Туристичный потенціал міста Хургада в Єгипті

 

4.2 Перспективи  розвитку туризму

Туризм Хургади, незважаючи на загострення міжнародної обстановки в останні роки, як і раніше приносить прибуток, причому з року в рік він постійно і досить істотно збільшується [9;92] .

Велику роль у розвитку туристичної галузі курортного міста Хургада відіграють багата історико-культурна спадщина, а також вміле використання інвестицій для розвитку рекреаційних ресурсів міста. Це місто привабливе для багатьох най вибагливіших туристів.

Через бурхливий розвиток туризму дуже багато місцевих жителів говорять англійською. Добре розвинута інфраструктура,  передбачена для

25

комфортного відпочинку.

Чітка визначеність туристичного законодавства, а також підтримка туризму з боку держави та суспільства в цілому, забезпечують його стабільний і результативний розвиток.

Сучасна Хургада — це курорт, що постійно розвивається. Кожен місяць будують все нові і нові готелі, ведеться розширення міста і вздовж моря і вглиб пустелі. Вільну земельну ділянку зараз просто не знайти. Відбувається освоєння нових районів, таких як Сахл Ель Хашиш і Макаді (поруч з готелем «Оберой») [14;88] .

Чисте повітря, шалено красиві пейзажі  оазису здатні розвинути і такий  напрямок в галузі як екологічний  туризм, вельми популярний нині серед  туристів із країн західної Європи.

Крім того, слід згадати і про розвиток нового виду туризму конгрес -туризму. Нещодавно було завершено будівництво великого сучасного конгрес-готелю, який володіє усіма технічними характеристиками, необхідними для проведення великих міжнародних конгресів. За останній час в Хургаді вже було проведено кілька конгресів, так що тепер їх організатори розглядають Хургаду як потенційне місце проведення міжнародних зустрічей у майбутньому.

Хургада любить тішити своїх гостей всякого роду яскравими подіями, бажаючи і словом, і ділом виправдовувати репутацію одного з найбільших туристичних міст Єгипту. Наприкінці 2012 року пройшов грандіозний туристичний фестиваль. Ретельно продумана організаторами програма включала в себе фольклорні вистави, бедуїнський бенкет, а також всілякі поїздки по визначних пам'ятках Хургади.

Міністерство туризму Єгипту оприлюднило цікаву статистику, зазначивши

в ній групу країн-лідерів, чиї громадяни більше всіх відвідували Хургаду протягом поточного року і тим самим внесли вагомий вклад в розвиток туризму міста. Зокрема, з'ясувалося, що цього року список очолюють

26

інтуристи з Італії. Далі йдуть німці, росіяни, британці - традиційні лідери єгипетського туристичного "хіт-параду". Серед туристів з арабських країн найбільшу активність проявляють лівійці, потім піддані Саудівської Аравії, що звикли приємно проводити свої відпустки в арабських країнах східного Середземномор'я. При цьому і тих, і інших дещо несподівано випередили що зайняли в списку 5-е місце громадяни Ізраїлю, які полюбили Хургаду за красиві курортні місця і дешевизну. Варто відзначити суттєвий приріст ізраїльського туризму в останні роки. Ще 15 років тому Хургаду на рік відвідувало не більше 45 тисяч ізраїльтян. Однак, після вибухів, число приїзджиш в Єгипет громадян єврейської держави, швидше за все, помітно зменшитися. В останні кілька років для туристичної галузі Хургади намітилася одна дуже позитивна тенденція. Місто стали більше відвідувати піддані монархій Аравійського півострова. Зокрема, істотно зросло число саудівців, які обирають Хургаду в якості місця для свого відпочинку. За даними арабських газет, одні тільки піддані короля Фахда щоліта витрачають на відпочинок, щонайменше, 4 мільярди доларів. Чимала частина цієї суми осідає в єгипетській казні [18;228] .

З кожним роком все більша кількість людей відвідує Хургаду. І причини цього уряд Єгипту знаходить в наступному: перш за все, унікальність місцевих історичних та культурних пам'яток, які мало кого залишають байдужими. Крім того, погода, яка протягом усього року залишається прекрасною. І в серпні, і в січні можна засмагати на пляжах, купатися в морі. За статистикою 280 днів у році в Хургаді стоїть сонячна погода [11;102] . Протяжність морських пляжів становить 1200 км. І на Середземноморському узбережжі, і на узбережжі Червоного моря - унікальні умови для підводного полювання. Ніде більше аквалангісти не зустрінуть такий екзотичний підводний світ, таких дивовижних риб. Крім того, пропонуються чудові умови, відмінний сервіс, і все це - за вельми помірні ціни. Адже саме в Хургаді найнижча ціна за проживання в п'ятизірковому готелі. А це,

27

звичайно, приваблює не тільки туристів, а й бізнесменів. На найпоширеніші групи товарів широкого вжитку ціни в Хургаді на чверть нижчі. І, нарешті, останнє з перерахованого, але не останнє за важливістю: дружелюбність, доброзичливість, щирість і привітність єгиптян. Це дуже миролюбний, життєрадісний народ, який з радістю зустрічає європейських туристів, намагаючись зробити все, що від них залежить, щоб перебування в цій місцевості було для них приємним і радісним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

