Корисні копалини Миколаївської області

Загалом по області процент освоєння прогнозних ресурсів складає 29%. По більшості районах - від 1 до 58% (Очаківський – 75%). Критичне положення в Березанському районі, де в 2009 р. освоєння прогнозних ресурсів склало 144%.

Підземні води Миколаївської області крім господарсько-питного призначення мають бальнеологічне використання (радонові, йодо-бромні, сірководневі термальні води та ін.).

В районі м. Очакова затверджені ДКЗ СРСР експлуатаційні запаси мінеральних вод палеогенових відкладів в кількості 0,898 тис.м3/добу (протокол №9421 від 10.02.1989 р.), родовище не експлуатується.

В районі м. Снігурівка мінеральні води приурочені до верхньосарматських вапняків, мергелів. За хімічним складом води сульфатно-хлоридні натрієво-магнієві, мінералізація 1,8-2,5 г/дм3.

До сарматських відкладів належать і мінеральні води м. Очаків, смт Березанки, Врадіївки та ін.

В північно-західній частині (Кривоозерський район) мінеральні природно-столові води належать до кристалічних порід докембрію, води з мінералізацією 0,7-1,2 г/дм3, за хімічним складом гідрокарбонатно-сульфатно-хлоридні натрієво-магнієві. Тут також затверджені ДКЗ України (протокол №1306 від 13.07.07) запаси мінеральних природних столових вод.

Крім того, в північній частині області (Арбузинський, Братський райони) виявлені родовища радонових вод.

Надра Миколаївської області перспективні для виявлення родовищ підземних вод не тільки в відкладах сарматського водоносного комплексу, але й в палеогенових, крейдових та кристалічних породах докембрію.

При неглибокому заляганні водоносного горизонту в умовах природної його незахищеності підземні води схильні до нітратного забруднення.

В 2009 році виявлено 11 ділянок забруднення нітратами (вміст 48-526 мг/дм3), в більшості це Первомайський район, де виявляються наслідки накопичення сполук азотної групи в ґрунтах і ґрунтових водах в зоні надзвичайної ситуації в Первомайському районі (межиріччя П.Буг-Синюха), концентрації яких змінювались в широких межах (від 1,2 до 12,3 ГДК). В межах м. Миколаєва і прилягаючих територіях нітратне забруднення підземних вод набуває площинний характер. Джерелами забруднення підземних вод є очисні споруди, поля фільтрації, скид стічних вод, звалища побутових відходів, широке застосування добрив при сільськогосподарському освоєнні території, тваринницькі ферми та ін. В експлуатаційних свердловинах при недостатньо надійній затрубній ізоляції водоносних горизонтів можливе перетікання забруднених підземних вод з вищезалягаючих водоносних горизонтів в експлуатаційний.

По решті водозаборів динаміка росту погіршення якісного складу не спостерігалася (якісний склад підземних вод аналізувався за протоколами досліджень районних СЕС, наданих водокористувачами).

Таким чином, як висновок слід зазначити, що інтенсифікація господарської діяльності, все зростаючі техногенні навантаження на геологічне середовище істотно впливають на еколого-гідрогеологічну обстановку в області. При подальшій інтенсифікації господарської діяльності без обліку всього комплексу процесів і явищ, зв'язаних із природними і техногенними факторами неминуче погіршення еколого-гідрогеологічної обстановки.

У Березанському, Очаківському і Жовтневому районах, де водозабір перевищує прогнозні експлуатаційні запаси основного водоносного горизонту верхньосарматських відкладів, можливе виснаження його і підвищення мінералізації підземних вод.

На водозаборах, розташованих в прибережній смузі Чорного моря і Бузького лиману можливе подальше погіршення якості підземних вод за рахунок підтягування некондиційних поверхневих вод.

Невпорядковані побутові та промислові сміттєзвалища, склади мінеральних добрив та отрутохімікатів, скидання неочищених стічних вод обумовили погіршення стану підземних вод.

Для зниження ступеня антропогенного впливу на природне середовище необхідно враховувати комплекс процесів і явищ, пов'язаних із природними і техногенними факторами, що негативно впливають на гідрогеологічну обстановку. Техногенне освоєння території повинне здійснюватися шляхом усебічного вивчання природних умов і прогнозування їх змін.

1.2.2. Екзогенні геологічні процеси.

Моніторинг екзогенних геологічних процесів (ЕГП) упродовж 2009 року в межах території Миколаївської області виконувався в рамках проекту «Моніторинг поширення та розвитку інженерно-геологічних процесів та явищ в межах території Одеської, Миколаївської та Херсонської областей з метою геологічного забезпечення УІАС НС та протизсувних заходів» (на період 2006 – 2011 рр.).

