Організація цивільної оборони на об'єктах господарської діяльності

— здійснення на підприємствах, що обслуговуються, комплексу спеціальних попереджувальних та профілактичних заходів, які спрямовані на попередження аварійних ситуацій, зниження втрат і збитків у випадку їх виникнення.

За окремими договорами спеціалізовані формування можуть виконувати:

— роботи неаварійного характеру, направлені на підсилення протиаварійного захисту потенційно небезпечних об'єктів (ПНО);

— підготовку персоналу потенційно-небезпечних об'єктів до дій у НС. Для виконання покладених завдань спеціалізовані формування мають у своєму складі — оперативні, допоміжні підрозділи, науково-дослідні організації та виробничі підприємства.

Комплектування спеціалізованих формувань ЦО здійснюється за контрактом із числа спеціалістів, які мають досвід роботи у надзвичайних ситуаціях.

До центральних спеціалізованих формувань відносяться воєнізовані формування, призначені для ведення аварійно-рятувальних робіт при ліквідації великих виробничих аварій, в тому числі при наявності СДОР, аварій на залізничному транспорті, наслідків стихійного лиха, а також наслідків пожеж, загазування, обвалів тощо. Крім того, цими частинами виконуються певні ліквідаційні, пошуково-рятувальні, монтажно-відновлювальні (під водою, в зонах лісових пожеж) роботи енергозабезпечення, надання медичної допомоги та інше.

До територіальних спеціалізованих формувань відносяться зведені рятувальні підрозділи, призначені для проведення специфічних робіт, пов'язаних з аваріями технологічного і природного характеру, а також для аварійно-відновлювальних робіт на об'єктах господарської діяльності.

Об'єктові спеціалізовані формування створюються на об'єкті господарювання і складаються із спеціалізованих підрозділів, які виконують завдання щодо ліквідації аварій та виконують аварійно-відновлювальні роботи у випадку надзвичайних ситуацій безпосередньо за профілем даного підприємства.

До спеціалізованих формувань та аварійних служб міністерств та відомств відносяться:

— пошуково-рятувальні формування (гірничорятувальні, газорятувальні, спеціалізовані буксири-рятувальники, водолазно-рятувальні та ін.);

— аварійно-відновлювальні формування (відновлювальні поїзди Укрзалізниці, державний аварійно-технічний центр Державного департаменту з питань атомної енергетики, аварійно-відновлювальні бригади у складі підприємств з обслуговування автошляхів, об'єктів електрозв'яку, електроенергетики, трубопровідного транспорту, комунального та водного господарств;

— формування та служба протипожежної охорони (державне протипожежне формування, позаштатні протипожежні формування);

— служба охорони громадського порядку — установи МВС України;

— служба медицини катастроф — державна служба медицини катастроф (ДСМК).

Основне призначення медичної служби:

— надання громадянам безоплатної медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях природного та техногенного характеру;

— організовування і проведення комплексу санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах НС;

— координування роботи, спрямованої на забезпечення готовності лікувальних закладів, системи зв'язку та оповіщення, медичних та спеціалізованих формувань і закладів ДСМК до дій в екстремальних ситуаціях;

— здійснювати збір, аналіз, облік і надання інформації про медико-санітарні наслідки НС;

— забезпечувати збереження здоров'я персоналу, який бере участь у ліквідації наслідків НС;

— забезпечувати створення та раціональне використання резервів матеріально-технічних ресурсів для проведення заходів ДСМК;

— брати участь у підготовці медичних і немедичних працівників, на яких відповідно до законодавства покладено надання медичної допомоги у випадках виникнення НС;

— проводити науково-дослідну роботу, пов'язану з удосконаленням форм та методів організації надання екстреної медичної допомоги постраждалим у НС.

Для виконання цих завдань передбачається створити ДСМК на двох рівнях: державному та територіальному.

