Уголовный процес

Строки досудового розслідування, їх продовження. Досудове розслідування повинно бути закінчено:

1. протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
2. протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

В цей строк включається час з моменту повідомлення особі про підозру, тобто появи в кримінальному провадженні процесуальної фігури підозрюваного до:

• направлення кримінального провадження прокурором з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру;
• закриття кримінального провадження;

зупинення кримінального провадження в справі (тобто, в строк досудового розслідування не включається час, на протязі якого досудове розслідування було зупинено з підстав, передбачених у ст. 280 КПК, оскільки зупинення досудового розслідування одночасно означає і зупинення перебігу строку досудового розслідування до моменту відновлення кримінального провадження).Строк досудового розслідування може бути продовжений. Так, якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування кримінального проступку (дізнання) у протягом одного місяця, цей строк може бути продовжений районним (місь ким) або іншим прирівняним до нього прокурором до двох місяців .

Якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство) неможливо закінчити протягом двох місяців, цей строк може бути продовжений :

• до трьох місяців ( якщо його неможливо закінчити досудове розслідування внаслідок складності провадження) - районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором;
• до шести місяців(внаслідок особливої складності провадження) - прокурором Автономної Республіки Крим, прокурором області, міст Києва і Севастополя чи прирівняним до них прокурором або їх заступниками;
• до дванадцяти місяців (внаслідок виняткової складності провадження) -Генеральним прокурором України чи його заступниками.

При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

• двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
• шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;

• дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину (ст.219 КПК).

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею або винесення постанови про відновлення кримінального провадження не включається у строки, передбачені ст.219 КПК.

Продовження строку досудового розслідування кримінального правопорушення здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора, що здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні цього досудового розслідування.

Поняття, види та система слідчих (розшукових) дій як основного способу збирання доказів у досудовому провадженні. Слідчі дії — це процесуальні дії, які здійснюються з метою збирання, перевірки доказів.

Згідно зі ст. 223 КПК, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) показів, речей і документів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Закон передбачає проведення таких слідчих (розшукових) дій, як: допит (ст.ст. 225,352,353,351,226); пред'явлення особи для впізнання (ст.ст. 228,229, 230); огляд (ст.ст. 237,238,239); ексгумація трупа (ст. 239); обшук (ст. 234); слідчий експеримент (ст. 240); освідування особи (ст. 241); проведення експертизи (ст. 242).

Для проведення слідчих (розшукових дій) необхідна наявність двох підстав. Правова підстава - це положення, відповідно до яких в законі міститься вказівка на те, що слідчий має право проводити певні слідчі дії та наявність відповідної постанови, а у випадках, прямо передбачених законом, ще й наявність постанови. Згоди прокурора або дозволу слідчого судді.

Деякі слідчі дії, наприклад, затримання особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, обшук, освідування мають примусовий характер, та й інші дії прямо чи непрямо можуть зачіпати чиїсь права та законні інтереси, а тому неодмінною вимогою, що пред'являється до будь-якої слідчої дії, є наявність для того достатніх фактичних підстав (ч. 1 ст. 223 КПК).

Правила проведення слідчих (розшукових) дій:

• Проведення слідчих дій допускається лише у провадженні, яке розпочато і лише огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і початку розслідування.
• Проведення слідчих дій здійснюється слідчим у провадженні, яке розпочато і знаходиться у нього. Без процесуального початку і прийняття до свого провадження слідчий може проводити слідчі дії у зв'язку з виконанням окремого доручення від іншого слідчого, а також у зв'язку з включенням його до складу слідчої групи (бригади). В окремих випадках слідчі дії виконуються оперативним підрозділом за дорученням слідчого або прокурора.
• Слідчий, прокурор повинен вжити належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшуко- вої) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз' яснюються їх права і обов' язки, а також відповідальність, встановлена законом.

Проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків,коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.

• У разі отримання під час проведення слідчої (розшукової) дії доказів, які можуть вказувати на невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий, прокурор зобов'язаний провести відповідну слідчу (розшукову) дію в повному обсязі, долучити складені процесуальні документи до матеріалів досудового розслідування та надати їх суду у випадку звернення з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру або клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

• Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній.