Таблиця 1.2.2.1. Стан та прояви ЕГП

Площі областей, тис.км2	Зсуви					Підтоплення		Ерозія
	Площі розповсюд-ження, км2	Ураже-ність території обл., %	Кількість зсувів			Площа, км2	Ураже-ність., %	Площа, км2	Ураже-ність., %
			усього	у т.ч. активних (оцінка)	на забудованих територіях
24,6	9,11	0,037	1149	114	55	17033	69	8200	33,3

Абразійно-зсувні процеси.

На території Миколаївської області у 2009 році проведені наступні види інженерно-геологічних робіт: маршрутне обстеження берегової смуги узбережжя Чорного моря, інспекційні виїзди на ділянки проявів надзвичайних ситуацій, викликаних небезпечними інженерно-геологічними процесами.

Зсувні процеси ерозійних долин вивчалися на окремих ділянках II категорії:

- ділянка морського  узбережжя між Тилігульським  і Березанським лиманами (інженерно-геологічний  район Б-V-2-55) має протяжність 16 км  з них 10,5 пог.км абразійно-зсувний схил. Середня висота схилу складає +35 над рівнем моря. Схил складений з потужної товщею покровних елювіально -еолово-делювіальних неоплейстоценових суглинків (e,vd PI-III), червоно-бурими пліоцен-еоплейстоценовими (N2-E) глинами та в основі дуже абрадуємими запісоченими глинами куяльницького під'ярусу (N1kj). На ділянці сформувалось 17 структурних деляпсивних зсувів загальною площею 853000 м2. З них на 13 зсувах спостерігалася активізація зсувних деформацій, в результаті чого, від плато відокремились ділянки загальною площею 774,0 м². Це більш як в 10 разів більше ніж у 2008 році (59,0² м) і значно більше ніж в середньому за попередні 3 роки. Питома ураженість ділянки 11 складає К-0,074.

- ділянка морського  узбережжя між Березанським лиманом та мису Очаків (інженерно-геологічний район Б-V-2-55) має протяжність 7,3 пог.км.; з них абразивно-зсувні 4,5 км, та абразивно-обвальні – 2,8 км. Середня висота схилу над рівнем моря складає +35 м. Схил складений покровними елювіально -еолово-делювіальними неоплейстоценовими суглинками (e,vd PI-III), які підстилаються червоно-бурими пліоцен-еоплейстоценовими (N2-E) глинами. В основі схилу абрадуються сіровато-жовті, гравелисті піски куяльницького ярусу (N1kj).

На абразійно-зсувній ділянці довжиною 4,5 км сформуватися 5 структурних деляпсивних зсуви загальною площею 275000 м2. Тіло одного з зсувів площею 13000 м2 в результаті активної абразії в попередні роки розмито, тому в рельєфі не виражене. Поверхні двох зсувів загальною площею 200000 м2 на протязі 2 пог.км вздовж морського узбережжя сплановані, схил закріплений. За звітний період на 2-х зсувах спостерігалась слабка активізація. В результаті від плато відокремився масив загальною площею 367,5 м2. Це більше в 10 разів ніж у 2008 році (33,0 м2 ). Питома ураженість ділянки 12 складає К-0,082.

Абразійно-обвальна ділянка морського узбережжя протяжністю 2,8 пог.км. від тилової частини Лагерної коси до західної окраїни м. Очакова. Ерозійно-акумулятивно-денудаційна вододільна лесова рівнина з півдня обмежена майже вертикальним уступом висотою від 9,0 до 26,0 м. В середньому висота уступу коливається від 20,0 до 22,0 м. На протязі 2009 року на ділянці від тилової частини Лагерної коси на захід до м. Очаків, довжиною 0,4 км, проводилися інженерні заходи. Таким чином у природному стані залишається ділянка довжиною 2,3 км. На цій ділянці зафіксовані від ступання бровки плато у результаті абразії загальною площею 480 м2. Питома ураженість ділянки 12 складає К-0,17.

Середня величина відступання бровки плато у результаті абразії склала в звітний період 0,20 м у рік, що трохи менше ніж у 2008 році.

На абразійно-зсувному схилі, який примикає до гирлової частини Дніпровського лиману, протяжністю 1,5 км абразійно-зсувні процеси сприяють відступу бровки плато за звітний період в середньому на 0,3 м/рік.