Головні напрями містобудівної діяльності згідно закону «Про основи Містобудування»

Під час розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших  об'єктів, а також під час впровадження нових технологічних процесів повинно  забезпечуватися раціональне використання територій. При цьому передбачаються технології, які забезпечують охорону вод від забруднення, засмічення, охорону земель від засолення, а також сприяють збереженню природних умов і ландшафтів в зоні їх розміщення.

 

 

створення та ведення містобудівних кадастрів  населених пунктів

 Постанова ( від 25 березня 1993 р.) N 224

 Положення про містобудівний кадастр населених пунктів

Містобудівний кадастр населених пунктів - це система даних про населені  пункти,

їхні функціональні зони, окремі  території  та  земельні  ділянки, будинки  й  споруди,   соціальну,    інженерну    і    транспортну інфраструктуру, екологічні та інженерно-геологічні умови.

Дані містобудівного кадастру  використовуються  суб'єктами містобудування про вирішенні питань:

• прогнозування розвитку,  планування  і забудови   населених пунктів;
• розміщення,  проектування,  будівництва    й    реконструкції об'єктів житлово-цивільного, виробничого, комунального  та  іншого призначення;
• охорони пам'яток архітектури  і  містобудування,  регенерації історичних поселень;

        створення    соціальної,    інженерної    і      транспортної інфраструктури;

• регулювання земельних відносин на відповідних територіях;
• визначення зон економічної  оцінки  територій,  обгрунтування розмірів оподаткування і вартості земельних  ділянок,  будинків  і споруд з урахуванням місцевих умов;
• обліку власників і користувачів будинків і споруд;
• контролю  за  раціональним    використанням    територіальних ресурсів,   аналізу    реалізації    затвердженої    містобудівної документації та інших питань.

 

 

Містобудівний кадастр ведеться на окремий населений  пункт і  включає текстові, цифрові та  графічні  матеріали,  які  містять  систему основних відомостей про:

- межі    та    площі     населеного        пункту,        його адміністративно-територіальних   утворень,    окремих    земельних ділянок, їхній правовий режим та якість;

-  належність  до  відповідних     функціональних  зон   окремих територій та земельних ділянок, їхнє  сучасне  використання,  стан забудови, інженерного  забезпечення  та  озеленення,  перспективне містобудівне призначення;

- соціальну, інженерну та транспортну інфраструктуру населеного пункту;

- будинки і споруди,  їхній  правовий  режим,  технічний  стан, архітектурну та історико-культурну цінність;

 

Перелік відомостей  і  склад  даних  містобудівного  кадастру визначаються    Мінбудархітектури    з    участю      Держкомзему, Держжитлокомунгоспу,    Мінприроди,    Укргеодезкартографії     за погодженням з Мінстатом. Організація ведення містобудівного кадастру забезпечується місцевими  державними  адміністраціями  і  виконавчими  комітетами місцевих Рад народних депутатів.Містобудівний кадастр ведеться за  рахунок  коштів  місцевого бюджету.

Узагальнення  окремих  даних   містобудівних    кадастрів провадиться на рівні адміністративних районів, областей та України в цілому. Форми звітності визначаються Мінбудархітектури за участю Держкомзему, Держжитлокомунгоспу, Мінприроди, Укргеодезкартографії за погодженням з Мінстатом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

збереження  пам'яток культурної спадщини

Закон України  «Про затвердження Загальнодержавної  програми збереження та використання об'єктів культурної спадщини» 

 

Культурна спадщина України  є невід'ємною  частиною  світового  культурного  надбання.  Відносини  щодо  її збереження регулюються  Конституцією України ,  Законом України "Про охорону культурної   спадщини"  ,  іншими  нормативно-правовими актами.

 Збереження і примноження   культурних  цінностей  належать  до пріоритетних   напрямів   політики   держави   у   сфері  культури.

Відповідно до ратифікованих  Верховною  Радою  України  міжнародних конвенцій   охорона   культурної  спадщини  є  міжнародно-правовим обов'язанням нашої держави перед світовою спільнотою.

 

контроль  за дотриманням містобудівного законодавства 

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, цей  Порядок  визначає   процедуру   здійснення   заходів, спрямованих    на   дотримання   вимог   законодавства   у   сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил  та  ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної  з будівництвом об’єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного  рішення та (або) інженерного обладнання належить  до  IV і V категорії складності.