 

5 Документи, які розробляються на об`єкті у сфері захисту

 

Керівними документами, за якими на ОГ організовується підготовка з ЦО, є:

- наказ начальника ЦО  району (міста) за підсумками підготовки за минулий рік і завдання на новий навчальний рік;

- програми підготовки і навчання з ЦО;

- виписки з плану комплектування  курсів ЦО і навчальних установ  підвищення кваліфікації.

У відповідності з цими документами на ОГ розробляються:

- наказ начальника ЦО  об'єкта за підсумками підготовки з ЦО за минулий рік і завдання на новий навчальний рік.

До наказу додаються:

- перелік навчальних груп;

- перелік тем навчання  і тренувань з ЦО;

- тематика підготовки з ЦО;

- план підготовки керівного складу невоєнізованих формувань, робітників і службовців об'єкта;

- розклад занять для  кожної навчальної групи.

Крім того, на об'єкті може розроблятися графік використання об’єктів навчально-матеріальної бази.

Облік підготовки і навчання з ЦО на об'єкті ведеться постійно. До облікових документів на ОГ відносяться:

- журнал обліку занять з ЦО (на кожну групу);

- журнал обліку підготовки керівного і командно-начальницького складу на курсах ЦО і навчальних установах підвищення кваліфікації.

Після вивчення теоретичної частини необхідно закріпити отримані знання в ході різних тренувань і навчань.

Особливо важливими документами, які повинні бути розроблені головним інженером та підписані начальником ОГ є:

1. перспективний план  захисту об`єкту,

2. план евакуації працівників,

3. план забезпечення фінансування  евакуаційних та рятувальних  робіт,

4. технічна документація  ОГ щодо правил експлуатації,

5. висновки комісії щодо  стійкості ОГ.

 

 

Висновок

 

Організація цивільної оборони на об`єктах господарювання (ОГ) покладається головним чином на начальника цивільного захисту та його помічників.

Мета створення цивільного захисту на ОГ полягає в проведенні попереджувальних заходів виникнення НС і впровадження заходів на зменшення збитків і втрат у випадках аварій, розробка інженерно-технічних заходів.

До складу керівництва ЦО об'єкта входять: начальник ЦО (НЦО), заступники: по евакуації, якому підпорядкована евакокомісія; по заміській зоні; по технічній частині, якому підпорядковується комісія з підвищення сталості роботи підприємства; начальник штабу, який є першим заступником НЦО підприємства.

Штаб ЦО здійснює заходи щодо захисту робітників, службовців і населення підвідомчих робітничих мікрорайонів і селищ при стихійних лихах, виробничих аваріях і катастрофах, а також від сучасних засобів ураження. Організовує і забезпечує безупинне управління ЦО. Розробляє плани ЦО об'єкта на мирний і воєнний час, періодично коректує й організовує їх виконання. Організовує і контролює навчання робітників та службовців з Цивільної оборони і підготовку формувань ЦО об'єкта.

Особливо важливими документами, які повинні бути розроблені головним інженером та підписані начальником ОГ є: перспективний план захисту об`єкту, план евакуації працівників, план забезпечення фінансування евакуаційних та рятувальних робіт, технічна документація ОГ щодо правил експлуатації, висновки комісії щодо стійкості ОГ.

 

 

 

Список літератури

 

1. Атаманюк В.Г. Гражданская  оборона. – М.: Высш. шк., 1986.

2. Безопасность жизнедеятельности. Учебник / Под ред. Э.А. Арустамова. – М., 2000.

3. Безпека життєдіяльності. Підручник / За ред. Я.Бедрія. – Львів: Афіша, 1998.

4. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. Навчальний посібник. Видання друге. – Львів.: Афіша, 2001.

5. Заплотинський В.М. Безпека  життєдіяльності.: Навчальний посібник. – К., 2000. – 280 с.

6. Желібо Е.П. Безпека життєдіяльності.: Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2001. – 320 с.

7. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності  людини: Навчальний посібник. - Л., 2000. - 186 с.

8. Пістун І.П. та інші. Безпека життєдіяльності. - Львів, 1995.

9. Шоботов В.М. Цивільна  оборона: Навчальний посібник. – К., 2004. – 439 с.