Планування навчально-виховного процесу за програмою « Я у світі»

Планування навчально-виховного процесу

 за програмою  « Я у світі»

 

Горбачова Л.В, вихователь-методист ДНЗ №26

м. Макіївка Донецької  області

 

Згідно інструктивно-методичного  листа МОН України №1/9-434 від 01.10.2002 року "Про планування освітньо-виховного  процесу в дошкільному навчальному закладі" та інструктивно-методичного листа МОН України №1/9-306 від 06.06.2005 "Організація та зміст навчально-виховного процесу в дошкільному закладі" процес планування роботи дошкільного закладу передбачає визначення конкретних цілей, завдань, змісту, форм, методів і засобів досягнення намічених перспектив на певний відрізок часу (на місяць). Він має забезпечувати гармонійний, різнобічний розвиток особистості кожної дитини за обов'язкові умови – врахування індивідуальних інтересів, збереження дитячої субкультури на основі реалізації норм Закону України "Про дошкільну освіту", змісту Базового компонента та чинних програм розвитку, навчання і виховання дошкільнят.

З огляду на це в ході планування педагогічного процесу  важливо враховувати загальні тенденції, які визначають пріоритети подальшого розвитку та оптимізації освіти, зокрема дошкільної. Це:

• впровадження особистісно-орієнтованої моделі виховання;
• гуманізація, гуманітаризація освітньо-виховного процесу;
• орієнтація на активне проходження дитиною вікового проміжку дошкільного дитинства як важливої передумови подальшого розвитку особистості;
• використання інноваційних освітніх технологій;
• інтегрований підхід до організації та змісту освіти;
• забезпечення наступності між дошкільною і початковою ланками і контексті неприривної освіти;
• взаємодія суспільного і родинного виховання (та ін.).

Врахування зазначених пріоритетів  сприятиме здійсненню цілісного  підходу до організації педагогічного  процесу в сучасному дошкільному  закладі, дасть змогу практично реалізувати покладену на нього суспільну функцію посередника "між родинним колом, з якого виходить малюк, і незнайомим світом, до життя  в якому він має незабаром прилучитися" (Базовий компонент дошкільної освіти в Україні).

З огляду на це особливого значення набуває підвищення якості та ефективності роботи з дітьми дошкільного віку. Означені показники можна забезпечити за умов прогнозування та перспективного планування освітньої роботи з дошкільнятами.

План – заздалегідь окреслена система заходів, які передбачають порядок, послідовність і термін виконання роботи.

Вона базується на наступних  вихідних положеннях:

• основою планування є  програма виховання дітей у дитячому садку, яка прийнята до керівництва і висуває перед педагогами конкретні завдання щодо формування особистості дошкільника;
• план має будуватись на  основі дидактичних принципів:

- взаємозв'язку всіх розділів  виховної роботи,

- систематичності;

- послідовності;

- доступності;

- повторюваності матеріалу;

- актуальності;

- науковості;

- диференційованого та індивідуального  підходів до дітей; 

- можливим може бути і принцип  свободи вибору.

• під час складення плану враховувати конкретні педагогічні умови (віковий склад групи, рівень розвитку дітей, оволодіння знаннями, навичками, вміннями, умови дитячого садка, напрями роботи колективо тощо);
• план мусить бути календаризованим, тобто чітко передавати зміст роботи з дітьми упродовж дня. В ньому вказується, в яких видах діяльності, на яких заняттях, які моменти життя дітей буде  здійснюватись та чи інша робота;
• форма планування може бути різною (для педагога-початківця, педагога-спеціаліста, для педагога вищої кваліфікаційної категорії). Вона затверджується педагогічною радою дошкільного закладу, занотовується в протокол (із вказівкою прізвища педагога і форми планування – опрощеної чи поширеної). Проте в жодному випадку не допускається пропущення окремих видів занять та діяльності дітей: пішохідні переходи, сюжетно-рольові, конструктивно-будівельні, театралізовані ігри, самостійна художня діяльність, художня праця тощо.

Планування повинне забезпечувати:

• охорону та зміцнення фізичного і психологічного здоров'я дитини;
• фізичний розвиток дітей;
• емоційне благополуччя кожної дитини;
• створення умов для розвитку особистості дитини, її здібностей;
• залучення дітей до загальнолюдських  та етносоціальнокультурних цінностей;
• взаємодію з родиною щодо забезпечення повноцінного розвитку дітей.

