Підвищення ефективності щеплення проти метапневмовірусної інфекції та інфекційного енцефаломієліту птиці

Підвищення ефективності щеплення проти метапневмовірусної інфекції та інфекційного енцефаломієліту  птиці

Корисна модель, що передбачається, відноситься до ветеринарної вірусології, імунології і може використовуватися для попередження імунодефіцитного та імуносупресивного стану організму, що виникають у птиці раннього віку через низьку природну резистентність і не сформованість факторів імунного захисту при проведенні профілактичних щепленнях у птахівництві.

Використання у птахівництві України імунотропних препаратів потребує наукового обґрунтування. Більшість досліджень такого плану присвячена вивченню впливу пробіотиків на організм птиці з метою підвищення функціональної активності, життєздатності та продуктивних показників. Що ж стосується імуномодуляторів, то таких досліджень на птиці проводилося значно менше. Особливо маловивченим залишається питання їх застосування для підвищення ефективності щеплення птиці щодо МПВІ. Серед значної кількості різноманітних засобів, що обумовлюють імуномодулюючу, кардіо і гепатопротекторну, протизапальну, протигрибкову та противірусну дію, особливої уваги заслуговує використання похідних 1,2,4 - триазолу у ветеринарній практиці. Важливим механізмом фармакодинаміки одного з похідних 1,2,4 - триазолу - тіотриазоліну є його різнобічний вплив на енергетичний обмін.

Моковик Ю. В.(2008) вказує, що використання гетероциклічних сполук 1.2.4 триазолу, структурним фрагментом являється  ядро багатьох синтетичних лікарських засобів, які проявляють протигрибкову (флуконазол, ітраканазол), антидепресивну (трозодан, альпразолам), гепатопротекторну, ранозагоюючу та противірусну ( тіотріазолін) дію, що містять як замісник 3-піридиновий фрагмент та призводить до появи речовин із високою фармакологічною активністю (Синтез і фізико-хімічні та біологічні властивості S-похідних 5-[3-піриділ]- та 5-[3-піриділ]-4 –феніл-1.2,4 –тріазоліл -3 тіону / Ю. В. Маковик // Автореф. Дисс. канд. фарм. наук 2008.-20 с.).

Шурмакевич Л. Р. вивчав вплив різних концентрацій високочистого натрію гіпохлориту (ВНГХ) на гематологічні показники курчат-бройлерів у різні вікові періоди, котрі були нещеплені та ті, що проходили планове щеплення проти інфекційного бронхіту, хвороб Гамборо і Нюкасла.

Аналіз проведених досліджень засвідчив  про вірогідне підвищення гематологічних параметрів, зокрема кількості еритроцитів, вмісту гемоглобіну та кількості лейкоцитів, у курчат-бройлерів, які отримували розчин ВНГХ у різних концентраціях у порівнянні із контрольною групою. При цьому, показник гематокритного числа на 10, 30 і 45 добу життя курчат-бройлерів не зазнавав змін у жодній із дослідних груп у порівнянні з контрольною. Це вказує на відносну стабільність водно-сольового балансу в організмі молодняку птиці як щепленої проти інфекційного бронхіту, хвороб Гамборо і Нюкасла, так і нещепленої, впродовж їх вирощування та за введення розчину ВНГ (Показники фізіологічного стану курчат-бройлерів у нормі та після вакцинації за впливу розчину високочистого натрію гіпохлориду / Л. Р. Шурмакевич // Наук. Вісник Львівського нац. Ун-ту вет. мед. та біотехнологій ім. С. З. Гжицького. — Львів - 2010. — Т. 11 - № 2 - Ч. 2. — С. 32–36.)

