Історія виникнення першого пора возу

Відповідно до цього на Україні  виникло три основних осередки будівництва  залізниць: Південно-Західний край, в  районі якого поступово виникала мережа Південно-Західних залізниць; промисловий  район Донбасу і Кривого Рога, в районі яких виникали Донецька і  Катерининська (Сталінська) залізниці; для зв'язку центра з морем і  з промисловими районами України  будувалась мережа Південних залізниць.

Залізниці України в результаті громадянської війни зазнали  великих збитків. Було зруйновано багато мостів, колій, станцій, засобів зв’язку

У 1921 р. Почалася відбудова  залізниць України, але їх робота порівняно з довоєнним рівнем залишилась все ж низькою. Почалося будівництво нових ліній на Україні.

У роки другої і третьої п'ятирічок транспорт республіки разом з  залізницями всієї країни продовжував  поповнюватися найновішими паровозами і вагонами, з’явилися тепловози  і електровози. На залізницях України широко впроваджувалась автоблокіровка, автоматичне зчеплення вагонів, автоматичне гальмування поїздів. Загальна довжина мережі залізниць України збільшилась до 14,8 тис. км, а після возз'єднання з Західною Україною — до 19,7 тис. км, що становило 17,1% мережі залізниць всього Радянського Союзу. За час війни залізничний транспорт України був дуже пошкоджений.

Залізничний транспорт є  найрозвинутішим в Україні.

Перевагами цього виду транспорту є велика розгалуженість та низькі тарифи. Пропускна спроможність залізничної мережі значно перевищує  поточні обсяги руху. Важливість залізничного транспорту в системі транспортних комунікацій України посилюється  і тим, що через територію держави  пролягають основні транспортні  транс'європейські коридори: Схід —  Захід, Балтика — Чорне море. Залізницею здійснюється 46% від загальних перевезень, але закордонних перевезень – лише 14%.

Залізничний транспорт —  одна з найбільш важливих галузей  народного господарства України. Він  забезпечує виробничі і невиробничі потреби матеріального виробництва, невиробничої сфери, а також населення в усіх видах перевезень.

За функціональними особливостями залізничний транспорт поділяється на вантажний та пасажирський. Це зв'язано з тим, що транспорт виступає необхідною передумовою функціонування як матеріального виробництва, так і сфери обслуговування, в тому числі пасажирських перевезень.

Пасажирський залізничний  транспорт є галуззю невиробничої сфери і належить до інфраструктурних галузей. Вантажний транспорт — галузь виробничої інфраструктури.

Залізничний транспорт, як транспорт  взагалі, є необхідною умовою спеціалізації  і комплексного розвитку народногосподарських комплексів регіонів, так і районоутворюючого  значення. Він сприяє суспільному територіальному поділу праці, формуванню зв'язків між населеними пунктами та всередині їх. Без транспорту неможлива інтеграція України у загальносвітову економічну систему. Це потребує модернізації старих та будівництва нових транспортних магістралей міждержавного значення.

Окремі види транспорту не функціонують ізольовано. Виконуючи спільну функцію по забезпеченню народногосподарського комплексу вантажними і пасажирськими перевезеннями, різні види транспорту формують між собою тісні взаємозв'язки. Внаслідок цього складається транспортна система, яка розвивається у взаємодії з усім народногосподарським комплексом країни. Транспортна система являє собою територіальне поєднання шляхів сполучення, технічних засобів транспорту і служби перевезень, які об'єднують всі види транспорту і всі ланки транспортного процесу у їх взаємодії і забезпечують успішне функціонування народногосподарського комплексу країни в цілому.

Роботу транспортної системи  забезпечує транспортна інфраструктура, що включає в себе шляхи сполучення, рухомий склад, вантажно-розвантажувальне господарство транспортних та інших підприємств і організацій, які здійснюють навантаження, розвантаження і перевалку вантажів (що перевозяться всіма видами транспорту), а також засоби управління і зв'язку, різноманітне технічне обладнання.

 

 

5 Залізничний туризм

Залізничний туризм – це подорож, що здійснюється по залізниці  на спеціалізованому залізничному транспортному  складі фізичними особами в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових і  інших цілях,не пов'язаних з оплачуваною  діяльністю й за визначеним маршрутом  коли переміщення між місцями  туристичної значущості поєднується  із відпочинком туристів в поїзді, та із забезпеченням основних побутових  послуг в ньому.

