Стан і тенденції кримінально-виконавчої політики

План

 

1. Всуп
2. Аналіз досліджень і публікацій
3. Стан і тенденції кримінально-виконавчої політики
4. Висновок
5. Список літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Зрілість кожного суспільства  визначається ставленням до соціально уразливих категорій населення, до яких можна віднести і людей, які знаходяться в місцях позбавлення волі.

У сучасних умовах стрижнем подальшого розвитку кримінально-виконавчої служби повинна стати виключно ідея ресоціалізації засуджених, що є основою пенітенціарної філософії.

Сьогодні найголовнішим  завданням адміністрації установ  виконання покарань є збереження фізичного, розумового та духовного здоров’я засуджених, розвиток їх соціально значущих якостей, підготовка до реінтеграції в суспільство після звільнення.

Основою процесу соціалізації та відновлення засудженого як людини, спроможної жити в суспільстві, є соціально-виховна та психологічна робота.

 

 

АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПУБЛІКАЦІЙ

 

 У науці кримінально-виконавчого права зазначена проблема є не новою. Вона знаходиться в центрі постійної уваги таких учених, як О. В. Беца, І. Г. Богатирьов, Т. А. Денисова, О. М. Джужа, В. О. Корчинський, В. О. Меркулова, О. П. Севєров, В. М. Синьов, А. Х. Степанюк, Г. О. Радов, В. М. Трубников, С. Я. Фаренюк, І. Я. Яковець та ін.

Висвітлено чимало положень теоретичного і практичного характеру, що стосуються формування змісту та стану кримінально-виконавчої політики за

період незалежності України. Проте ще чимало важливих аспектів, пов’язаних насамперед з тенденціями її розвитку на сучасному етапі розглянуто й осмислено.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ  КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ ПОЛІТИКИ

Станом на 1 вересня 2013 року в 182 установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України, трималося 133040 осіб, крім того на обліку у 697 підрозділах кримінально-виконавчої інспекції перебуває 137965 засуджених до кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та адміністративних стягнень.

При цьому:  у 26 діючих слідчих ізоляторах та 6 установах виконання покарань з функцією СІЗО тримається	23283 особи,
з них на стадії:  досудового розслідування	1820 осіб,
судового розгляду (до винесення вироку)	9488 осіб,
у 141 кримінально-виконавчій установі  з них:	108737 осіб,
у 9 установах максимального рівня безпеки	4326 осіб;
у 41 установі середнього рівня безпеки  для неодноразово засуджених	40810 осіб;
у 35 установах середнього рівня безпеки  для вперше засуджених	34945 осіб;
у 9 установах мінімального рівня безпеки  із загальними умовами для тримання чоловіків	6137осіб;
у 4 установах мінімального рівня безпеки  із полегшеними умовами для тримання чоловіків	898 осіб;
у 13 колоніях для тримання жінок	5939 осіб;
у 6 спеціалізованих лікувальних закладах	2790 осіб;
в лікувальних закладах при  ВК та СІЗО	2397 осіб;
у 24 виправних центрах	5052 особи;
у 8 виховних колоніях для неповнолітніх	1020 осіб.

Серед засуджених: 
12 тис. осіб засуджені на строк понад 10 років; 
1866 осіб відбувають покарання у вигляді довічного позбавлення волі; 
612 осіб відбувають покарання у вигляді арешту у арештних домах,  утворених при установах виконання покарань та слідчих ізоляторах. 
Криміногенний склад засуджених до позбавлення волі: 
16,3 тис. осіб – за умисне вбивство, у тому числі: 8,1 тис. осіб, які  
вчинили вбивство при обтяжуючих обставинах;  
9,3 тис. осіб – за нанесення умисного тяжкого тілесного ушкодження;   
27,5 тис. осіб – за розбій, грабіж та вимагання; 
2,3 тис. осіб – за зґвалтування; 
30 осіб за захоплення заручників; 
20 тис. осіб – за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров`я населення.

Виробництво Державної пенітенціарної служби України представлене 112 промисловими, 12 сільськогосподарськими підприємствами установ виконання покарань та 168 майстернями.

При 88 установах виконання  покарань функціонують професійно-технічні навчальні заклади, в яких навчається майже 9 тис. засуджених.

Загальноосвітнє навчання засуджених забезпечує 151 загальноосвітній навчальний заклад, в яких навчається 14,2 тис. осіб.  
Навчальний процес забезпечують 1280 вчителів, для потреб яких обладнано 586 навчальних класів, з яких 456 обладнано як предметні кабінети.