28

ВИСНОВКИ

У цій роботі мною було розглянуто туристичний потенціал Хургади, детально проаналізована інфраструктура, атракції й особливості розвитку. І на кінець я можу зробити висновок про те, що Хургада в даний час має в своєму розпорядженні величезну кількість туристичних ресурсів: як основних (музеї, історичні пам'ятки, морське узбережжя і підводний світ, річка Ніл, пустелі і т.д.), які активно розвиваються сьогодні, так і альтернативних ( підводна археологія, ринок верблюдів, лікувальні ресурси, ресурси конгрес-туризму та ін), використання яких демонструє можливість отримання додаткового прибутку і збільшення числа туристів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

29

Список  використаних джерел

1.  Александрова А.Ю. Международный  туризм. — М.: Аспект-Пресс, 2001. — 467 с.

2.  Алисов И.В., Хорев Б.С. Экономическая  и социальная география мира. — М.: Гардарики, 2000. — 704 с.

3.  Биржаков М.Б. Введение в туризм. — СПб.: Герда, 1999. — 192 с.

4.  Воронкова Л.П. История туризма. — М.: Моденс, 2001. — 304 с.

5.  Все страны мира: Энцикл. справ. / Авт.-сост. И. О. Родин, Т. М.  Пименова. — М.: Вече, 2003. — 560 с.

6.  Зарубежные страны / Авт.-сост. Я.М.  Бердичевский. — Запорожье: Премьер,  2003. — Вып. 1. — 624 с.

7.  Квартальнов В. А., Романов А.А.  Международный туризм: Политика  развития. — М.: Сов. спорт, 1998. — 142 с.

8.  Клець В.К. Країнознавство: У 2 т. — Дніпропетровськ: Арт Прес, 2002.

9.  Любщева О.О. Ринок туристичних  послуг (геопросторові аспекти). — К.: Альтерпрес, 2003. — 436 с.

10.  Малая энциклопедия стран. — М.: АСТ, 2000. — 720 с.

11.  Методика страноведческого исследования (Экономическая и социальная география) / Под ред. Н.С. Мироненко. —  М.: Изд-во МГУ, 2003. — 152 с.

12.  Мироненко Н.С. Страноведение:  Теория и методы. — М.: Аспект-Пресс, 

2001. — 268 с.

13.  Народонаселение: Энцикл. слов. / Гл. ред. Г.Г. Меликьян. — М.: БРЭ, 2004. — 640 с.

14.  Николаенко Д. В. Рекреационная  география. — М.: Владос, 2001. —

252 с.

15.  Папирян Г.А. Международные экономические  отношения: Экономика туризма.  — М.: Финансы и статистика, 2008. — 208 с.

16.  Проблеми міжнародного туризму:  Зб. наук. ст. — К.: ТОВ “Час”, 2007. — 264 с.

30

17.  Романов А.А. Зарубежное туристское  страноведение: Учеб. пособие. — М.: Сов. спорт, 1999. — 158 с.

18.  Романов А.А., Саакянц Р.Г. География  туризма. — М.: Сов. спорт, 2002. — 464 с.

19.  Соколова М.В. История туризма.  — М.: Мастерство, 2002. — 352 с.

20.  Социально-економическая география  зарубежного мира / Под ред. В.  В. Вольского. — М.: Крон-Пресс, 1998. — 592 с.

21.  Сравнительная методико-климатическая  характеристика основных приморских  курортных местностей Европы  и прилегающих к ней регионов  Азии и Африки / А.М. Ярош, С.С.  Солдатченко и др.: Прил. к науч.-практ.  дискус.- аналит. сб. “Вопросы развития  Крыма”. — Симферополь: Сонаг, 2000. — 136 с.

22.  Харрис Г., Кац К. Стимулирование  международного туризма в XXI веке: Пер. с англ. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 240 с.

23.  Шаповал Г.Ф. История туризма.  — Минск: Экоперспектива, 1999. —    303 с.

24. Ювачев (Миролюбов) И. П. Паломничество в Палестину к гробу Господню: Очерки путешествия в Константинополь, Малую Азию, Сирию, Палестину, Египет и Грецию. — СПб : Издание Александро-Невского общества трезвости при Воскресенской церкви "Общества распространения религиозно-нравственного просвещения в духе Православной церкви", 1904. — 367с.

25. Юрковський В.М. Країни світу: Довідник. — К.: Либідь, 2000. — 368 с.

 

 

 

 

 

 

31

ДОДАТОК А

Вигляд  Хургади з висоти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  ДОДАТОК Б

Єгипетський фунт

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК В

Емблема туристичної фірми

“Saif Tours”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Г

Міжнародний аеропорт Хургади

 

 

 

ДОДАТОК Д

Музей біології моря

 

ДОДАТОК Е

Національний  музей Хургади

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Е

Експозиція  національного музею Хургади

 

ДОДАТОК Є

Мавлід

(Mawlid)