Аналізуючи досвід застосування залізничного туризму у країнах  близького та дальнього закордоння, варто відзначити, що основними видами залізничного туризму є подорожі організованих груп туристів на спеціалізованих туристичних поїздах. Туристичні подорожі, які здійснюються залізничним транспортом можливо розділити в залежності від їх тривалості на:

- одноденні, 

- короткочасні (2-3 доби),

- багатоденні (від 5 діб).

Також від тривалості подорожі залежить вид рухомого складу, що здійснює перевезення:

- одноденні – рейсові  автобуси;

- короткочасні та багатоденні  – пасажирські поїзди, бажано  підвищеної комфортності, коли потяг  одночасно є і засобом пересування  і місцем мешкання туристів).

Найбільш доладною за організацією і разом з тим найбільш насиченою  і різноманітною за послугами, що надаються, є подорож на туристсько-екскурсійному  поїзді дальнього слідування.

 

Виходячи з загальноприйнятної класифікації видів туризму та враховуючи специфіку залізничних перевезень запропоновано класифікацію видів залізничного туризму.

1. За часом:

- одноденний (екскурсійний);

- короткочасний (2-3 дні);

- багатоденний (від 3 днів).

2. За територіальною приналежністю:

- міжнародний (подорож  територією декількох країн);

- в рамках країни (подорож  територією однієї країни);

- в рамках однієї залізниці  (подорож територією однієї країни  в рамках однієї залізниці).

3. За цілями:

- пізнавальний – тури  за різною пізнавальною тематикою(історія,  література, фольклор тощо);

- лікувально-оздоровчий  – включає санаторно-курортне  оздоровлення, коли половина туру  приділяється лікувально-оздоровчі  процедури;

- професійно-навчальний  – тури з метою участі у  презентаціях, конгресах, семінарах,  тренінгах тощо. Екскурсійна, соціальна  і культурна програми в таких  турах будуються виходячи з  розкладу професійно-навчальних  заходів і вільного часу, що  залишився;

- науковий (конференц-туризм) – туризм, метою якого є участь  у конференціях, нарадах тощо. Як  і в попередньому виді туризму  присутня культурна програма.

4. За сезонністю:

- сезонний (подорожі в  час пікових навантажень залізничного  транспорту);

- міжсезоння (подорож в  час спаду попиту на залізничні  пасажирські перевезення).

5. За типом побудови  маршруту:

- лінійний (з відвідуванням  одного або кількох пунктів,  які знаходяться на трасі, окрім  початкового);

- радіальні, або стаціонарні  (з відвідуванням одного пункту  на маршруті);

- кільцеві (зі збігом точок  початку і кінця маршруту та  відвідуванням кількох пунктів  на маршруті).

6. За інтеграцією видів  транспорту (організацією туру):

- власний - виключно залізничним  транспортом;

- інтегрований - поєднання  з іншими видами транспорту–  автомобільним, водним, повітряним.

7. За ступенем забезпеченості  транспортною інфраструктурою:

- власний рухомий склад  (подорож з використанням виключно  власного рухомого складу залізниць);

- орендований (зафрахтований)  рухомий склад інших операторів (подорож з використанням рухомого  складу, який є власністю інших  операторів транспортного ринку).

8. За повнотою туристичного  обслуговування:

- комплексне обслуговування  залізничним транспортом:власний  рухомий склад, власна матеріальна  база туристичної інфраструктури  залізниць (готелі, кафе тощо), надання  окремих послуг екскурсійного  характеру;

- партнерське співробітництво:  співробітництво залізничного транспорту  з іншими операторами з приводу  надання окремих послуг під  час формування та здійснення  залізничного туру (розміщення, харчування,екскурсійні  послуги тощо);

- обслуговування іншими  операторами: надання рухомого  складу, надання послуг нерухомої  інфраструктури, окреме обслуговування  залізничного транспорту – виділення  нитки графіку, надання локомотивної  тяги,ТО та екіпірування рухомого  складу тощо.

