам і не галасувати

 

погладити бджіл. Не наважуюся, та чоловік запевняє: «Якщо не давити їх, ніколи не вжалять!

3. Про розумові можливості бджіл

Бджоли, незважаючи на їхні маленькі розміри і досить нескладну структуру їхнього мозку, можуть багато чого. Вченими вже доведено, що бджоли можуть розрізняти обличчя людей, вони володіють пам’яттю. Нові дослідження, проведені британськими вченими, показали, що мозок бджіл здатний справлятися із найскладнішими завданнями, вирішення яких займає у сучасних суперкомп’ютерів достатньо багато часу.

Завдання, “запропоноване” для вирішення бджолам, була типовою задачею “мандрівного продавця”, що полягає у розрахунку найкоротшого маршруту між містами за умови, що продавець може побувати в кожному місті лише один раз. В якості пунктів призначення на маршруті руху для бджіл виступали штучні квіти різних кольорів, розташуванням яких керував комп’ютер. Провівши багато дослідів, у яких бджоли пересувалися від однієї квітки до іншої, вчені виявили, що у кожному випадку бджоли успішно вирішували завдання “мандрівного продавця”, переміщаючись виключно за ідеальним маршрутом.

Вчені припускають, що мозок бджіл спеціально оптимізовано для вирішення цієї задачі. Адже бджоли витрачають на своє пересування дуже велику кількість енергії, тому вибір оптимального маршруту для них є життєво важливим завданням.

З першого погляду здається, що у зробленому відкритті немає нічого особливо дивного. Але це зовсім не так, подібні дослідження підтверджують той факт, що для вирішення деяких завдань не потрібно потужної обчислювальної техніки з величезними можливостями, з цими завданнями можуть успішно впоратися спеціалізовані, проблемно-орієнтовані комп’ютери, які володіють менш значними, у порівнянні з суперкомп’ютерами, можливостями.

Цілком ймовірно, що ці дослідження та їм подібні стануть опорною точкою для створення комп’ютерів, які будуть в змозі, обходячись невеликими ресурсами, вирішувати найскладніші завдання на зразок розподілу транспортних потоків, управління енергетичними мережами і розрахунків, пов’язаних з епідеміологічною небезпекою.

4. ЖИТТЯ БДЖІЛ

Якщо в літній сонячний день вийти в сад або в полі, то можна помітити бджіл, витких навколо кольорів. Це робочі бджоли. Політ у них швидкий, сильний. Дві пари прозорих крил перетинкових швидко змахують в повітрі.

Сідаючи на квітки, робочі бджоли збирають з них пилок і солодкий сік - нектар. Ротові придатки у них влаштовані інакше, ніж у жуків і метеликів. Верхні щелепи утворять пари жували, якими бджола може гризти і жувати. Інші ж ротові частини перетворилися в апарат для лизания і ссання. Зібраний і проглинула бджолою нектар нагромаджується в розширеному, стравоході - медовому зобі. Звідси бджола відригує його в клітинку соти. Але відригнути сік уже не схожий на той, який бджола зібрала з квітки. У медовому зобі бджоли, він перетворюється в мед.

Повзаючи по квіткам, бджола вимазував пилком. Пилок прилипає до волоскам, що покриває тіло комах. На задніх ніжках у бджоли є густі щіточки з коротких волосків. Цими щіточками бджола зчищає з себе пилок, змочує її рідиною з рота і ліпить з неї грудочки. Ці грудочки вона складає потім в особливі поглиблення на задніх ніжках, так звані кошики, у вигляді обніжжя.

За допомогою середніх ніжок бджола скидає грудочку пилку в комірку стільники і заливає медом. Пилок в осередках, залита медом, називається пергою.

Мед і перга зберігаються у стільниках, побудованих з шестигранних осередків. У них бджоли виводять також потомство. Ці осередки бувають різного розміру: найбільші з них - маточники - для виведення маток, середні - трутневий - для виведення трутнів і найдрібніші - бджолині - для робочих бджіл. Трутневий і бджолині комірки використовуються також для зберігання меду і пилку.

Стільники бджоли будують з воску, який виділяється їх восковими залозами. Ці залози розташовуються попарно на чотирьох членики черевця робочих бджіл. Віск через пори виходить назовні і застигає у вигляді пластинок на так званих дзеркальця. Споруда стільників проводиться робочими бджолами. Верхніми щелепами, наче лопатками, вони ліплять з воску осередку стільників. Цією роботою зазвичай займається велике число бджіл.

5. РОЗВИТОК БДЖІЛ

Одні з побудованих осередків робочі бджоли заповнюють запасами їжі - медом і квітковим пилком, інші підготовляють для вигодовування личинок. Коли соти готові, матка починає відкладати яйця в порожні клітинки. У кожну клітинку вона кладе по одному яйцю. Щодня матка відкладає по 1000 яєць і більше, а за все своє життя близько мільйона.

Матка відкладає як запліднені, так і незапліднених яйця. З незапліднених яєць розвиваються трутні, а з запліднених яєць, в залежності від їжі, а саме від тривалості годування молочком, утвориться або робоча бджола, або матка.