Фоспреніл – продукт поліпренолів хвої, запатентований як противірусний препарат, який підвищує резистентність організму та імунну відповідь на вакцини, забеспечує лікування інфікційних захворювань та збереженість поголів’я птиці. Витрати на приріст живої ваги знижується на 4-7 %. (Ветеринария Кубани № 2.-2006.-С.23-25)

Використовуючи синтетичний препарат ІС –12 при щеплені курчат проти НХ (штам Ла - Сота) проявляє іммуностимулюючу дію. Після введення даного препарату в розведеннях 10^-2, 10^-3, 10^-4 викликав незначні коливання кількості еритроцитів. При фонових показниках 3,0 ±0,15 Т/л в контрольній групі цей показник склав 2,78± 0,18, а в 1, 2, 3 – й групах 2,53± 0,13; 3,24 ± 0,21;3,4 ± 0,14 Т/л відповідно, маючи достовірні відмінності (р< 0,05) між контрольною і 3-ою групами. До кінця досліду збільшувалося кількість лейкоцитів: так у птиці 3-ої групи – 45,61± 5,20 проти 30,75 ± 1,81 Г/л ( р< 0,05), при показниках в 1-ій і 2-ій дослідних групах 35,24 ± 0,90 і 33,12 ± 2,43 Г/л. Титри антитіл у курчат контрольної та дослідних групп на 14 і 28 добу після щеплення склали 5,5 ± 0,28 і 6,5 ±0,30 (р< 0,05) log₂ при 88 і 96 % захисту, 4,46 ± 0,22 ( 84%) і 5,5 ± 0,30 ( 88%) відповідно (Госманов Р.Г. Ветеринарная вирусология / Р.Г. Госманов, Н.М. Колычев // – М. Колос, 2006. – 406 с.).

Ігнатов П. Е. (2000) перед щепленням птиці проти інфекційного бронхіту (ІБК) у 1-10 добовому віці, 14 – та доба проти інфекційної бурсальной хвороби (ІББ), 19 – та доба проти хвороби нюкасла (НХ) випаюв 0,4%-ный розчин фоспреніла у дозі 0,05 мг/кг маси тіла. Де відмічачав, що у дослідній групі збереження курчат була вище порівняно до контрольної на 1,47% і скадала 92,17%. При проведені серологічного контролю на 20-ту добу після щеплення реєстрував коливання антитіл від 1:8 до 1: 512, тоді як в контрольній групі у 18 % реєстрували антитіла на рівні 1:4. Напруженість імунітету до НХ та ІББ становила 100%, ІБК –94%, тоді як в контрольній групі 10% (Игнатов П. Е. Повышение сохранности, яйценоскости и массы яйца у кур-несушек с использованием иммунобиостимулирующего препарата Фоспренил / П. Е. Игнатов // Ветеринария − 2000. − № 2. – С. 21−22).

Дементьева В. А. (2007) та інші дійшли до висновку про позитивний вплив фоспренила на рівень та тривалість протективного гуморального імунітету при введенні його в добовому віці. Проведені дослідження прямого і опосередкованого противірусного ефекту фоспренілу на моделі вірусу НБ(шт. В1) та ІРТ(шт. 4016) показали пригнічення гемагглютинуючої активності вірусу ІРТ препаратом фоспреніла на 2 log, тоді як з вірусом НБ подібного ефекту не виявлено. Отримані дані можуть свідчити про можливий вплив препарату на адсорбцію певних вірусів шляхом блокування рецепторів, а також модифікації клітинних мембран. Спостерігали значне збільшення вироблення інтерферону, індукованого фоспренілом, що може бути одним з основних механізмів імуномодулюючого ефекту препарату. (Дементьева В. А. Неспецифическая профилактика респираторных болезней птиц, при аэрозольном применения Фоспренила / В. А. Дементьева [и др.] // Ветеринария − 2007. − № 12. – С. 16−17).

Арбідол має інтерфероніндуціруючі властивості, противірусну дію, імуномодулюючий ефект та антиоксидантну активність. Механізм його дії пов'язаний із інгібіруванням трансляції вірусоспецифічних білків в інфікованих клітинах, внаслідок чого пригнічується репродукція вірусів. Він активний відносно вірусів грипу А і В, підвищує гуморальні і клітинні реакції імунітету, стійкість організму до інфекцій, підвищує загальну кількість Т - лімфоцитів і Т- хелперів при їх початковому зниженні і впливає на них при нормальному функціонуванні клітинної ланки імунітету. Препарат підвищує фагоцитарне число.(Применение иммуномодулирующих препаратов при вирусных инфекциях / С. В. Ожерелков [и др.] // Ветеринария в птицеводстве. — 2002. — № 5-6. —С. 42-43).