9. За ступенем концентрації  пасажирів:

- подорож туристичним  поїздом (формування окремого  туристичного поїзду, який прямує  окремим власним графіком і  розкладом за певним маршрутом);

- подорож в туристичному  вагоні за розкладом пасажирського  поїзду (зчеплення з пасажирським  поїздом).

10. За власністю доходних  надходжень та тарифоутворенням:

- повна власність –  залізниця в повному обсязі  отримує дохід та є тарифоутворювачем  на туристичні послуги;

- часткова власність – одержання частки доходів за виконані роботи від організатора залізничного туру та основного тарифоутворювача, а саме власника процесу організації туру;

- власність інших операторів  – інші оператори ринку отримують  дохід від туристичної подорожі  та є тарифоутворювачами, тобто  на правах оренди користуються  рухомим складом та інфраструктурою;

11. За циклічністю:

- випадковий – організація  туристичної залізничної подорожі  за замовленням клієнта;

- сезонний – організація  туристичних залізничних подорожей  певного виду у період високого  попиту на подорожі цього виду;

- періодичний – організація  туристичних залізничних подорожей  з певною періодичністю, наприклад,  раз на місяць;

- постійний - організація  туристичних залізничних подорожей  на постійній основі із складанням  їх графіку. 

З точки зору транспорту ця класифікація є досить важливою і необхідною, адже виділяє та впливає на доходи, зайнятість рухомого складу, згладжування коливань попиту на послуги залізничного транспорту.

 

 

 5.1Роль залізничного транспорту у туризмі

Залізничний транспорт відіграє важливу роль у функціонуванні та розвитку товарного ринку країни і задоволенні потреби населення  в пересуванні. Основна роль залізниць  визначається великими відстанями перевезень від головних туристотворчих центрів  країни до її зовнішніх кордонів.

Порівняно з іншими видами пасажирського транспорту залізниці  мають низку переваг, з яких найбільш важливими є:

— регулярність перевезень незалежно від пори року, часу доби та погоди;

— невисока вартість перевезення  порівняно з вартістю перевезення  іншими видами транспорту;

— можливість користування спальними місцями при переміщенні;

— розташування залізничних  вокзалів у центрах міст чи близько  них.

Організаційно-правову діяльність у сфері залізничного транспортного  обслуговування на вищому міжнародному рівні провадить Міжнародний  комітет залізничного транспорту (СІТ), заснований 1902 p. у Відні.

Завдання СІТ:

— розвиток міжнародного права  в галузі залізничних перевезень на підставі міжнародних конвенцій;

— розвиток та ухвалення  норм і правил, що стосуються системи  міжнародних транспортних перевезень.

Керівний орган СІТ  — комітет, до складу якого входить  до трьох представників від кожної країни — члена СІТ. Комітет призначає  одну з залізничних адміністрацій  керівним органом СІТ на п'ять  років. У межах СІТ періодично проводяться пленарні сесії, регулярно  публікуються довідники інформаційно-нормативного характеру.

Членами СІТ є залізничні адміністрації, а також морські  й автотранспортні підприємства та організації більшості країн  переважно європейського регіону.

Крім СІТ, важливе значення має Міжнародний союз залізниць (UIC), заснований у Парижі в жовтні 1922 р. Завданнями Союзу е:

— уніфікація і поліпшення умов будівництва і роботи залізничних  систем у сфері міжнародних пасажирських перевезень;

— координація і стандартизація діяльності в цьому напрямі членів Союзу шляхом укладання спеціальних  угод, а також у межах окремих  спеціалізованих міжнародних організацій;

— сприяння адміністраціям залізниць у вивченні питань, що становлять загальний інтерес;

— організація обміну досвідом.

До ШС входять понад 70 країн, представлених національними  адміністраціями залізниць. Організація  підтримує робочі зв'язки з іншими міжурядовими і неурядовими організаціями, публікує значну кількість матеріалів інформаційно-технічного характеру.

До важливих міжнародних  організацій у галузі залізничних  перевезень належать також Міжнародна асоціація залізничних конгресів, що займається підготовкою і проведенням  конгресів із питань практичної діяльності залізниць, і Європейська конференція  з пасажирських тарифів, яка регулює  єдину тарифну політику у сфері  залізничних перевезень пасажирів.