Для задоволення релігійних потреб засуджених функціонує 142 культові релігійні споруди, з яких: 108 –  храми; 27 – каплиці; 7 – молитовних будинків.

Діяльність Державної  кримінально-виконавчої служби України  забезпечують 47,9 тис. працівників, при  штатній чисельності 53,9 тис. посад.

14 лютого 2013 року відбулося розширене засідання  колегії Державної пенітенціарної  служби України за участю керівників  територіальних органів управління, керівників структурних підрозділів  центрального апарату, а також  представників Генеральної прокуратури  України та Міністерства юстиції.

У ході засідання учасниками колегії проаналізовано стан справ у кримінально-виконавчій системі держави з урахуванням  завдань, що покладаються на відомство  Президентом України та Урядом. Надано принципову оцінку ефективності реалізації цих завдань керівниками територіальних органів управління, а також визначені  основні  пріоритети в діяльності Служби.

Як  зазначив Голова  відомства  генерал-лейтенант внутрішньої служби Олександр Лісіцков, 2012 рік для кримінально-виконавчої служби був досить складним та насиченим подіями, пов’язаними із змінами в економічному, соціальному та політичному житті країни.  Протягом минулого року діяльність  пенітенціарної служби була направлена перш за все на  підвищення рівня захисту прав, свобод і законних інтересів засуджених та осіб, узятих під варту, а також  створення умов для їх виправлення таресоціалізації.

Так, було вжито заходів не лише з поліпшення умов тримання ув’язнених, а й розвантаження  слідчих ізоляторів шляхом вивезення  з них окремих категорій ув’язнених та реалізації у взаємодії з судовими органами та прокуратурою комплексу  заходів правового характеру, спрямованих  на скорочення терміну перебування  людини під вартою.

Результатом такої роботи стало зменшення  контингенту слідчих ізоляторів за 2012 рік майже на 6,7 тисячі осіб (на даний час, у порівнянні з 1 січня  минулого року – майже на 9 тисяч).

В умовах обмеженого бюджетного фінансування, така ситуація надає можливість збільшити  ресурси для покращення умов тримання осіб, узятих під варту, їх харчування і медичного забезпечення.

Також Олександр Лісіцков зауважив, що незважаючи на наявні проблеми в організації медико-санітарного забезпечення, вдалося покращити ситуацію зі смертністю у місцях позбавлення волі. Так, смертність серед засуджених і ув’язнених за 2012 рік у порівнянні з попереднім скоротилась на 12,6% (з 1169 до 1021 померлих). Зменшився також показник летальності у туберкульозних лікарнях у порівнянні з 2011 роком на 10,2% (з 243 до 218 осіб).

У  2012 році  вживалися заходи щодо створення умов для виправлення та ресоціалізації осіб, які тримаються в установах ДПтС України, завдяки чому до 19,1 тис. засуджених, які довели своє виправлення, судами було застосовано умовно-дострокове звільнення від покарання; 4,9 тис. засудженим, які стали на шлях виправлення, покарання було замінено більш м'яким, а 2,8 тис. осіб, які стають на шлях виправлення, замінено умови тримання у межах однієї установи або шляхом переведення до установ нижчого рівня безпеки.

Спільно з Міністерством соціальної політики України проведено низку заходів  щодо визначення шляхів подолання проблемних питань в оформленні паспорта громадянина  України особам, засудженим до позбавлення  та обмеження волі.

Немаловажним  аспектом в діяльності українських  пенітенціаріїв у минулому році стала  подальша модернізація матеріально-технічної  бази та виробничої сфери Державної  кримінально-виконавчої служби.

Протягом 2012 року на оплачуваних роботах на підприємствах установ виконання  покарань було задіяно 32,1 тисячі засуджених, або 44,3% від загальної кількості працездатних.

Середньомісячна заробітна плата засуджених склала 439,7 грн., у порівнянні з 2011 роком  вона збільшилась на 24%. Підприємствами установ виконання покарань виготовлено  товарної продукції у діючих цінах  на загальну суму 560,3 млн. грн., що на 2,2% більше, ніж за 2011 рік.

Організовано  роботу щодо нарощування виробничих потужностей підприємств та запроваджені програми реновації (відтворення) основних засобів у виробничому процесі, придбано 797 одиниць обладнання на загальну суму 5,6 млн. грн., що дало можливість створити 1603 робочих місця для засуджених.