За даними Топурія Л. Ю. (2003) при використані рібаву (спиртовий екстракт, що містить сбалансований, складний комплекс біологічно –активних речовин – продуктів синтезу ендофітних мікроміцетів) було сформовано дві групи добових  курчат-бройлерів кросу "Смена-2" по 100 голів в кожній. Рибав задавали курчатам досвідчених груп один раз в день в дозі 0,25 мл/кг маси з 1-го по 5-й та з 30-ої по 35-ту добу життя. Контрольні курчата залишалися інтактними. Кров для морфологічних та імунологічних у курчат-бройлерів відбирали у 1-, 7-, 14-, 28 - та 42-добовому віці. При використанні рибава у курчат спостерігалося збільшення кількості еритроцитів на 4,19-4,26% (р<0,01), лейкоцитів - на 8,0-9,22% (р<0,05 -р<0,01), гемоглобіну - на 7,68-17,07%. β-літична активність сироватки крові змінювалася на всьому протязі експерименту. Спостерігалося значне підвищення фагоцитарної активності псевдоеозинофілів крові та фагоцитарного індексу на 2,99-24,56% (р<0,05). Загальне та відносна кількість Т- і В-лімфоцитів у курчат-бройлерів, отримуючих рибав, достовірно перевищувало число цих клітин у контрольних курчат. (Топурия Л.Ю. Фитопрепарат рибав – эффективный иммуностимулятор для мясной птицы / Л.Ю. Топурия // Современные вопросы ветеринарной гомеопатии: первая Международная конференция, посвященная 300-летию Санкт – Петербурга.-СПб., 2003. - С. 145-147

Оніщук Ф. Д. (2004) випробовував препарат Лозеваль здоровим та хворим хворим тваринам та птиці з метою профілактики та лікування. Де відмічалося поліпшенню їх загального стану і апетиту, швидкому купіруванню кліничних ознак захворювання, нормалізації функції уражених систем і органів, зниженню відсотку захворюваності та кращому росту і развитку тварин та птиці. При цьому побічних явищ від застосування препарату не реєстрували. Середньодобовий приріст маси тіла дослідних тварин та птиці перевищували показники контрольних груп на 8 - 44 %. Також визначено позитивний вплив лозеваля на різні морфо-імунологічні-біохімічні крові в тому числі на эритрогемопоєз. У окремих серіях дослідів покращувалися показники білкового обміну зокрема, загального білку і гамма-глобулінової фракції сироватки крові, а також відмічали посилення фагоцитозу мікроорганізмів нейтрофілами та збільшення числа лейкоцитів, що фагоцитують. (Онищук Ф. Д. Эфективность использования нового препарата Лозеваль в ветеринарии / Онищук Ф. Д. // Фундаментальные исследования №4-2004 С. 54-55

Krau М. (2007) вивчав вплив похідних 1, 2,4 триазолу на біохімічні, імунологічні показники крові та підвищення маси тіла індичок 120-ти добового віку методом випоювання. При дослідженні показників крові відмічено, що гемоглобін та лейкограма находилися в межах фізіологічних нормах. Але похідні 1,2,4 триазола впливали на збільшення глюкози порівняно до контрольної групи. (Krau М. Influence of differentiated rations of 1,2,4-triasole derivative on the level of chosen blood indicators and rearing efficiency of slaughter turkey-hens / M. Krau // Annfles universit at is mariae curie-sklodowska Lublin-Polonia-2007-Vol. 1-P. 8-14)

Truchliski J. (2006) та інші вивчали вплив на організм індичок водного єкстракта часнику та похідних 1,2,4 триазолу на фізіологічні показники організму. Під час дослідження вивлено підвищення біохімічних показників крові особливо Zn, Cu, а також Fe порівняно до контролю. (Wpływ dodatku czosnku i pochodnej 1,2,4-triazolu na poziom wybranych elementуw mineralnych w surowicy krwi i tkankach indyczek / J. Truchliski, M. Krauze, B. Modzelewska-Banachi // Annfles universit at is mariae curie-sklodowska Lublin-Polonia-2006.-Vol. 47.-P.349-355)

До синтетичних похідних 1,2,4 - триазолу відносяться нові сполуки АІ - 1 та РАПК - 60, вплив яких на організм птиці ще не вивчено.

