Катаральний мастит у ВРХ

• дотримання особистої  гігієни доярки;

• інші заходи, передбачені  ветеринарно-санітарними та зоогігієнічних правилами, здійснення яких необхідно  для створення нормальних умов існування  та експлуатації тварин.

 

Крім того, для профілактики маститів важливе значення мають  і такі заходи як щомісячне обстеження корів на наявність субклінічних (прихованих) маститів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Матеріал і  методи досліджень.

Дослідження проводилось на корові,яка утримується у приватному секторі(с. Світлогірське, Дніпропетровської обл.).

   Основні методи дослідження:

1. Розпитування і опитування

2. Огляд і спостереження

3. Пальпація

4. Перкусія

5. Аускультація

6. Термометрія

   Додаткові:

1. Лабораторні(морфологічні,біохімічні)

2.Мастидинова проба молока(мастит-тест).

 

Проводилось власне клінічне дослідження тварини:

- Дослідження загального стану(температура ,пульс ,дихання,габітус,стан кон’юнктиви та слизових оболонок,шерстяного покриву,шкіри,лімфатичних вузлів,скелетно-м’язової системи).

- Дослідження окремих органів і систем(серцево-судинної системи,системи дихання,травлення,сечостатевої,нервової системи та крові,молочної залози і якості секрету).

Використовувались загально прийняті методи.

 

Для лікування використовувались  засоби фізичної ,патогенетичної та етіотропної терапії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналіз результатів власних досліджень

При аналізі анамнестичних даних, результатів клінічного обстеження тварині був поставлений діагноз гострий катаральний мастит протікає у формі катарального запалення молочних ходів і молочної цистерни.

 Обстеження вимені  виявило, що: уражена частка(права передня) збільшена в обсязі,набрякла,болюча та гаряча, глибокої пальпацією вдається виявити ущільнені ділянки , в основі соска вимені прощупуються  щільні тяжі. Місцева температура підвищена, погіршений аппетит, на не пігментованій шкірі яскраво проступає почервоніння. Надвименний лімфовузол з ураженої сторони(з правої) збільшений. Молоко водянисте,та у ньому  присутні пухкі білі згустки казеїну. 
Для підтвердження діагнозу  проводилась мастидинова проба(за Н.К. Оксамитним),яка дала позитивний результат.

Діагноз поставили комплексно, грунтуючись на даних анамнезу, клінічних ознаках, дослідженні систем і органів тварини.

Виникненню захворювання могли сприяти похибки в годівлі  та утриманні тварини,а також при проникненні інфекції через пошкоджений сосок чи при проникненні мікробів галактогенним шляхом у корів зі слабким сфінктером соскового каналу.

 
В основі існуючих методів лікування лежать наступні принципи: 
- до лікування приступати не пізніше 10-12 год. після постановки діагнозу; 
- вплив на патологічний осередок має бути комплексним з урахуванням етіології та патогенезу хвороби; 
- призначувані протимікробні препарати повинні мати максимально широкий бактерицидний спектр; 
- протимаститні препарати призначені для внутріцистернального введення повинні володіти мінімальним подразнюють епітелій молочної залози; 
застосовувати максимально ефективні терапевтичні схеми тривалістю не більше 3-х діб. 
В данному випадку лікування було вибрано керуючись вищевказаними пунктами, а також наявністю лікарських засобів, їх вартістю і доступністю.

 

 Були призначені такі заходи профілактики та для попередження повторного виникнення маститу:

- правильний запуск тварини;

- санація молочної залози при останньому доїнні,перед запуском ,шляхом інтрацистернального введення антибіотиків пролонгованої дії та попередження проникнення мікроорганізмів у вим’я шляхом заклеювання дійок бактерицидною липкою плівкою після введення лікарського препарату;

- правильне ведення сухостійного періоду,що включає :надання тварині щоденного моціону,вилучення в перші 15 і останні 7-10 діб соковитих і концентрованих кормів;

- ретельне дотримання  правил підготовки вим’я до кожного доїння;

- дезінфекція дійок після доїння і використання спеціальних антисептиків;

- дослідження на субклінічний мастит 1р./міс.;

 

При виконанні всіх запропонованих заходів лікування та профілактики маститу,а також дотриманні основних принципів утримання тварини прогноз сприятливий та одужання тварини через 5-7 діб.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки та пропозиції

У зв'язку з різноманітністю причин, що викликають мастит, і особливостями перебігу запальних процесів у вимені необхідно враховувати при терапії маститів наступне: 
- гостре запалення вимені викликає глибокі, часто незворотні зміни в його тканинах. Тому результати лікування при маститах перебувають у прямій залежності від часу надання лікувальної допомоги, тобто чим раніше розпочата терапія при маститі, тим вона ефективніша і тим коротше термін лікування. 
-причини маститів і зміни в тканинах вимені при розвитку в них запального процесу досить різноманітні. Це обумовлює необхідність застосування комплексної - етіотропно-патогенетичної - терапії та здійснення її з урахуванням стану тварини, характеру запалення і біологічних властивостей збудника.

 

Проведене лікування при курації тварини ефективне при захворюванні гострим катаральним маститом: 
1. Дане лікування цілком вигідно в економічному плані, так як вибрані препарати досить не дорогі. 
2. Методи лікування не трудомісткі і їх може використовувати початківець фахівець. 
3. Після лікування тварина повністю відновила свою продуктивність і якість молока.

 

Пропозиції:  
• У міру виявлення захворювання тварини своєчасно і систематично проводити лікування. 
• Проводити клінічну діагностику прихованого маститу за допомогою таких препаратів як мастидин, димастин. 
•  Дотримуватись всіх заходів профілактики маститу та основних принципів утримання тварини: було рекомендоване частіше прибирання гною та ретельніше обмивання вимені,після доїння використання антисептичних мазей. Також призначено введення препарату «Тривіт» по 2 мл/1раз на тиждень,протягом місяця. 
• Потрібно переглянути раціон та додати в нього корми багаті вітамінами і мінеральними речовинами. 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Акатов В.А. Ветеринарне акушерство та гінекологія. / В.А. Акатов, Г.А. Кононов та ін - Л., «Колос», 1977. - 656с. 
2. Гейдріх Г. та Ренк В. Мастити сільськогосподарських тварин і боротьба з ними - М.: «Колос», 1968. 
3. Гончаров В.П., Карпов В.А, Якимчук І.Л. Профілактика і лікування маститів у тварин - М.: Россельхозиздат, 1987. 
4. Гончаров В.П. Мастити у різних видів тварин та їх лікування: навч. посіб. / Гончаров В.П., З.І.  
5. Гончаров В.П. Ветеринарне акушерство. Акушерство, гінекологія і штучне осіменіння с.-г. тварин / Під редак. М.М. Михайлова. - М.: Агропромиздат, 1990. 
6. Гончаров В.П., Карпов В.А. Довідник з акушерства та гінекології тварин. - М.: Россельхозиздат, 1985. 
7. Студенцов А.П., Шипілов В.С, та ін Акушерство, гінекологія і біотехніка розмноження тварин. - М.: Колос, 2005. - 512с.                                                   8. Ермаченков М.М. Акушерство і гінекологія сільськогосподарських тварин. - М.: Колос, 1983. 
9. Івашура І.А. Система заходів по боротьбі з маститами корів. - М.: Росагропромиздат, 1991. 
10. Карташова В.М., Івашура А.І. Мастити корів. - М.: Агропромиздат, 1988. 
11. Кононов Г.А. Ветеринарне акушерство та гінекологія. Л., Колос, 1977. 
12. Логвинов Д. Д., Солодовников С. Б., Сидоренко О. М., Хвороби вимені у корів, К., 1979.

13.Корейба Л.В. ,курс лекцій  з дисципліни «Акушерство і  гінекологія с/г тварин»

 
http://works.doklad.ru/view/c-IOD3juCdY/3.html

 

http://vps04645.vps.tech-logol.ru/index.php?pages=1&act=10&id=13086

 

http://зоокомпас.рф/index.php/%D0%92%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%8F/kataralnyj-mastit.html

 

http://www.bestreferat.ru/referat-122491.html