Великий внесок зробила угода 2 грудня про співробітництво Державної  пенітенціарної служби України та Української  Греко-Католицької Церкви. Під час церемонії представники Державної пенітенціарної служби України та Української Греко-Католицької Церкви обмінялись думками щодо цінності плідної співпраці в питаннях духовного відродження і збагачення засуджених та слідчо-заарештованих осіб.

По завершенню офіційної частини  підписання Угоди, Голова Служби Олександр  Лісіцков на згадку про сьогоднішній день вручив Главі Української Греко-Католицької Церкви Верховному Архієпископу Києво-Галицькому вітрильник, який символізує надію в добрі перспективи співпраці та успіх у досягненні поставлених цілей, а Блаженніший Святослав (ШЕВЧУК) в свою чергу передав в дар Голові Служби святі ікони з найщирішими побажаннями.

Підприємствами  установ виконання покарань освоєно  виробництво нових виробів.

«Якщо говорити про основні завдання для  пенітенціарної системи в подальшому, вони визначені Концепцією державної  політики у сфері реформування Державної  кримінально-виконавчої служби України, схваленої Указом Президента України  від 8 листопада 2012 року № 631»,- зазначив  Голова Служби. Цей документ передбачає здійснення організаційних, методичних та інформаційних заходів, спрямованих на реформування Державної кримінально-виконавчої служби України та розробку відповідної Державної цільової програми на період 2013-2017 років.

У контексті  прийнятої Концепції, для реалізації основних її  заходів, визначено пріоритети діяльності Державної пенітенціарної служби України на 2013 рік. А саме:

- поліпшення  умов тримання засуджених та  осіб, узятих під варту;

- модернізація  інженерно-технічних засобів охорони  та  створення сучасних охоронних, інформаційних та телекомунікаційних систем в органах і установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України;

- удосконалення  системи охорони здоров'я засуджених  та осіб, взятих під варту, підвищення  якості медичної допомоги;

- підвищення  рівня організації соціально-виховної  та психологічної роботи із  засудженими, дотримання прав  дітей, які перебувають у конфлікті  із законом; модернізація підприємств  установ виконання покарань та  удосконалення системи професійної  підготовки засуджених;

- підвищення  ефективності виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням  чи обмеженням волі; підвищення  ефективності діяльності персоналу  органів та установ виконання  покарань.

«Забезпечення виконання концептуальних завдань  з реформування і модернізації пенітенціарної системи потребує злагодженої та напруженої роботи керівників усіх ланок. При цьому необхідні якісно нові рішення та підходи для реалізації цих завдань», - акцентував увагу  присутніх О.Лісіцков.

З метою  забезпечення професійного і компетентного  обговорення найбільш актуальних питань подальшого розвитку системи, в ході засідання прийнято рішення про  доцільність утворення при Державній  пенітенціарній службі Пенітенціарної ради, як колегіального консультативно-дорадчого  і експертного органу. До її складу увійдуть заступники Голови Служби та начальники структурних підрозділів  апарату, керівники територіальних органів і відомчих навчальних закладів. Також до складу Ради пропонується включити найбільш досвідчених і  перспективних начальників виправних  колоній і слідчих ізоляторів, лікарняних закладів, підрозділів кримінально-виконавчої інспекції. Крім того, до участі у роботі Ради будуть запрошуватися представники Наукової і Громадської рад, ветеранської і профспілкової організацій.

На сьогодні вдосконалення  кримінально-виконавчої політики є  динамічним поняттям. Так Постанова  Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2013 року № 345 вже затвердила державну цільову програму реформування Державної кримінально-виконавчої служби на 2013—2017 роки.

Метою Програми є реформування Державної кримінально-виконавчої служби, вдосконалення її діяльності щодо дотримання прав і свобод людини в процесі виконання кримінальних покарань, приведення умов тримання засуджених та осіб, узятих під варту, у відповідність  з європейськими стандартами, створення  умов для виправлення та ресоціалізації засуджених, здобуття ними освіти і набуття професії.

Виконання Програми дасть змогу:

• забезпечити права і свободи людини під час виконання кримінальних покарань;
• привести умови тримання засуджених та осіб, узятих під варту, а також рівень надання медичної допомоги у відповідність з європейськими стандартами;
• удосконалити механізм ресоціалізації засуджених та підготовки їх до звільнення;
• створити умови для залучення засуджених до праці і відшкодування ними збитків, завданих злочином, та виконання інших майнових зобов’язань;
• створити на базі кримінально-виконавчої інспекції службу пробації.