Із курчат-бройлерів 27 добового віку було сформовано 3 групи n=10:

1. група, якій уводили РАПК-60 у 1 % концентрації 1 мл, внутрішньом’язово (морфоліній 2- (5- (4 піріділ )- 4- (2 метоксіфеніл) -1,2,4-триазол-3 ілтіо ) ацетат ( формула 1)

2. група, якій уводили АІ-1 у 1 % концентрації 1 мл, внутрішньом’язово піпірідіній 2- (5- ( піріділ – 4 іл )-1,2,4 – триазол -3-ілтіо) ацетат (формула2)

,

3. група контрольна щеплена без сполук.

Сполуки вводили 1 раз  на добу впродовж 3 діб. На 30 добу життя курчат вакцинували проти МПВІ птиці живою вакциною (Хіправіар, штам 1062, підтип В). Інтерпретацію результатів серологічного контролю в ІФА із використанням діагностичного обладнання ВіоСhek проводили згідно рекомендацій фірми. За негативний вважали титр 1:1158, сумнівний 1:1159-1:1655, позитивний 1:1656 та вище.

Введення сполук РАПК-60 за обраною схемою сприяло підвищенню рівня Ат порівняно до групи контролю. Сполука АІ-1 не виявела стимулюючої активності на антитілогенез порівняно до інших груп дослідних курчат (табл. 1).

Таблиця 1

Титр антитіл  до МПВ у сироватці крові щепленої птиці в різних реакціях, M±m (n=5)

 

Метод дослідження	Рівень поствакцинальних антитіл до МПВ у курчат - бройлерів
	контрольна група, щеплена	РПК-60	АІ-1
ІФА	8175±1597	13325±3148	7703±5238
РДП	1,4±0,6	3,6±0,6	2,8±0,37

 

Для досліджень відбирали  зразки крові від п’яти голів  курчат у 45-добовому віці після їх декапітації.

Вивчаємі сполуки незначно вплинули на гематологічні та імунологічні показники, але зумовлювали коливання у фізіологічних межах деяких із них.

У таблиці 2 наведені дані щодо морфологічних показників крові курчат, яких було щеплено щодо МПВІ з використанням досліджуваних сполук.

Таблиця 2

Морфологічні  показники крові курчат через 14 діб  після введення сполук та щеплення М±m, (n=5)

 

Показники крові, одиниці  виміру	Норма по Верещак Н.А. та Кудрявцеву А.А. для курчат – бройлерів 30 - 42 добового віку	Групи курчат-бройлерів
		контроль	РАПК-60	АІ-1
Гемоглобін, г/л	86,4	110±3,16	114±1,87	112±3,74
Еритроцити, Т /л	2,81	4,06±0,05	4,08±0,08	4,06±0,06
Лейкоцити, Г/л	29,42	30,98±2,55	34,76±2,60	31,12±2,86
Тромбоцити, Г/л	32	36,6±1,3	36,8±1,5	35,4±1,5

Примітка: у цій і наступних таблицях: *** — p < 0,001 вірогідність по відношенню до контролю

 

Кількість гемоглобіну та еритроцитів відображає фізіологічний стан та рівень окисних процесів в організмі. У крові курчат-бройлерів дослідних груп ці показники вищі у порівнянні до контролю, при цьому знаходяться у межах фізіологічних норм. Так кількість гемоглобіну у крові курчат-бройлерів після введення сполуки РАПК - 60 мала тенденцію до збільшення на 4 Г/л або 3,6%. У групі після введення сполуки АІ - 1 цей показник викликав збільшення на 2 Г/л або 3,6% порівняно до контролю.

Кількість еритроцитів у дослідних групах має тенденцію до збільшення РАПК-60 на 0,02 Т/л або 0,5%, а сполука АІ -1 на 0,03 Т/л або 4,1% відповідно.

При цьому встановлено збільшення кількість лейкоцитів у крові птиці дослідних груп: із РАПК - 60 на 1,78 або 5,75% та АІ -1 на 0,14 або 05 % порівняно до контролю (110±3,16).

Збільшення кількості тромбоцитів відбувається при введенні сполуки РАПК - 60 на 0,2 Г/л або 0,5% та зниженням у груп АІ -1 на 1,2 Г/л або 3,3% порівняно до контролю (36,6±1,3).