 

Державний архітектурно-будівельний  контроль  здійснюється за дотриманням:

• вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації,  будівельних норм,  державних стандартів і правил,  технічних умов,  інших нормативних документів  під час виконання   підготовчих   і   будівельних   робіт,  архітектурних, інженерно-технічних   і   конструктивних   рішень,    застосування будівельної продукції;
• порядку   здійснення  авторського і технічного  нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку  виконання робіт ,  виконавчої документації,  складення актів на виконані будівельно-монтажні  та пусконалагоджувальні роботи;
• інших вимог,  установлених  законодавством,  будівельними нормами,  правилами та  проектною документацією,  щодо  створення об'єкта будівництва.

 

 

 

ліцензування  певних видів господарської діяльності у будівництві в порядку, встановленому  законодавством

Закон України  «Про ліцензування певних видів господарської  діяльності»

Стаття 3. Основні  принципи державної  політики у сфері  ліцензування

 Основними принципами  державної політики у сфері   ліцензування є: 

• забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх суб'єктів господарювання;
• захист прав,  законних інтересів, життя та здоров'я громадян, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

Ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру,  який дає  право  на  зайняття  певним  видом  господарської  діяльності,  що відповідно до законодавства підлягає обмеженню.

 Стаття 4. Повноваження органів державної влади у сфері ліцензування Реалізацію державної  політики  у сфері ліцензування здійснює Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, а також органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів  України  ,спеціально уповноважені виконавчі органи рад, уповноважені  провадити  ліцензування  певних  видів господарської діяльності.

{  Частина  друга  статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011 }

 Стаття 5. Спеціально уповноважений орган з ліцензування

Спеціально уповноважений  орган з питань ліцензування:

• розробляє основні напрями розвитку ліцензування;
• розробляє проекти    нормативно-правових   актів   з   питань ліцензування;
• погоджує проекти   нормативно-правових   актів    з    питань ліцензування,  що розробляються та приймаються органами виконавчої влади;

{  Абзац шостий частини  першої статті 5 із змінами, від  25.06.2009 }

Стаття 6. Орган  ліцензування

Орган ліцензування:

• забезпечує виконання законодавства у сфері ліцензування;
• видає та  переоформлює ліцензії,  видає дублікати ліцензій на певний вид господарської діяльності,  приймає рішення про визнання ліцензій недійсними;
• здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов;
• видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;
• анулює ліцензії на певний вид господарської діяльності;

Основні вимоги до містобудівної діяльності . Загальні данні.

При здійсненні містобудівної діяльності повинні  бути забезпечені:

• розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил;
• розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів;
• раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок;
• охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів;
• урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;
• урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва;
• інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об'єктів;
• участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій;
• захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розробка  містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними  даними на проектування, з дотриманням  державних стандартів, норм і правил

НАКАЗ 16.05.2011  № 45

«Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів»

 

Порядок розроблення  проектної документації на будівництво  об'єктів

Цей Порядок визначає процедуру  розроблення проектної документації на будівництво об’єктів та поширюється  на суб’єктів містобудування.

Для забезпечення проектування об’єкта будівництва замовник повинен  надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування.

До складу вихідних даних  на проектування входять:

• містобудівні умови та обмеження;
• завдання на проектування, що визначають обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об’єкта містобудування, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складаються з урахуванням містобудівних умов та обмежень, технічних умов.

Завдання на проектування об’єктів будівництва (коригування  проектів) складається і затверджується замовником за погодженням з інвестором (головним розпорядником бюджетних  коштів) і генпроектувальником. Погодження завдання на проектування об’єктів будівництва (коригування проектів) здійснюється шляхом його підписання та засвідчення  печатками.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Перелік об'єктів будівництва, для  проектування яких містобудівні умови  та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади  з питань будівництва, містобудування та архітектури. Вихідні дані є чинними до завершення будівництва об'єкта. Зміни до вихідних даних можуть вноситися тільки за згодою замовника.

 

 

 

 

 

розміщення  і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому  порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів

(Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»)

Стаття 8. Організація  планування та забудови територій

1. Планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.
2. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.
3. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.