Передумови розвитку СЗТ в Івано-Франківській області

Основна частина території  парку знаходиться в верхів’ях  ріки Прут, решта – в басейні Чорного Черемоша. Прут бере свій початок з гори Говерла – найвищої в Українських Карпатах і дуже популярної серед туристів. Цікава споруда височить в Чорногорі, на вершині Піп Іван (2022 м. над рівнем моря), яка приваблює численних туристів та гостей парку. Це високогірна метеоролого- астрономічна обсерваторія, яка була збудована ще в 1938 році і яку місцеве населення називає “Білий слон”. Зараз вона не функціонує, її руїни манять своєю таємничістю та загадковістю.

Заповідні території та об’єкти  Івано-Франківської області займають площу 195,633 тис. га, з них 30 – загальнодержавного значення площею 108,742 тис. га та 426 – місцевого значення площею 86,890 тис. га, у тому числі 1 – природний заповідник, 3 – національні природні парки, 3 – регіональні ландшафтні парки, 60 заказників, 181 пам'ятка природи, 5 дендрологічних парків, 8 парківпам'яток садово-паркового мистецтва, 195 заповідних урочищ. Природні умови та охорона навколишнього середовища в області сприяють розвитку екологічного туризму.

Найбільш потенціал для розвитку цього виду туризму є на території Яремчанської міської ради, у Косівському, Долинському, Надвірнянському, Городенківському, Верховинському районах.

Заповідною територією області  пролягає багато різноманітних маршрутів. Найцікавішими з них є науково-пізнавальні стежки: “На гору Говерла”, “Стежка Довбуша”, “Женець-Хом'як”, “На озеро Несамовите”, “Погорілець-Шешурська-Марічейка” по території КНПП; “На гору Клифу”, “На озеро “Лебедин” – по території НПП “Гуцульщина”; туристичні маршрути до лісового заказника загальнодержавного значення “Скит Манявський”, пам’ятки природи “Манявський водоспад”, комплексної пам'ятки природи загальнодержавного значення “Скелі Довбуша”, ботанічного заказника “Княждвірський”, геологічної пам'ятки природи “Писаний Камінь” та ін.

Цікаві об’єкти:

• Старуня – майбутній “Парк льодовикового періоду”;
• Дністровський каньйон зі всесвітньо відомими географічними пам’ятниками;
• Загадкові кулі Карпат у Ворохті, Микуличині, Яблуниці, Ясині, Вороненкові;
• Верх-Ясенівський гірський обвал-зсув з кам’яним хаосом, “церквою Диявола” і древнім Верховинським озером;
• Арборетум – найстаріший парк площею 3 га, заснований у 1840-1850 роках у Болехові;
• Діброва площею 8 га (1927 рік, 300 видів насаджень) в Богородчанському районі;
• Геоекологічний полігон “Обсерваторія на горі Піп Іван”;
• Унікальні поселення древніх людей епохи середнього і пізнього палеоліту (від 120 до 10 тисяч років тому) біля м. Галича та сіл Єзупіль і Дубівці.

2.2. Екскурсійні  об'єкти  Івано-Франківської області.

Івано-Франківщина багата на культурну спадщину. За кількістю пам’яток архітектури і містобудування область, одна з найменших за територією і населенням, займає третє місце в Україні. В даний час в області під охороною держави знаходиться 1360 пам’яток архітектури, в тому числі 87 пам’яток національного значення, переважна більшість яких – це пам’ятки дерев’яної і мурованої архітектури, та пам’ятки житлового і громадського будівництва, зосередженого, в основному, в історичних містах.

• Такі давні і цінні пам'ятки як церква Пантелеймона під Галичем (XII ст.), церква Святого Духа з мистецьким іконостасом в Рогатині (XVI ст.), Манявський Скит (XVII ст.), дерев'яні гуцульські і бойківські храми відомі далеко за межами України.
• В області є п'ять міст, що згадуються в давньоруських літописах. Серед них Тисмениця (1143), Снятин (1158), Тлумач (1213), Коломия (1240). Та найдавнішим є Галич, перша згадка про який відноситься до 898 року. Пізніше він став столицею могутнього Галицького князівства і Галицько-Волинської держави. На базі пам'яток княжого Галича створений національний заповідник "Давній Галич". З тих давніх часів землі, що ділили спільну долю: Івано-Франківська, Львівська та Тернопільська області — мають історичну назву — Галичина.
• Івано-Франківщина є батьківщиною оспіваних у "Слові о полку Ігоревім" князя Ярослава Осмомисла і княгині Ярославни, дівчини-патріотки з Рогатина, що увійшла в історію під ім'ям Роксолани і як дружина султана відіграла значну роль у політичному житті Туреччини XVI ст. Тут народились керівник опришківського руху О. Довбуш, сподвижник Б. Хмельницького С. Височан, письменники І. Вагилевич, В. Стефаник, М.. Черемшина, Л. Мартович, М.. Підгірянка, мистецтвознавець С. Гординський, композитор А. Кос-Анатольський, художники Я. Пстрак та В. Касіян, скульптори М. Бринський та Г. Крук, провідні діячі національно-визвольного руху Д. Вітовський та С. Бандера.