. Планування передбачає організацію  дитячої діяльності в трьох  формах:

• заняття як спеціально організована форма навчання (блок навчальної діяльності);
• нерегламентовані види діяльності (спільна діяльність та індивідуальна – блок партнерської діяльності);
• вільний час, передбачений для дитини впродовж дня (блок самостійної діяльності)

Розглянемо докладно практичні  підходи до перспективно-календарного планування роботи з дітьми, як найбільш відповідного програмі "Я у світі". Воно має блочну форму, і вся робота в групі впродовж дня укладається в три блоки:

• навчальна;
• партнерська;
• самостійна діяльність.

Зупинимось на кожному з цих блоків окремо.

1. Блок навчальний. Його назва говорить сама за себе – цей блок вбирає в себе той матеріал, який потребує активної позиції вихователя (вчить!). Це –заняття з фізичної культури, музичного виховання, заняття з математики, ознайомлення з навколишнім, зображувальної діяльності:

 

Мета	Тип заняття	Позиція дитини	Позиція педагога
Ознайомлення з новим, навчання виконавчим діям, визначення мети діяльності	Фронтальні заняття	Всі діти групи охоплені одним видом  діяльності	Дорослий – "учитель". Виконує регламентуючу функцію, ініціатор навчальних завдань контролює діяльність. Позиція – "над", тобто "роби, як я".

 

Класифікація видів фронтальних  занять:

 

• Комплексне.
• Тематичне.
• Комбіноване заняття.
• Домінантне заняття.
• Сюжетно-динамічне.
• Інтегроване заняття. Планування його базується на єдності трьох складових, де обов‘язково передбачено: розумова, фізична активність, емоційна складова.

 

ІІ. Блок партнерської (спільної) діяльності вихователя і дітей.

Це – вид діяльності, який превалює над іншими впродовж дня; він дозволяє дітям найбільш повно розкрити свої здібності, випробувати свої рішення проблем, експериментувати, відстоювати свою думку, постійно відчувати співучасть дорослого, його підтримку, повагу.

Переваги, які має  партнерська діяльність:

• можливість працювати як групою, так і індивідуально, враховуючи особливості дітей;
• можливість більше уваги приділяти дітям, що потребують допомоги вихователя;
• вихователь може сам притягати дітей до тієї чи іншої діяльності, а може підключитись до неї, скеровуючи діяльність зсередини;
• гнучкість, не регламентованість спільної діяльності дозволяють не обмежувати її в часі, утворюють можливість роботи "з відкритим кінцем";
• сприяють розкриттю дитини, вияву її інтересів;
• розвиває особисту активність дитини (ігри, спостереження, дії з предметами, практична, експериментальна діяльність);
• обговорення будь-якої проблеми завершується продуктивним видом діяльності, що виконується дитиною в взаємодії з дорослим та однолітками.

 

Спільна доросло-дітяча (партнерська) діяльність:

 

Мета	Тип занять	Позиції дитини	Позиції педагога
Етап удосконалення  та закріплення знань, умінь. Реалізація задумів, експериментування. Дидактичні завдання реалізуючи у всіх видах  діяльності. Розкриття своїх здібностей.	Індивідуальні: 1-4 дітей; індивідуально-групові: до 8 дітей; групові: до 15 дітей.	Дітям надається можливість діяти самостійно під час реалізації своїх планів.	Дорослий – партнер. Бере участь у спільній діяльності, але не примушує дитину. Позиція "разом", тобто "роби разом зі мною".

 

Тематику партнерської діяльності підказують основні лінії розвитку за програмою. Якщо виділити матеріал для діяльності навчальної і самостійної, залишаться види партнерської діяльності. Наприклад:

1. Фізична активність: рухливі ігри, спортивні свята, розваги, фізкомплекси, піші переходи, різні види трудової діяльності.
2. Сфера «Природа»: знайомство з особливостями тварин, рослинного світу найближчого оточення, неживою природою, створення макетів, досліди, експериментування з водою, піском, глиною, повітрям та ін.; практична діяльність в квітнику, на ділянці, городі, живому куточку; спостереження та праця в природі, ведення календарів, "Червоної книги", створення альбомів, замальовок, запис цікавих казок, розповідей, створених дітьми групи; робота з природним матеріалом (виставка саморобок, зимових букетів та ін.), добірка колекцій листівок (за захопленням); малювання плакатів природоохоронного змісту; читання літератури, комплектування "полиці розумних книжок".
3. Мовленнєвий розвиток: робота з дитячою книжкою _ читання художніх творів з наступним обґрунтуванням, театралізацією, драматизацією; складання казок, оповідань дітьми; ситуації мовленнєвого спілкування, полілоги за темою.
4. Сфера життєдіяльності «Культура», «Люди»: знайомство з побутовою технікою, предметами, іграшками (в мол. віці – механічними); складання планів найближнього оточення, подорож по ним; ознайомлення з властивостями предметів (наприклад: Папір. Працюють з його різновидами та знайомляться з ним. Дорослий може розповісти про засоби його виготовлення; діти пригадують, де використовується папір: реклама, на виготовлення книжок, альбомів, зошитів, афіш та ін. Коли діти вирізають фігурки з паперу, вони можуть в цей час дізнатись від вихователя про культуру та історію тих країн, де вигинання стало мистецтвом, національною традицією); ознайомлення з професіями (екскурсії: "Хто що робить?"); робота з ознайомлення з правилами дорожнього руху (екскурсія, розбивка майданчика), пожежної безпеки, валеології, особистої безпеки.
5. Художньо-естетичний розвиток: ліплення з різних матеріалів (глина, тісто, пластилін, пісок та ін.); виготовлення поробок  з природного та покидькового матеріалу; малювання палицею, кольоровою крейдою на вулиці; виготовлення афіш, книжок-малеч; ( з дітьми 2 і 3 року життя вся робота будується на принципі співпраці вихователя та дітей).
6. Логіко-математичний розвиток: ознайомлення з поняттям часу: добір картинок, ведення календаря групи в старшому віці, планування життя групи на місяць, (тиждень); угрупування предметів за певними ознаками (колір, форма, величина), укладання рядів (нанизування, викладання).
7. Ігрова діяльність: виготовлення іграшок з покидькового матеріалу (нитки, картон, пластикові пляшки, клаптики тканини та ін.).
8. Сюжетно-рольова гра: виготовлення макетів для сюжетно-рольових ігор (наприклад: "Зоопарк" – звірі, клітки, вольєри, машини, рослинність та ін.).
9. Розваги: Дні народження, Дні радісних зустрічей, вистави, сюрпризні прогулянки, концерти, вікторини та ін.

Крім  означеного змісту програми, не забуваємо про дитячі інтереси! – обов'язково  звертаємось до їхнього досвіду та знань, бажань: із старшими дошкільниками можна обговорити, чим цікавим вони б хотіли зайнятись в наступному місяці (на наступному тижні), яким матеріалом доповнити ігрові зони, чому б хотіли навчитись (в цьому допоможе календар життя групи, про який вже згадували).

Нема нічого поганого в тому, якщо ініціативу інколи буде брати на себе вихователь: він може сам викликати ініціативу дітей, зазиваючи їх до діяльності, якою цікавиться сам (наприклад: вихователь полюбляє і вміє виготовляти іграшки з соломи, ниток. Декілька дітей захотіли навчитись цьому у вихователя. Через деякий час майже вся група залучилась до роботи. Коли ляльок стало багато, їх почали дарувати друзям, малюкам, залишати для ігор в групі. І тут виникла проблема: в групі лялькам сподобалось, але в них не було одежі, ліжечок, книжок тощо. Таким чином поступово розвивалась діяльність в цьому напрямку).

Крім того, вихователь може підключитись до діяльності дітей, що вже виникла, спрямовуючи її розвиток зсередини ("Зоопарк"). Головне тут - не бути суддею під час постанови кола проблем. Необхідно вислухати ( не оцінюючи) всі можливі пропозиції, опираючись на даний план:

- виявити та сформулювати суть проблеми;

- запропонувати можливі варіанти вирішення ії та ОБГОВОРИТИ їх;

- угрупувати факти;

- спробувати шляхом розмірковувань виявити наслідки тих чи інших варіантів рішення,

- вибрати засіб дії - те до виконання.

І якщо врахувати такі моменти, як:

- при плануванні спиратись на минулий досвід дітей ( база);

- використовувати під час підготовки спеціальну дитячу літературу, а також методичну літературу ( база вихователя);

- чи знайде ( та де?) продовження ця діяльність в подальшому?, то діяльність, певне, буде вдалою.

Всі види роботи, що означені вище, знайдуть свій відбиток в таких формах, як гра, труд, практична діяльність, спостереження, а також різні типи індивідуальної роботи.

Одним з різновидів партнерської діяльності є пізнавальна діяльність, структура якої має наступний  вигляд:

• створення проблемної ситуації (дітьми чи вихователем);
• включення дітей в ситуацію (відсутність однозначного рішення);
• вирішення проблеми (пошук можливих шляхів);
• діяльність дітей;
• оцінка ( що зробили, результат, що було самим цікавим, труднощі).