• Під час проведення такої слідчої (розшукової") дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.
• Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов'язковою участю понятих та захисника незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Відповідно до ч. 8 ст. 223 слідчі (розшукові) дії, не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених ч. З ст. 333 КПК України, де зазначається, що у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами. 

Слідчі (розшукові) дії класифікують за наступними ознаками:

1. Залежно від обсягу предмета слідчої дії та Ті повторюваності слідчі (розшукові) дії можуть бути основними й додатковими; первинними та повторними.

Основними є слідчі дії, що провадять у повному обсязі для дослідження предмета слідчої дії загалом (приміром, допит свідка, огляд, обшук).

Додатковими називають слідчі (розшукові) дії, що спрямовані на дослідження частини їхнього предмета, тобто окремих обставин, які не було з'ясовано з різних причин під час основної слідчої дії (наприклад, додатковий допит свідка, додатковий огляд, додатковий обшук). Деякі слідчі дії через специфіку їх провадження не можуть бути додатковими. Зокрема, не можна додатково пред'являти для впізнання особу чи предмет, які вже пред'являлися. Так само не може бути проведено додатково очну ставку з метою усунення суперечностей, котрі під час очної ставки, проведеної раніше, не було усунено. Первинні слідчі дії за змістом є тотожними основним. Повторними є слідчі дії, що після первинних провадять у повному обсязі (до прикладу, повторний огляд, повторний обшук).

Додаткові та повторні слідчі дії завжди виконують, відповідно, після основних і первинних.

2. Залежно від невідкладної необхідності провадження на певному етапі розслідування слідчі (розшукові) дії поділяють на невідкладні й інші.

Невідкладними є слідчі (розшукові) дії, котрі провадять одразу після початку досудового розслідування, оскільки наслідком їх не- провадження чи несвоєчасного провадження може бути втрата доказів, які мають значення для кримінального провадження, а отже, і юридична відповідальність слідчого.

Необхідність і час провадження інших слідчих дій визначає слідчий, залежно від ситуації розслідування (доказування), їх може бути проведено на будь-якому етапі досудового слідства.

3. За імперативністю (обов'язковістю) провадження слідчі дії поділяють на обов'язкові та необов'язкові.

Необов 'язковими є слідчі дії, необхідність провадження яких визначає сам слідчий і непроведення котрих не може суттєво вплинути на якість доказування в кримінальному провадженні.

N5

4. Залежно від мети слідчих дій розрізняють ті, що спрямовані:

• на збирання доказів (допит, огляд, обшук, виїмка, освідуван- ня, призначення експертизи);

• перевірку доказів (очна ставка, пред'явлення для впізнання, слідчий експеримент, призначення і проведення експертиз, ексгумація трупа).
5. За процесуальною формою: за постановою слідчого або без неї; з дозволу (рішення, постанови) суду або без нього; з санкції і без санкції прокурора.

Поняття та система негласних слідчих (розшукових) дій. Слідчі (розшукові) дії слід відрізняти від негласних слідчих (розшукових) дій, які хоча і є їх різновидом, проте відомості про факт та методи їх проведення не підлягають розголошенню.

Негласні слідчі (розшукові) дії, є різновидом слідчих (розшукових) дій, проте відомості про факт та методи їх проведення не підлягають розголошенню. Проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб (ч.ч. 1, 2 ст. 246 КПК України ).

Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб (ч.ч. 1,2 ст. 246 КПК України). До них слід віднести: аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260); накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261), огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262), зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263), зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264), обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267), установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268), спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269), аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270), контроль за вчиненням злочину (ст. 271), виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272), негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274).Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених КПК, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором (клопотання про дозвіл на втручання у приватне життя). Слідчий зобов'язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.

Повідомлення особи про підозру - це одне із важливих процесуальних рішень, яке приймає прокурор або слідчий за погодженням з прокурором до закінчення розслідування у кримінальному провадженні. В цьому процесуальному рішенні на основі доказів, зібраних у ході проведення досудового розслідування, конкретна особа стає набуває статусу підозрюваного.

Правильне вирішення питання про підозру особи сприяє досягненню таких перспективних завдань кримінального провадження, як зміцнення законності та правопорядку, охорона інтересів суспільства, прав і свобод громадян, та виховання їх в дусі дотримання Конституції України та відповідних законів.