Відзначимо, що окрім названих історико-культурних пам’яток область  багата на пам’ятки архітектури, музеї і має значний етнографічний потенціал.

Маючи таку давню історію, яка багата на визначні події, Івано-Франківщина  не може бути бідною на різноманітні культурно-історичні пам’ятки. Тільки на території Карпатського національного природного парку збереглося 9 церков ХVI-XX ст., збудованих у традиційних формах, які належать до гуцульської школи – церква Різдва (1615 р.) у смт Ворохта, дорівська церква Чуда св. Михайла (1844 р.), церква XIX ст. у м. Яремча, церква Анни (1872 р.) у с. Бистрець Верховинського району, Димитрівська церква (1870 р.) у с. Кремінцях.

На території області  збереглися руїни чотирьох замків: замку XVI ст. в с. Пнів Надвірнянського району, замків XVII ст. в селах Раковець та Чернелиця Городенківського району, та руїни Старостинського замку XIV-XVIII ст. в м. Галичі.

Цікавими в області є пам’ятки промислового та інженерного будівництва, в першу чергу – це унікальна доменна піч поч. XIX ст. в урочищі Ангелів ( поблизу с. Ясеня ) Рожнятівського району; солеварні кін. XIX – поч. XX ст. в м. Долині та Болехові – єдиний на Україні приклад солеварних споруд, що збереглися дотепер, а також пивзавод 1767р. в м.. Івано-Франківську.

Збереглися в Богородчанському, Верховинському, Долинському та ін. районах дерев’яні млини і  кузні. З інженерних споруд слід назвати залізничні кам’яні арочні мости у Ворохті, металевий міст через Дністер у Галичі та ін. Цікавою є пам’ятка архітектури – обсерваторія 1937 р. на г. Піп Іван у Верховинському районі.

В області під охороною держави знаходиться 28 костелів і 4 синагоги. Костели, в основному, борочного стилю відзначаються монументальністю і величністю. Найвизначнішими з них є костел кармелітів 1624 р. в смт Більшівцях Галицького району.

Під охороною держави в області знаходяться 4 монастирі, три з них в даний час використовуються за первісним призначенням, а саме: монастир-скит 1611 р. в с. Манява Богородчанського району – під чоловічий монастир УПЦ КП , монастир святих отців Василіан XVIII ст. в с. Гошові Долинського району – під чоловічий монастир УГКЦ та жіночий монастир Василіанок 1903 р. в м. Івано-Франківську. Колишній жіночий монастир Василіанок в м. Рогатині використовується під лікарню.

Найціннішими пам’ятками в області звичайно ж є фундаменти Успенського собору 1157 р. в с. Крилос Галицького району та церква св. Пантелеймона 1200 р. в с. Шевченкове цього ж району.

Успенський собор (церква Пресвятої Богородиці ) зведений у 1157 р. Ярославом Осмомислом, був найбільшою святинею та окрасою княжого Галича.

Церква св. Пантелеймона – унікальна пам’ятка білокам’яного  зодчества давнього Галича, науковий інтерес до якої не згасає до сьогодні.Фундатором величавої споруди був Галицько-Волинський володар Роман Мстиславович збудував цей храм у 1200 р.На території заповідника розташовані також музей історії давнього Галича і музей народної архітектури і побуту.

Надзвичайно багатий музеями  Івано-франківський край. Серед всесвітньо прославлених музеїв області, автор хотів би розповісти про такі як:

• Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей. Утворений у 1940 р. на базі давніх Покутського і Жаб'ївського краєзнавчих музеїв та приватних колекцій. Експозиція музею тематично розподілена на три відділи: природи, історії, народного мистецтва. Відділ природи знайомить з біотичним різноманіттям Українських Карпат. Окрасою відділу історії є колекція археологічних пам'яток доби Київської Русі й Галицько-Волинської держави. У відділі народного мистецтва експонуються речі народного побуту, народний одяг, витвори декоративно-прикладного мистецтва (художньої обробки дерева, шкіри, металу, ткацтва, кераміка, вишивка тощо), зібрані з Галицького Подністров'я, Покуття і Гуцульщини. Загальнонаціональну цінність мають ікони та ювелірні вироби XII—XIII ст., ікони XVI—XIX ст., церковна скульптура, стародруки, колекції зброї та нумізматики.
• Івано-Франківський художній музей. Знаходиться у ренесансній споруді Колегіального костелу XVII ст. Його колекція нараховує понад 15 тис. експонатів. Музей знайомить з унікальними пам'ятками галицького іконопису й барокової скульптури, творчістю класиків українського малярства.
• Є в Івано-Франківську й Історико-меморіальний музей Олек сиДовбуша. Його архівні матеріали знайомлять відвідувачів з легендарною постаттю ватажка національно-визвольного руху карпатських опришків Олекси Довбуша. Крім того, у музеї розгорнуто експозиції: "Національно-визвольне повстання українських селян під проводом Івана Мухи (XVI ст.)" та "Богдан Хмельницький і Галичина".
• Діє в обласному центрі ^ Музей визвольних змагань Прикарпатського краю. У ньому представлені речі та документи, що охоплюють період від XI до XX ст. й висвітлюють події багатовікової визвольної боротьби українців Карпат і Прикарпаття за незалежність України від чужоземних поневолювачів.
• Музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського у Коломиї — це один з найбільших і найпрославленіших етнографічних музеїв не лише України, а й Європи й цілого світу. Музей розміщено в історичній будівлі Українського Дому, збудованого у 1880 р. Колекція цього музею налічує близько 30 тис. оригінальних експонатів — пам'яток матеріальної культури автохтонів Гуцульщини і Покуття від доби Трипілля до сьогодення.
• А найоригінальнішим музеєм України, по праву, визнано Коломийський музей "Писанка". Він знаходиться в оригінальній будівлі у формі велетенської писанки (висота 13 м). Саме на Гуцульщині й Покутті українське писанкарство сягнуло найвищого мистецького рівня й глибини філософського світовідображення. Тож експозиція музею "Писанка" знайомить з багато-тисячолітньою історією писанкарства, з різноманітними техніками її розпису та розмаїттям орнаментальних мотивів української писанки.
• Ще один музей Івано-Франківщини, що одразу після свого заснування переріс у відомий центр освітньо-краєзнавчого паломництва мешканців заходу України, — це Історико-меморіальний музей Степана Бандери на його "малій батьківщині" в с. Старий Угринів Калуського району. Експозиція цього музею знайомить з життям і громадсько-політичною діяльністю найвідомішого провідника Організації Українських Націоналістів — Степана Бандери, ім'я якого на багато десятиліть стало знаковим для всіх українських борців за незалежність рідної землі у XX ст.

Традиційними стали міжрегіональні гуцульські фестивалі і міжнародні фольклорні фестивалі в Коломиї, міжобласні фестивалі, («Покутські візерунки») в Городенці, фестивалі сучасної української пісні («Золотий тік») у  Бурштині. Також користуються популярністю такі фестивалі:

• Фестиваль старожитностей і гуцульського етносу. Предмети філокартії та нумізматики, старовинні прикраси, етнічний антикваріат, сувеніри – це для колекціонерів і просто поціновувачів рідкісних та колоритних речей. Вироби з кераміки, ковані речі, декоративні прикраси з дерева та інша продукція традиційних гуцульських ремесел – для тих, хто цікавиться роботами народних умільців. Осінь, Івано-Франківськ.
• Міжнародний джазовий фестиваль „Гарячий джем у Станиславові”. Джазові культури різних країн і особливості музикування в різних містах України – ось що відкриють для себе на цьому фестивалі зацікавлені слухачі. Весна - Літо, Івано-Франківськ. 
• Фестиваль екстремальних видів спорту „Мізунська звигода”. Крос-кантрі, нор-шор, даунхіл, тріал - і все це посеред лісів, і на добрячій віддалі від цивілізації, обіцяє видовищне шоу й захоплюючий екстрім. Не маєте можливість брати участі – їдьте дивитися. А ще слухати ді-джеїв і правдиві фолькові колективи, які підтримують відчайдухів – велосипедистів. Літо, селище Новий Мізунь, Долинський район.
• Фестиваль „Прикарпатський вернісаж” . На одній із центральних площ Івано-Франківська – майдані Шептицького – умільці з усієї України демонструють вишивку, писанки, ліжники, ткані речі, взірці гончарства, ковальства, вироби з лози та інші ужиткові речі ручного виконання. Цікавий фестиваль і тим, що на ньому можна не лише особисто поспілкуватися з майстрами народних промислів, а й побачити сам процес їх творчості. Проводяться також майстер-класи, працюють виставки-продаж. Акція проходить на тлі концертних виступів самодіяльних та фольклорних колективів. Осінь, Івано-Франківськ.
• Фестиваль "Покутська вільха". Основна родзинка заходу - обряд "Вільха" – унікальний, який зберігся лише в деяких селах Тлумаччини. З давніх-давен у цих мальовничих місцях над Дністром вільха вважалася оберегом. На вшанування цього дерева свято проводилося в час, коли закінчувався сінокіс і ще не розпочалися жнива. Вільху зрубували і встановлювали на місці гулянь, навколо неї, як у Купальську ніч, дівчата водили танці, розповідали казки і легенди, співали. Опівночі дерево спускали на воду, примовляючи, щоб із ним відійшли злі сили. Літо, село Кутище, Тлумацький район.
• Міжнародний туристичний фестиваль “Карпатський байкер”. Мета фестивалю – просування та пропагування туристичних особливостей Карпатського регіону серед іноземних туристів, зокрема байкерів та любителів мотоспорту. Місце проведення – аеродром в Косові. Серед заходів, які проводяться на території аеродрому, – конкурси на швидку їзду, слаломи та переїзди з перешкодами, парад мотоциклів та концертна програма з народними та сучасними композиціями, атракціони для гостей та відвідувачів. Літо, Косів.
• Фестиваль „Свято грибів у Ворохті”. На гост<span class="List_0020Paragraph__Char" style=" font-family: 'Times New Roman', 'Arial'; font-size: