Система планових показників діяльності підприємства та методика планування

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту

Національний Університет  «Львівська Політехніка»

Інститут екології, природоохоронної діяльності та туризму

 

 

кафедра туризму

 

 

 

 

 

 

Лабораторна робота №1

На тему: «Система планових показників діяльності підприємства та методика планування»

 

 

 

 

 

                                                                        Виконав

                                                                                            Студент групи ТУ-31

                                                                                   Стахів Уляна

                                                                           Перевірив 

                                                                                           Викл. Брунець Б.Р.

 

Львів – 2013

 

Тема : Система планових показників діяльності підприємства та методика планування.

Мета : Ознайомлення з  основними плановими показниками діяльності підприємств та методами планування.

Завдання :

1. Характеристика економічних показників планування : натуральних, вартісних, кількісних, якісних, аналітичних ,синтетичних.
2. Огляд основних розрахунково – аналітичних показників, які характеризують ефективність виробництва основних показників ефективності економічних процесів.
3. Огляд  основних методів планування:

3.1.Балансовий метод;

3.2.Графічний метод;

3.3.Пофакторний та нормативний;

3.4.Метод екстраполяції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід роботи

 

1. Натуральні показники характеризують результати виробництва в натуральних одиницях : м², шт., м³, т, і т.п.

За допомогою вартісних показників встановлюється загальний обсяг реалізації продукції в грошовому виразі, величина валової та товарної продукції, затрати на виробництво продукції та прибуток.

Кількісні показники визнають обсяг завдань – кількість виробів, що виготовляють.

Якісні показники – характеризують ефективність роботи підприємства – рентабельність, зниження собівартості продукції, ріст продуктивності праці, якість продукції.

Такі показники, як собівартість, рентабельність виробництва, продуктивність праці, які характеризують загальні результати роботи підприємства, є синтетичними.

Аналітичні  показники характеризують виконання норм виробітку або витрат матеріалів, енергії, рівень механізації та автоматиці, спеціалізації, енергоозброєності праці та ін..

 

 

2. До показників ефективності виробничо – господарської діяльності відносять:
• Темпи росту ( зниження) планового показника в порівнянні з показником базового періоду ;

Темп зростання- це показник ряду динаміки, який показує у скільки разів змінився поточний рівень показника, що аналізується порівняно з рівнем попереднього, або базового періоду.

• Ланцюговий Тзрі=Уі:Уі-1

• Базисний Тзрб=Уі:У0

• Використання виробничої потужності;

Виробничою потужністю називається потенційна дієспромо-жність основних виробничих фондів, яка вимірюється кількістю продукції в натуральних одиницях.

Фактори, які визначають ВП:

          1)      номенклатура, асортимент і якість продукції,

          2)      кількість встановленого устаткування,

          3)      розміри і склад виробничих площ,

          4)      фонд часу роботи устаткування,

          5)      прогресивні норми використання устаткування.

Величина виробничої потужності залежить:

1)      від структури основних виробничих фондів, питомої ваги їх активної частини. При розрахунку потужності враховується все закріплене за цехами обладнання незалежно від його стану, а також обладнання, яке вводиться в експлуатацію відповідно з планами капітального будівництва;

2)      від якісного складу машин і обладнання, чим досконаліші машини і обладнання, тим вища їх продуктивність за одиницю часу роботи;

• Фондовіддача;

Фондовіддача є одним  з основних показників ефективності використання основних засобів. Даний  показник характеризує величину обсягу продукції в розрахунку на 1 грн. обсягу основних фондів. Аналіз фондовіддачі передбачає вирішення наступних завдань:

              - вивчення динаміки фондовіддачі;

            - визначення впливу зміни фондовіддачі на обсяг продукції;

              - факторний аналіз фондовіддачі;  визначення резервів більш ефективного використання основних засобів. 

• Зняття продукції з 1м² виробничої площі;
• Коефіцієнт змінності;

Коефіцієнт змінності  характеризує рівномірність завантаження змін працівниками. Він розраховується шляхом розподілу кількості людино-днів, відпрацьованих у найбільше заповнену зміну (при розрахунку показника за період). При визначенні коефіцієнта змінності на дату замість показника відпрацьованих людино-днів використовується показник чисельності робітників.

• Обіговість оборотних засобів та ін..

Під обіговістю засобів  розуміють тривалість проходження  засобами окремих стадій в-ва і обігу. Збільшення обіговості обор засобів  зменшує потребу в них:менше  потрібно запасів сировини, матеріа-лів, палива і тому веде до зниження рівня затрат на їх зберігання, що сприяє в кінці підвищенню рента-бельності і покращенню фін стану п-ва. Швидкість обороту засобів-це комплексний показник оргнотехнічного рівня  виробничо-госп. д-сті  Обор. засоби  забезпечують неперервність процесу в-ва. Обіговість обор. засобів визнач-ся:

-тривалістю одного обороту в  днях (обіговість обор. засобів в  днях),

-к-стю оборотів за звітн. період  коеф. обіговості).