Через три дні з яйця вилуплюється безнога червоподібні личинка

Їжа бджіл складається з нектару (солодкого соку рослин), пилку і води. У перші п'ять днів бджоли годують личинок так званим молочком - дуже живильною речовиною, яке готується бджолами за допомогою верхньощелепних залоз. Личинок, що розвиваються в маткових осередках, робочі, бджоли-годувальниці годують молочком весь час. Такі личинки згодом перетворюються на маток. Всіх інших личинок бджоли годують молочком лише три дні, а в подальшому годування проводиться пилком і медом. Таким чином, умови годівлі у бджіл визначають розвиток тієї чи іншої форми.

Личинка линяє чотири рази, потім клітинку з нею бджоли запечатують. Після цього личинка утворює кокон. Усередині кокона вона линяє п'ятий раз і перетворюється на лялечку. З лялечки формується бджола, прогризає кришечку осередку і виходить назовні.

6. РОБОЧІ БДЖОЛИ

Перші три дні, після того як молоді бджоли вийдуть з осередків, вони посилено чистять комірки, підготовляючи їх для нової кладки яєць маткою. У молодих робочих бджіл виділяють молочко залози діють особливо добре. Тому перші 10 - 12 днів ці бджоли залишаються у вулику і годують личинок.

Після цього молоді робочі бджоли беруть нектар від бджіл-збирачки. Вони переробляють нектар, чистять і будують стільники, охороняють вулик від ворогів. З 14 - 21-го дня молоді робочі бджоли починають збирати нектар. Слід пам'ятати, що суворій послідовності у виконанні тих чи інших життєвих функцій у робочих бджіл не існує: вони змінюються в залежності від наявності хабар і стану сім'ї.

7. Органи сприйняття, нюх, дотик, зорові органи бджоли

Для сприйняття світла у бджоли є три простих очі і два складних. Прості ока особливо чутливі до світла слабкої інтенсивності. Вони подають бджолі сигнал про наближення світанку і настанні вечірніх сутінків. Складний очей ділиться на безліч абсолютно відокремлених зорових стовпчиків, кожен з яких представляє собою самостійний зоровий апарат. У бджоли і матки число їх доходить до 4000-5000, у трутнів до 8000.

Складний очей отримує дуже велика кількість зображень окремих частин розглянутого предмета. У силу цього бджоли краще сприймають враження про рухомі предмети, ніж про нерухомих. Це допомагає їм швидко орієнтуватися на місцевості під час польоту. Зорові клітини сприймають найменші зміни освітленості. Завдяки здатності запам'ятовувати загальну картину освітленості під час польоту, бджола в змозі повторити політ у потрібному напрямку. Крім того, око бджоли має велику роздільною здатністю в часі.

Зоровий апарат бджоли здатний запам'ятовувати до 265 окремих картин навколишнього світу в одну секунду. Для порівняння скажемо, що мелькання зображень з частотою 45-55 за секунду людина не сприймає роздільно, а як єдину картину. Бджоли не відрізняють червоний колір від темно-сірі і чорного, плутають синій і фіолетовий, але добре розрізняють жовтий, блакитний, зелений.

Бджола може сприймати ультрафіолетові промені, які для людського ока невидимі. При сильній хмарності, коли око людини не здатний визначити місцезнаходження сонця, бджоли орієнтуються по ньому, завдяки високій чутливості до ультрафіолетового випромінювання. Бджолиний око здатне також сприймати поляризацію світла, обумовлену хвильової природи світла. Напрямок коливань поляризованого світла не залишається постійним і залежить від положення сонця і це вловлює очей бджоли , що допомагає їй орієнтуватися у польоті.

Бджола здатна орієнтуватися в часі і просторі, має гравітаційними і магнетичним, хімічними, температурними, смаковими та іншими органами сприйняття і вродженими інстинктами.

У поведінці бджіл виявляється здатність сприймати і запам'ятовувати чергування дня і ночі, визначати час вильоту і моменту припинення польотів за кормом. За своїм образом життя вони тісно пов'язані з добовим циклом. Є припущення, що бджолам ще до вильоту за нектаром відомо, в який час доведеться повертатися і яка при цьому буде освітленість. Визначаючи відстань і час, що витрачається на його подолання, бджола в змозі оцінити кількість енергії, необхідне на політ до джерела корму.

За ступенем згинання відчутних волосків в місцях зчленування бджола визначає положення частин тіла відносно один одного. Таким чином, вона використовує сигнали чутливих зон тіла для орієнтування в гравітаційному полі. Ця здатність особливо яскраво проявляється при будівництві стільників .

Бджола реагує на магнітне поле Землі. Помічено, що опускаючись на квітку , вона вважає за краще розташовуватися в ньому в напрямку востокзапад, незалежно від положення сонця.

Відчуття смаку дозволяє бджолі розрізняти солодке, кисле, гірке, солоне. Вона добре розрізняє сурогат і справжній цукор (не бере розчин сахарину, хоча б йому і було надано запах будь-яких кольорів). Серед інших біологічних особливостей слід відзначити високу здатність бджоли сприймати вологість і температуру навколишнього середовища.

Органи нюху і дотику бджоли знаходяться на вусиках. Таке розташування дуже доцільно, полегшує бджолі виконання всіх робіт усередині вулика. Подразнення, одержувані від зіткнення нервових закінчень з пахучими речовинами навколишнього повітря, проводяться до нюховому нерву і мозку, де і сприймаються як відчуття запаху.