 

3. Методи планування – визначають науковий рівень планів на всіх рівнях господарської діяльності.

       3.1. Балансовий метод дає можливість визначити систему взаємопов’язаних показників : наявність та потреба, надходження ресурсів та їх використання, джерела надходжень та їх розподіл. Цей метод конкретизує вимоги пропорційності та умови її дотримання підприємством.

На підприємствах розробляють  баланси : основних фондів, робочої  сили, матеріальний, фінансовий, енергетичний.

Баланс основних фондів  підприємства характеризує рух основних фондів і є основою для обчислення коефіцієнтів їх вибуття та оновлення.

Баланс робочої сили визначає потребу в кадрах у цілому та по категоріях, а також джерела  її покриття.

Матеріальний баланс  порівнює потребу підприємства в матеріалах на встановлену виробничу програму з джерелами її покриття у вигляді централізованих  фондів забезпечення та фондів, які отримуються від джерел, виявлених підприємством самостійно.

Енергетичний баланс характеризує відповідність кількості  запланованої енергії по джерелах одержання її кількості за різними видами і напрямками.

В фінансовому балансі  порівнюються доходи та надходження  з витратами та відрахуваннями, а  також суми платежів до бюджету.

3.2. Графічний та графоаналітичний методи планування дають наочне уявлення про величину та обсяг запланованих показників, а також можливість проаналізувати ряд залежностей та показати їх динаміку за декілька років в минулому та на майбутній період. Планові показники при цьому розраховують за номограмами, роблячи зайвими складні розрахунки.

3.3. Пофакторний метод розрахунку планових показників. В цьому випадку фактичні величини показників за базовий період коректуються шляхом розрахунку їх зміни в плановому періоді  під впливом технічних та організаційних факторів : підвищення технічного рівня виробництва, удосконалення управління, організації виробництва та праці.

 

 

 

Рівень показника в  базовому періоді

Технічні та організаційні  фактори в плановому періоді

Рівень показника в плановому  періоді

Розрахунки за факторами широко застосовуються, перш за все, для визначення росту продуктивності праці та зниження собівартості продукції. При досить повному виявленні резервів підвищення ефективності виробництва і включенні їх до плану, пофакторний метод забезпечує досить високу  ступінь обґрунтованості показників.

Поруч із гнучкістю та простотою розрахунків позитивною якістю по факторного планування є  можливість виявлення ролі окремих  факторів у зміні показників, ув’язки  їх планових величин з планом технічного та організаційного розвитку підприємства. Цією обставиною обумовлюється доцільність застосування  по факторних розрахунків при поточному та перспективному плануванні.

 Найбільш точним є нормативний метод планування відповідно якому  планові показники розраховуються на основі прогресивних норм використання ресурсів підприємства з урахуванням їх зміни в результаті впровадження технічних та організаційних заходів  в плановому періоді.

Базові норми

Технічні та організаційні  фактори в плановому періоді

 

Планові норми

Рівень показників в  плановому періоді

Нормативний метод планування дозволяє врахувати в плані резерви  підвищення ефективності виробництва, ув’язати  всі показники виробничо  – господарської діяльності підприємства та його підрозділів.

Застосування нормативного методу планування вимагає раціональної організації нормативної бази підприємства, яка повинна ґрунтуватися на  таких основних принципах :

• Комплексному охопленні нормуванням всіх сторін діяльності підприємства, тобто всіх розділів плану;
• Методичній єдності формування норм та нормативів по рівнях планування, періодах і відповідному забезпеченні їх порівняння шляхом агрегування або дезагрегування;
• Забезпечені  прогресивності норм і нормативів на основі використання обґрунтованих методів їх розрахунку, своєчасному оновленні;
• Виборі ефективної системи формування і використання норм і нормативів.

 

        3.4. Метод екстраполяції називається на практиці ще плануванням від досягнутого рівня. Він полягає в тому, що величина планових показників визначається на основі динаміки, що склалася в попередні періоди. Фактично досягнута величина показника в базовому періоді коректується в цьому випадку за складеним, іноді інтуїтивнивно підправленим  в той чи інший бік, середнім відсотком її зміни.

Темпи зміни показника

 

Рівень показника в  базовому періоді

Рівень показника в плановому  періоді

 

 

Метод екстраполяції відрізняється  простотою розрахунків. Але при  цьому не беруться до уваги реальні  умови, що склалися в плановому періоді, припускається, що  досягнуті раніше темпи та пропозиції зберігаються. Застосування цього методу не забезпечує взаємної ув’язки і збалансованості показників. Враховуючи це, плани повинні розроблятися тільки на основі економічних  та інженерних  розрахунків і не допускається встановлення планових завдань тільки за динамікою, що склалася, визначених показників. Сфера застосування методу повинна обмежуватися тільки посередніми проро7бками варіантів плану, в першу чергу перспективного.